Розглянуто можливість формування поверхневих компонентів у вірусів Коксакі В та їх дисоціантів за рахунок клітинних структур та з'ясовано їх вплив на біологічні властивості віріонів. Визначено структурно-морфологічні особливості бентонітових варіантів вірусів Каксакі В. З'ясовано можливості асоціації даних вірусів та їх бентонітових варіантів з клітинними компонентами. Проведено порівняльне дослідження вливу органічних розчинників на ступінь нейтралізації типоспецифічними діагностичними сироватками вірусів Коксакі В. Досліджено динаміку інфекційних бентонітових варіантів цих вірусів під час їх збереження за різних температурних режимів та встановлено можливий вплив на даний процес інших фізико-хімічних факторів. Вивчено вплив умов ліофілізації щодо збереження інфекційності вірусів Коксакі В.

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222.11 + Е303.3

Рубрики:

Picornaviridae

Взаємодія вірус-клітина

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р264.916 + Е326.222.112*44

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Комплексно досліджено властивості штамів поліовірусів, виділених в Україні в 1994 - 1999 рр. за допомогою кількох методик: реакції віруснейтралізації з використанням поліклональних та моноклональних антитіл, а також бентонітового тесту. Одержано дані про типовий склад польових ізолятів у різних регіонах України та проведено внутрішньотипову диференціацію даних штамів. Вивчено характеристики двох нових моноклональних антитіл, одержаних на кафедрі мікробіології, вірусології та імунології Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця, здатних розпізнавати вакцинні штами поліовірусів I типу. Запропоновано метод внутрішньотипової диференціації поліовірусів даного типу, що грунтується на різному ступені афінітету диких та вакцинних штамів до бентоніту.

Мета роботи - визначити наявність генома ентеровірусів у сироватці крові хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу (ГПМК) за допомогою полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР) та вірусологічного методу дослідження. Проведено дослідження крові 72-х хворих з ГПМК та контрольної групи з 30-ти хворих з захворюваннями несудинного генезу на предмет виявлення генома ентеровірусів. Дослідження ентеровірусних РНК здійснювали за допомогою ПЛР із застосуванням зворотної транскрипції. Виділення вірусів проводили на лініях клітин HeLa та HEp-2. У 17-ти ((23,6 ± 5,0) %) із 72-х відібраних проб сироватки крові у дослідній групі виявлено геном ентеровірусів, тоді як у контрольній групі - лише в одній ((3,3 ± 3,2) %). Виділити цитопатогенні агенти на культурах клітин HEp-2 та HeLa вдалося з 11-ти сироваток крові хворих з дослідної групи з позитивним результатом на наявність ентеровірусів за допомогою ПЛР. З решти ПЛР-позитивних та ПЛР-негативних сироваток віруси виділити не вдалося. З жодної сироватки крові хворих контрольної групи цитопатогенні агенти виділити не вдалося. Висновки: наявність ентеровірусів у крові хворих з ГПМК надає підставу припустити наявність етіопатогенетичного зв'язку між ними. Застосування ПЛР для виявлення ентеровірусних агентів у хворих з ГПМК у перспективі доповнить арсенал методів діагностики. Розширення знань щодо патогенетичних процесів розвитку ГПМК та підтвердження можливої ролі ентеровірусів у розвитку атеросклеротичних змін відкриває нові перспективи для вдосконалення наявних та застосування нових методів діагностики, а також для використання у комплексній терапії та профілактиці противірусних засобів.

Цель исследования - определение присутствия генома энтеровирусов в сыворотке крови больных с острым нарушением мозгового кровообращения (ОНМК) методом полимеразной цепной реакции (ПЦР). Исследована сыворотка крови 72 больных с ОНМК и контрольной группы из 30-ти больных с заболеваниями не сосудистого происхождения для выявления генома энтеровирусов. Исследование энтеровирусных РНК проводили при помощи ПЦР с применением обратной транскрипции. Выделение вирусов проводили на линиях клеток HeLa и HEp-2. В 17 из 72 отобранных проб сыворотки крови исследуемой группы (23,6 +- 5,0 %) был выявлен геном энтеровирусов, тогда как в контрольной группе был получен позитивный результат только с одной сывороткой крови (3,3 +- 3,2 %). Выделить цитопатогенные агенты на культурах клеток HEp-2 и HeLa удалось из 11 сывороток у больных из исследуемой группы, давших позитивный результат на энтеровирусы в ПЦР. Из остальных ПЦР-позитивных и ПЦР-негативных сывороток вирусы выделить не удалось. Ни в одной из сывороток крови больных контрольной группы цитопатогенные агенты выделить не удалось. Присутствие энтеровирусов в крови больных с ОНМК разрешает предположить этиопатогенетическую связь между ними. Внедрение ПЦР с целью выявления энтеровирусных агентов у больных с ОНМК может дополнить уже существующие методы диагностики.

Мета дослідження - синтезувати й охарактеризувати мікрочастинки полі(молочної-когліколевої кислоти), навантажені синтетичним пептидом вірусу ящуру 40-60. Для одержання мікрочастинок з трьома різними кількостями пептиду (5; 10 і 15 мг) було використано метод одноемульсійного випаровування. Одержані мікрочастинки було детально охарактеризовано за допомогою методів визначення виходу реакції, ефективності інкапсулювання, навантаження ліками, розміру частинок, коефіцієнта полідисперсності та зета-потенціалу.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222.113 + Р264.919-7

Рубрики:

Coxackievirus Вірус Коксакі

Інші віруси (снід, герпес та ін.)

Шифр НБУВ: ДС51118 Пошук видання у каталогах НБУВ