Наведено морфологічні характеристики зсувів, розкрито причини їх утворення, основи інженерно-геологічної типізації зсувних схилів, зокрема річкових долин рівнинних територій Полтави та Полтавської області. Викладено методики визначення механічних характеристик грунтів. Проаналізовано залежність між фізичними та механічними властивостями зв'язних грунтів. Висвітлено основні положення проектування протизсувних споруд. Розглянуто проблеми захисту схилів від зсувів, наведено основні вимоги до будівництва на схилах.

Приведены морфологические характеристики сдвигов, раскрыты причины их образования, основы инженерно-геологической типизации оползневых склонов, в частности речных долин равнинных территорий Полтавы и Полтавской области. Изложены методики определения механических характеристик почв. Проанализирована зависимость между физическими и механическими свойствами связных почв. Освещены основные положения проектирования противооползневых сооружений. Рассмотрены проблемы защиты склонов от сдвигов, приведены основные требования к строительству на склонах.

Приведены результаты моделирования кривых депрессии при проектировании системы водопонижения грунтовых вод и освоении склонов балок под застройку многофункциональными зданиями и сооружениями. Проведено исследование и оценка устойчивости откосов балки при различном стоянии грунтовых вод, выбрана наиболее целесообразная система водопонижения.

Описаны устройства для укрепления оползневых склонов. Рассмотрены особенности инженерно-геологических изысканий на неустойчивых склонах, а также методы расчета и проектирования гравитационных и удерживающих противооползневых сооружений. Предложены способы расчета устойчивости склонов и величины оползневого давления. Даны примеры стабилизации оползней, проанализирован зарубежный опыт противооползневого строительства.

Досліджено вплив просторової жорсткості споруди на характер її взаємодії з деформованим грунтовим масивом. Одержано ізополя внутрішніх зусиль в елементах споруди та підраховано необхідну кількість арматури та бетону.

Исследовано влияние пространственной жесткости сооружения на характер её взаимодействия с деформированным грунтовым массивом. Получены изополя внутренних усилий в элементах сооружения и подсчитано необходимое количество арматуры и бетона.

Приведен краткий обзор истории строительства Потемкинской лестницы в районе Приморского бульвара в XIX веке. На основании фактического материала того периода построены карты рельефа поверхности меотических глин, понтических известняков на оползневом склоне, примыкающем к территории Одесского морского порта, позволившие оценить структурные и геодинамические условия склона в прошлом. Проанализированы гидрогеологические условия склона в XIX веке. Сделан вывод о том, что в современных условиях реконструкция архитектурного комплекса Приморского бульвара должна предусматривать строительство новых дренажных сооружений и восстановление эффективной работы существующих при обязательном учете двух факторов - гидрогеологического и структурного.

Досліджено загальні закономірності побудови регресійної моделі зсувного процесу, що містить авторегресійну складову, на прикладі Південного берега Криму. Додано керувальний чинник - завчасне вкладення коштів у протизсувні заходи; побудовано мережу довіри Байєса для прогнозу загальної вартості відновлювальних робіт і таких, що укріплюють схили.

Розроблено методику раціонального розміщення будівель на пальових фундаментах для зсувних і сейсмічно активних територій Південного берега Криму з урахуванням напружено-деформованого стану порід. Проведено аналіз динаміки змін напружено-деформованого стану порід територій у селищах Джемієт та Нижня Ореанда (Велика Ялта). Побудовано карти-схеми полів напружень та часові графіки природних імпульсів електромагнітного поля Землі (ПІЕМПЗ). Наведено комплексну оцінку небезпеки зсувних і сейсмічних процесів за трьома критеріями: ступенем небезпеки, активністю прояву і розміром очікуваного збитку. Визначено параметри пальових фундаментів на підставі їх мінімальної вартості, проведено програмну реалізацію запропонованої методики.

Проведено числове моделювання напружено-деформованого стану закріпленого грунту методом скінченних елементів, результати якого узгоджуються з експериментальними даними. Вивчення покращання структурного зчеплення цементацією проведено на лабораторному та стендовому приладі шляхом проведення випробувань на одноплощинне зрушення закріплених зразків. Запропоновано методику визначення характеристик міцності закріпленого грунту, зокрема, структурного зчеплення. Досліджено водонепроникність та водостійкість грунтоцементу, доведено доцільність його застосування для протифільтраційних завіс.

Изложены физические основы прочности грунтов, современные теории прочности, расчетные модели грунтов для построения расчетных схем сооружений противооползневой защиты. Описаны основные виды противооползневых сооружений и мероприятий, назначаемых для закрепления оползневых или оползнеопасных территорий. Изложены принципы расчета и условия применения основных и вспомогательных противооползневых сооружений, а также принципы мониторинга оползневых и оползнеопасных территорий.

Досліджено регіональні особливості напружено-деформованого стану зсувної основи та протизсувних споруд Чернівецької області. Вперше визначено та досліджено регіональні особливості зсувної основи схилів краю, виділено три основні схеми та відповідні їм моделі механізмів розвитку зсувного процесу (течія, ковзання, зріз). З'ясовано, що найбільш масштабними є зсуви зрізу (ЗЗ), поверхня ковзання яких проходить у глинах неогенового віку (ГНВ), що відрізняються високими значеннями фізико-механічних характеристик (ФМХ) і переущільненням. Проведено математичне моделювання та натурні спостереження схилів, уражених ЗЗ методом "притулених" відсіків Г.М. Шахунянца. З урахуванням реального тривалого періоду порушення гравітаційної рівноваги, високих значень ФМХ ГНВ, механізму формування поверхні ковзання ЗЗ, значних зсувних товщ доведено, що втрата стійкості схилу можлива і без наявності повністю сформованої поверхні ковзання. Розроблено методику розрахунку стійкості схилів, уражених ЗЗ. Наведено результати експериментальних числових досліджень інженерного захисту з урахуванням регіональних особливостей зсувної основи, розроблено рекомендації щодо проектування та будівництва протизсувних споруд.

Досліджено взаємодії палі-шпонки зі зсувним грунтом, розроблено та впроваджено в будівельну практику прикладну методику розрахунку протизсувних споруд (ПЗС). Вперше експериментально встановлено картину розподілу епюри зсувного тиску по лобовій поверхні для різних довжин палі-шпонки. Розроблено прикладну методику розрахунку палі-шпонки на переповзання та продавлювання в зсувній товщі та в зоні її закладання в стійких грунтах під дією горизонтального навантаження. Узагальнено алгоритм і виконано програмну реалізацію методики розрахунку ПЗС у вигляді палі-шпонки. Вдосконалено математичне моделювання напружено-деформованого стану зсувних схилів ПЗС у вигляді палі-шпонки під дією сейсмічних навантажень та інших зсувопровокуючих факторів, яке відповідає регіональним особливостям складних грунтових умов Криму.

Работа посвящена исследованию оснований в сложных инженерно-геологических условиях, а также путей повышения устойчивости откосов, сложенных из структурно-неустойчивых грунтов.

Разработана теоретическая модель процесса формирования грунтовых оползней. Для описания влагопереноса в ненасыщенных грунтах при разных погодных условиях используются уравнения, которые учитывают зависимость гравитационного потенциала грунтовых сил от объемной влажности грунта.

Приведены результаты моделирования оползневого массива методом конечных элементов, анализ его состояния с применением шагово-итерационного метода расчета. Рассмотрены зона скольжения, определение касательных напряжений, область их распространения; выявление элементов грунтового массива, подверженных растягивающим, сдвигающим усилиям и разрушению; моделирование работы оползневого массива, усиленного при помощи метода струйной цементации.

Розглянуто питання стійкості грунтових укосів. Проведено співставлення залежностей зміни напружено-деформованого стану грунтових укосів та їх основ з використанням різних підходів та методів з метою одержання залежностей для визначення параметрів оптимального проектування. Проведено порівняльний аналіз числовими і аналітичними розрахунками стійкості укосів шляхом перевірки міцності грунту та дослідженням його напружено-деформованого стану в заданих умовах і ступеню розвитку у цьому разі областей локальних зсувів у грунті основи.

На основании личных ежегодных наблюдений, анализа проектировочных решений и изучения этапов застройки с 1970 года склона Встречной балки многоэтажным жилым массивом Тополь-1 в г. Днепропетровск, разбирается история возникновения и развития оползневых процессов.

Рассмотрены упруго-пластические и упруго-вязкопластические модели грунтовой среды склонов и откосов при их сложном нагружении от действия статических нагрузок. Для численной реализации рассматриваемых задач применяется програмный комплекс PLAXIS, который позволяет в расчетах более полно учитывать реальные свойства грунтовых сред, таких как неоднородность, упругость, пластичность и вязкость. Описаны физико-механические свойства грунтов, бетона и металлов при их сложном нагружении. Исследовано влияние подземных вод на устойчивость склонов. Изложены сведения о противооползневых сооружениях на склонах.

Отмечено, что интенсивное использование природных ресурсов и наращивание темпов промышленного и гражданского строительства обусловило техногенную дестабилизацию геологической среды и активизацию опасных экзогенных геологических процессов в регионах Украины, особенно в Крыму. В настоящее время на территории АР Крым ведется интенсивное освоение территорий под строительство рекреационных, гостиничных и жилых комплексов. Одной из самых значительных проблем на Южном берегу Крыма (ЮБК) является оползнеопасная обстановка большинства участков, отводимых под застройку. Сложность оползней ЮБК заключается во множестве факторов, влияющих на их общую и локальную устойчивость. Развитие прикладных программ численного моделирования для решения геотехнических задач позволяет максимально точно определить влияние геомеханических и геодинамических факторов на устойчивость оползневых грунтовых массивов. Цель работы - геомеханическая оценка устойчивости оползневого склона г. Могаби (АР Крым) и обоснование эффективности применения средств инженерной защиты на основе метода конечных элементов. Проведены комплексное исследование оползневого склона с использованием натурных наблюдений за оползневым процессом, инженерно-геологические изыскания геоморфологических и гидрогеологических параметров с учетом сложной геодинамической обстановки; численное моделирование устойчивости объекта в инженерных программах конечно-элементного анализа Plaxis и Phase2. Выполнено моделирование устойчивости оползнеопасного склона в программах конечно-элементного анализа Plaxis и Phase2. Определены коэффициенты запаса устойчивости оползневого склона с учетом геоморфологических параметров и физико-механических характеристик массива пород по критерию прочности Кулона - Мора. В результате численного моделирования геомеханических процессов в оползневом склоне определены значения максимальных сдвиговых деформаций и смещений в грунтовом массиве, обусловливающих возникновение оползня, что позволяет разрабатывать нормативную документацию по инженерной защите территорий от экзо- и эндогенных геологических процессов. Выполненный анализ геомеханической устойчивости оползневого склона позволил обосновать наиболее рациональный способ инженерной защиты объекта от экзо- и эндогенных геологических процессов.

Розроблено новий метод вібраційної діагностики протизсувних споруд (ПЗС), який полягає в оцінюванні натягу стрижня анкера за зміною частоти імпульсного відклику та переміщення анкерної споруди, виміряних на підпірній стінці. Встановлено залежності власних частот і форм коливань елементів конструкції ПЗС (підпірних стінок, балок) від розміру та місця розташування пошкодження типу тріщини. Запропоновано дискретну діагностичну модель одноанкерної ПЗС і встановлено залежності параметрів напружено-деформованого стану та власних частот і форм коливань споруди від зміни натягу стрижня анкера. Розроблено дискретну діагностичну модель багатоанкерної ПЗС і встановлено залежності власних частот і форм коливань споруди від умов і дефектів закріплення та від зміни жорсткості стрижнів анкерів. Одержано аналітичні залежності для визначення за методом максимальної правдоподібності оцінок зміни натягу стрижня анкера за зміною власних частот та переміщенням анкерної споруди, виміряних на підпірній стінці.

Більш ніж десять років інженерного досвіду в західній частині Китаю показали необхідність і важливість уваги до джерел лавин з метою активного зменшення катастроф. Для вимірювання активного зменшення ризику від небезпечних грунтів розроблено об'єднану методику "опора - анкер". Застосовано механіку руйнування для дослідження процедури створення розрахункової схеми об'єднаної методики "опора - анкер". Для одержання коректних параметрів схеми запропоновано критерій оцінки стійкості і три класи безпеки інженерного захисту для небезпечних грунтів. Далі на основі механіки руйнування розвинуті стійкі методи аналізу для різних типів небезпечних грунтів. На основі ідеї про покращання коефіцієнтів стійкості до вищого рівня в методи аналізу стійкості введено силу опори в конструкції та силу анкера для анкерного болта в опорі з об'єднаної методики "опора - анкер". Це дозволяє оцінити в застосованій методиці розмір секції в опорі і кількість анкерних болтів. Інженерні застосування запропонованої методики показали суттєву ефективність у тисячах випадків інженерного захисту.