Розкрито правові засади перевезень небезпечних вантажів (ПНВ), охарактеризовано органи виконавчої влади, які регулюють діяльність з ПНВ. Визначено умови ПНВ, наведено особливі вимоги в процесі ПНВ на прикладі перевезень бензину, моторного та дизельного пального. Висвітлено питання визначення рівня фізичного захисту ядерних установок і матеріалів, контролю за експортом, імпортом і транзитом товарів, перевезенням зброї, боєприпасів і вибухових матеріалів.

Раскрыты правовые основы перевозки опасных грузов (ПОГ), охарактеризованы органы исполнительной власти, регулирующие деятельность, связанную с ПОГ. Определены условия ПОГ, приведены особые требования при ПОГ на примере перевозки бензина, моторного и дизельного топлива. Освещены вопросы определения уровня физической защиты ядерных установок и материалов, контроля за экспортом, импортом и транзитом товаров, перевозки оружия, боеприпасов и взрывчатых материалов.

Отмечено, что транспорт затвердевающих жидкостей охватывает технологии и объекты в транспортно-технологическом процессе производство - транспорт - потребление затвердевающих жидкостей. Проблема перевозки техногенно опасных и энергоемких высокотемпературных веществ является одной из важнейших для промышленного транспорта Украины. Эффективная организация транспортных технологических процессов возможна на основе использования системной логистики. Приведены результаты исследований по разработке системных подходов к логистике транспорта для затвердевающих жидкостей. Разработаны балансовые матрицы логистических миссий, которые являются необходимым инструментом формирования стратегий в практической логистике развития транспорта затвердевающих жидкостей.

Досліджено питання підвищення безпеки руху вагонів-цистерн, що транспортують екологічно небезпечні вантажі, зокрема, газових цистерн нового покоління, шляхом обладнання днищ котлів захисними пристроями підвищеної енергоємності. Розроблено методику та скінченно-елементні моделі для аналізу пружно-пластичного деформування днищ котлів цистерн з пристроями їх захисту за аварійних ударів. З використанням результатів дослідження виготовлено та впроваджено до виробництва на ОАО "МЗВМ" конструкцію вагона-цистерни моделі 15-503 АВП, днища котла якої обладнано розробленими торцевими запобіжними щитами, що містять стільникові енерговбираючі елементи.

Розроблено методи та моделі оптимізації переміщення вантажів підвищеної небезпеки. Виконано постановку динамічної транспортної задачі з урахуванням ризиків, що виникають у процесі виконання маршруту. Запропоновано моделі, які забезпечують ефективну зміну запланованого маршруту й оптимізацію рішення з мінімальними витратами часу та матеріальних ресурсів. Розроблено моделі, що дозволяють реалізувати прогнозування розвитку сценаріїв надзвичайних ситуацій (НС) і скоротити час прийняття управлінських рішень стосовно зміни маршруту. Запропоновано метод оперативного пошуку таких рішень зі зміни маршруту, який враховує на початковому етапі історію подібних НС у вигляді множини апріорних мікроситуацій, та реалізує на наступному етапі активно керовану еволюційну стратегію зі спрямованою еволюцією у комбінації з "мурахоподібною моделлю", що дозволило забезпечити прийняття більш оперативних рішень з керування перевезенням небезпечних вантажів за мінімальний час. Набув подальшого розвитку метод розрахунку ризиків виникнення НС під час транспортування небезпечних вантажів, який пропонує спочатку враховувати узагальнені дані з вантажопотоків, а пізніше - конфігурацію транспортної мережі, геоінформаційну прив'язку, що дозволяє розрахувати безпечну швидкість руху, кількість небезпечних вантажів і ймовірність виникнення "каскадного" розширення НС.

Дана характеристика этапов проектирования защитных конструкций для перевозки опасных грузов. Рассмотрено применение системного подхода как механизма управления свойствами защитных конструкций.

Розглянуто контейнерний спосіб транспортування газу для споживачів малої та середньої потужності як альтернативу трубопровідному транспорту. Наведено варіанти організації схем газопостачання на основі автомобільного та залізничного транспорту. Розглянуто недоліки та переваги обох видів транспортування газу, визначено області їх ефективного використання. Надано перспективні варіанти застосування технології за умов енергетичної та економічної кризи, а також із врахуванням тенденцій щодо розвитку світової енергетики. Найбільш перспективною вважається організація перевезення стисненого непідготовленого газу ГКР в універсальних циліндричних балонах великого діаметра (до 1000 мм).

Розглянуто особливості розробки транспортно-пакувального комплекту підвищеної місткості, що забезпечує транспортування та зберігання відпрацьованих тепловиділяючих збірок водо-водяних енергетичних реакторів типу ВВЕР-1000. Наведено аналоги та досягнуті переваги конструкції ТУК-146.

Розглянуто та проаналізовано поняття ризику перевезення небезпечних відходів; проведено порівняння, наведені переваги та недоліки існуючих моделей кількісної оцінки ризиків перевезення, наведено графічне відображення часткової ймовірності можливих наслідків під час перевезення.

Розглянуто центр управління перевезень радіоактивних матеріалів, який є інформаційно-керуючою системою і складається з безлічі елементів, пов'язаних між собою. Побудова та можливість подальшої модернізації такої автоматизованої системи на початку потребує комплексної розробки, яка буде включати в себе проектування структури системи, технічне проектування окремих складових елементів і пристроїв та оптимізація цих елементів та підсистем, які будуть спливати при встановлені зв'язків між ними. У цілому ці заходи повинні дозволити виявити математичний апарат, необхідний для розробки математичної моделі системи.

Висвітлено питання обгрунтування розробки інформаційно-довідкової системи з перевезення небезпечних вантажів, а також системи запобігання та ліквідації аварійних ситуацій на базі інтероперабельності інформаційних систем перевізника, клієнтів та суміжників, що надасть змогу виключити вплив людського чинника у випадку виникнення транспортних подій.

Проаналізовано сучасну національну систему законодавства у сфері транспортування радіоактивних матеріалів. Наведено схему одержання дозвільної документації для здійснення транспортування. Виявлено недоліки та розроблено рекомендації щодо формування єдиного комплекту документів з питань безпеки транспортування радіоактивних матеріалів, який гармонізовано з міжнародною системою законодавства.

Проаналізовано вітчизняні та міжнародні нормативні документи щодо перевезення радіоактивних матеріалів. Висунуто основні вимоги до приладів контролю радіоактивного випромінювання що, можуть застосовуватися під час перевезення в автономних системах з постійним моніторингом. Запропоновано кілька варіантів обладнання, що задовольняють висунуті вимоги.

Выявлены и проанализированы наиболее актуальные угрозы безопасности цепей поставок. К ним относится усиление тенденций международного терроризма и техногенного влияния на окружающую среду, как объектов поставок, так и технических средств переработки и доставки грузов. Для категории опасных грузов предложена система мер по обеспечению техногенной безопасности цепей поставок.

Індекс рубрикатора НБУВ: О184.88

Рубрики:

Перевезення небезпечних та отруйних вантажів

Шифр НБУВ: Ж73742 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто метод оцінки потужності залишкового тепловиділення у ході підготовки до вивезення відпрацьованого ядерного палива (ВЯП) із дослідницьких реакторів. Обговорено можливий підхід до вирішення проблеми оцінки потужності залишкового тепловиділення за умов циклічного режиму роботи установки, тобто після декількох періодів експлуатації та часу простою, у тому числі на різних рівнях робочої потужності реактора. Цей підхід вивчено у двох можливих математичних моделях розрахунків - щотижневому та щорічному моделюванні вхідних даних для розрахунків. Щоб довести правильність розрахунків, заснованих на річному робочому циклі в математичному моделюванні, зроблено розрахунки для обох моделей за тих же умов експлуатації та підготовлено порівняльний аналіз результатів. Хоча такий підхід забезпечує правильну оцінку експлуатаційних параметрів циклічного режиму роботи установки (рівень потужності, тривалість робочого циклу і час витримки після зупинки), з метою полегшення процесу розрахунків обрано робочий режим із повторюваними значеннями параметрів в окремих робочих циклах. Відзначено, що значно спрощені розрахунки за річною моделлю надають досить правильні і консервативні результати, на основі яких можна надати необхідну інформацію згідно з вимогами країни, яка повинна прийняти паливо для переробки. На основі цих результатів також можна зробити вибір типу контейнера для транспортування ВЯП. Запропонований підхід використано для оцінки потужності залишкового тепловиділення у ВЯП дослідницького реактора ІРТ-2000 (Софія, Болгарія) під час його підготовки до вивезення в Російську Федерацію в межах програми RRRFR.

Запропоновано методологію оцінювання зон ураження від аварій під час транспортування небезпечних відходів, алгоритм побудови карт ураження з врахуванням розподілу населення, яке може опинитися в зоні аварії. Крім того, розроблені моделі оцінювання як індивідуального, так і соціальних ризиків, а також ризики можливих сценаріїв та надзвичайних ситуацій. Запропоновано параметри, що впливають на ефективність оцінки зони ураження, що включають ефекти витікання небезпечних речовин у середовище. Враховано розподіл населення для різних ділянок автодоріг з врахуванням часових факторів. Проведено попередню вхідну оцінку даних, що використовуються для розрахунку ризиків при транспортуванні. Запропоновано підходи до транспортування небезпечних речовин автострадою, зокрема, враховано обчислення окремого ризику та створення алгоритму обертання і карти одиничного ризику. Запропоновано алгоритм оцінювання окремого (індивідуального) ризику, а також оцінку ризику для всіх ділянок і апаратів ТЗ, алгоритм обчислення соціального ризику. Наведено математичну модель розрахунку можливих сценаріїв і частоту надзвичайних ситуацій. В математичних моделях розрахунку ризиків враховано моделі, що включають напрям вітру в частоті сценарію, моделювання руху джерела ризику, соціальні процедури визначення ризику.

Удосконалення серійних кріоконтейнерів Дьюара для зберігання рідкого азоту з використанням екранно-вакуумної теплоізоляції (ЕВТІ), що має найменшу теплопровідність у калориметричних зразках, уможливлено шляхом розробки фундаментальних методів визначення теплопритоків по кожному елементу конструкції кріоконтейнера та вивчення особливостей теплообміну в ЕВТІ. Встановлено, що погіршення теплоізоляції на кріоконтейнерах у 7 - 8 разів відбувається внаслідок її злипання під час нагрівання в процесі виготовлення. Додаткове зниження якості теплоізоляції в ~ 2 рази у ході експлуатації обумовлено утворенням кріоконденсату з продуктів газорозділення в холодних шарах ЕВТІ та збільшення променевого теплопереносу. Усунення злипання ЕВТІ, а також зміна напрямку відкачування продуктів газорозділення в напрямку теплої стінки кріоконтейнерів через 35 перфорованих шарів ЕВТІ з використанням відкритого петлеподібного процесу вакуумування надало можливість збільшити їх ресурс роботи в ~ 2 рази (до 145 - 148 діб). У цьому випадку ресурс роботи залишається практично незмінним протягом 15 років експлуатації.

Мета статті - аналіз та розробка засобів і заходів щодо обмеження та ліквідації статичної електризації при пневмотранспортуванні, а також спеціальних приладів для контролю ступеня електризації гранульованих вибухових речовин (ГВР). Використано загальнонаукові методи дослідження. За основу при проведенні дослідження було покладено системний підхід. За допомогою аналізу та порівняння виокремлено особливості різних методів щодо обмеження та ліквідації статичної електризації при пневмотранспортуванні ГВР у більшості випадків для запобігання небезпечних проявів статичної електрики намагаються усунути або, принаймні, зменшити величину електростатичних зарядів що утворюються. Метод узагальнення дав змогу визначити шляхи зниження величини електростатичних зарядів. Встановлено, що ступінь електризації потоку ГВР в основному залежить від режиму пневмотранспортування, та визначається величиною конвекційного струму. Для вирішення цієї проблеми запропоновано зволоження потоку ВР водою або струмопровідними розчинами солей на її основі. В якості засобів для зниження поверхневого опору застосовується підвищення вологості повітря (що забезпечує утворення на поверхнях вологої плівки), нанесення або обробка поверхонь елементів обладнання антистатичними речовинами. Зручні та ефективні методи захисту від статичної електрики, засновані на підвищенні антистатичних властивостей полімеру шлангів шляхом введення в його склад відповідних добавок, наприклад сажі, графіту, порошків металів, карбонільного нікелю. Надані пропозиції щодо боротьби з явищем статичної електризації ГВР в зарядних трубопроводах. Проведено аналіз методів і засобів контролю ступеня електризації ГВР в процесі пневмотранспортування. Встановлено, що в даний час не існує пристроїв для точного визначення ступеня електризації безпосередньо у виробничих умовах. Відсутність таких пристроїв не дозволяє виявити оптимальні шляхи боротьби з явищем електризації при пневмотранспортуванні. Також зручні та ефективні методи захисту від статичної електрики, засновані на підвищенні антистатичних властивостей полімеру шлангів шляхом введення в його склад відповідних добавок, наприклад сажі, графіту, порошків металів, карбонільного нікелю.