Розглянуто різні структурні схеми й апаратні рішення для створення цифрових перетворювачів код-частота. Наведено їх переваги та недоліки. Проведено теоретичний аналіз похибки, що підтверджує високі метрологічні характеристики пристрою.

Проаналізовано вплив нормально розподіленої вузькосмугової завади в каналах синхронізацій схеми формування комутуючої напруги та обвідної на адитивну похибку схеми періодичного порівняння.

Розроблено та теоретично обгрунтовано спосіб швидкодійної компенсації несинусоїдального струму в нульовому проводі трифазної чотирипровідної системи зі змінними за часом і нелінійними навантаженнями, який базується на формуванні компенсуючого струму в реакторі, включеному між джерелом напруги з заданою формою кривої і нульовим проводом системи. Розглянуто деякі аспекти практичної реалізації способу на прикладі слідкуючого вентильно-реакторного компенсатора.

Розглянуто структурну схему фазового лазерного далекоміра і алгоритми мікропроцесорної системи корекції його похибок. Проведено аналіз складових похибок вимірювання фазових зсувів, пропорційних вимірювальній відстані. Розрахунковим та експериментальним методами оцінено сумарну похибку вимірювання відстані.

Описано новий алгоритм зрівноваження цифрового автокомпенсаційного вимірювача імітансу, в основі якого лежить імітація на ПЕОМ процесу пошуку рівноваги компенсаційно-мостової вимірювальної схеми на попередньо створеній математичній моделі вимірювальних каналів. Вплив паразитних параметрів, що не враховані у моделі, усувається шляхом корекції результатів вимірювання. У порівнянні з відомими застосування запропонованого алгоритму дозволяє істотно підвищити швидкодію.

Досліджено властивості схемних елементів у мостових вимірювальних колах. Встановлено, що ці елементи взаємно заміщуються під час виконання над ними топологічних дуальних і реверсивних перетворень. Наведено приклади використання топологічних перетворень для проектування елементів мостових кіл.

Розглянуто теорію, принципи дії, конструктивні різновиди та застосування приладів порівняння - вимірювальних мостів і компенсаторів, а також приладів для дослідження та реєстрації динамічних процесів - самопишучих електромеханічних приладів, магнітографів та осцилографів - електромеханічних (світлопроменевих) та електронних. Висвітлено питання вимірювання різних величин електромеханічними та електронними приладами безпосередньої оцінки.

Розглянуто методологію побудови модуляційних вимірювальних приладів на основі НВЧ-датчиків. На прикладі датчиків просторового розподілу електро-фізичних характеристик об'єкта розглянуто основні критерії для створення алгоритму підвищення ефективності модуляційних методів.

Розглянуто застосування методу вторинних джерел для аналізу інтегральних характеристик пристрою, побудованого з використанням постійних магнітів циліндричної форми і розташованого у надпровідному екрані. Розрахунок поля в кусково-однорідному середовищі замінено розрахунком розподілу додаткових джерел і, далі, - розрахунком еквівалентного поля. Прилад призначено для реєстрації малих зміщень. Наведено результати числового моделювання.

Розглянуто оцінку похибки вимірювання напруги за метрологічними характеристиками, які нормуються в електронних вольтметрах діючої напруги. Встановлено, що для вірогідної оцінки похибки у процесі вимірювання спектрально-насичених сигналів потрібно додатково нормувати функцію спільного впливу на показники вольтметрів частоти повтору, коефіцієнта амплітуди сигналу та вихідного опору об'єкта вимірювань.

Наведено стислі теоретичні відомості з питань конструювання, проектування, надійності засобів автоматики та вимірювальної техніки. Запропоновано приклади розв'язування типових задач та вихідні дані для контрольних задач.

Роботу присвячено питанням корекції систематичних похибок надлишкових вимірювань фізичних величин при ступеневій функції перетворення датчика і невідомому значенні показника ступеня цієї функції. До основи запропонованого рішення задачі покладено функціонально-алгоритмічний метод лінеаризації градуювальних характеристик. На прикладі роботи цифрового вимірювального приладу показано суть запропонованого методу вимірювання та корекції похибок. Надано відповідні алгоритми лінеаризації, рівняння надлишкових вимірювань, рівняння похибок та рівняння зв'язку між числовими значеннями.

Систематизовано кутові параметри вимірювального механізму магнітоелектричного логометра з магнітним поверненням рухомої системи у вихідне положення після вимкнення приладу. Визначено умови забезпечення повернення рухомої системи у вихідне положення за допомогою введення кутової сталої вимірювального механізму.

Проаналізовано характеристику перетворення лінійного перетворювача середньоквадратичної напруги з взаємозворотними квадраторами й отримано математичні моделі його похибок: систематичних і дрейфових складових мультиплікативної похибки, адитивної похибки та похибки нелінійності.

Розглянуто особливості розрахунку електростатичного поля опорної ізоляції у вакуумі. Отримано інтегральне рівняння, яке відповідає спеціальній умові типу "заданого нахилу похідної потенціалу", що виникає на електрично напружених кордонах вакуум - твердий діелектрик. Показано практичну можливість використання отриманого рівняння для чисельного розв'язання задач розрахунку полів з осьовою симетрією.

Подано методику розрахунку параметрів НВЧ-датчиків апертурного типу, яка базується на наближенні заданого поля і відрізняється достатньою точністю і простотою. Це дозволяє використовувати її на сучасних ЕОМ.

Викладено основні метрологічні терміни та визначення. Висвітлено принципи дії аналогових, цифрових і мікропроцесорних приладів, а також методи вимірювання електричних величин.

Проаналізовано високочастотні коливання, пов'язані із вимкненням тиристорів у схемах тиристорно-реакторних кіл статистичних компенсаторів, що містять демпфуючі ланки. Запропоновано інженерну методику розрахунку параметрів демпфуючих ланок.

Проаналізовано способи та схеми компенсації впливу внутрішніх імітансів мостових вимірювальних кіл на іх метрологічні характеристики. Запропоновано принципи одно- та двоканальної компенсації. За допомогою топологічних перетворень електричних схем одержано повний клас схем компенсації на основі підсилювачів і повторювачів напруги та струму.

Розглянуто новий підхід до створення перехідних мір еталону опору, що дає змогу з високою точністю передавати розмір Ома у випадку роботи в низькоомній області (0,0001 - 1,0). Запропоновані методика і засоби передачі дозволяють виконувати процедуру передачі з незначними втратами точності та малою залежністю результату передачі від дій оператора. Наведено умови, за яких забезпечується збіг результатів фізичного та математичного підсумовування опорів взірцевих мір.