Розроблена і описана методика випробувань трубчатих і гладких зразків, а також зразків з надрізом на термовтому. Наведено результати випробувань на розтяг і на термовтому зразків із різним радіусом надрізу за різних температур. Запропоновано методику прогнозування довговічності надрізаних зразків при термовтомі за різних температурних умов із використанням критерію щільності розсіяної енергії деформації. З метою прогнозування криві розтягування матеріалу за відповідних температур використовуються для аналізу поведінки матеріалу поблизу концентратора напруг, де напружено-деформований стан розраховується за методом скінченних елементів. Прогнозування виконано шляхом співставлення номінальної щільності енергії деформування у гладкому зразку зі щільністю енергії деформування, що поглинута в області надрізу з урахуванням концентрації напруг і деформацій.

З використанням розширеного полістирену під час прокладання доріг, коли грунт має особливі властивості (наприклад, стиснення), виникає необхідність у вивченні механічних характеристик цього матеріалу. Досліджено механічні характеристики розширеного полістирену в разі стиснення. Експериментальні дані свідчать, що поведінка розширеного полістирену за умов стиснення характеризується трьома стадіями. Аналіз показав, що щільність розширеного полістирену відіграє важливу роль. Розглянуто феноменологічну механічну модель для моделювання в'язкопружнопластичних властивостей під час стиснення. За допомогою числового аналізу описано механічні характеристики, які добре узгоджуються з отриманими експериментально.

Розглянуто питання вдосконалення методів визначення конструктивно-технологічних параметрів двошнекових живильників і розвантажувальних одночерв'ячних пресів пластмасозмішувального устаткування для переробки наповнених термопластів. Застосовуючи ці методи, створено лінію ЛЛКМ-1200 для виробництва листів для жорстких покрівельних матеріалів. Випробування лінії показали задовільний збіг результатів розрахунків і експериментів.

Встановленно, що у композитному матеріалі, армованому випадково розташованими короткими волокнами, пошкодження у разі механічного навантаження виникають внаслідок дії різних елементарних механізмів, таких як мікророзтріскування матриці, висмикування волокон, руйнування міжфазової границі волокно - матриця, руйнування волокон. Ці пошкодження зумовлюють значний вплив на макроскопічні властивості композитного матеріалу. Щоб отримати прийнятні механічні характеристики композитного матеріалу, важливо оптимізувати концентрацію волокон, а також якість міжфазової границі волокно - матриця, які безпосередньо впливають на ці пошкодження. Головна мета роботи - визначення впливу структурних параметрів на еволюцію пошкодження двох типів склопластиків на базі поліпропілену. Одночасно з класичним підходом до механічної теорії пошкодження, що базується на випробуваннях на розтяг із періодичним розвантаженням, використання методу акустичної емісії дає змогу вивчати в реальному часі природу та значимість механізмів пошкоджень у процесі навантаження. Додатково до цього фрактографічний аналіз дозволяє підтвердити різні передумови і висновки даного дослідження.

В зв'язку з прагненнями в світі виробляти легші пластмасові вироби, явище випучування в'язко-пружних тіл стає все більш важливим. Ця робота представляє проміжні результати дослідного проекту про несучу здатність і випучування контейнерів з пластмаси, який виконується в Лабораторії механічної надійності Технологічного Університету в Дельфті (Нідерланди). Використовуючи розроблену раніше модель нелінійної в'язко-пружності, виконано моделювання методом скінченних елементів випучування внаслідок повзучості стрічок i U-профілів з поліетилену високої щільності.

Методами поляризаційної УФ- та ІЧ-спектроскопії, індукованого двопроменезаломлення досліджено кінетику наведення анізотропії та кінетику її релаксації в широкому температурному інтервалі. Виявлено залежність характеру релаксації анізотропії від умов опромінення. Результати інтерпретовано, виходячи з часткового впорядкування в опромінених плівках фрагментів макроланцюгів. Визначено енергію їх активації. Запропоновано теоретичну модель, що пояснює експериментальні результати.

Змодельовано поверхневе розтріскування поліетилену високої щільності внаслідок ультрафіолетової (УФ) деградації на основі перколяційного методу. Викладено елементи мікромеханізму поверхневого розтріскування полімерів після УФ-деградації та методики перколяційного моделювання. Показано, що геометричні особливості генерованих розбиттів Вороного та модельованих кластерів не впливають на залежність характерного розміру кластерів від їх потужності. Водночас швидкість поверхневого розтріскування характеризується сильним масштабним ефектом.

Наведено результати досліджень зміни механічних і низки фізичних характеристик поліпропілену без і з трьома наповнювачами польського виробництва залежно від термічної обробки. Встановлено, що при вмісті 10% сажового наповнювача композит має властивості електропровідного матеріалу. Після термічної обробки механічні властивості матеріалів, за винятком ударної в'язкості, покращуються. Це пов'язане частково із зміною кристалічної структури.

Розглянуто можливість застосування роторних технологій в процесах виробництва багатошарових полімерних упаковок.

Стаття присвячена вивченню питання використання відходів шерсті великої рогатої худоби. Показано, що ці відходи можна застосовувати для виготовлення різноманітних виробів народного споживання. В роботі було досліджено величину адгезії волокна шерсті до різноманітних полімерних матеріалів. Внаслідок проведених досліджень були зроблені висновки про доцільність використання шерсті як наповнювача в полімерні матеріали.

Изучены межфазные процессы в композициях ароматического полиамида фенилон с элементоуглеродными волокнами. Выявлены значительные различия в структуре и свойствах полиамида, дискретно армированного металлоуглеродными волокнами и углеродными волокнами с функциональными группами. Установлено, что основной вклад в наблюдаемые изменения вносит физико-химическое взаимодействие на границе раздела фаз "волокнистый наполнитель - полимерная матрица" при формировании композиции.

Исследовано влияние мелкодисперсных стеклянных и капроновых волокон на механические свойства в стеклообразном и высокоэластичном состояниях эпоксидного полимера, используемого для изготовления термоусаживающихся фитингов. Показано, что практический интерес представляет лишь композит с содержанием стекловолокна, не превышающим 2 масс. %.

Наведено результати експериментального дослідження впливу гідростатичного тиску на в'язкість руйнування високонаповнених полімерних матеріалів. Показано, що з підвищенням гідростатичного тиску середовища збільшується критичне значення коефіцієнта інтенсивності напружень і, як наслідок, швидкість розповсюдження тріщини. Для врахування впливу тиску на характеристики тріщиностійкості матеріалів, що досліджуються, запропоновано використовувати метод барочасової аналогії, який дозволяє зобразити отримані за різних рівнів гідростатичного тиску експериментальні залежності в'язкості руйнування матеріалу від швидкості розповсюдження тріщини у вигляді узагальненої барочасової залежності, що визначає вплив умов навантаження на характеристики руйнування матеріалу. Запропоновано прості емпіричні співвідношення для апроксимації отриманих експериментальних даних.

Вивчено вплив конструкції черв'яків одночерв'ячного екструдера на ступінь гомогенізації різних марок поліетилену. Показано вплив довжини, ступеня стиснення та змішувальних елементів черв'яка на якість змішування компонентів поліетилен-сажа. За допомогою запропонованої методики одержанно аналітичні залежності, подано рекомендації щодо вибору конструкцій черв'яків та оптимізації процесу переробки різних видів композицій поліетилену.

Досліджено вплив апретів на властивості наповнених поліетиленових композицій. Показано, що апретуванням неорганічних наповнювачів амідопропілтриетоксисиланами органічних кислот та олігомерними кремнійуретановими апретами можна регулювати фізико-механічні властивості наповнених поліетиленових композицій, а ефективність апретів визначається їх змістом і хімічною будовою.

Вивчено вплив кремнійуретанових апретів на властивості наповнених поліуретанів. Показано, що введення кремнійуретанових апретів, нанесених на дисперсний кварцовий наповнювач, підвищує фізико-механічні властивості поліуретанів; ефективність апретів залежить від хімічної будови і вмісту в композиції.

Досліджувалась в'язкість олігомера ЛБС-4, підданого впливу слабких постійних магнітних полів. Встановлено, що обробка фенолформальдегідних сполучних магнітними полями приводить до підвищення в'язкості полімерів.

Показано вплив міжшарових дефектів у вигляді несуцільностей на несучу здатність шарових пластин із вуглепластиків. Міжшарові дефекти моделювалися шляхом введення між шарами поліпропіленової плівки. Описано види руйнування плоских зразків із різними схемами укладання і дефектами різних розмірів при розтязі та триточковому згині.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л71-106

Рубрики:

Високомолекулярні сполуки (полімери) та пластмаси

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено структуру та властивості полімерних композитів, одержаних синтезом поліаніліну на матрицях поліуретанів різної будови. Встановлено, що склад композицій та несумісність між гнучкими та жорсткими блоками поліуретану впливають на формування кристалічної структури поліаніліну та особливості електропровідності композитів.