На підставі узагальнення архівних джерел розглянуто розвиток соляних промислів Донеччини в ХVІІ - ХVІІІ ст., показано їх роль у забезпеченні Лівобережної, Слобідської та частково Правобережної України, а також південно-західних провінцій Росії сіллю, формуванні вугледобувної та металургійної промисловості Донбасу. Розкрито участь солеварів і місцевого населення у козацьких повстаннях.

На основе обобщения архивных источников рассмотрено развитие соляных промыслов Донетчины в ХVІІ - ХVІІІ ст., показана их роль в обеспечении Левобережной, Слободской и частично Правобережной Украины, а также юго-западных провинций России солью, формировании угледобывающей и металлургической промышленности Донбасса. Раскрыто участие солеваров и местного населения в казацких восстаниях.

Наведено результати досліджень щодо застосування твердих відходів содового виробництва для одержання тампонажних композицій, що використовуються у нафтогазовій промисловості. Показано, що на їх основі можливо створення спеціальних тампонажних композицій для низьких, середніх і високих температур свердловин. Розроблено технологію утилізації твердих відходів виробництва кальцінованої соди.

Приведена технология создания подземных резервуаров в каменной соли. Дана новая технология коррекции форм подземных резервуаров пресной водой. Показано, что проведение коррекции форм подземных резервуаров позволяет улучшить их эксплуатационные характеристики, увеличить полезный объем и сделать их более устойчивыми к горному давлению, что обеспечивает длительное и безаварийное использование горной выработки.

Вдосконалено й апробовано камерну систему розробки потужних пластів кам'яної солі для умов Артемівського родовища, яка відмінна від існуючої поділом блоку, що виймається, на яруси, в яких видобуток здійснюється проведенням камер малого перетину за допомогою комбайнової технології. Вперше теоретично розраховано й експериментально підтверджено безпечні розміри міжкамерних і міжярусних ціликів у соляному блоці, що відробляється, які забезпечують стійкість конструктивних елементів системи розробки. Розроблено й апробовано за промислових умов потокову технологію машинної виїмки солі в камерах, яка забезпечує безперервну доставку відбитої солі до скіпового ствола і вирівнювання нерівномірних вантажотранспортних потоків.

Запропоновано нові підходи до керування обваленням пластів нерозчинних порід під час розмивання підземних ємностей у кам'яних солях. На підставі теоретичних та експериментальних досліджень напружено-деформованого стану пластів встановлено граничні умови обвалення пластів, що дозволило визначити параметри навантаження під час руйнування нерозчинних відкладів гірських порід. Запропоновано технології спорудження підземних сховищ у кам'яних солях, ефективність яких підтверджена практикою.

Дана краткая историческая справка о развитии соляного дела в Украине. Приведено описание применяемых в различные исторические периоды буровзрывного и машинного способов подземной добычи соли. Приведена характеристика подъемов, рудничного транспорта, показана особенность проветривания соляных рудников. Изложены сведения о добыче каменной соли на зарубежных предприятиях. Приведены результаты научно-исследовательских работ в области технологии добычи соли, управления горным давлением, вентиляции и механического разрушения соли.

Описано методику дослідження геомеханічних процесів в соляній камері під час закладки твердих відходів содового виробництва шляхом математичного моделювання. Завдяки одержаній моделі можна прогнозувати зсуви без закладки і з проведенням закладних робіт в підземні порожнини.

Виконано переобробку нахиловимірних спостережень у чотирьох пунктах (камерах) шахти 1 В/О "Артемсіль" за період спостережень 1960 - 1980 рр. з метою вивчення ефекту порожнини. Одержані параметри припливних хвиль зіставлено з основними висновками теорії ефекту порожнини, які переважно повністю підтвердилися. Висновок щодо відсутності ефекту порожнини на підлозі довгих галерей квадратного перерізу потребує подальшого вивчення.

Індекс рубрикатора НБУВ: И345.2

Рубрики:

Натрієві солі

Шифр НБУВ: Ж22412/а Пошук видання у каталогах НБУВ 

Запропоновано імпульсний метод інтенсифікації спорудження підземних сховищ у кам'яній солі, в тому числі у складних гірсько-геологічних умовах. Наведено експериментальні результати з розущільнення структури кам'яної солі в процесі нерівномірного динамічного навантаження. Розроблено методи руйнування відкладів нерозчинних гірських порід, що ускладнюють процес розмивання ємкості. Наведено результати промислових випробувань запропонованих технологій, що свідчать про їх високу ефективність.

Наведено характеристику геологічної будови, мінерального та літологічного складу, сучасного геоекологічного стану, гідрогеологічних та гірничо-геологічних умов Солотвинського родовища кам'яної солі (Закарпаття). Розглянуто чинники активізації геодинамічних процесів під час формування солянокупольної структури та проявів соляного карсту внаслідок розробки родовища. Освоєння ресурсів родовища в майбутньому є можливим трьома способами: прокладанням нової шахти, будівництвом кар'єру та облаштуванням ропопромислу. Визначено умови та помилки, які необхідно врахувати у майбутньому під час проектування та будівництва нових копалень в межах Солотвинського родовища чи аналогічних геологічних структурах Карпатського регіону.

Розглянуто окремі фізико-хімічні процеси, які супроводжують камери вилуговування, призначеної для підземного видобування розсолу хлористого натрію. Проведено порівняльний аналіз окремих фізико-хімічних параметрів, на основі якого виокремлено низку особливостей та закономірностей формування об'ємно-просторових процесів карсту.

Вивчено механізм та кінетику вилучення пласта гіпсу та натрієвої солі, розміщеного в пористому середовищі в умовах фільтрації розчинника, який переміщується в пористому середовищі над пластом. Розроблено рівняння для прогнозування кінетики процесу за реальних умов. Розраховано значення коефіцієнтів перенесення від критерію Рейнольдса для досліджуваного процесу та наведено відповідну графічну залежність.

Останніми роками у розвинених зарубіжних країнах зберігається стійка тенденція до пріоритетного використання ПСГ у родовищах кам'яної солі для покриття пікових навантажень газоспоживання. У складі системи газопостачання Азербайджанської Республіки в даний час експлуатуються Калмазське і Гарадазьке ПСГ, споруджені на базі старих вуглеводневих родовищ. Поряд із заходами щодо збільшення обсягу діючих ПСГ, SOCAR працює над створенням підземного газосховища в Нахічеванській Автономній Республіці на базі родовища солі. Зазначено, що використання пластів кам'яної солі малої потужності для будівництва підземних сховищ найефективніше при спорудженні резервуарів у вигляді протяжної (тунельної) виробки з поперечними перерізами, обмеженими потужністю пласта. Технологічні схеми спорудження тунельних резервуарів можна класифікувати за такими ознаками: за кількістю свердловин на один резервуар; за видом та компонуванням свердловин резервуара; за положенням центральної колони в горизонтальному стовбурі свердловини в процесі спорудження резервуара; за способом подачі розчинника. Використовуючи запропоновані в роботі схеми спорудження горизонтальних тонельних резервуарів, можна створити ПСГ в соляних відкладах ділянки Тумбул в Нахічеванський АР для регулювання нерівномірності забезпечення газом і покриття сезонних піків споживання газу.