Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.3

Рубрики:

Функціональна організація територій міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито один з аспектів формування функціонально-планувальної структури середнього міста через призму реалізації містобудівних документів.

Запропоновано цілісну концепцію розміщення та формування громадських Сіті-центрів у структурі великого міста. Реалізацію концепції показано на прикладі виконаного конкурсного проекту, що отримав першу премію, на Рибальському острові в Києві.

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.3

Рубрики:

Функціональна організація територій міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Н820.3

Рубрики:

Функціональна організація територій міст

Шифр НБУВ: Ж69861 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто проблеми розвитку інженерних інфраструктур міст та основні напрямки їх реформування.

Зазначено, що розвиток міста взаємопов'язаний із його природно-економічним положенням, тобто наявністю та розміщенням сировинних, енергетичних, водних ресурсів та екологічного стану. Історично склалося так, що розвиток функціонально-планувальної структури Ужгорода обмежувався територіальними та природними ресурсами. Обмеження територіального розвитку міста вимагає пошуку внутрішніх резервів. За раціонального використання природних ресурсів у місті можливий розвиток елементів функціонально-планувальної структури у сприятливому режимі та вибраному напрямі.

Наведено основні результати дослідження взаємозв'язку між просторовою організацією та ефективністю використання міських територій. Дослідження здійснено стосовно великих планувальних районів Львова. Зібрано або спеціально розраховано просторові характеристики 16-ти планувальних районів міста та здійснено оцінку ефективності використання їх територій за утилітарною, санітарно-гігієнічною та естетичною складовими. Одержані залежності використано у процесі розробки концепції генерального плану Львова.

Розглянуто теоретичні засади оцінки якості планувальних рішень на базі розширеної системи містобудівних критеріїв за ознаками ефективності, інтенсивності та керованості забудовою. Введено поняття толерантності структури міського плану. Розкрито методи виявлення конфліктних зон і кількісної оцінки функціонально-просторової організації міста за цими критеріями.

Рассмотрены теоретические основы оценки качества плановых решений на базе расширенной системы градостроительных критериев по признакам эффективности, интенсивности и управляемости застройкой. Введено понятие толерантности структуры городского плана. Раскрыты методы выявления конфликтных зон и количественной оценки функционально-пространственной организации города в соответствии с этими критериями.

Розглянуто вплив процесів зміни функцій і функціональних структур міста на зміни його образу. Проведено дослідження зв'язків і залежностей, які пов'язують функціональні та морфологічні зміни, що є важливою частиною містобудівних досліджень, в яких функціональні та морфологічні (середовищні) підходи мають бути розглянуті спільно.

Рассмотрено влияние процессов изменений и функциональных структур города на изменение его образа. Проведено исследование связей и зависимостей, объединяющих функциональные и морфологические изменения, являющиеся важной частью градостроительных исследований, в которых функциональные и морфологические подходы должны быть рассмотрены совместно.

Концептуально розроблено функціональну організацію "гантелі" за схемою дім + робота + дім для дослідження просторів міста на щодобових міграційних шляхах мешканця цього міста.

Концептуально разработана функциональная организация "гантели" по схеме дом + работа + дом для исследования пространств города на ежесуточных миграционных путях жителя этого города.

Розглянуто міську територію як основну складову передумов містобудівного розвитку. Проаналізовано функціональне використання територіальних ресурсів населених пунктів, оцінено існуючий стан і тенденції землевикористання в містах України. Викладено теоретичні засади обгрунтування виду використання земельної ділянки та інтенсивності її забудови. Запропоновано розвинуту типологію функціональних територій. Розширено систему містобудівних критеріїв за ознаками ефективності, інтенсивності та керованості забудовою. Розроблено принципово новий метод оцінки якості планувального рішення на основі введення поняття конфліктних зон і кількісної оцінки функціонально-просторової організації міста за даним критерієм. Надано рекомендації щодо забудови районів різного функціонального типу. Розроблено інформаційну модель функціонально-планувального регулювання територіальної організації міста.

Висвітлено теоретико-методологічні закономірності формування сучасного соціально-екологічного стану великих міст. Обгрунтовано концепцію соціоприродного розвитку території великого міста, яка становить сукупність закономірностей щодо уявлення про нього як соціально-екологічну систему, що розвивається в напрямку деструктивності життєвого середовища, підвищення структурної невпорядкованості та втрати системних ознак, а також переводить систему міста до стану динамічної рівноваги із суспільним впливом, коли її елементи безпосередньо реагують на цей вплив і формують сценарій розвитку. Показано необхідність запровадження нових концептуальних підходів до проблеми "суспільство - природа" на основі соціально-екологічної теорії взаємодії суспільства та природи, теоретичних і методологічних засад конструктивної географії та запропоновано відповідні концептуальні напрацювання. Проаналізовано вплив суспільства на природу Львова протягом XX ст., розкрито його залежність від господарських чинників, а також конструктивно-географічні та соціально-екологічні особливості цього впливу.

Розроблено методологічні положення та принципи архітектурного удосконалення реабілітаційного середовища промислового міста. Запропоновано концепцію єдиного інтегрального поняття реабілітаційного середовища, яке відображає його значущі аспекти й основні якості. Розглянуто структуру, рівні та фактори, що визначають зміст, функціонування й розвиток реабілітаційного середовища як системи. Запропоновано диференційовану систему врахування наслідків техногенного впливу на людину та навколишнє середовище. Розроблено теоретичну модель структурних і функціональних взаємозв'язків основних складових реабілітаційного середовища промислового міста. Визначено критерії й алгоритм одержання інтегральної оцінки якісного стану міста. Встановлено науково-практичні рекомендації й пропозиції щодо модернізації й розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста в районах концентрованого проживання інвалідів певних медичних категорій. Обгрунтовано соціальну й економічну ефективність архітектурного вдосконалення реабілітаційного середовища промислового міста.

Викладено основи формування та прогнозування розвитку міських агломерацій за умов планово-регульованої економіки 1950 - 1990 pp. Запропоновано метод комплексного оцінювання соціально-економічного потенціалу населених місць і можливості його практичного застосування. Удосконалено методологію формування моноцентричних агломерацій з використанням системного аналізу та математичних методів дослідження. Проаналізовано тогочасний стан Львівської агломерації - одного із найбільш освоєних регіонів України. Обгрунтовано взаємозалежність головного міста і прилеглих територій. He залишено без уваги окремі групи розселення, що утворюють агломерацію.

Проаналізовано тенденції розвитку громадських просторів у міському середовищі. Акцентовано увагу на тому, що простір вокзального комплексу - це платформа для взаємодії різноманітних учасників комунікаційного процесу. У непростих сучасних соціальних перетвореннях подібні платформи є необхідними для обговорення будь-яких проблемних питань життя громади. Для малих і середніх міст такі простори потрібно розвивати у структурі залізничних вокзальних комплексів, які є зовнішніми брамами міста та символічно запрошують городян і гостей міста до суспільного діалогу. Окреслено особливості та параметри архітектурно-містобудівного формування залізничних вокзальних комплексів малих і середніх міст.

Розглянуто проблему раціонального розміщення медичних установ населеного пункту. Запропоновано методи оцінки ефективності використання існуючої медичної мережі та пошуку шляхів її покращення при реалізації проектів міського розвитку. Мета роботи - побудова і вивчення порядку вирішення проблеми розміщення медичних установ з урахуванням існуючої інфраструктури міста для виконання вимог доступності. Мета роботи - побудова та вивчення процедури вирішення проблеми розміщення медичних закладів із врахуванням існуючої інфраструктури міста для виконання вимог щодо доступності. Сформовано набір факторів, які впливають на розміщення медичних установ і дозволяють прийняти систематичне і раціональне рішення при виборі місця. Запропоновано метод вирішення проблеми розміщення медичних установ, що забезпечує підвищення рівня їх доступності з урахуванням чисельності населення, його просторового розподілу, існуючої в населеному пункті транспортної розв'язки і пробок на дорогах. Процедура вирішення завдання представлена у вигляді моделі IDEF0. Метод заснований на геоінформаційному аналізі даних, результати якого шляхом просторової кластеризації представлені у вигляді набору картографічних моделей, сукупність яких дозволяє сформувати рішення про місце розташування. Метод дозволяє оцінити рівень доступності існуючих медичних установ в населеному пункті, створити список місць для їх можливого розташування, виявити райони місцевості, що не входять в зону доступності. Отримані результати. Удосконалено метод вибору місця розташування медичного центру, що дає можливість прийняття рішень, спираючись не лише на найкоротші відстані від центру до пацієнта, а й на рівні його доступності. Вперше запропоновано структуру інформаційної технології багатофакторного аналізу мережі медичних центрів міста для систем підтримки прийняття рішень за допомогою ГІС-технологій. Висновки: проблема розміщення медичних установ, яка полягає в підвищенні рівня доступності за рахунок розширення зони медичного охоплення території, на якій проживає населення міста, з використанням ГІС, була вирішена практично і представлена у вигляді моделі IDEF0, яка визначає процедуру вирішення проблеми і вибору місця розташування медичного центру. Практична значимість отриманих результатів була доведена на практичному прикладі - аналізі існуючої системи закладів надання невідкладної медичної допомоги в Харкові.

Визначено невідповідність інфраструктури міст України потребам маломобільних груп населення, що э важливим етапом встановлення гармонійних і демократичних стосунків між соціальними групами громадян. Аналіз світового науково-практичного досвіду виявив наявність трьох етапів формування доступного простору, що складалися й еволюціонували історично. Визначено, що залучення підходу, який базується на принципах універсального дизайну можливо в Україні тільки для територій новобудов. Розроблено методика дослідження формування безбар'єрного міського простору (БМП) в сучасних умовах та понятійний апарату. Проаналізовано та визначено основні фактори впливу на містобудівне формування БМП в структурі сучасного міста. Сформульовано основні принципи формування БМП, а саме: принцип диференціації, відповідності, континуальности, комплектності, комфортності та поступової експансії. Розроблено методику формування БМП та модель маршруту МГН з його основними планувальними характеристиками.

Розглянуто науково-обгрунтоване рішення про розміщення первинних пунктів збору побутових відходів на житлових територіях. Наведено методологію системного підходу до організації санітарного очищення міста. В основу методу покладено дотримання містобудівних принципів, вимог та умов території у виборі способу збору санітарного очищення. Розглянуто рішення стосовно технологічного або організаційно-технологічного способу збору побутових відходів та функціонально-планувальну організацію первинних пунктів збору. Запропоновано послідовність (модель) ухвалення проєктного рішення щодо організації системи санітарного очищення та розміщення первинних пунктів збору побутових відходів.

Розкрито сутність публічного простору міста як об’єкта суспільно-географічного дослідження, систематизовано сучасні напрями зарубіжних досліджень публічних просторів міста, обґрунтовано методику суспільно-географічного дослідження публічних просторів міста. Проведено просторово-часовий аналіз відкритих та закритих публічних просторів Києва, визначено напрями їх сучасних трансформацій, побудовано просторові моделі мережі публічних просторів Києва. Проаналізовано результати спостереження та опитування за п’ятьма кейсами публічних просторів Києва, здійснено аналіз розвитку публічних просторів периферійної зони Києва в контексті їх соціального середовища. Визначено просторові проблеми публічних просторів Києва та обґрунтовано інструменти їх вирішення.