Розглянуто властивості та структуру шлакотвірних сумішей у процесі безперервного розливання сталей. Розроблено методику визначення товщини рідкого слою шлакотвірної суміші на поверхні зливка у кристалізаторі машини безперервного литья заготовок. Проаналізовано вплив поверхневого натягнення рідкого шлаку на якість поверхні заготовки.

Рассмотрены свойства и структура шлакообразующих смесей в процессе непрерывной разливки стали. Разработана методика определения толщины жидкого слоя шлакообразующей смеси на поверхности заготовки в кристаллизаторе МНЛЗ. Проанализировано влияние поверхностного натяжения жидкого шлака на качество поверхности заготовки.

Properties and structure of mold fluxes are considered during continuous steel casting. The technique of definition of thickness of a liquid layer of mold fluxes on a surface of preparation in crystallizer CCM is developed. Influence of a superficial tension of liquid slag on quality of a surface of preparation is considered

Проанализированы данные о динамической вязкости металлургических шлаков различных оксидных систем. Получены выражения для расчета их вязкости в зависимости от состава, определены закономерности изменения параметров расчетных выражений.

Изложены результаты теоретического анализа процесса жидкофазного восстановления железосодержащих шлаков углеродом, влияния состава газовой фазы при плавке в циклоне на процесс восстановления, а также результаты промышленных экспериментов по переработке доменных и конвертерных шламов с целью их утилизации.

На основе анализа литературных источников рассмотрена возможность транспорта азота через жидкие оксидные и фторидно-оксидные шлаки. Высказано предположение о том, что азотопроницаемость может определяться не растворимостью азота в шлаке, а, по всей видимости, значением химического потенциала газа в шлаке и металле.

Індекс рубрикатора НБУВ: К309.3

Рубрики:

Шлаки у металургії

Шифр НБУВ: Ж14475 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Раскрыты проблемные вопросы по переработке шлаков металлургического производства и способ решения их на ОАО "ММК им. Ильича" силами специалистов ЦЛАМ. Показаны этапы создания установки двойной сепарации отвальных шлаков (ДСОШ), приведены ее краткая техническая характеристика и принцип работы. Установка ДСОШ предназначена для извлечения железосодержащих компонентов, которые применяются в аглодоменном и сталеплавильном производстве в качестве добавок к руде и замены металлолома, что позволяет сэкономить значительные средства.

Розглянуто фізичну картину затвердіння розплаву шлаку, сформульовано умови теплообміну між шлаком і валковим охолоджувачем і прийнято допущення при моделюванні динаміки затвердіння рідкого шлаку. Приведену модель реалізовано у вигляді комп'ютерної програми. Модель дозволяє виконувати дослідження впливу конструктивних і режимних параметрів на розподіл температур і частку твердої фази в межах зони двофазного стану. Виконано розрахункові дослідження і установлено вплив конструктивних і режимних характеристик валкових охолоджувачів для сухої грануляції розплаву золи вугілля на величину теплозйому і продуктивність установки.

Розглянуто питання, що стосуються зниження пиловиділення під час накопичення, складування і переробки шлакових відходів на металургійних підприємствах. Підкреслено вплив шкідливої дії шлакових відходів металургійного виробництва, що представляють складні хімічні сполуки оксидів, які, знаходячись у відвалах, під дією атмосферних умов піддаються розпаду і руйнуванню з виділенням великої кількості пилу, що спричиняє фіброгенну дію на працюючих та забруднює навколишнє середовище. Описано способи запобігання пиловиділення відвалів, заснованих на закріпленні поверхонь, що порошаться, за допомогою нешкідливих хімічних речовин або на проведенні біологічної рекультивації.

Досліджено закономірності взаємодії робочих органів барабанно-валкового агрегату (БВА) з товстим шаром зволоженого металургійного шлаку. Обгрунтовано використання агрегату як активатора у складі мінікомплексів, призначених для виробництва безцементної цегли. Розроблено методику його розрахунку. Досліджено умови захоплення та достатнього ущільнення розпушеного товстого шару шлаку валком БВА. Створено математичну модель для визначення зусилля притискання валка з використанням компресійних кривих. Визначено робочі параметри процесу активації шлаку в БВА. Запропоновано конструкції БВА для використання у складі комплексів різної продуктивності та методику розрахунку його основних параметрів.

Зазначено, що на сучасному етапі розвитку вітчизняної металургії одним з актуальних завдань є зниження викидів вуглекислого газу і втрат тепла в навколишнє середовище. Аналіз літературних даних, а також результатів проведених експериментів в лабораторних та промислових умовах на ВАТ "МК "Азовсталь" показали економічну і екологічну доцільність використання конвертерних і відвальних шлаків фракції 10 - 0 мм як складової аглошихти у кількості 15 - 30 кг/т агломерату. Можливість впровадження подібної технології у виробництво з високою ефективністю підтверджено результатами переробки шлакових відвалів на ВАТ "ММК ім. Ілліча".

Исследована активность сульфатредуцирующих бактерий на разных глубинах в отвале металлургического шлака, возможность образования сероводорода и его соединений и загрязнение ими окружающей среды.

Наведено дані з утворення, використання й накопичення сталеплавильних шлаків для ряду підприємств України. Вивчено їх хімічний склад і фізико-механічні властивості. Проведено аналіз методів переробки шлаків на окремих підприємствах і обладнання, що використовується. Наведено результати розрахунків і лабораторних досліджень з використання сталеплавильних шлаків і замасленої окалини як сировинної добавки під час виробництва цементного клінкера. Показано, що сталеплавильні шлаки можна використати в кількості до 10 %, замаслену окалину як залізовмісну добавку - до 5 %.

Изучен фазовый состав доменных шлаков, закристаллизованных при различных скоростях их охлаждения, и обосновано микрогетерогенное состояние их расплавов.

Описано структуру та показано можливість використання створеної в Інституті чорної металургії НАН України бази експериментальних фізико-хімічних даних про властивості шлакових та оксидних розплавів "Шлак" для дослідження кристалізаційної здатності металургійних шлаків. Представлено алгоритм розрахунку параметрів, що характеризують кристалізаційну здатність шлаків.

Проаналізовано можливості та експериментально досліджено розпорошувальну здатність центрової форсунки для створення полімерного покриття з метою недопущення запилювання поверхонь техногенних масивів.

Рассмотрены основные направления сепарации марганецсодержащих отвальных шлаков и шлаков текущего производства и приведены рекомендации по применению современных технологий извлечения из них сплавов и утилизации попутных продуктов. На примере проектов, выполненных УкрГНТЦ "Энергосталь", показаны мероприятия по внедрению новых технологий, в результате которых достигнуты экономические и экологические результаты и ликвидируются шлаковые отвалы.

Індекс рубрикатора НБУВ: К309.3 + Л437.3 + Л362.09-5

Рубрики:

Шлаки у металургії

Мінеральна вата

Радіоактивні відходи та їх використання

Шифр НБУВ: Ж25086 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучен минералогический состав металлургических шлаков. Показано наличие аморфного состояния и сорбционных свойств по отношению к органическим соединениям. Показано соответствие шлаков металлургических производств основным критериям, предъявляемым к сорбентам загрязняющих веществ при очистке промышленных сточных вод: отсутствие токсичных элементов, присутствие в их составе алюмосиликатов кальция и магния, наличие веществ в аморфном состоянии, отсутствие вымывания собственных компонентов шлаков в раствор. Определены оптимальные условия активации шлакового сорбента. Доказано практическое отсутствие десорбции поглощенного вещества.

Исследовано научное направление по выявлению полезных свойств металлургических шлаков различных производств с их дальнейшей утилизацией в качестве сорбентов. Обоснованы критерии практического использования шлаковых сорбентов для очистки технологических сточных вод от органических загрязнителей. Представлены практические разработки, обеспечивающие сокращение материальных и ресурсных затрат, характеризующиеся высоким экономическим эффектом. Рассмотрена современная экологическая ситуация в ряде стран СНГ, которая характеризуется высокой антропогенной нагрузкой на окружающую природную среду. Результаты исследования показали, что в ряде регионов сложилась кризисная ситуация, отдельная их часть объявлена регионами экологического бедствия. Подчеркнуто, что этому способствовали многие факторы: хищническое отношение к природным ресурсам, несовершенство технологических процессов, практическое отсутствие оборудования очистки газовых выбросов и сточных вод, накопление огромного количества отходов, экологическая безграмотность представителей производства. Акцентировано внимание на комплексном решении экологических проблем. Исследования показали, что утилизация и переработка техногенных материалов с получением ценных технических материалов должна быть направлена на реализацию других мероприятий по охране окружающей среды.

Приведены результаты комплексных (лабораторных и натурных) исследований процессов выщелачивания металлургических шлаков при их взаимодействии с фильтрационным потоком для двух вариантов: в стылых шлаках и в горячих (в том числе огненно-жидких). Представлена проблема изучения загрязнения поверхностных вод сероводородом, выделившимся при взаимодействии огненно-жидких доменных шлаков с водой при их грануляции и термодроблении.