Изучено влияние различных факторов на величину яйцекладки белого гуся из полувольной микропопуляции заповедника "Аскания-Нова". Установлено, что за многие годы совместного обитания с другими представителями гусеобразных птиц белые гуси хорошо адаптировались к новым условиям и обитателям водоемов, сдвинув ритм гнездования на более ранние сроки. Успешность последнего обеспечивалась их способностью плавно "вписываться" в общий ритм гнездования птиц многовидового искусственно созданного сообщества, толерантностью к гнездовым соседям как своего, так и других видов. При полувольном содержании в условиях Аскании-Нова белые гуси проявляют высокую адаптивную способность и продуктивность, соответствующие своему виду в естественных условиях и находящиеся под влиянием тех же факторов (климатических, сезонных, возраста и опыта предшествующего гнездования птиц), а также под воздействием антропогенного пресса.

Обобщен многолетний опыт содержания и разведения уток в зоопарке "Аскания-Нова". Рассмотрены общебиологичекие характеристики и видовой состав птиц, даны сведения об их биологических особенностях, распространении, содержании в неволе и полувальных условиях. Описаны технологии кормления, выращивания птенцов, формирования искусственных групп и популяций, а также удержания летных птиц от отлета. Приведены материалы о наиболее распространенных болезнях, необходимых ветеринарно-санитарных и карантинных мероприятиях.

Отмечено, что временная структура колоний крачек является важной характеристикой их пространственно-функциональной организации. Рассмотрены общая хронология гнездового периода, хронология формирования колоний и показатели синхронизации размножения в колониях. Проанализировано влияние на временную структуру колоний погодных условий, выбора разных биотопов или стаций для гнездования, а также влияние других видов птиц в поливидовых колониях.

Індекс рубрикатора НБУВ: П683.2-344.4 + Е623.353.521.2*333.11-636-601.2

Рубрики:

Гусівництво

Anseres Пластинчастодзьобі

Шифр НБУВ: РА348215 Пошук видання у каталогах НБУВ 

В рамках международного учета в 2008 - 2009 гг. зимующей краснозобой казарки - крайне уязвимого редкого вида птиц с ограниченным гнездовым ареалом - установлено, что в осенний период 2008 г. первые представители этого вида в Азово-Черноморском регионе появились в конце октября. Основная часть казарок прилетела в Украину в третьей декаде ноября 2008 г. Результаты синхронных учетов краснозобой казарки в Азово-Черноморском регионе Украины в зимний период свидетельствуют о нестабильности ее зимовочных группировок. Факторами нестабильности являются: нетипичные погодные условия, в основном потепление; слабая кормовая база на полях озимых зерновых культур; значительный рост числа полей с посевами рапса; беспокойство птиц охотниками и браконьерами.

Пойменные водоемы нижней Десны образуют подходящие гнездовые стации для черной (Chlidonias niger) и белокрылой крачки (Chlidonias leucoptera), а в русловой части на песчаных островах и косах гнездятся речная (Sterna hirundo) и малая крачки (Sterna albifrons). С помощью анализа спутниковых снимков Landsat 8 установлена степень затопления поймы в условиях крайне высокого и крайне низкого половодья в 2013 и 2014 гг. В условиях высокого половодья значительно снижается количество колоний и гнездовых пар речной и малой крачек в связи с поздним обнажением из-под воды гнездовых биотопов в русловой части реки. В условиях низкого половодья площади песчаных островов и кос значительно возрастают за счет превращения многих отмелей во временные песчаные острова. Это приводит к росту численности колоний и гнездовых пар малой крачки. Черная крачка в условиях раннего схода воды и сухой поймы резко снижает свою численность, белокрылая крачка исчезает с гнездования.

Тридцять вісім крижнів зібрано на території Українського Полісся для вивчення фауни їх гастроентеральних гельмінтів. Матеріал добуто в 1998 - 2000, 2014 та 2016 рр. на території Волинської та Чернігівської областей. Усього виявлено 33 види гельмінтів. Екстенсивність зараження цестодами дорівнювала 78,9 %. Зареєстровано 18 видів цестод: Aploparaksis furcigera, Cloacotaenia megalops, Dicranotaenia coronula, Diorchis acuminatus, D. stefanskii, Fimbriaria fasciolaris, F. teresae, Microsomacanthus compressa, M. spiralibursata, M. paracompressa, M. paramicrosoma, M. parvula, M. hopkinsi, Platyscolex ciliata, Retinometra venusta, Sobolevicanthus aculeostyleticus, S. gracilis, S. stolli. Екстенсивність зараження трематодами становила 73,7 %. Зареєстровано 10 видів трематод: Bilharziella polonica, Apatemon gracilis, Echinoparyphium aconitum, E. cinctum, Echinostoma sp. ex revolutum group, Hypoderaeum conoideum, Notocotylus attenuatus, Parastrigea robusta, Prosthogonimus ovatus, P. cuneatus. Екстенсивність зараження нематодами склала 7,9 %. Виявлено Capillaria anatis, Capillariidae gen. sp., Eucoleus contorta та Tetrameres fissispina. Екстенсивність зараження акантоцефалом Filicollis anatis склала 18,4 %. Найбільш звичними видами були A. furcigera, B. polonica, A. gracilis, Echinostoma revolutum group, F. fasciolaris, H. conoideum. Результати порівняння фауни гельмінтів крижня з території Українського Полісся та Причорноморського регіону України показують високий рівень якісної подібності цих двох регіонів.

Визначено вікову динаміку та встановлено статеві відмінності щодо морфологічних і біохімічних показників крові качок кросу "Благоварський". Встановлено, що вірогідні зміни абсолютних показників маси тіла качок зазначеного кросу від вилуплення до 483 доби відбуваються у такі періоди: помірне збільшення з 1 до 90 доби та на 341 добу, а також зменшення на 268 добу. Зміни лінійних промірів трубчастих кісток качок кросу "Благоварський" встановлено в наступні вікові періоди: інтенсивний ріст трубчастих кісток з 1 до 90 доби (196 - залежно від трубчастої кістки), уповільнення темпів росту - з 90 (196) до 268 доби, помірне збільшення темпів росту - з 268 до 341 доби і зменшення - з 341 до 483 доби. На основі лінійних промірів встановлено алометрію та визначено індекси трубчастих кісток качок, які вірогідно змінюються залежно від віку. За гістологічними дослідженнями структура компактної кісткової тканини середньої частини діафіза стилоподію кінцівок набуває дефінітивного стану у качок (самок і самців) кросу "Благоварський" на 196 добу постнатального періоду онтогенезу. У самок кістково-мозкова порожнина стегнової кістки на 196 добу, 268, 341 та 483 добу заповнена медулярною кістковою тканиною. Вперше визначено біомеханічні показники трубчастих кісток качок кросу "Благоварський", які залежать від віку, статі та положення трубчастої кістки у скелеті кінцівок, насиченості компактної тканини солями кальцію та фосфору. Одержано нові показники вмісту макроелементів (іонізованого кальцію та неорганічного фосфору) у середній частині діафіза трубчастих кісток, що змінюються залежно від віку та статі.