Проведено випробування сумісного мелення та сушіння природних цеолітів у млині самоподрібнення "Аерофол". Установлено, що режимними параметрами процесу, зміна яких може регулювати продуктивність млина за окремими фракціями, є завантаження млина матеріалом і витрата сушильного агента. На підставі даних випробувань розроблено статистичну модель, використання якої дає змогу прогнозувати продуктивність за окремими фракціями за умов змінних значень режимних параметрів процесу.

Наведено результати дослідницької роботи щодо підвищення накопичувальної здатності сорбентів на підставі дослідження соснової тирси, соняшникових лузги та тирси.

Запропоновано використовувати плазмову технологію для створення каталізаторів на носіях (кіркових каталізаторів) сферичної та близької до неї форми (діаметр 3 - 30 мм). Число технологічних операцій суттєво скорочується (до 1 - 2) у порівнянні з технологією просочення. Наведено приклади випробовувань і використання кіркових каталізаторів (срібного, нікелевого та нікельхромового) у різних хімічних реакціях. Активність і селективність цих каталізаторів вища, ніж каталізаторів, отриманих за технологією просочення.

Досліджено сорбційні властивості деяких українських сорбентів за параметрами їх пористої структури за статичних та динамічних умов. Визначено гідравлічний опір, що розвиває паро-повітряна суміш, в залежності від висоти шару сорбенту. Встановлено умови використання вентиляторів низького тиску в адсорбційних установках.

Представлено результати досліджень каталізаторів, як сировини для виготовлення яких були використані гальванічні шлами, відпрацьовані розчини та електроліти. Наведено порівняльну характеристику каталізаторів, одержаних на основі відходів гальванічних виробництв, та промислових каталізаторів, що використовуються в процесах знешкодження газових викидів.

Запропоновано приклади та задачі з технології виготовлення контактних мас, окиснення аміаку та діоксиду сірки, каталітичної очистки газових викидів, іонітної очистки. На сучасному етапі поставлено важливе завдання - створити нові хімічні процеси з високоефективними каталітичними системами, які забезпечують значне прискорення хімічних реакцій.

Описаны теоретические методы, используемые при рассмотрении электронного строения поверхности твердых оксидов, а также результаты их применения для изучения электростатических аспектов адсорбации на поверхности дисперсных кремнеземов и цеолитов; рассмотрена роль электростатического поля кристалла в адсорбации на поверхности диоксида кремния, исследована роль электростатических взаимодействий в цеолитах. Проанализировано влияние на распределение электростатического потенциала таких факторов, как химическая модификация поверхности, ее гидратация и изоморфное замещение кремния на алюминий. Проанализированы свойства бренстедовских кислотных центров цеолитов и роль их поверхности в процессе конверсии метанола в этилен.

Розглянуто основні властивості блокової кераміки щільникової структури, основні аспекти технології нанесених каталізаторів за традиційною технологією із застосуванням методу короткострокового просочування. Використання блокових каталізаторів щільникової структури є перспективним та ефективним у різних галузях народного господарства, в теплоенергетиці, на автотранспорті та у вирішенні екологічних проблем.

Наведено результати досліджень фізичної активації природних цеолітів - сумісного процесу мелення та сушіння в млині самоподрібнення "Аерофол". Розроблено математичну модель такого процесу, яка грунтується на припущенні про те, що сушіння, завдяки суміщенню його з подрібненням, реалізується тільки в першому періоді (сушіння з поверхні частинок). Розроблено технологічну схему промислового виробництва цеолітової продукції, яка виготовляється в широкому асортименті з використанням млина самоподрібнення "Аерофол".

Наведено результати досліджень модифікації природних цеолітів та описано шляхи використання готових продуктів. Досліджено модифікацію природних цеолітів розчинами соляної кислоти та КCl з метою отримання продукту для заміни частини триполіфосфату в синтетичних мийних засобах, а також модифікацію природних цеолітів іонами міді для отримання добрив пролонгованої дії.

Подано огляд робіт, виконаних у ДержНДПІ "Хімтехнологія" та на Сіверськодонецькому ДВП "Об'єднання Азот", з розробки та впровадження технологій нових каталізаторів. За підсумками виконання Програми розвитку каталізаторного виробництва в Україні освоєно промисловий випуск всіх каталізаторів, які використовуються у виробництві аміаку та метанолу. Наведено основні технічні характеристики каталізаторів, результати їх промислової експлуатації, а також нові підходи до сервісного обслуговування під час експлуатації каталізаторів.

Вивчено можливість денітрації оксидів азоту, які виділяються при синтезі нікель-кобальтової шпінелі, гідролізом основної нітратвміщуючої солі та термічної взаємодії її з карбамідом. Проведено дослідження процесу термолізу. Знайдено оптимальні умови для повного знищення оксидів азоту в процесі отримання каталізатора. Розроблена технологія дає змогу забезпечити екологічну чистоту технологічного процесу.

Запропоновано метод повного водопоглинання керамiчним блоковим носiєм щiльникової структури для визначення основних характеристик блокової керамiки, яка використовується у технологiї виготовлення нанесених каталiзаторiв. Численнi та рiзноманітні експерименти, а також порiвняння їх з традицiйними методами дослiджень пiдтверджують правомiрнiсть використання на практицi даного методу.

Розроблено технологію одержання гранульованих біосорбентів з біологічно активних відходів медичної та харчової промисловості, за якою одержано ряд сорбентів з різноманітного сировинного матеріалу. Наведено характеристики цих сорбентів, фізико-механічні властивості одного з них, результати їхнього випробування по вилученню різних металів з водних розчинів. Подано рекомендації щодо промислового їх використання.

Розглянуто процес отримання реагентів, з магнітно-сорбційними властивостями. Досліджено фактори, що впливають на процес їх отримання. В процесі отримання реагентів змінювали вихідну концентрацію заліза в розчині, pH і температуру розчину, швидкість підведення окисника. Реагенти отримано за присутності каталізатора та без нього. Наведено способи отримання реагентів також з відходів виробництва. Зафіксовано зниження сорбційних і збільшення магнітних властивостей реагентів з часом. Запропоновано спосіб отримання повільно старіючого реагенту.

Розглянуто розподіл оксидів металів по висоті блокового носія щільникової структури (стратиграфія каталізатора) під час просочування такого носія за традиційною технологією (повне занурення) та за методом короткострокового просочування. Показано, що використання нетрадиційної технології дає змогу отримувати каталізатор заданого кількісного та якісного складу. Така технологія реалізується з використанням нескладних технологічних заходів та має маловідходний характер. Стратиграфія каталізатора характеризується ступенем рівномірності нанесення активних інгредієнтів F та є одним з важливих показників контактів щільникової структури, що визначає кінцеву активність його у конкретній каталітичній реакції.

Розглянуто варіанти просочування керамічного блокового носія щільникової структури в режимах повного занурення та короткострокового просочування. Показано, що висота утримання розчину у каналах щільникової структури залежить від висоти керамічного носія, розміру ячейок каналів щільника, а також від густини та норми розчину. Запропоновано оперативні показники, які характеризують у цілому процесс просочування кераміки щільникової структури. Ресурс просочування задовільно корелюється зі значеннями абсолютної та відносної вологоємкості суцільного носія, його геометричних параметрів та характеристики пористості матеріалу носія.

Приведено результати досліджень технології приготування цеолітової продукції з використанням млина самоподрібнення "Аерофол" на дослідно-промисловій установці. Встановлено вплив режимних параметрів на фракційний склад готового продукту. На основі аналізу даних досліджень розроблено технологічну схему промислового процесу.

Методом потенциометрии и химического анализа исследованы сорбционные характеристики кокса и активированных углей. Проведена химическая модификация поверхности сорбентов. Показано, что каменноугольный кокс, как и активированные угли, может быть перспективной основой для получения селективных сорбентов.

Термодинамічним аналізом процесу хімічної регенерації відпрацьованого нанесеного срібного каталізатора окиснення метанолу до метаналю експериментально підтверджено, що двоступінчаста лужно-кислотна обробка після термічної дає змогу відновити каталітичні властивості.