Описана технология углубки стволов с расширением передового восстающего снизу вверх с помощью торцевых шпуров (скважин), выбуриваемых из восстающего. Предложена новая технология взрывных работ, обеспечивающая хорошее качество оконтуривания ствола, снижение удельных затрат на возведение крепи и сооружение ствола.

Выполнен анализ структуры и обводненности зон тектонических нарушений Восточного Донбасса, приведены объекты внедрения технологии тампонажа и показана их эффективность при строительстве выработок.

Обоснована необходимость применения нового эффективного способа ликвидации провалов земной поверхности на основании использования в тампонажнозакладочных смесях перегоревших отвальных пород.

Отмечено, что способ сооружения вертикальных выработок путем их бурения в будущем является одним из наиболее перспективных. Повышение его конкурентоспособности требует анализа существующих технических и технологических параметров с целью их дальнейшего совершенствования. Выполнен статистический анализ качества пробуренных скважин в Красноармейском, Должано-Ровенецком, Донецко-Макеевском и Петропавловском горнопромышленных районах. Составлены вероятностно-статистические прогнозные модели. Получены автокорреляционные функции для каждой скважины, позволяющие оценивать качество стенок выработок, которые сооружаются.

Індекс рубрикатора НБУВ: И158.1

Рубрики:

Проведення виробок у водоносних і слабких ґрунтах

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Рассмотрены запасы природно-богатых железных руд на больших глубинах в Криворожском бассейне. Выполнен анализ способов вскрытия месторождения вертикальными скипоклетевыми и наклонными конвейерными стволами. Для различных условий исследованы схемы строительства горизонтов второй ступени вскрытия с учетом возможной интенсивности ведения работ.

Проаналізовано розвиток організаційно-технологічних основ проектування будівництва залізорудних шахт на великих глибинах для забезпечення їх безперервного ефективного функціонування за умов реконструкції. Знайдено залежності експлуатаційної продуктивності засобів буріння шпурів, навантажування породи та кріплення для вертикальних стволів шахт і протяжних горизонтальних виробок як чинників, що забезпечують, у взаємодії, певні темпи проведення виробок, які відповідають директивному часу реконструкції шахти за використання другого ступеня розкриття. Встановлено залежності, що характеризують будівництво горизонтів другого ступеня розкриття за різних чисел напрямів робіт. За допомогою розроблених моделі та комп'ютерної програми одержано поєднання швидкостей проходки комплексу різних виробок горизонтів другого ступеня розкриття родовища, що забезпечують визначений час будівництва таких горизонтів та експлуатаційних продуктивностей засобів буріння, навантажування та кріплення, які відповідають вказаним швидкостям і дозволяють досягати мінімальних витрат на прохідницьке обладнання.

Определены параметры карьера, при достижении которых усложняется технология горных работ из-за вероятности периодического затопления глубоких горизонтов. Выполнен анализ основных параметров существующих выемочно-погрузочных машин и технологических схем проходки траншей с точки зрения эффективности их применения на глубоких горизонтах. Разработана комбинированная технологическая схема проходки траншей с использованием обратных гидравлических и прямых механических экскаваторов.

Показано, что электротермомеханический способ расширения передовых скважин позволяет повысить эффективность разрушения породного массива при образовании компенсационных полостей для проходки в крепких породах восстающих выработок, задействованных в подготовке блоков к очистной выемке.

За даними опублікованих характеристик і результатів лабораторних досліджень встановлено відповідність подрібнених пом'якшувача, структуроутворювача і рубракса вимогам до керованих дисперсних систем, які придатні для тампонування високопровідних тріщин у нафтовому покладі.

Приведены результаты исследований геомеханических процессов в массиве пород вокруг протяженной выработки в условиях шахт Западного Донбасса. Показана возможность проведения заполнения закрепного пространства на разных этапах сооружения выработки. Рассмотрена эффективная технология повышения устойчивости выработок путем заполнения закрепного пространства твердеющими смесями пневматическим способом. Приведены результаты внедрения новой технологии заполнения закрепного пространства при сооружении капитального квершлага в сложных горно-геологических условиях Западного Донбасса.

Мета даної роботи - проведення аналізу відбійки гірської породи за допомоги емульсійної вибухової речовини в підземних умовах Криворізького залізорудного басейну в порівнянні з традиційними тратіломісткими вибуховими речовинами. Провести теоретичне обгрунтування доцільності та практичної необхідності переходу на економічні, безпечні і екологічно надійні безтротилові вибухові речовини. Методи дослідження. Розглянуто аналітичне дослідження ефективності використання емульсійних вибухових речовин для відбійки гірської породи, де виконується обгрунтування його застосування при проведенні гірничопрохідницьких робіт. Вперше виконано теоретичне, практичне і економічне обгрунтування доцільності переходу від тратіломісткими до емульсійних вибуховими речовинами. Завдання складається в знаходженні оптимальних рішень щодо вдосконаленню параметрів буровибухових робіт при проходці горизонтальних виробок для діючих шахт Криворізького басейну, що дозволяють досягнути ряду позитивних змін, які можуть привести до збільшення швидкості проходки, зменшення шкідливих викидів газів, а також до зниження витрат на БВР. Визначено, що застосування емульсійної вибухової речовини у якості основного заряду може позитивно позначатися на витратах вибухової речовини шляхом їх зменшення. Встановлено, що емульсійні вибухові речовини мають меншу кількості виділених шкідливих газів, ніж тротиломісткі вибухові речовини після вибуху, це дозволяє скоротити швидкість провітрювання вибою. Подальше вивчення та застосування в шахтах емульсійної вибухової речовини надає можливість використовувати ефективну розробку породного масиву. Завдяки удосконаленню критеріїв відпрацювання гірських порід виникає можливість доцільно адаптувати даний спосіб до підземних умов на діючих шахтах Криворізького басейну.

Індекс рубрикатора НБУВ: И158.1

Рубрики:

Проведення виробок у водоносних і слабких ґрунтах

Шифр НБУВ: Ж16377 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальну науково-прикладну проблему управління геофільтрацією техногенного середовища шахтних полів шляхом адаптації методики чисельного моделювання гідродинамічних процесів у гірничих виробках різного призначення з урахуванням постійних змін фільтраційних і ємнісних параметрів порушеного гірського масиву для досягнення безпеки гірничих робіт та екобезпеки приповерхневих територій на етапі експлуатації, а також ліквідації шахт. За обґрунтованою методикою побудови й ідентифікації геофільтраційних моделей шахтних полів визначено параметри трансформації фільтраційних і ємнісних параметрів геомеханічно порушеного гірського масиву, зон тектонічних порушень і змін у режимі нагнітання. Встановлені закономірності з урахуванням напружено-деформованого стану породного масиву використано при обґрунтуванні безпеки ведення гірничих робіт у зоні впливу розривної крупноамплітудної тектоніки, затоплених виробок та аварійної дегазаційної свердловини, що дозволило продовжити термін роботи шахти та забезпечити повноту виймання корисних копалин. Запропоновано технічно можливий та екологічно безпечний спосіб відновлення зон водообміну й управління гідродинамічним режимом на етапі закриття та затоплення шахти.

Розглянуто актуальну науково-практичну проблему розвитку основ руйнівного деформування приконтурних порід слабометаморфізованого масиву дією геотехнічних збурень, яка спирається на розробку заходів забезпечення врівноваженого стану гірського масиву. Визначено розподіл енерговиділення гірського масиву навколо виробки та визначено долю енергії, яка викликає неврівноважений стан масиву, що регулюється енергоємністю руйнування порід. Уперше встановлено й експериментально підтверджено коливальний перерозподіл напружень стискання та розтягнення, які визначають розвиток руйнування навколо виробки. Розроблено технологічні рішення та технічні засоби, що забезпечують експлуатаційну стійкість гірничих виробок. Сформовано технологічні схеми поетапного проведення виробок.