На основе композиционно-пространственных принципов первоначальной организации ансамбля классицистической Соборной площади в г. Днепропетровске и анализа ее современного состояния обоснована и предложена концепция реконструкции площади и ее композиционно-пространственной реновации.

Раскрыты особенности эволюционного формирования первой появившейся в городе площади конца XVIII века, являющейся композиционным центром исторического ядра г.Днепропетровска. С учетом характерных для классицистических площадей композиционно-пространственных принципов и современной градостроительной ситуации определены основы композиционной реминисценции площади в качестве архитектурного ансамбля.

Розглянуто існуючий стан та проблематику штучного освітлення історичних площ Львова. Визначено методику та загальні принципи організації штучного освітлення площ як чинник формування їх архітектурно-предметного середовища.

Науково узагальнено результати попередніх досліджень архітектури ринкових площ в Європі та Україні. Із застосуванням розроблених і традиційних методик визначено історичні передумови, принципи та закономірності формування архітектурно-планувальних типів і композиційно-стилістичних особливостей периметральної забудови ринкових площ. Встановлено, що у кінці XVIII - на початку XX ст. спорудження й об'ємно-просторове розширення забудови створили якісно новий образ ринкових площ. Проаналізовано чинники впливу, що дозволило створити цілісну картину формування забудови ринкових площ. Виявлено стан збереженості споруд, запропоновано метод визначення їх цінності та надано рекомендації щодо збереження периметральної забудови ринкових площ міських поселень Галичини.

На підставі аналізу різноманітності площ доби класицизму складено послідовну класифікаційну систему їх типів. Запропоновано методику визначення історико-архітектурної цінності класицистичної площі як об'єкта культурної спадщини, що базується на врахуванні ступеня збереженості історичних характеристик площі за цими типами. Визначено цінність площ, яка надається у вигляді оцінки в балах, що нараховуються за запропонованою шкалою та зводяться до табличної форми. Обгрунтовано та проведено регенерацію та реконструкцію класицистичних площ з урахуванням їх актуальності, відповідності й адаптації. Запропоновано саму методику й алгоритм її формування (адаптації) відповідно до специфіки та вираженої в балах історико-архітектурної цінності конкретної класичної площі. Розроблено проектну пропозицію з регенерації та реконструкції Жовтневої (Соборної) площі в Дніпропетровську, яка є найбільшою класицистичною площею в Україні.

Запропоновано деякі особливості архітектурно-розпланувальної організації сакральних площ України на прикладі м. Київ як найдавнішого міста Київської Русі, що з давніх-давен має свої аутентичні традиції, та декількох російських міст, які багато в чому мають такі самі риси розвитку.

Висвітлено особливості ринкової площі м. Городок: ансамблева цілісність, унікальна розпланувальна схема, збереженість просторової організації та своєрідність ландшафту надають змогу ідентифікувати її як пам'ятку містобудування. Проаналізовано проблеми регенерації ринкової площі м. Городок, серед яких найскладнішими є визначення методів збереження історико-архітектурного середовища, обгрунтування реставраційної реконструкції втрачених об'єктів або фрагментів забудови.

Розглянуто питання типології взаємозв'язків ринкової площі та композиційно-планувальної структури історичного міста, а також відображення видів функціонального призначення в архітектурі центрів історичного міста.

Увагу приділено ринковим площам як носіям пам'яті та символам культурного простору українських історичних міст, висвітлено історію їх розвитку, перетворень і занепаду. Ринкові площі розглянуто як спільну культурну спадщину українців, поляків, євреїв, вірмен, німців, австрійців, італійців, росіян, караїмів, греків, татар, інших націй та етносів. Розкрито культурне, функціональне та просторове значення ринкової площі історичного міста, представлено її як головний публічний простір міста з особливими передумовами розвитку й урбаністичним моделюванням. Подано інформацію щодо призначення ринкових площ, висвітлено особливості формування їх архітектури.

Характерною особливістю площ в історичних містах є протиріччя між проблемами охорони та функціонування. Яскравим прикладом такого протиріччя є площа Ринок - громадський простір, який від часу своєї появи у XIV ст. завжди був комунікативним хабом для містян і гостей міста. Для комплексного розуміння особливостей функціонування громадського простору площі Ринок та рівня його соціалізації розроблено методику оцінювання кількісних характеристик соціального та культурного аспектів міського середовища. Дані, отримані в процесі обстеження, є підгрунтям для подальших соціологічних чи економічних досліджень, адже допомагають зрозуміти актуальний стан використання площі Ринок як громадського простору. Це надає змогу грунтовніше підходити до питань організації нових закладів громадського, культурного чи сервісного обслуговування населення та облаштування додаткових просторів комунікації між людьми. Завдяки отриманим даним можна говорити про поведінкові тенденції мешканців і гостей міста, що надасть змогу якісно покращити простір для їхнього подальшому використання.