Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116

Рубрики:

Викопні Mollusca. Викопні молюски

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116

Рубрики:

Викопні Mollusca. Викопні молюски

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116

Рубрики:

Викопні Mollusca. Викопні молюски

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

У систематичному вигляді описано матеріали колекції наземних молюсків, що зберігаються в основному фонді Державного природознавчого музею. Розглянуто 156 видів передньозябрових і легеневих молюсків, зібраних переважно на території України та Польщі. Наведено відомості щодо історії формування малакологічного фонду музею, його сучасного стану, рівня репрезентативності відносно наземної мікрофауни України.

В систематическом виде описаны материалы коллекции наземных моллюсков, которые хранятся в основном фонде Государственного природоведческого музея. Рассмотрены 156 видов переднежаберных и легочных моллюсков, собранных преимущественно на территории Украины и Польши. Приведены сведения об истории формирования малакологического фонда музея, его современном состоянии, уровне репрезентативности относительно наземной микрофауны Украины.

Приведено описание пресноводных моллюсков, в частности, пизиид и корбикулид, а также наиболее растространенных остатков, выявленных в отложениях неогена-антропогена. Проанализированы основные этапы развития данного вида моллюсков и корреляция верхнекайнозойских континентальных отложений Юго-Восточной Европы.

Представлены результаты исследований остатков пресноводных моллюсков из аллювиальных, озерных, дельтовых и лиманно-озерных отложений миоцена, плиоцена и плейстоцена. Рассмотрены состав альвия, его распространение, условия формирования, имеющие большое значение для разработки вопросов осадконакопления и палеогеографических реконструкций. Представлены схемы стратиграфического подразделения плио-плейстоцена. Освещены основные этапы развития пресноводной фауны и корреляция позднекайнозойских континентальных отложений.

Рассмотрены актуальные проблемы эволюционной географии, изучены особенности ландшафтогенеза антропогена на примере равнин Украины. Обоснована концепция малакофаунистических комплексов, их эколого-зоогеографических спектров как индикаторов развития климата и ландшафтов плейстоцена и глоцена. Раскрыты принципы и методы системного малакофаунистического анализа. Детально рассмотрены экология и распространение малакокомплексов как основы палеогеографических реконструкций. Выявлены особенности развития малакофауны, климата и ландшафтов 17-и холодных и теплых геохронологических этапов, установлены общие пространственно-временные закономерности ландшафтогенеза.

Палеолитические стоянки в бассейне среднего Днестра на Подолье известны давно. Исследования лессово-почвенной серии Галицкого Приднестровья дали возможность открыть здесь ряд новых стоянок. Практически все они связаны с верхним плейстоценом - гороховским ископаемым почвенным комплексом и рядом интерстадиальных почв. Часто артефакты залегают на контакте ископаемой почвы (комплекса) и леса, который лежит выше. Благодаря исследованию ископаемой фауны моллюсков, удалось детально воссоздать естественные условия формирования дубновской и ровенской ископаемых почв, а также лессового горизонта, что их разделяет.

Ключ. слова: Gastropoda, Rissooidea, phylogeny, taxonomy, Miocene, Paratethys
Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.4"071.21"

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: Gastropoda, Trochidae, Сармат, Украина, таксономия, палеобиогеография
Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.4

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На основании критического анализа литературных источников в хронологической последовательности изложены данные о состоянии изученности брюхоногих моллюсков, содержащихся в меловых отложениях Волыно-Подолья. Несмотря на 150-летний период с начала их изучения и достаточно частую встречаемость, эта группа ископаемых исследована фрагментарно и несистематично. Детальное изучение меловых брюхоногих моллюсков позволит решить ряд вопросов их систематики, выяснить особенности их филогенетического развития, а также закономерности стратиграфического и географического распространения. Кроме того, в большинстве своем, будучи жителями шельфа, они могут служить для реконструкции условий осадконакопления, изменений контуров палеобассейнов и возможных направлений палеотечений, служа тем самым для палеогеографических реконструкций.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.42(4УКР)

Шифр НБУВ: Ж27025 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.4е(4УКР)л613

Шифр НБУВ: Ж69957 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено геолого-геоморфологіні умови місцезнаходжень уніонід в алювіальних, озерних, озерно-лиманних відкладах різного віку долин річок Дністер, Дунай, Дніпро, Південний Буг і Приазов'я. Опрацьовано збори викопних решток уніонід з 40-ка місцезнаходжень, проведено їх монографічне вивчення. Виявлено основні напрямки просторової еволюції. Монографічно описано 50 видів уніонід, з яких 9 видів і 3 підвиди є новими для науки. Обгрунтовано суть змішаного характеру фауни малюсків з алювію II, III, V терас, по-новому інтерпретовано їх вік. Уточнено системний склад і віковий інтервал виділених А.Л.Чепалигою фауністичних комплексів, проведено стратифікацію та кореляцію четвертинних алювіальних відкладів.

Проведено фауно-систематичну ревізію викопних черевоногих молюсків групи Archaeogastropoda сарматських відкладів України, досліджено їх палеогеографічне поширення та можливості їх застосування в біостратиграфічних та кореляційних цілях. Вивчено фауністичний склад сарматських археогастропод Західної та Південної України, Молдови та Польщі. Складено описи 120 видів. Вперше систематику сарматських представників групи наведено відповідно до сучасної системи гастропод. Побудовано філогенетичні схеми для окремих родів і груп видів. За фауною археогастропод здійснено палеозоогеографічне районування дослідженої частини басейну. Реконструйовано палеоекологічні умови його ділянок. Визначено можливості застосування археогастропод для стратиграфічного розчленування сарматського ярусу та кореляції сарматських відкладів. Доведено, що за фауною археогастропод можливе виділення тільки сармату sensu Suess.

  Скачати повний текст

На підставі систематичного вивчення та монографічного опису амонітів і наутілоідей обгрунтовано біостратиграфію юрських відкладів Пенінської зони Українських Карпат. Уперше на території цієї зони зібрано й описано 45 видів головоногих молюсків, серед яких: наутілоідей - одна родина, два роди, три види; амонітів - 14 родин, 31 рід, 42 види. За результатами досліджень розроблено детальну біостротиграфію юрських відкладів Пенінської зони, палеонтологічно обгрунтовано виділення у гігантських олістолітах ярусів юрської системи, установлено межі між ними, визначено 13 біостратиграфічних зон за амонітами, а також деталізовано історію геологічного розвитку регіону в юрському періоді. Висвітлено палеографічну та палеоекологічну обстановку цієї території.

На основі вивчення фауни молюсків відтворено природні (кліматичні, ландшафтні) умови верхньоплейстоценового лісонагромадження території Волино-Поділля. На підставі проведеного аналізу доведено, що для досліджуваного проміжку часу, включаючи епохи інтерстадіалів, сформувались малакоценози, домінуючими у складі яких були убіквісти та холодолюбні (аркто-бореально-альпійські) форми.

Проведено фауно-систематичне, еволюційно-морфологічне та стратиграфічне вивчення Viviparoidea пізнього кайнозою південного заходу Східно-Європейської платформи. Охарактеризовано біорізноманіття групи в регіоні, наведено монографічний опис 76-ти видів з трьох родин. Обгрунтовано доцільність використання мікроморфології (насамперед, скульптури протоконха) та мікроструктури черепашки Viviparoidea з метою уточення системи та реконструкції філогенії цих молюсків. Уточнено уявлення щодо неодноразового вселення сільного (морського) предка вівіпароідей у континентальні водойми в різних частинах океану Тетис. Кілька разів і незалежно у вівіпароідей протягом мезозою-кайнозою виявлено сплески видоутворення та розвиток скульптурованої черепашки. З'ясовано, що скульптуровані Viviparoidea є мешканцями водойм озерного типу, нескульптуровані - річок. Доведно, що відновлення озерних умов надає можливість повторного формування втрачених скульптурних елементів. За перебудовами систематичного та зоогеографічного складу, а також зміною домінантів у розвитку вівіпароідей у пізньому кайнозої виділено чотири великі межі. У просторовій еволюції вівіпароідей визначено три історико-зоогеографічні центри - північноамериканський, європейський та азійський, між якими існував суттєвий фауністичний обмін. Встановлено, що широкі міграції молюсків групи були приурочені до регресій морських басейнів і фаз їх опріснення. Виділено ряд фауністичних комплексів, які відображають еволюційні та міграційні зміни фауни Viviparoidea. Виявлено, що великі перебудови у фауні досліджених молюсків приурочені до суттєвих кліматичних флуктуацій.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е169.116.413"071.2" + Е621.164.13

Рубрики:

Pectinibranchia Гребенезяброві

Шифр НБУВ: РА328259 Пошук видання у каталогах НБУВ