Розглянуто напрямки удосконалення артилерійських і мінометних систем озброєння за рахунок автоматизації процесів: зняття і введення балістичної інформації під час польоту снаряду; установки підривників; вибору і заряджання снарядів; комплектування зарядів; наведення гармати за відстанню і напрямком відповідно до підготованих кількох варіантів вихідних даних для стрільби; реалізація системи вогневого ураження "шквал вогню".

Приведена разработка функциональной модели систем корабельных артиллерийских установок ВМС Украины на основании анализа работы основных механизмов систем КАУ АК-176. Определены наиболее значимые для функционирования КАУ элементы систем, с учетом которых произведено обоснование перечня информативных с точки зрения технического диагностирования функциональных элементов КАУ.

Рассмотрены возможности поверхностной закалки концентрированными источниками тепла, влияние скорости перемещения источника в связи с необходимостью прогрева слоя нужной толщины и получения требуемой твердости. Разработаны способ аргоно-дуговой поверхностной закалки внутренней поверхности стволов, оборудование и технологические режимы, произведена закалка натурных стволов для ресурсных испытаний.

Предложена экономичная технология изготовления артиллерийских гильз и поддонов на основе высокотемпературной индукционной пайки. Отражены особенности данной технологии, приведены характеристики паянных соединений.

Розглянуто адаптивний метод формування керівного впливу у випадку регулювання електрошлакової виплавки заготовок стволів, який забезпечує сталість управління і високу точність дотримання технологічних параметрів плавки. Підвищення точності регулювання досягається за рахунок того, що швидкість переміщення витратних електродів під час виплавки безперервно автоматично адаптується стосовно їх фактичної швидкості плавлення, базуючись на умовах підтримання заданого опору шлакової ванни.

Розглянуто можливості поверхневого гартування концентрованим джерелом тепла, вплив швидкості переміщення джерела в зв'язку з необхідністю прогрівання шару потрібної товщини й одержання необхідної твердості. Розроблено спосіб аргонодугового поверхневого гартування внутрішньої поверхні стволів, обладнання та технологічні режими, проведено гартування натурних стволів для ресурсних випробувань.

Запропоновано нову технологію, що дозволяє покращити техніко-економічні показники процесу складання стволів із бандажами великої довжини. Розроблено розрахункові моделі, математичний апарат та методику проведення числових експериментів, необхідних для визначення основних параметрів технологічного обладнання та режимів технологічного процесу щодо гарматних стволів різних калібрів. Показано, що нагрівання бандажа для складання із стволом не потребує обов'язкової наявності пічного обладнання. Для складання бандажа довжиною 1785 мм із товщиною стінки 35 мм і стволом діаметром 220 мм необхідно мати 16 нагрівачів потужністю 1,2 кВт. Операцію складання можна виконати за 3 год. Результати розрахунків потребують практичної перевірки з метою коректування (у разі необхідності) розроблених математичних моделей процесу.

Зроблено порівняння старої класичної технології виготовлення заготовок казенників артилерійських систем із перспективною й економічно вигідною технологією, яка базується на використанні порожнистих фасонних заготовок із литого електрошлакового металу. Нову технологію атестовано і використано в артилерійському виробництві в Україні.

Запропоновано методику визначення перепаду тиску між дном камори ствола гармати та дном снаряда, що грунтується на використанні рівняння питомої внутрішньої енергії газопорохової суміші. Методика забезпечує підвищення точності балістичних розрахунків ствольних систем.

Наведено опис інформаційно-технологічної бази даних, призначеної для інформаційної підтримки комп'ютерної системи автоматичного керування технологічним процесом виготовлення гвинтових нарізів у гарматних стволах із застосуванням електрохімічного методу. Вона реалізована на базі серверу та забезпечує нагромадження та зберігання масиву даних про технологічні параметри й оптимізацію технологічних режимів процесу виготовлення нарізів.

Досліджено деякі технологічні особливості хромування внутрішньої поверхні стволів калібру 30 мм. Розглянуто вплив режимів хромування на якість покриттів і досліджено їх мікротвердість, пористість та адгезію до основного металу.

Проаналізовано причини підвищеного зношення поверхонь спряжуваних деталей лафета артилерійських систем, відзначено недоліки технологій, що застосовуються для зміцнення та відновлювання зношених деталей за умов ремонту та модернізації артилерійської техніки. Обгрунтовано застосування для цієї мети несуцільних покриттів дискретної структури, наведено результати досліджень технології відновлювання, що базується на електроіскровому легуванні та поверхневому пластичному деформуванні деталей з урахуванням їх нерівномірного зношення. Наведено практичні рекомендації щодо застосування технології нанесення дискретних покриттів та її переваги.

Розглянуто питання бронебійної дії сучасних бронебійних оперених підкаліберних снарядів, що застосовуються для стрільби із сучасних танкових і протитанкових гармат. Одержано вираз для визначення бронепробиття, який враховує характеристики снаряда, гармати і перешкоди та дозволяє оперативно оцінювати ефективність конструктивних розв'язків у процесі проектування гармат і боєприпасів до них. Визначено шляхи можливого підвищення могутності бронебійних оперених підкаліберних снарядів.

Розглянуто деякі типи спеціалізованих електрошлакових печей для виплавки заготовок деталей артилерійського озброєння.

Індекс рубрикатора НБУВ: К781.14 + Ц541-911 в641.0

Рубрики:

Виробництво артилерійських гармат

Артилерійське озброєння та артилерійські науки

Шифр НБУВ: Ж70654 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены тугоплавкие покрытия для защиты орудийных стволов (ОС) от эрозии и износа. Проанализированы методы получения защитных покрытий на внутренней поверхности ОС среднего и большого калибров.

Представлен подход к решению актуальной задачи оценки достоверности метода многопараметрического контроля работоспособности системы артиллерийского вооружения. Описана математическая модель сравнительной оценки достоверности, в основе которой лежит метод Монте-Карло. Показано, что эта математическая модель позволяет квалифицированно применять ее на практике при выборе метода контроля работоспособности, обладающего наилучшими показателями достоверности.

Предложена методика исследования целостности защитного хромового покрытия канала ствола пушки.

Рассмотрена задача выбора значений варьируемых параметров электронного блока системы наведения и стабилизации ствола танковой пушки с учетом его упругих свойств.

Разработана измерительная система, которая применяется для измерения и контроля внутреннего диаметра 30-мм нарезных стволов автоматических артиллерийских пушек с использованием специального цифрового оптоэлектронного датчика перемещения, который в комбинации с механической конструкцией типа шарикового нутромера дает возможность автоматизировать и повысить точность измерения.