Наведено результати вивчення забруднення навколишнього середовища ураном у районі уранодобувної шахти "Інгульська" поблизу Кіровограда, а також забруднення промислового обладнання радієм і торієм на нафтопромислах "Охтирканафтогаз" Сумської області. Висвітлено умови техногенної міграції та нагромадження природних радіонуклідів, запропоновано нові фізико-хімічні методи дезактивації обладнання.

Приведены результаты изучения загрязнения окружающей среды ураном в районе уранодобывающей шахты "Ингульская" вблизи Кировограда, а также загрязнения промышленного оборудования радием и торием на нефтепромыслах "Охтырканефтегаз" Сумской области. Освещены условия техногенной миграции и накапливания природных радионуклидов, предложены новые физико-химические методы дезактивации оборудования.

Описаны методы разработки повышения экологической безопасности территории при ее загрязнении выбросами горно-металлургических предприятий. Впервые комплексно рассмотрены процессы образования, трансформации в атмосфере и распространения газовых и пароводяных выбросов разных видов производства. Раскрыта физическая суть процесса кислотообразования при участии пароводяных выбросов градирен, которые происходят в загрязненной атмосфере промышленной агломерации. Предложена физико-математическая модель, воссоздающая данный процесс. Предложены мероприятия по повышению экологической безопасности территории.

Висвітлено теоретико-методологічні аспекти еколого-географічного дослідження промислових регіонів України та сформульовано відповідну концепцію і методичні прийоми. Проаналізовано несприятливі фізико-географічні процеси та явища, які визначають особливості просторової організації та галузеву структуру природокористування. Визначено ступінь антропогенної перетвореності геосистем, проведено еколого-географічну оцінку та здійснено еколого-географічне районування території Луганської області.

Розглянуто проблеми екологічної безпеки гірничопромислових комплексів. Розроблено методологічні засади геоекологічного аналізу територій порушених гірничодобувною діяльністю. Обгрунтовано принципи екологічної безпеки територій гірничого підприємства на стадії ліквідації та запропоновано методики контролю напружено-деформованого стану гірських порід і аналізу геохімічної ситуації навколо місць накопичення гірничих відходів. Проведено комплексний екологічний аналіз соляних та сірчаних комплексів Передкарпаття з переліком основних порушень досліджуваних територій. Створено математичну модель процесів фільтрації витоків з хвостосховищ в грунті, яка дозволяє встановити основні закономірності процесу формування ареалу забруднень, а розв'язок задачі виражає залежність швидкості фільтрації від просторових координат і часу та дозволяє реалізувати задачу щодо дії плоского джерела. Запропоновано методи та заходи керованого контролю екологічною безпекою природно-техногенних систем гірничопромислових комплексів та контролю за екологічним станом довкілля під час відновлення території.

Выполнен анализ современных организационно-технических мероприятий воздействия на экологическую безопасность горнодобывающих регионов с открытым способом разработки месторождений и определены дальнейшие пути их совершенствования. Экологическая ситуация в г. Кривом Роге образовалась под воздействием длительной интенсивной деятельности предприятий горнодобывающей, металлургической, машиностроительной, химической промышленности, предприятий теплоэнергетики и производства стройматериалов. В Криворожском бассейне расположено 8 из 11 предприятий Украины по добыче и переработке железорудного сырья. Всего на территории города расположено 109 промышленных предприятий, являющихся источниками загрязнения окружающей среды. Валовые выбросы 13 крупнейших предприятий-загрязнителей атмосферного воздуха горнометалургического комплекса (ПАО "Ингулецкий горно-обогатительный комбинат", ОАО "Арселор Миттал Кривой Рог", ЗАО "Криворожский завод горного оборудования", ОАО "Сухая Балка", ОАО "Южный горно-обогатительный комбинат", ОАО" Центральный горно-обогатительный комбинат", ОАО" Северный горно-обогатительный комбинат", ОАО "Хайдельберг Цемент Украина", ГП" Криворожтеплоцентрали ", ПАО" Криворожский железорудный комбинат", ОАО" Мариупольский метал- лургический комбинат им. Ильича", ГОК" Укрмеханобр "КП" Криворожтеплосеть") составляют 99,7 % общих выбросов от стационарных источников выбросов по городу. В целом, несмотря на то, что в последние годы наблюдается тенденция к уменьшению антропогенного давления на окружающую среду, уровень техногенной нагрузки остается высоким, а экологическая ситуация - неудовлетворительной. Исходя из специфики технологии добычи железорудного сырья, связанной с применением массовых взрывов в карьерах горно-обогатительных комбинатов, особое место в перечне факторов техногенного воздействия занимают выбросы загрязняющих веществ при использовании взрывчатых веществ. Большая концентрация в г. Кривом Роге предприятий различных отраслей производства, а также постоянное увеличение количества транспортных средств определили необходимость проведения мониторинговых наблюдений за загрязнением атмосферного воздуха города и распространением загрязняющих веществ на его территории. По оперативным данным предприятий ГМК города выбросы загрязняющих веществ в воздух 2015 г. составили 315,4 тыс.т, что на 3,6 % меньше, чем в 2014 г.

Індекс рубрикатора НБУВ: И419 + И127

Рубрики:

Хвостове господарство збагачувальних фабрик

Охорона оточуючого середовища

Шифр НБУВ: Ж72501 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено комплексний аналіз результатів геофізичних досліджень, гідролого-гідрогеологічних умов і розвитку інженерно-геологічних процесів (ІГП) на південній околиці м. Кривий Ріг у районі відвалів "Лівобережні" та хвостосховищ "Войкове" та "Об'єднане", що належать ПАТ "Південний гірничозбагачувальний комбінат". Показано, що основні впливи відвалів і хвостосховищ на навколишнє середовище пов'язані з фільтраційними втратами через дно й борти споруд, а також розпорошенням забруднювальних речовин з поверхонь відвалів. За результатами вивчення тектонічної будови осадового чохла та докембрійського фундаменту, змін хімічного складу стічних вод розроблено оптимальну схему відведення шахтних дренажних вод з урахуванням природних умов і геологічних особливостей території. Дренажний комплекс здатний стримувати розвиток небезпечних ІГП, пов'язаних переважно з фільтраційними втратами та накопиченням атмосферних вод у відвалах. Розраховано параметри адаптованих до місцевих умов дренажних та очисних споруд, обурунтовано можливість скидання підготовлених шахтних вод до водоносного горизонту у тріщинуватих кристалічних породах докембрію. Динамічність змін гідро-, гідрогеологічних та інженерно-геологічних умов переконує у необхідності проведення геоекологічного моніторингу для оперативного реагування на нові прояви небезпечних процесів та явищ.

Purpose. The purpose of this work is to find out the methods of preventive management for forecasting environmental safety at the enterprises of the energy industry and the example of the main oil pipeline, taking into account the factors that characterize the processes of electrochemical corrosion. the damaged section of the pipeline in contact plays an aggressive solutions work makrohalvanichnyh couples. The problem of modeling electrochemical corrosion steel pipe surface. On the basis of the model proposed by galvanic corrosion method of calculating the residual life of the safe operation of the main pipeline. Findings. Based on analysis and case studies, based on mathematical models of corrosion of the surface areas of oil dependence obtained to determine the reduction of the wall thickness of the pipeline and forecasting resourc environmentally safe operation of pipelines, which are subject to falling electrolytic environments on the affected area of the pipeline through controls to some electrochemical parameters. The method of forecasting is focused on getting a non-destructive way to output data on real structures in operation and to reliably assess the safe operation of the pipeline sections. Originality. Scientific novelty of the research is as follows: the technique of estimation of residual life plot oil based corrosion processes on the surface of the pipeline when working macro galvanic elements; developed and researched mathematical model of macro galvanic couple at local corrosion on steel pipe surface areas for which settlement is to predict corrosion loss on damaged sections of the pipeline when hit them aggressive electrolytic solutions regardless of their chemical composition. Practical value. The method of calculation of the residual resource of safe operation of the main section of the pipeline makes it possible to rationally plan the repair work, to predict a realistic timetable construction work, review the operation mode. The proposed method is aimed at obtaining the initial data nondestructive method on real structures in the conditions of their operation.

Докорінне перетворення денної поверхні Кривбасу в результаті гірничодобувної діяльності призводить до погіршення екологічної безпеки регіону. Періодичність оцінки техногенних та природних змін в межах гірничого відводу може бути забезпечена при використанні багатоспектральних даних дистанційного зондування Землі (ДЗЗ). Дослідження спектральних особливостей порушених гірничими роботами земель проводилось з використанням вегетаційних індексів (ВІ) MSAVI2, SARVI2, NDVI, які розраховуються за даними ДЗЗ. Виявлено, що зазначені ВІ забезпечують розрізнення основних типів поверхні в першому наближенні в межах гірничого відводу: вода - порушені землі - щільний рослинний покрив. Встановлено, що техногенні форми рельєфу без ознак рослинності характеризуються найнижчими додатними значеннями ВІ MSAVI2, SARVI2, NDVI. Індикатором техногенних та природних змін на порушених гірничими роботами землях може виступати різниця значень вегетаційного індексу в часі: ознакою природного заростання порушених земель є зростання значень ВІ, і навпаки, суттєві зменшення значень ВІ в межах гірничого відводу є свідченням про збільшення площі порушених земель. Супутникові дані Landsat TM/ETM+ забезпечують просторову оцінку змін на порушених землях.

Purpose - using the mathematical model, to study the air velocity flow in a filter box of a respirator taking into account its inluence on the geometric parameters and protective efficiency. To define the influence of geometric parameters of a filter box on kinematic characteristics and its protective efficiency. To develop the mathematical model, the method of analysis and synthesis was applied. In the course of the analysis, the filter box was divided into a number of zones for estimation of the motion process of dust and gas flows. The synthesis method was used to describe the motion of a two-phase dust-laden flow in the cylindrical coordinate system r, z, - in Eulerian variables. Geometrical parameters of a filter box of a respirator have been optimised including the outlet port diameter; confusor height; outlet port shifting regarding the filter box centre. A new technique for optimization of the geometrical parameters of a filter box of a respirator based on the mathematical model was presented. Dependencies of distribution of air flow velocities for filter boxes of different geometry have been obtained and dependencies between its aerodynamic and geometrical parameters have been established. The results allow defining the parameters of a filter box with minimum resistance to the air flow and improving protective efficiency of the respirator.

Запропоновано метод геоінформаційного аналізу техногенних загроз для вуглепромислових районів Донбасу (на прикладі природно-техногенних геосистем (ПТГС) "вуглепромислова агломерація і навколишнє природне середовище" ПАО "Лисичанськвугілля" та ГП "Первомайськвугілля").

Проаналізовано механізм шкідливого впливу породних відвалів вугільних шахт на довкілля та розроблено алгоритм управління їх екологічною безпекою для агросфери. Досліджено процеси, що відбуваються під впливом метеорологічних чинників на поверхні породних відвалів вугільних шахт, наведено фізичні результати і агроекологічні наслідки цих процесів. Розроблено схему розвитку несприятливої екологічної ситуації на території, що межує з відвалами. Встановлено, що забруднення грунтів та водойм важкими металами спричиняє погіршення якості сільськогосподарської продукції, вирощеної у регіоні досліджень, а забруднення повітря погіршує умови проживання населення. Запропоновано технологічні прийоми, що знижують інтенсивність потрапляння забруднювальних речовин з відвалів у навколишнє природне середовище та запобігають їх поширенню в агроландшафтах.

Індекс рубрикатора НБУВ: Д131.9 + И127

Рубрики:

Космічна зйомка

Охорона оточуючого середовища

Шифр НБУВ: Ж100076 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Мета роботи - розробка наукових основ і шляхів досягнення збалансованого функціонування складних техноекосистем. Об'єктом дослідження є процеси функціонування складних техноекосистем. У дослідженнях використовується комплексний підхід, що включає аналіз літературних джерел, статистичний, аналітичний, графоаналітичний, експертних оцінок, математичного моделювання, техніко-економічний аналіз при розробці наукових основ і шляхів досягнення збалансованого функціонування складних техноекосистем. Досліджено механізм взаємодії природних і техногенних систем, формалізовано технологічну компоненту техноекосистеми. Проаналізовано та формалізовано механізм забезпечення гомеостазу для простих систем. Визначено механізм стійкості та відновлюваності природних компонентів техноекосистеми. Досліджено механізми і встановлено закономірності дестабілізації природних екосистем, що відбувається під впливом техногенних чинників. Встановлено закономірності дестабілізації природних екосистем, що відбувається під впливом техногенних чинників. Сучасне природокористування йде шляхом подальшого ускладнення технологічних і технічних систем, функціонування яких проходить безпосередньо в природному середовищі або за участі його компонентів. Оточуючий нас світ представляє собою сукупність безкінечної кількості різного роду об'єктів, між якими існують відповідні відношення і які, на деякому етапі узагальнення, складають ту чи іншу систему. Системність є всезагальною властивістю матеріального світу, яку можна назвати формою існування матерії, а саме: простір, час, рух, структурованість являють собою часткові аспекти системного світу. Визначено механізм стійкості та відновлюваності природних компонентів техноекосистеми.

Охарактеризовано состояние угольной промышленности Украины. Рассмотрены вопросы контроля и управления вспомогательными технологическими процессами угольной шахты: рудничной вентиляцией, охлаждением (нагревом) шахтного воздуха, дегазацией угольных пластов и выработанных пространств, влияния шахтного техногенного метана на окружающую среду.

Purpose. To formulate the tasks of the water management of Ukraine in the conditions of the existing danger of violation of the basin balance of the development of water management in Ukraine by the mine waters. Methodology. The methodological basis of the study is the simulation of the impact of mine waters on the basin balance of water management, analysis, synthesis and comparison of the obtained results. Findings. To achieve this goal, the authors considered: 1) the reasons due to which the mine waters are regarded to be a polluting object, and, accordingly, dangerous for the water management complex of Ukraine; 2) the state and possibilities of physical, chemical and biological technologies of mine water treatment; 3) the general functions of water management. The obtained results allowed formulating specific tasks of water management to prevent the mine waters from violating the basin balance of the development of water management in Ukraine. Originality. The authors identified the tasks of water management of Ukraine based on the results of the analysis of the characteristics of pollution by the mine waters of groundwater and natural surface waters, as well as the imperfections of the existing mine water treatment technologies. Practical value. The study reveals the role of water management in the environmental safety of the state. The results can be useful in the work of state authorities, owners of mining enterprises, scientific and public organizations of environmental orientation on the issue of the treatment of mine waters as a part of the global water system safety. The obtained results can be used in the structure of educational programs for training specialists in the specialty "Public management and administration", as well as expand the qualification of water management at all levels: from state regulation to management in the regions. The formulated tasks of water management will ensure the effective management of mine waters and basin balance of the development of water management in Ukraine.

Вирішено актуальне завдання щодо антропогенного перетворення компонентних елементів прилеглої до видобувного комплексу території, пов'язаного з впливом гірничотехнічних показників на існуючі геотопи. Обгрунтовано наукові засади оцінювання екологічного ризику на прикладі шахт ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" та ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" шляхом визначення просторового, часового параметрів та величини інтенсивності впливу, що дозволить виявити наслідки антропогенного навантаження на екологічну обстановку території шахт Південного Донбасу на локальному рівні. За результатами аналізу еколого-технічних показників виробничої діяльності шахт ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" та ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" встановлено, що показником рівня екологічного стану компонентних елементів прилеглої до вугільного підприємства території є зміна існування геотопів, сутність якого полягає у застосуванні індексу антропогенного перетворення території, яке для шахт ДП "Шахтоуправління "Південнодонбаське № 1" та ДП "Шахта ім. М.С. Сургая" є сильним – 47,1 умовних балів. Удосконалено розрахункові підходи до визначення інтегрального показника, який оцінює глибину антропогенного перетворення прилеглих до вугільного підприємства територій та відображає рівень екологічної небезпеки. Набули подальшого розвитку теоретичні уявлення про критерії оцінювання ступеня стійкості гірської породи залежно від метаморфізму. Запропоновано методику відображення екологічної ситуації з використанням ортотрансформованих космічних знімків. Виявлено вплив гірничотехнічних чинників в часі на зміни гідрогеологічного режиму, деформаційних процесів земної поверхні, деградації земельних ресурсів.

Мета роботи - аналіз забруднення повітряного басейну пилом з автодоріг на гірничорудних підприємствах та визначення можливості проведення елементів біологічної рекультивації їхніх узбіч. Визначення спеціальних заходів і засобів для підготовки до рекультивації. Методи дослідження: аналіз сучасних науково-технічних досягнень та практичних досліджень, проведених на базі підприємств ПАТ "АМКР" та ПАТ "Північний ГЗК", щодо питань доцільності і ефективності використання елементів біологічної рекультивації для зменшення пилового навантаження на працівників хвостового господарства комбінату, працівників інших структурних підрозділів комбінату, навколишнє природне середовище, та мешканців прилеглих територій. Наукова новизна: проаналізовано та описано дослідження елементів біологічної рекультивації діючих промислових об'єктів, необхідні для вирішення проблеми винесення пилу за рахунок створення зелених насаджень на узбіччях автодоріг. Практичне значимість: отримані результати можуть бути використані для будь-якого промислового підприємства нашого регіону за рахунок відпрацьованого алгоритму нанесення, на прикладі мулових осадів, будь-якого сухого сипучого матеріалу на складні поверхні, що, можна розглядати як етап санітарної рекультивації об'єкту. Висадження на узбіччях діючих автодоріг рослинності, сприятиме зменшенню пилового і газового навантаження на працівників підприємств, мешканців прилеглих територій та сприятиме покращенню стану навколишнього природного середовища району. Також її використання покращить естетику ландшафту. Результати: окреслено основні негативні наслідки експлуатації автодоріг; визначено оптимальний варіант використання технології біологічної рекультивації поверхонь; прописано хід виконання практичної частини обробки узбіч діючих автодоріг та формування на них потенційно родючого шару грунту. Визначено та перераховано необхідну техніку для проведення робіт. Його основні специфікації та технічні характеристики. Наведені рекомендації були описані відповідними посиланнями на звіти, про промислові дослідження та фотографії. Описана технологія не вимагає придбання спеціального обладнання.

Розглянуто результати гідрохімічних, літологічних і мінералогічних досліджень як складових екологічного вивчення територій пост-майнінгу на прикладі Кривбасу. Наведено результати вивчення поверхневих водойм і водоносних горизонтів, донних осадків водосховищ і річок, відходів збагачення залізних руд, шлаків чорної металургії. Намічено технологічні рішення і організаційні засади досягнення задовільного стану довкілля.

Дисертаційну роботу присвячено розробленню системи запобігання розвитку екологічно-небезпечних процесів на етапах життєвого циклу нафтогазових свердловин шляхом визначення переліку впливових факторів, вибору методів і засобів їх контролю та регулювання інтенсивності розповсюдження полютантів при регламентованих виробничих умовах, а також розроблення засобів прийняття управлінських рішень під час появи екстремальних ситуацій. Багатофакторність впливу, з точки зору екологічної безпеки, є однією з пріоритетних ідей дисертаційної роботи. На основі проведених досліджень розроблено нові еко-ефективні технології та система прогнозування для безпечного управління природоохоронною діяльністю об'єктів нафтогазового комплексу. Наведено нові методичні підходи, технічні та технологічні рішення, впровадження яких дозволить підвищити рівень екологічної безпеки нафтогазової галузі. Розроблено інноваційну концепцію нафтогазового підприємства для підвищення рівня екологічної безпеки, яка передбачає профілактичні заходи, моніторинг та оцінку життєвого циклу. Наведені фактори потенційного ризику на етапах життєвого циклу нафтогазової свердловини дозволили здійснити вибір критеріїв системи управління екологічними ризиками для запобігання виникненню небажаних наслідків на досліджуваних об'єктах. Проведено моніторинг найбільш поширених об'єктів нафтогазового комплексу – нафтогазових свердловин - на різних стадіях життєвого циклу та збір даних для проведення оцінки життєвого циклу нафтогазових свердловин. Таким чином, встановлено, що на етапі буріння спостерігається найбільша потужність горизонтів вхідних потоків. На етапах підготовки майданчика, монтажу та демонтажу спостерігається висока інтенсивність транспортування та залучення автоспецтехніки. Етап експлуатації виражений середніми значеннями потужності вхідних потоків, але його тривалість становить близько 85 % і більше від загальної тривалості життєвого циклу нафтогазової свердловини. Етап буріння за різноманітністю та потужністю горизонтів вихідних потоків є найбільшим, однак його тривалість становить лише 2 %. Розроблено математичну модель розсіювання забруднюючих домішок в атмосферному повітрі та вдосконалено математичну модель розтікання нафти земною поверхнею при фонтануванні нафтової свердловини, які, на відміну від існуючих, враховують всі основні фактори впливу на даний процес. Розроблено програмно-моделюючий комплекс вирішення задач попередження надзвичайних ситуацій, пов'язаних із забрудненням довкілля при відкритому фонтануванні газових та нафтових свердловин. Запропоновано стратегію зменшення забруднення довкілля впродовж життєвого циклу нафтогазових свердловин, яка базується на принципах стійкого розвитку, еко-ефективності та постійного вдосконалення. Представлено модель устаткування (деталей) з факторами, що формують їх еко-ефективність. Розроблено методику визначення екологічної досконалості нафтогазового устаткування, яка дозволяє серед однотипних взірців устаткування вибрати найбільш екологічно досконалий. Основою методики є вибір критеріїв, характерних для обраного устаткування, та порівняння їх показників на визначальних етапах життєвого циклу взірця (виготовлення, експлуатація, утилізація). Сформовано модель управління екологічною безпекою нафтогазової свердловини, яка включає наступні блоки: інформаційний, моніторинговий, прогнозний, вибору методів скорочення впливу на довкілля, реалізації еко-ефективних технічних та технологічних рішень і принципів "Lifelong learning", оцінювання та контролю, оптимізаційного, яка функціонує за принципом спіралі постійного вдосконалення. Запропоновано низку технічних рішень устаткування на різних етапах життєвого циклу нафтогазових свердловин, на які отримано патенти України та запропоновано ряд рекомендацій для запобігання екологічно-небезпечних ефектів. Одержані результати дозволяють вирішити важливу науково-прикладну проблему запобігання розвитку екологічно-небезпечних процесів на об'єктах нафтогазовидобутку.