Освещен опыт создания, анализа и совершенствования пароводяных теплообменников систем регенеративного подогрева питательной воды энергоустановок ТЭС и АЭС. Описаны углубленная математическая модель и усовершенствованные методики, алгоритмы теплогидравлических расчетов указанных аппаратов и их групп. Проанализированы факторы, определяющие надежность работы аппаратов в эксплуатации. Приведена методика оценки ресурса теплообменников, обусловленного эрозионно-коррозионным износом входных участков змеевиков и труб.

Проанализированы техническое состояние и условия эксплуатации паротурбинных установок мощностью 200 и 300 МВт, находящихся в эксплуатации на ТЭС и ТЭЦ и являющихся базовыми агрегатами теплоэнергетики Украины. На основе результатов фундаментальных исследований в области термо- и газодинамики, теплофизики, прочности и надежности конструкций турбомашин сформированы концептуальные подходы и создана необходимая научно-техническая база для широкомасштабного внедрения инновационных технологий при модернизации и реконструкции действующего энергетического оборудования. Отмечено, что предложенная концепция включает весь комплекс исследований жизненного цикла энергоблоков с учетом предыстории и особенностей эксплуатации каждого конкретного агрегата с выходом на оценку его реального технического состояния на момент начала реконструкции. Практическая реализация предложенных мероприятий в условиях ограниченных финансовых возможностей обеспечивает достижение модернизируемым оборудованием технико-экономических показателей на уровне современных требований.

Смоделирована и приближенно решена задача определения ресурса как одного из важнейших показателей эффективности и надежности теплообменников турбоустановок ТЭС и АЭС. Предложены простые аналитические зависимости для оценки ресурсных показателей пароводяных теплообменников паротурбинных установок, произведены расчетные исследования таких показателей в подогревателях высокого давления турбоустановок К-300-240 и К-500-240, выявившие приемлемое приближение полученных результатов к эксплуатационным данным. Данные исследования позволяют выдать рекомендации по времени текущих и капитальных ремонтов, совершенствованию конструкций, наметить пути дальнейшего развития методов ресурсных исследований и методов диагностики теплообменного оборудования паротурбинных установок.

Рассмотрены причины возникновения и процесс развития водородной коррозии труб змеевиков подогревателей питательной воды в турбоустановках тепловых электростанций. Описан характер повреждений и установлены идентификационные признаки процесса водородной коррозии. Предложены способы контроля и рассмотрено установление сроков межконтрольного периода. В действующей отраслевой нормативной документации этот процесс не рассмотрен.

Рассмотрены технологические аспекты и проблемы производства электроэнергии на теплоэлектроцентрали. Изложена концепция оптимального управления процессом преобразования энергии в турбоагрегате.

Наведено результати режимно-налагоджувальних робіт турбіни ТК-330-240-3 з метою забезпечення теплофікаційного навантаження взимку.

На Бурштинській ТЕС розроблено та впроваджено на 12 турбінах технологію парового опресування вакуумної системи, що не вимагало спеціальної підготовки устаткування та можна виконувати як одну з експлуатаційних операцій на зупиненій у ремонт або в резерв турбіні.

Розглянуто випадки пошкоджень конструкційних матеріалів системи турбіна - турбогенератор і встановлено визначальні елементи, які обмежують ресурс турбоагрегату. Виявлено закономірності зміни структури та властивостей теплостійких сталей турбоагрегату під час тривалої експлуатації. Простежено зміни швидкості росту тріщин у корпусних виливках залежно від кількості пусків турбоагрегату. Виявлено зміни структури та зниження рівня твердості роторів парових турбін під час тривалої експлуатації. У місцях максимального механо-термічного впливу роторів турбогенераторів зафіксовано зміни структури та властивостей. Показано вплив хлоридних і воденьвмісних середовищ на працездатність роторних і бандажних сталей, а також мідних обмоток турбогенераторів.

Розглянуто питання застосування технології OPC для підвищення ефективності функціонування інтегрованих АСК енергоблоків теплових електростанцій. Проведено аналіз енергоблока як технологічного об'єкта керування та запропоновано концепцію створення єдиної інформаційної системи енергоблока як частини енергосистеми. Запропоновано структуру типового OPC-сервера, який можна використати у межах описаної концепції.

Проведена оценка эффективности ингибиторов накипеобразования при упаривании воды (коэффициент упаривания 1,5). Предложен метод оценки эффективности ингибиторов накипеобразования при температуре 40 ℃. Разработаны новые ингибиторы накипеобразования на основе метилолсульфонатов.

Изложены вопросы обеспечения надежности и ресурса ГДТ (газотурбинных двигателей). Рассмотрены результаты расчетных и экспериментальных исследований условий возникновения срывных режимов осевого компрессора, а также интенсификации теплообмена в лопатках газовых турбин с целью устранения усталостных и термомеханических разрушений элементов конструкции двигателя. Уделено внимание схемам циклонного охлаждения, вихревым структурам в сопловом аппарате, пленочному и пористому охлаждению криволинейной поверхности, вихревым технологиям в газотурбостроении. Раскрыты особенности нанесения теплозащитных покрытий, обладающих заданными физико-механическими свойствами.

Рассмотрен однокаскадный газотурбинный двигатель (ГТД) для электростанции, который может иметь теплоутилизирующий контур (ТУК). Исследована работа ГТД на частичных режимах при постоянной температуре наружного воздуха. Приведены результаты расчета для ГТД на базе одновальной схемы для различных температур и мощностей, как с ТУК, так и без него. Приведены зависимости параметров двигателя от режима (относительной мощности) для различных температур наружного воздуха. Сделан и обоснован парадоксальный вывод о необходимости подогрева наружного воздуха, если назначен режим частичной мощности.

Описаны созданные измерительные средства и технологии диагностирования вибрации роторных агрегатов. Приведены примеры использования разработанных стационарных и мобильных аппаратных средств и технологий диагностирования различных турбоагрегатов. Выполнено сравнение результатов диагностирования вибросостояния турбоагрегата Т250/300-240 с использованием диагностического модуля с данными экспертной оценки его вибросостояния. Дана оценка вибросостояния турбоагрегата К-200-130 и выработаны рекомендации по снижению уровня вибрации в подшипниках. Результаты использованы электрогенерирующими предприятиями.

Описано розроблені технології та комп'ютеризовані системи безперервного автоматизованого аналізу вібраційного стану потужних турбоагрегатів ТЕС (ТЕЦ) для виявлення причин змін вібрації та попередження розвитку позаштатних ситуацій.

Описано розроблені технології та комп'ютеризовані системи безперервного автоматизованого аналізу та діагностики вібраційного стану потужних турбоагрегатів ТЕС (ТЕЦ) для виявлення причин змін вібрації та запобігання розвитку позаштатних ситуацій.

Вдосконалено програмно-обчислювальний комплекс теплових розрахунків енергоустановок, що розроблено в Інституті проблем машинобудування ім. A.M. Підгорного HAH України, для розв'язання задач підвищення ефективності відпуску теплоти й електроенергії теплофікаційними блоками теплоелектроцентралі. Вперше для двоступінчатого підігріву сітьової води в теплофікаційних турбоустановках серії Т запропоновано спосіб регулювання температури шляхом організації обводу верхнього сітьового підігрівача частиною води, взятої на виході з підігрівача нижнього ступеня. Визначено діапазони отримання додаткової електричної потужності на теплофікаційних турбоустановках без збільшення витрати палива при різних способах розподілу теплового навантаження між сітьовими підігрівачами. Вперше методами математичної статистики на основі обширного чисельного експерименту отримано рівняння для визначення економічних режимів експлуатації теплофікаційних турбоустановок в залежності від температури зовнішнього повітря та заданого відпуску теплоти.

Вперше побудовано методики для визначення границь положення областей, займаних обертовим вихром і привтулковим відривом. Уточнено рівняння для визначення холостого ходу й втрат потужності за маловитратних режимів. Показано, що характеристики привтулкового відриву й обертового вихору в ступені можуть бути описані залежно від об'ємної витрати за робочим колесом у всьому діапазоні зміни режимів.

Проаналізовано ефективність роботи комбінованих теплоенергетичних установок на промислових теплоелектроцентралях з прибудованими турбінами.

Індекс рубрикатора НБУВ: З363.2-04 + З370.3-5

Рубрики:

Парові турбіни

Турбінні цехи теплових електричних станцій

Шифр НБУВ: Ж28350 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Разработана автоматизированная система анализа и синтеза технико-экономических показателей (ТЭП) для повышения эффективности работы паротурбинных установок энергоблоков ТЭС в условиях, когда точность нормативных значений недостаточна. Синтез ТЭП "вручную" связан с высоким риском ошибочного решения эксплуатационных задач. Кроме информационной поддержки система обеспечивает методическую поддержку персонала в виде рекомендаций по повышению эффективности работы как отдельных энергоблоков, так и ТЭС в целом. Объективность этих рекомендаций несомненна в рамках исходных данных.