Ключ. слова: ентеровіруси, ліофілізація, генетичний варіант Абент+ і Абент-, дисоціація, електронна мікроскопія
Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222 + Р264.919-8

Рубрики:

Віруси тварин, що містять 1-ланцюгову РНК

Інші віруси (снід, герпес та ін.)

Шифр НБУВ: Ж14793 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено набір праймерів, який дає змогу за допомогою полімеразної ланцюгової реакції здійснювати ампліфікацію провірусної ДНК ретровірусу нез'ясованої патології - вірусу імунодефіциту великої рогатої худоби (ВІ ВРХ). Як мішень для праймерів вибрано короткий фрагмент гена pol ВІ ВРХ, для якого були відомі послідовності провірусної ДНК, виділений з культури клітин з ВІ ВРХ, а також із лімфоцитів експериментально інфікованих тварин. Обговорено проблему детекції ВІ ВРХ із клінічного матеріалу від експериментально чи природно інфікованих тварин. Амплікон очікуваного розміру детектовано для ДНК, екстрагованої з лімфоцитів периферійної крові серопозитивних овець і корів, що були експериментально інфіковані ВІ ВРХ.

Вивчено моноцукридний склад глікопротеїнів зоорабдовірусу везикулярного стоматиту (ВВС) і фітопатогенних рабдовірусів - вірусу кучерявої карликовості картоплі (ВККК) і вірусу плямистості аїру (ВПА). У процесі порівняння моноцукридного складу всіх 3-х представників рабдовірусів виявлено загальні моноцукриди - глюкозу, манозу, галактозу, арабінозу, фукозу. Домінуючими із них у складі ВККК і ВВС присутні глюкоза і маноза (35,2, 21,6 % і 23,8, 49,6 % відповідно), для ВПА - глюкоза і галактоза (24 і 16,4 % відповідно). ВККК і ВПА на відміну від ВВС містять рамнозу (3 і 9,7 % відповідно). У всіх цих вірусах поряд із моноцукрами виявлено також і аміноцукри глюкозамін і галактозамін.

Рассмотрены основные моменты решения вопроса о приоритете открытия вируса иммунодефицита человека французской (Л. Монтанье) и американской (Р. Галло) группами исследователей.

  Скачати повний текст

Розглянуто можливість формування поверхневих компонентів у вірусів Коксакі В та їх дисоціантів за рахунок клітинних структур та з'ясовано їх вплив на біологічні властивості віріонів. Визначено структурно-морфологічні особливості бентонітових варіантів вірусів Каксакі В. З'ясовано можливості асоціації даних вірусів та їх бентонітових варіантів з клітинними компонентами. Проведено порівняльне дослідження вливу органічних розчинників на ступінь нейтралізації типоспецифічними діагностичними сироватками вірусів Коксакі В. Досліджено динаміку інфекційних бентонітових варіантів цих вірусів під час їх збереження за різних температурних режимів та встановлено можливий вплив на даний процес інших фізико-хімічних факторів. Вивчено вплив умов ліофілізації щодо збереження інфекційності вірусів Коксакі В.

Розглянуто проблему специфічності локалізації та експресії ендогенних ретровірусів у геномі птахів. Вперше досліджено розподіл семи груп ендогенних ретровірусів геному курки (ALV-родинні, HERV-I-родинні, EAV-HP, EAV-0, E-33, E-51, ART-CH) залежно від композиційного складу (варіювання ГЦ-вмісту) геному хазяїна. Встановлено, що локалізація провірусів є ізопікнічною, тобто ГЦ-склад провірусу близький до ГЦ-складу, інтегрованого у ділянку геному хазяїна. Виявлено, що частина ретровірусів групи E-33/E-51, а також ретровірус EAV-HP мають додаткові піки у неізопікнічних ділянках. Показано, що експресія ендогенних ретровірусів геному курки є тканиноспецифічною, яка може впливати на картину провірусної локалізації внаслідок реінтеграції. Вперше встановлено, що у геномі курки присутні не лише ретровіруси, споріднені з вірусом лейкозу птахів, а й такі, що споріднені з ендогенним ретровірусом людини типу I (HERV-I).

  Скачати повний текст

  Скачати повний текст

Обгрунтовано доцільність використання маркерів вірулентності (МВ) для вірусів ЕСНО (Enteric cytopathogenic human orphan) на підставі вивчення їх фено- і генотипових властивостей. Досліджено МВ для штамів вірусів ЕСНО 3-х, 6-ти, 11-ти, 13-ти, 24-х, 30-х типів, ізольованих на території України. Доведено, що віруси ЕСНО різних типів, ізольовані від здорових і хворих осіб, найкраще розмножувалися та мали найбільші титри на культурі клітин RD відповідно. Встановлено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, найменші показники титрів були на лінії Vero; для штамів, ізольованих від хворих осіб, найменші титри реєстрували на культурі клітин HEp-2. Зазначено, що фенотипові ознаки вірулентності мають генетичне підгрунтя. Виявлено 13 точкових нуклеотидних замін між штамами, ізольованими від здорових і хворих осіб на підставі секвенування гена поверхневого капсидного білка VP1. Доведено, що для штамів, ізольованих від здорових осіб, у позиціях гена нуклеотидів 2494, 2549, 2574, 2577, 2605, 2621, 2622, 2626, 2638, 2663, 2686, 2787, 2916 характерні нуклеотиди T, C, A, A, C, G, T, G, T, T, C, T, T; для штамів, ізольованих від хворих осіб, у даних позиціях характерні нуклеотиди C, T, G, G, T, A, C, A, C, A, T, C, A. Зазначено, що встановлені нуклеотидні заміни є основою для внутрішньотипової диференціації авірулентних і вірулентних штамів вірусів ЕСНО.

Досліджено структурні компоненти рабдовірусів. Встановлено антигенну спорідненість між рослинним вірусом кучерявої карликової картоплі (ВККК) і рабдовірусами, що уражають людину та тварин - вірус сказу (ВС) і вірус везикулярного стоматиту (ВВС). Виявлено здатність антитіл до фіторабдовірусу ВККК і зоопатогенного рабдовірусу ВС нейтралізувати інфекційну активність ВВС у культурі перещеплюваних клітин тварин. Показано можливість використання рабдовірусу ВККК для індикації антитіл, специфічних до ВС, на основі непрямого варіанту імуноферментного аналізу. Проведено порівняльне вивчення біохімічного складу рабдовірусів тварин і рослин. Визначено жирнокислотний і моносахаридний склад рабдовірусів ВККК і ВВС. Знайдено унікальні та загальні жирні кислоти та моносахариди в кожному із них.

Установлено, что в результате применения препарата "Криоцелл-гемокорд" наблюдается длительный профилактический эффект, который обеспечивает невосприимчивость исследуемых животных к вирусу гриппа в течение 6 мес с момента его интраназального введения. Выявлено стимулирующее действие препарата на иммунокомпетентные органы мышей до и после заражения вирусом гриппа. Профилактическое применение препарата замедляет темпы репликации вируса. Интерес представляет дальнейшее изучение механизма противовирусного действия препарата "Криоцелл-гемокорд".

Розроблено та практично апробовано методику ідентифікації пандемічного штаму вірусу грипу A/H1N1 за методом одностадійної реверс-транскрипційної полімеразної ланцюгової реакції (РТ-ПЛР). Адаптовано рекомендований ВООЗ протокол для проведення диференціальної діагностики вірусу грипу A/H1N1 за умов сучасних ПЛР-лабораторій України. Знижено вартість дослідження за рахунок відпрацювання методики виділення вірусної РНК та використання загальновживаних ферментних систем для ПЛР аналізу. Показано ефективність даної методики в порівнянні із одностадійною РТ-ПЛР, рекомендованою ВООЗ з використанням комерційних ПЛР наборів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е30*440.16 + Е326.222.23*44

Рубрики:

Загальна вірусологія

Retroviridae. Ретровіруси

Шифр НБУВ: Ж60216 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено секвенирование нуклеотидных последовательностей гена белка оболочки Е штаммов вируса клещевого энцефалита 150, 70, 120 и Саврань 160, изолированных в Северо-Западном Причерноморье в 1988 - 1990 гг. На основе филогенетического анализа расшифрованных последовательностей подтверждена циркуляция в Северо-Западном Причерноморье европейского (западного) генотипа вируса. Проведенный анализ аминокислотных последовательностей выявил у штаммов вируса клещевого энцефалита 150, 70, 120 и Саврань 160 наличие четырех маркерных аминокислотных замещений - 67(N), 266(R), 306(V) и 407(R), в доменах II и III эктодомена и трансмембранном сегменте.

Мета роботи - провести генетичний аналіз сегментів, що кодують гемаглютинін (HA) та нейрамінідазу (NA) вірусів грипу типу A(H3N2), виділених в Україні в епідемічному сезоні 2011 - 2012 років. Використано методи: real-time RT-PCR, робота з культурою клітин MDCK-siat, секвенування і філогенетичний аналіз. Проаналізовано генетичні сегменти HA і NA українських вірусів грипу A(H3N2), виділених у епідсезоні 2011 - 2012 рр., та побудовано відповідні філогенетичні дерева методом об'єднання найближчих сусідів (Neighbor-Joining) з використанням моделі Kimura 2-parameter. Статистичну оцінку філогенетичного аналізу проведено із застосуванням методу бутстреп-аналізу (Bootstrap). Проаналізовано генетичну подібність досліджуваних ізолятів до вакцинного штаму та вірусів, виділених у світі. Детально проаналізовано всі генетичні групи кластера Victoria/208, куди увійшли виділені ізоляти. Описано ключові мутації в амінокислотних послідовностях HA і NA. Виявлено множинні шляхи заносу епідемічних вірусів грипу A(H3N2) в сезоні 2011 - 2012 рр. в Україну. Мутації в гемаглютиніні українських ізолятів знаходились у високоваріабельних ділянках і не були пов'язані зі зміною властивостей вірусів. Аналіз амінокислотних послідовностей NА показав відсутність мутацій E119V, E119V+I222V, R292K і N294S, з якими асоціюють появу резистентності до озельтамівіру та занамівіру.

Мета роботи - здійснити філогенетичний аналіз сегментів, кодуючих гемаглютинін та нейрамінідазу пандемічних вірусів грипу A(H1N1)pdm, виділених в Україні. Методи дослідження - полімеразно-ланцюгова реакція у реальному часі (real-time RT-PCR), секвенування і філогенетичний аналіз. Проаналізовано ключові мутації в амінокислотних послідовностях поверхневих антигенів досліджуваних вірусів. Виявлено високу генетичну подібність (99 %) українських ізолятів до вірусів, виділених в інших країнах. Висновки: показано стабільність генів українських ізолятів протягом пандемічного сезону 2009 - 2010 рр.

Мета роботи - створення карт локалізації досконалих і недосконалих потенційних шпилькових структур у геномі коронавірусів людини і тварин. Застосовано біоінформатичний аналіз нуклеотидних послідовностей коронавірусів, атомно-силову мікроскопію. Визначено термодинамічно стабільні досконалі та недосконалі інвертовані повтори, які утворюють шпилькові структури, що можуть виникати у геномній РНК коронавірусів людини і тварин - вірусів тяжкого гострого респіраторного синдрому, гепатиту миші, епідемічної діареї свині, трансмісивного гастроентериту та бичачого коронавірусу. Створено карти локалізації шпильок (які є одним із ланцюгів сигнальних механізмів функціонування геному) на геномі коронавірусів. Висновки: основними сайтами локалізації потенційно можливих консервативних структурних мотивів є гени реплікази та глікопротеїнів шипів коронавірусів. Шпилькові структури є консервативними елементами всередині набору ізолятів одного виду коронавірусів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222.232*44 + Р514.0

Рубрики:

Lentivirinae вирус імунодефіциту людини (ВІЛ)

ВІЛ-інфекція. СНІД (синдром набутого імунодефіциту)

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е326.222.11 + Е303.3

Рубрики:

Picornaviridae

Взаємодія вірус-клітина

Шифр НБУВ: Ж14252 Пошук видання у каталогах НБУВ