Запропоновано новий підхід до проблеми визначення людської мови на засадах розробленої автором кібернетичної теорії Розумних систем одного класу та теорії контакту таких систем.

Введена парадигма воссоздания объектов различных видов обработки информации в интеллектуальных системах. Изучено взаимное структурирование объектов. Рассмотрено определение и формы воссоздания.

Уперше створено алгебру зі структурою, побудованої за аналогією з природною мовою. Зазначено, що ця алгебра виконує роль аксіоматичної бази для багатьох попередніх алгебричних моделей, побудованих конструктивно, завдяки цьому є можливість проводити формалізацію семантики мови на цілком об'єктивному, експериментальному рівні. Уперше на базі предиката рівності ідей одержано повний набір аксіом, відповідно до яких лінгвістичні експерименти є ефективними. Доведено необхідність та достатність аксіоматики предиката рівності ідей для однозначної формалізації структури семантики речення. Створено повну систему лінгвістичних експериментів, що дає змогу однозначно формалізувати семантику простих оповідних речень. Відзначено можливості знаходити закономірності семантики природної мови в результаті аналітичної обробки експериментальних даних. Удосконалено стандартну предикатну модель: за допомогою апарату універсальної алгебри розроблено модифіковану предикатну модель, яка дозволяє розв'язати задачу конгруентних моделей, що виникає через частковість предикату та внаслідок необхідності його довизначення. З використанням запропонованого поняття нормального образу моделі одержано практичну процедуру, за використання якої є можливим розв'язання питання про скорочення неістотних змінних моделі.

Отмечено, что динамические предметные области отражают развитие реального мира. Известные формальные модели динамических предметных областей в основном сфокусированы на базе фактов, лежащих в основе модели. Динамике структуры и семантики модели предметной области уделяется меньше внимания, несмотря на то, что влияние изменений в структуре/семантике более существенно. Моделирование динамической предметной области в информационной системе требует специальных средств для работы со временем. Предложена формальная модель онтологии динамической предметной области, включающей временную структуру. Представлены формальный язык для описания онтологии динамической предметной области и экспериментальные результаты проверки выполнимости формул предложенного языка.

Предложена и обоснована модель презентативной подсистемы формальной системы интеллектуального типа. Ядром данной модели является структурный процессор, моделирующий деятельность стриарной коры мозга и формирующий многоуровневую систему детекторов - модель экстрастриарных зон. Сформулирован и обоснован принцип самоорганизации информационной структуры первичного представления воспринимаемого "контурного мира" на основе двух базовых процессов: детектирования и установления линейных порядков детекторов.

Розглянуто загальну схему алгоритму розповсюдження ймовірностей над нечіткими байєсівськими мережами довіри. Побудовано уніфікований алгоритм розповсюдження довіри на основі розмитих потенціалів. Доведено коректність виконання цього алгоритма та вказано умови йогo застосування, за яких цей алгоритм є найбільш ефективним.

Представлено определение семантической системы описания и управления и приведено описание языковых средств формальных постановок задач, а также требований, которые к ним предъявляются. Определены элементы семантического описания знаний о разрабатываемом проекте. Представлен метод выбора исполнителей обладающих требуемой для выполнения проектных работ квалификацией.

Розглянуто основні проблеми семантичної інтеграції різнорідних даних за наявності в них неповних чи неточних даних. Запропоновано застосування онтологій для класифікації та інтерпретації різноманітних типів невизначеностей. Застосування онтологій дозволяє компенсувати зміст відсутніх чи неточних значень в інтегрованих наборах даних.