Досліджено фосфоліпіди, одержані у процесі виробництва лецитину з рослинної сировини. За результатами досліджень визначено оптимальні умови процесу екстракції МКФ та лецитину з фосфатидного концентрату. Розглянуто фракційний склад та основні фізико-хімічні властивості МКФ та ОФК. Виявлено вплив технологічних мастил складових МКФ та ОФК на антифракційні властивості, розроблено високоефективні бромовані фосфоліпідні присадки до технологічних мастил.

Исследованы фосфолипиды, полученные в процессе производства лецитина из растительного сырья. В результате исследований определены оптимальные условия процесса экстракции МКФ и лецитина из фосфатидного концентрата. Определены фракционные составы и основные физико-химические свойства МКФ и ОФК. Показано влияние составляющих МКФ и ОФК на антифракционные свойства технологических смазок. Разработаны высокоэффективные бромированные фосфолипидные присадки к технологическим смазкам.

Complete phospholipid separation from each other and from accompanying lipids is a complex process since phospholipid solubilities in the various organic solvents are nearly the same in a value. Thus, newly developed non-waste composite technology forvegetable raw materials processing is proved to be one of the means providing air purity at the enterprises of biochemical industry.

Проаналізовано склад і властивості побічних продуктів від виробництва рослинних олій. Вивчено колоїдно-хімічні властивості емульсій та емульсійно-суспензійних систем на їх основі. Показано, що дисперсні системи характеризуються регульованими в'язкістю та стійкістю. Встановлено основні важелі керування важливими властивостями інвертних емульсій за допомогою зміни співвідношення водної та олійної фази, додаванням співемульгаторів, наповнювачів тощо. Визначено перспективні напрямки утилізації відходів олійноекстракційних заводів, з метою покращання екологічного стану навколишнього середовища та забезпечення нафтогазовидобувної промисловості ефективними технологічними розчинами.

Досліджено хімічний склад і структуру відходів різних технологічних процесів виробництва олії із застосуванням методів інфрачервоної, атомно-емісійної спектроскопії та мас-спектральної термодесорбції у комбінації з рідинною хроматографією, а також біохімічним аналізом на фосфатиди. Визначено кількісний вміст жирних кислот, мил і фосфатидів у продуктах, що досліджували. Встановлено, що в реакцію омилення вступають низько- і високомолекулярні гомологи.

Надано експериментальні дослідження процесу очищення кислих стічних вод, які одержують після виробництва харчової олії, шляхом залучення перспективних реагентів із використанням тонкошарової хроматографії.

Визначено фізико-хімічні показники, груповий і жирнокислотний склад вітчизняних фосфоліпідовмісних продуктів, що одержані з рослинних олій. Досліджено процес екстракції фосфатидних концентратів із метою селективного виділення фракцій фосфоліпідів функціонального призначення, визначено їх оптичні характеристики та фізичні показники. Вивчено фактори, які впливають на ефективність та селективність фракціонування фосфоліпідів та експериментально визначено раціональні режими процесу.

  Скачати повний текст

Наведено результати теоретичних та експериментальних досліджень ефективності використання нової технології та обладнання інактивації антипоживних речовин у соєвому жмиху з метою покращання його якісних властивостей та збільшення терміну зберігання готового продукту. Проаналізовано сучасні технологічні підходи щодо обробки соєвої культури, визначено їх переваги та недоліки. Досліджено біохімічний склад та якісні характеристики соєвого жмиху. Запропоновано нову технологічну схему та промислове обладнання для обробки соєвого жмиху, сформульовано рівняння продуктивності екструдера у разі його термовологої обробки. Встановлено оптимальні параметри та технологічні режими процесу переробки соєвого жмиху, які дозволяють одержати продукт з необхідними якісними показниками. Здійснено промислове впровадження запропонованої технології та обладнання й підтверджено ефективність їх використання.

Визначено умови підготовки ядра соняшнику до екстракції методом плющення, одержано математичні описи залежності залишкової олійності шроту та вмісту водорозчинних білків від основних параметрів плющення. Вивчено кінетику вичерпної та ступеневої екстракції олії з пелюстки гексаном, вплив гідромодуля та кількості ступенів на повноту екстракції, визначено коефіцієнт дифузії. Науково обгрунтовано та розроблено технологію комплексної переробки сирого ядра насіння соняшнику. Оцінено фізико-хімічні, органолептичні та структурні показники продуктів комплексної переробки насіння соняшнику та встановлено термін їх зберігання. Встановлено фракційний склад харчового шроту та швидкість осідання часток у водному середовищі, вивчено кінетику набрякання харчового шроту. Розроблено проект нормативно-технічної документації на новий вид продукту - шрог соняшниковий харчовий.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л782.120.9

Рубрики:

Використання відходів і одержання побічних продуктів при одержанні олій

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання утилізації відходів сільськогосподарського виробництва з метою мінімізування затрати на створеня гранул. Це досягається використанням в'яжучого компонента органічного походження, в якому не містяться токсичні компоненти.

Проанализированы существующие методы утилизации сточных вод, образующихся на предприятиях масложировой отрасли. Показаны преимущества и недостатки рассматриваемых методов. Приведены данные по очистке жиросодержащих сточных вод методом электрофлотации.

Експериментально досліджено очищення кислих стічних вод, що одержуються під час виробництва харчової олії. Встановлено оптимальні режими розділення забруднених стічних вод із використанням методу центрифугування та окиснення за допомогою гіпохлориту натрію.

Исследованы химическое строение и сорбционные свойства природного и химически модифицированного (лигнифицированного) растительного материала - шелухи подсолнечника - по отношению к ионам токсичных тяжелых металлов. Показано, что химическая обработка шелухи ее лигнифицированием существенно сокращает длительность достижения сорбционного равновесия и повышает сорбционную емкость в 2 - 3 раза. ИК-спектры образцов исходной и лигнифицированной шелухи подсолнечника свидетельствуют об изменениях в структуре материала, обусловленные частичным разрушением внутримолекулярных связей биополимеров, входящих в ее состав.

Приведены результаты анализа существующих способов утилизации отработанных маслосодержащих сорбентов и результаты лабораторных исследований по термическому обезвреживанию таких отходов. Показана практическая реализация технологии утилизации маслосодержащей глины. Описана введенная в эксплуатацию опытно-промышленная линия на масложировом комбинате. Проанализированы результаты и особенности термической утилизации, выявленные при промышленной эксплуатации технологической линии. Предложены методы ее усовершенствования.

The results of sorption and structural properties studies of dry sunflower lecithin are presented. Based on experimental and theoretical studies optimal operation conditions of devices used in the developed technology of lecithin are determined.

Проанализирован процесс, происходящий при разогреве материала до температуры вспышки. Описано разделение его на 3 топливосодержащих потока частиц. Приведены физическая и математическая модели сжигания маслосодержащих отходов во вращающейся печи. Показано удовлетворительное совпадение расчетных и экспериментальных данных для отработанной замасленной глины Ильичевского масложирового комбината.

С помощью метода газовой хромато-масс-спектрометрии изучен компонентный состав летучих фракций изопропанольного экстракта шрота рапса (семейства Brassicaceae). В полученном экстракте идентифицировано около 20 основных компонентов и определено их количественное содержание. Найдено, что основными компонентами являются гликозиды (27 %), кетоны (11 %), альдегиды(12 %), насыщенные и ненасыщенные жирные кислоты (34 %) и стероиды. Методом квантово-химических расчетов установлены наиболее противокоррозионно активные соединения исследуемого экстракта по отношению к поверхности металла, а также рассчитаны квантово-химические характеристики этих молекул.

Досліджено вплив трипсину на процес екстрагування білків із соняшникового шроту. Встановлено, що використання трипсину для екстрагування білків зі шроту викликає збільшення концентрації білків в екстрактах, яку визначено фотометрично, а також виходу кінцевого білкового продукту. Виявлено, що білковий продукт, одержаний в присутності трипсину (білковий гідролізат), має високу розчинність у разі всіх досліджених значень pH водних розчинів, а також більш високу здатність до емульгування та піноутворення у порівнянні із контролем. Одержані дані використанно в технологіях білкових продуктів із насіння олійних культур.

Цель работы - исследование влияния способа экстракции шрота рапса на ингибирующие свойства полученных экстрактов. Показана возможность использования экстрактов рапса в качестве компонента состава летучего ингибитора атмосферной коррозии стали. С помощью методов электрохимических и гравиметрических исследований изучено влияние экстрактов на электрохимическое и коррозионное поведение углеродистой стали. Установлено, что экстракты шрота рапса на основе изопропилового и 40 %-го водного раствора этилового спирта обеспечивают высокую антикоррозионную защиту металла. Использование в качестве экстрагента смесей спирта с глицерином и растительным маслом не обеспечивает извлечение из растительного сырья компонентов, обеспечивающих высокую ингибирующую эффективность. Установлено, что образуемые пленки на поверхности металла обладают эффектом защитного последействия. Показано, что природа растворителя существенно влияет на ингибирующую эффективность и физико-химические свойства экстрактов.

Обоснована возможность параллельного получения хлорогеновой кислоты и белкового концентрата из шрота семян подсолнечника. Ранее установлено, что лучшим растворителем для хлорогеновой кислоты, предназначенной для использования в пищевых продуктах и добавках, является этанол. Один из путей получения хлорогеновой кислоты - экстракция водными растворами этанола.