Виконано кількісний аналіз геометричних і силових параметрів механізмів вільного ходу з новою кульковою обгінною муфтою, що передає обертальний момент за рахунок зачеплення напівмуфт через з'єднувальні кульки.

Розглянуто теоретичні дослідження кулькової муфти вільного ходу задньої втулки велосипеда. Побудовано тривимірну модель муфти та виконано розрахунок на міцність основних її елементів. Для перевірки теоретичних досліджень виготовлено дослідний зразок, і перевірено його працездатність за реальних умов експлуатації. В результаті досліджень виявлено ділянки, де виникають значні контактні напруження.

Рассмотрены потребительские качества и технические характеристики разработанных моделей велосипедов с электрическим приводом.

Представлен метод расчета скорости движения велосипедиста с учетом топографии местности и максимальной физической мощности человека. Предложен метод решения задачи кратчайшего пути с целью минимизации времени движения на основе скорости, близкой к реальной.

Рассмотрены существующие методы определения уклона местности и предложена методика моделирования топографии существующей улично-дорожной сети с помощью методов компьютерного моделирования геоинформационных систем. Полученные результаты позволяют классифицировать улично-дорожную сеть г. Харькова по степени сложности для движения велосипедистов.

Розглянуто вплив технологічних прийомів на надійність та довговічність велосипедних рам з алюмінієвих сплавів. Проведено моделювання впливу зміни катета зварного шва, використання косинок та пластин. Розроблено рекомендації щодо вибору оптимальної конструкції зварних вузлів рам велосипедів.

На сьогодні у світі існує тенденція із обмеження споживання природних ресурсів, одним із наслідків якої є поступовий перехід від автомобілів із двигунами внутрішнього згорання до електромобілів. Система приводу останніх також неідеальна, зокрема через високий внутрішній опір автономного джерела живлення. Ефективність перетворення енергії в ній може бути покращена за рахунок підключення суперконденсаторів паралельно до акумулятора. На основі комп'ютерної моделі проведено аналіз ефективності використання суперконденсатора в електричному транспорті з автономним живленням у разі роботи в усталеному режимі та за відпрацювання моделі на міський їздовий цикл. Одержаний числовий результат показав, що підключення суперконденсатора покращує енергетичну ефективність автономного електропривода.

Рассмотрена принципы создания подсистемы проектирования рамной конструкции в САПР Autodesk Inventor. Предложена информационная модель рамы электрического скутера, которая состоит из пяти уровней. На основе созданной информационной модели были разработаны методика и технология построения рамы электрического скутера. Последовательно показаны этапы создания компьютерной параметрической модели рамы. Сначала создается каркасно-векторно-параметрический эскиз пространственной рамы. На основании созданного эскиза каркаса в среде "Проектирование рам" моделируется главный файл трехмерной параметрической сборки. В файле проведено профилирование основания рамы и присоединяемых компонентов. Создана подсистема проектирования для автоматизации проектирования в среде iLogic САПР Autodesk Inventor, в которой используется созданная параметрическая модель рамы электрического скутера для трех конфигураций. Разработан удобный пользовательский интерфейс для управления проектированием рамы. Проведен анализ распределенной нагрузки на багажную часть рамы, боковую нагрузку на основание рамы и нагрузку на переднюю часть конструкции. Механические нагрузки на элементы рамы проводились для трех конструкций: пассажирская, грузопассажирская и грузовая. Проведена оптимизация трех вариантов конструкции рамы по ее элементам и материалам. Пассажирский вариант рамы можно выполнять из алюминия. Грузопассажирский и грузовой варианты рамы необходимо выполнять из стальных конструкций с элементами усиления конструкции багажной части рамы в виде ребра жесткости. Предложенная подсистема дает возможность сократить время разработки и повысить надежность необходимой конструкции рамы электрического скутера с учетом требований по безопасности водителя, пассажира и надежности при силовых нагрузках. Впервые предложена информационная модель создания несущей конструкции электрического скутера. Дальнейшим развитием работы является автоматизация создания полной конструкции электрического скутера и анализа ее статических и динамических характеристик.

Інформаційне проектування інженерних об'єктів базується на використанні інформаційних моделей (ІМ) об'єктів. ІМ надає можливість створити алгоритм проектування та виготовлення необхідного об'єкта. Дослідження спрямоване на розробку ІМ, яка надає можливість скоротити витрати часу на проектування, випробування та аналіз конструкції на навантаження. Запропоновано методику та технологію створення інформаційної комп'ютерної моделі рами електричного скутера (РЕС). Розглянуто 5 етапів конструкції рами з використанням ІМ. Наведено послідовність проектування рами з двовимірного параметричного ескізу до тривимірної параметричної адаптивної моделі. Проаналізовано напругу та оптимізовано конструкцію РЕС із використанням програмного забезпечення для моделювання та проектування Autodesk Inventor, завдяки моделюванню з автоматизованим проектуванням (CAE) РЕС, аналізу напружень, числового аналізу та оптимізації каркасної конструкції. Досліджено вплив механічних навантажень на багажну частину та центральні елементи рами. Проведено аналіз симуляції, що надає можливість дослідити конструкцію на деформацію багажної частини та деформацію каркаса в цілому з урахуванням всіх навантажень. Здобуто відповідні оптимальні рішення для отримання надійної й безпечної конструкції РЕС. Результати симуляції навантаження надають можливість оптимізувати РЕС для різних варіантів конструкції. Запропонована інформаційна модель може бути використана для різних каркасних конструкцій. Використання ІМ скорочує час і підвищує надійність конструкції об'єкта. На базі отриманої інформаційної моделі буде розроблено в САПР Inventor підпрограму для автоматизованого проектування каркасних конструкцій електричних скутерів.

Вирішено науково-прикладну задачу формування мережі велосипедного транспорту, заснованій на моделі вибору шляху руху велосипедистами під час пересування у транспортній мережі в містах з низьким рівнем використання велосипеда та нерозвиненою велосипедною мережею. Розглянуто проблему планування мережі велосипедного транспорту в містах з низькою часткою велосипедних поїздок, розроблено принципи формування мережі маршрутів і запропоновано використання підходу до планування мережі велосипедного транспорту на основі результатів моделювання. Представлено підхід до трансформації матриці загальних кореспонденцій в матрицю велосипедних кореспонденцій, що розподілені за нормальним законом. Запропоновано визначати ймовірність обрання шляху пересування велосипедиста на основі функції корисності, отриманої з використанням моделей дискретного вибору. Для отримання зазначеної функції розроблено нові способи отримання емпіричних даних для оцінки корисності шляху. Оцінено ефект від реалізації концепції на основі кількості потенційних користувачів. Для м. Харкова латентний попит на велоінфраструктуру становить 518,1 тис. осіб при повному покриті міста велосипедною мережею і 149,5 тис. осіб при впровадженні першого етапу мережі. Результати дослідження мають практичне значення, що підтверджено актами впровадження розроблених методик при формуванні Концепції розвитку велосипедного руху і розбудови велосипедної інфраструктури м. Харкова, Концепції розвитку велосипедної інфраструктури м. Полтава на 2016-2020 рр. та Плану сталої міської мобільності м. Житомир.

Виявлено умови комплексної організації велосипедних споруд у складі велоінфраструктури крупних міст. На базі даних ЕРОММ представлено відсоток використання велосипедів в усіх поїздках в містах Європи, Китаю, Японії, США. Визначено частку поїздок на велосипеді залежно від довжини шляху. Досліджено вплив зовнішніх і внутрішніх груп факторів на стан веломережі та велоінфраструктури. Проаналізовано умови розташування споруд для велосипедів у містах "дружніх" до велосипеда: Амстердамі, Копенгагені, Портленді, Сан-Франциско, Нью-Йорку, а також початкові етапи формування веломережі у Львові та Києві. Наведено приклади споруд для велосипедів, які найбільш відрізняються своєю ідеєю та архітектурно-планувальним рішенням в різних країнах, наприклад, автоматизовані підземні паркінги в Японії, або велостанції "Radstation" в Німеччині. Визначено загальну методику дослідження. На основі розробленої класифікації споруд для велосипедів за різними критеріями, запропоновано поділ на типи: "А – Г" залежноі від монофункціональної або поліфункціональної організації з другорядними функціями обслуговування велосипедиста та велосипеду. Виявлено та проілюстровано принципи ергономічно-дизайнерської організації споруд і обладнання для велосипедів. Розроблено рекомендації щодо вибору оптимальних архітектурно-планувальних рішень споруд і раціональної організації приміщень для зберігання велосипедного транспорту в житлових комплексах, у складі міських громадських просторів, в рекреаційному середовищі та просторах спеціального призначення.