Індекс рубрикатора НБУВ: К222.320.622.3

Рубрики:

Утомна (циклічна) міцність (утома, витривалість) сірого чавуну, високоміцного чавуну, модифікованого чавуну

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведены сравнительные исследования склонности к деформации кремнистого высокопрочного чугуна (ВЧ) и ВЧ, легированного алюминием. Показана перспективность применения алюминиевого чугуна для получения изделий путем пластической деформации. Исследовано влияние пластического деформирования и последующей термообработки на механические и эксплуатационные свойства алюминиевого ВЧ.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.320.62

Рубрики:

Механічні властивості сірого чавуну, високоміцного чавуну, модифікованого чавуну

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.320.628

Рубрики:

Зносостійкість сірого чавуну, високоміцного чавуну, модифікованого чавуну

Шифр НБУВ: Ж29109 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Исследовано раздельное и комплексное влияние кремния, РЗМ, газовой среды, температурного режима эксплуатации и формы графита на газокорозионную стойкость и другие свойства серых чугунов.

Исследована динамика изменения микроструктуры и микротопографии серых и высокопрочных чугунов с фосфидной эвтектикой (ФЭ) (0,05 - 11 об. %) в условиях сухого и граничного трения (контртело - сталь 45). Установлено, что на физико-механические свойства фосфористых чугунов существенно влияет распределение и морфология ФЭ. В результате трения ФЭ локализируется в тонких (до 5 мкм) подповерхностных слоях металла, перераспределяется, а ее площадь на поверхности возрастает на 20 - 30 %. Обоснован механизм влияния ФЭ на износостойкость фосфористых чугунов. Температурные вспышки на включениях ФЭ приводят к их пластификации, увеличению площади на поверхности трения и уменьшению контактных давлений, снижению среднеинтегральной температуры и повышению износостойкости.

Приведены результаты исследования гидроабразивной износостойкости нелегированных и микролегированных Sn и Sb чугунов с разной формой графита и структурой металлической основы. Показано, что наибольшей стойкостью в условиях гидроабразивного износа обладает высокопрочный чугун с шаровидным графитом и перлитоферритной основой (П 70), имеющий повышенную пластичность и ударную вязкость.

Показано, что эффективным методом улучшения обрабатываемости высокопрочного чугуна с шаровидным графитом является применение полимерсодержащих смазывающе-охлаждающих жидкостей.

Зазначено, що високоміцні чавуни широко використовують у машинобудуванні. Важливим питанням контролю їх якості є питання вимірювання опору деформації та руйнуванню, тобто визначення універсальної та істинної твердості. На характер зміни цих величин великий вплив чинить не стільки форма графіту, скільки кількість фериту в металевій матриці.

Досліджено вплив структури матриці високоміцного чавуну на величину поверхневої та об'ємної твердості. Існує кореляція між значеннями твердості, що вимірюють із використанням стандартних і нових методів. У троститному чавуні пластична деформація у разі вдавлювання індентора здійснюється не монотонно, а ступінчасто.

Досліджено зміну поверхневої й об'ємної твердості у феритних високоміцних чавунах залежно від розміру графітних включень. Виявлено, що існує кореляція між значеннями твердості, одержаними за допомогою традиційних методів і нових методик. Нові методики дозволяють помітити різницю величини твердості в тих випадках, коли традиційні методи її не виявляють.

Исследования распределения микротвердости по глубине показали, что закалкой с нагревом ТВЧ на высокопрочном чугуне создается достаточно однородный по структуре и свойствам поверхностный слой, который обеспечивает заданное качество материала в течение всего ресурса работы детали.

Вперше детально досліджено вплив легування фосфором в широкому концентраційному інтервалі на опір зношуванню та деякі інші фізико-механічні властивості гамми перлітних чавунів. На основі експериментальних підходів з застосуванням металофізичних методів структурних досліджень виявлено існування швидкісних інтервалів та інтервалів контактних навантажень, за яких зносостійкість фосфористих чавунів забезпечується не високою твердістю фосфідних евтектичних включень, а їх здатністю перерозподілитися на поверхні тертя у вигляді тонких прошарків (до 5 мкм), орієнтованих за довжиною у напрямку тертя. Вперше для гетерогенного матеріалу, а саме чавунів з фосфідною евтектикою, з застосуванням теорії спалахів розраховано їх температуру (з урахуванням параметрів шорсткості реальних поверхонь тертя) та показано можливість її наближення до температури плавлення евтектичних виділень. Розроблено механізм впливу фосфідних включень на зносостійкість фосфористих чавунів та оптимізовано їх хімічний склад з метою мінімізації зносу в інтервалі швидкостей і контактних тисків 0,2 - 0,5 м/с та 0,5 - 5 МПа відповідно.

Приведены результаты комплексного исследования обрабатываемости высокопрочного чугуна с различной микроструктурой.

Исследована коррозионная стойкость аустенитных чугунов в парах гептила и амила. Определен химический состав аустенитного высокопрочного чугуна для корпусных деталей взрывозащищенных электродвигателей.

Індекс рубрикатора НБУВ: К222.320.622.1

Шифр НБУВ: Ж14475 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто питання деформацій перлітової основи сірих чавунів абразивним зерном із визначенням зміни енергоємності поверхневих шарів у процесі деформацій для встановлення оптимальних силових характеристик вузлів тертя, що піддаються абразивному зношуванню.

Установлено, что микроструктура и твердость высокопрочного чугуна оказывают решающее влияние на параметры качества поверхности, обработанной инструментом из томала-10.

Предложена модель усталости, в основу которой положено уменьшение несущей массы вещества в полуцикле сжатия и увеличение плотности в полуцикле растяжения. Среднее напряжение и объемная деформация связаны линейной зависимостью Гука. Аналитическим путем для каждого цикла получены изменения массы и плотности, а также изменения напряжений, в зависимости от упругих свойств стержня, его начальных массы, плотности и объема. Пределы применимости модели ограничиваются циклом, при котором амплитудные значение напряжений достигают предела упругости. Предложенный алгоритм модели реализовано в программной среде, с помощью которой можно определять усталостное разрушение и предел усталости. Полученные расчетные значения кривой отличаются от кривой усталости исследуемого серого чугуна. Это связано с тем, что в модели не заложено рассеивание приложенной энергии на внутреннее трение и нагрев.

Приведены данные по распределению механических свойств (временного сопротивления разрыву, относительного удлинения и ударной вязкости) высокопрочного чугуна с шаровидным графитом, модифицированного в ковше комплексным модификатором ЖКМК-4Р. Построены кривые Гаусса и проанализировано рассеивание средних для 40 плавок результатов испытаний и распределение показателей механических свойств всех испытаний (по 120 литых и отожженных образцов, соответственно). Указаны перспективные направления совершенствования технологии для повышения механических свойств высокопрочного чугуна.