Індекс рубрикатора НБУВ: Л751.413

Рубрики:

Клеї на основі епоксидних смол

Шифр НБУВ: Ж16492 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: конструкция, технология, ремонт, полимер, трубопровод, клей
Індекс рубрикатора НБУВ: О736-083-3 + Л751.413

Рубрики:

Пластмасові трубопроводи

Клеї на основі епоксидних смол

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: эпоксидные клеевые композиции, ультразвук
Індекс рубрикатора НБУВ: Л751.413 + О736-083-3

Рубрики:

Клеї на основі епоксидних смол

Пластмасові трубопроводи

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Досліджено структуру та властивості епоксидних полімерів, модифікованих блок-кополімерами полібутилентерефталат-політетраметиленоксид, полісульфон-полідиметилсилоксан-полісульфон з різним вмістом жорсткого й еластичного блоків олігосульфонами з кінцевими карбоксильними та фенольними групами різної молекулярної маси. Установлено, що введення блок-кополімерів полібутилентерефталат-політетраметиленоксиду та полідиметилсилоксан-полісульфону призводить до суттєвого підвищення когезійної й адгезійної міцності, модуля пружності, деформацій ної здатності, а також роботи руйнування й ударостійкості епоксидних полімерів, за цього величину ефекту можна регулювати зміною у термоеластопластах співвідношення жорстких і еластичних блоків. Показано, що модифікація термоеластопластами сприяє підвищенню водо- та хімстійкості, працездатності за умов розвитку процесів повзучості та релаксації напруження епоксидних полімерів. Установлено, що змішування з олігосульфонами дозволяє значно підвищити деформаційно-міцнісні й адгезійні властивості, а також теплостійкість епоксидних полімерів. З'ясовано, що величина ефекту залежить від молекулярної маси олігосульфону та його концентрації. З використанням результатів дослідження розроблено клейові композиції (УП-5-233У, УП-5-233Ц, УП-5-2333ГК, УП-5-233ГКТ) з підвищеною адгезійною міцністю, ударо- та вібростійкістю, більш широким температурним інтервалом експлуатації.

Внимание уделено изучению современных эпоксидных компаундов на основе винилокса, закономерностей формирования структуры и свойств полимерных композиций с использованием эластомерных модификаторов. Проведено системное исследование комплекса деформационно-прочностных, адгезионных, технологических, динамических и статистических релаксационных свойств полимеров на основе нового класса эпоксидных смол, родоначальником которого является винилокс. Установлено, что в сравнении с традиционными промышленными диановыми смолами полимеры на основе винилокса при комнатной температуре испытания характеризуются меньшими значениями когезионной прочности, модуля упругости и температуры стеклования, однако превосходят их по величине деформационной способности, работы разрушения материала примерно на одинаковых уровнях адгезионной прочности. Методом динамической механической спектроскопии выявлен ряд релаксационных переходов, интенсивность и температура, при которой они проявляются, и их зависимость от химического строения эпоксидных производных винилокса. Показано, что в широком интервале температур (ниже 273 К) полимеры на основе винилокса существенно превосходят широко известные полимеры по величине работы разрушения.

Змодельовано розподіл деформацій, що виникають під час випробувань на зсув і рівномірний відрив у зразках епокситіїранових клеїв з металевими наповнювачами.

Наведено результати досліджень оптимізації складу УФ-світчочутливих адгезивів на базі продуктів модифікації епоксидних смол.

Досліджено вплив масштабного фактора на адгезійні та в'язкопружні властивості адгезиву на основі епоксидіанової смоли, отвердненої поліаміном. Використовуючи метод динамічного механічного аналізу вивчено в'язкопружну поведінку епоксидного адгезиву як у формі вільних плівок, так і в адгезійних з'єднаннях. Товщину вільних плівок і шару адгезиву у з'єднаннях варіювали в інтервалі 50 - 900 мкм. Показано, що зі зростанням шару адгезиву адгезійна міцність зменшується немонотонно: для з'єднань з товщиною шару адгезиву менше 200 мкм стрімко, а коли товщина стає більшою за 200 мкм - більш повільно. При цьому має місце кореляція між товщиною шару адгезиву та його здатністю розсіювати механічну енергію. Показано, що товщина шару не тільки впливає на адгезію та в'язкопружну поведінку, а й разом з дією поверхні субстрату (дюралюмінію) зумовлює топологічні й морфологічні зміни в епоксидній сітці. Зокрема, поява "плеча", пов'язаного з додатковим релаксаційним переходом, на висхідному крилі максимуму температурної залежності модуля втрат для зразка з шаром адгезиву 800 мкм свідчить про наявність флуктуації густини зшивання епоксидної сітки, як результат взаємодії субстрату й адгезиву.

Розглянуто питання щодо застосування сучасних клейових сумішей на основі епоксидних матеріалів, що використовуються в будівництві.