Розглянуто методи перевірки гіпотез щодо дисперсій, наявності зв'язку між факторами (кореляційний, дисперсійний аналіз і аналіз таблиць сполучності), методів класифікації (кластерний та дискримінантний аналіз) та отримання залежностей (регресійний аналіз та аналіз часових рядів). Розроблено й описано програми для розширення можливостей Excel, розглянуто можливі помилки, що виникають при застосуванні статистичних методів, і заходи, які дозволяють їм запобігти.

Розкрито зміст поняття нанобіотехнології. Розглянуто особливості застосування об'єктів нонабіотехнології у різних сферах людської діяльності - від медицини до сільського господарства. Описано методи створення ДНК мікроматриць (ДНК-чіпів). Проаналізовано діяльність провідного центру з виготовлення структур з ДНК - лабораторії Е. Уінфри. Показано значення відкриття малих РНК. Увагу приділено функціональній геноміці, геномним ДНК. Наведено приклади розвитку нанобіотехнологій.

Раскрыто содержание нанобиотехнологии. Рассмотрены особенности применения объектов нанобиотехнологии в различных сферах человеческой деятельности - от медицины до сельского хозяйства. Описаны методы создания ДНК микроматриц (ДНК-чипов). Проанализирована деятельность ведущего центра по изготовлению структур ДНК - лаборатории Э. Уинфри. Показано значение открытия малых РНК. Внимание уделено функциональной геномике, геномным ДНК. Приведены примеры развития нанобиотехнологий.

Розглянуто наукові та технологічні засади створення мініатюрних електрохімічних біосенсорів (ЕБ), проаналізовано функціонування різних біоселективних елементів (БЕ) біосенсорів у процесі застосування з різними типами електрохімічних перетворювачів. Охарактеризовано оптимальні перетворювачі для кожного з вивчених БЕ, визначено діючі лабораторні прототипи ферментних ЕБ для визначення низки метаболітів і токсинів. Наведено аналітичні характеристики даних біосенсорів, встановлено оптимальні умови їх роботи та зберігання. Висвітлено особливості функціонування деяких з них за умов практичного застосування.

Рассмотрены научные и технологические основы создания миниатюрных электрохимических биосенсоров (ЭБ), освещено функционирование разных биоселективных элементов (БЭ) биосенсоров в процессе применения различных типов электрохимических преобразователей. Охарактеризованы оптимальные преобразователи для каждого из изученных БЭ, определены действующие лабораторные прототипы ферментных ЭБ для определения ряда метаболитов и токсинов. Приведены аналитические характеристики данных биосенсоров, установлены оптимальные условия их работы и хранения. Проанализированы особенности функционирования некоторых из них в условиях практического применения.

Висвітлено історію, шляхи становлення та розвитку біомедичної апаратури. Розглянуто питання організації та візуалізації біосигналів в біомедичних комп'ютерних системах, проведено речовинно-польовий аналіз біосигналів. Визначено базову конфігурацію медичної мікрокомп'ютерної системи, психологічну сумісність людини та ЕОМ в біомедичній апаратурі, описано методи її конструювання та наведено вимоги до особистості конструктора-технолога.

Освещены история, пути становления и развития биомедицинской аппаратуры. Рассмотрены вопросы организации и визуализации биосигналов в биомедицинских компьютерных системах, проведен вещественно-полевой анализ биосигналов. Определены базовая конфигурация медицинской микрокомпьютерной системы, психологическая совместимость человека и ЭВМ в биомедицинской аппаратуре, описаны методы её конструирования и приведены требования к личности конструктора-технолога.

Розглянуто особливості дії електромагнітного випромінювання (рентгенівського, ультрафіолетового, видимого та інфрачервоного) на біомедичні об'єкти різної природи та складності. Наведено відомості про сучасні оптичні прилади, апарати та методи досліджень. Описано особливості використання лазерного випромінювання в біології та медицині.

Рассмотрены особенности действия электромагнитного излучения (рентгеновского, ультрафиолетового, видимого и инфракрасного) на биомедицинские объекты разной природы и сложности. Приведены данные о современных оптических приборах, аппаратах и методах исследований. Описаны особенности использования лазерного излучения в биологии и медицине.

Висвітлено нові результати, стан і перспективи досліджень в області сенсорики. Розглянуто фізичні, хімічні та інші явища, на основі яких можуть бути створені сенсори, а також особливості проектування та математичного моделювання сенсорів. Наведено відомості щодо оптичних, оптоелектронних, акустоелектронних, хімічних, біологічних і радіаційних сенсорів. Розкрито можливості застосування фотопіроелектричного ефекту в оптоелектроніці, здійснення контролю нано-мікропереміщень поверхні за допомогою гетеродинного приймача, одержання золота на пластинці кварцу.

Освещены новые результаты, состояние и перспективы исследований в области сенсорики. Рассмотрены физические, химические и иные явления, на основе которых могут быть созданы сенсоры, а также особенности проектирования и математического моделирования сенсоров. Приведены данные об оптических, оптоэлектронных, акустоэлектронных, химических, биологических и радиационных сенсорах. Раскрыты возможности применения фотопироэлектрического эффекта в оптоэлектроннике, осуществления контроля нано-микроперемещений поверхности при помощи гетеродинного приемника, получения наночастиц золота на пластине кварца.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5я43(4Укр) + Г46я43(4Укр)

Шифр НБУВ: ІВ210185 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено особливості застосування сучасних інформаційно-комп'ютерних технологій у галузях біології та медицини. Наведено теоретичні дані та рекомендації щодо створення новітніх інформаційних систем на основі баз даних (БД). Показано місце інформаційних технологій для біології та медицини серед інших комп'ютерних дисциплін. Увагу приділено зображенню елементів мозку у БД нейрохірургії та нейрофізіології. Наведено вимоги фахівця медико-біологічного профілю до процесу одержання наукової інформації.

Освещены особенности применения современных информационно-компьютерных технологий в отраслях биологии и медицины. Приведены теоретические данные и рекомендации по созданию новейших информационных систем на основе баз данных (БД). Показано место информационных технологий для биологии и медицины среди других компьютерных дисциплин. Внимание уделено изображению элементов мозга в БД нейрохирургии и нейрофизиологии. Изложены требования специалиста медико-биологического профиля к процессу получения научной информации.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5 + З852

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Напівпровідникові прилади

Шифр НБУВ: ІВ210891 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено рекомендації щодо низькотемпературного зберігання фізичних перетворювачів: повільне охолодження в разі силіконового захисного шару або швидке охолодження в разі захисного шару з епоксидного лаку після обробки поверхні 25 %-им розчином гліцерину.

Описано оптико-електронний пристрій для кореляційного аналізу біозображень, який дає змогу зменшення розмірності оброблюваного кадру та проведення фільтрації шумів відеодатчика, що призводить до розширення функціональних можливостей пристрою.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Шифр НБУВ: Ж14024 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Шифр НБУВ: Ж14309 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Ключ. слова: формальдегид, метанол, этанол, сточные воды, алкогольоксидаза, метилотрофные дрожжи Hansenula polymorpha, хемосенсор, биосенсор
Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Шифр НБУВ: Ж22205 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проанализированы существующие типы биосенсоров на основе поверхностного плазменного резонанса (ППР). Рассмотрены перспективы создания портативных ППР-сенсоров, пригодных для широкого использования в биологии, медицине, сельском хозяйстве и, в том числе и в полевых условиях. Предложено два конструкторско-технологических варианта построения портативных ППР-сенсоров - с прямолинейным и с возвратным оптоэлектронными каналами. Рассмотрены элементная база и особенности работы указанных сенсоров. Для дальнейшего расширения технических и функциональных возможностей портативных ППР-сенсоров предложено использовать электронные методы приема и обработки двумерных потоков информации.

За допомогою імпедансної спектроскопії досліджено характеристики тонкоплівкових гребінчастих електродів як перетворювачів для кондуктометричних біосенсорів. Для подальшого створення ферментних біосенсорів запропоновано оптимальні матеріали для електродів і підкладинки, а також їх характеристичні розміри.

Індекс рубрикатора НБУВ: Е.с5

Рубрики:

Технічне обладнання для біологічних досліджень

Шифр НБУВ: Ж69973 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Одержано зонди для атомно-силової мікроскопії (АСМ), функціоналізовані бичачим сироватковим альбуміном (БСА), які можна використовувати для вивчення процесів молекулярного пізнавання. Процедура модифікації та функціоналізації АСМ зонда включає три етапи. Спочатку шляхом модифікації в парах похідного аміносилану одержано амінозонд, з поверхневими аміногрупами якого взаємодіяв амінореакційний гомобіфункціональний лінкер. На заключному етапі зонд із ковалентно приєднаним лінкером був функціоналізований молекулами БСА. Одержані АСМ зонди охарактеризовано на різних етапах модифікації за допомогою АСМ у режимі силових вимірювань - із силових графіків визначено силу адгезії. Процес модифікації поверхні зонда підтверджено візуалізацією молекул БСА та суперспіральної ДНК pGEMEX, іммобілізованих на стандартній амінослюді та амінослюді, що модифікована лінкерним агентом.

Рассмотрена простая статистическая модель взаимодействия макромолекулярного рецептора с поверхностью, функционализированной низкомолекулярными лигандами одного типа. На примере взаимодействия иммобилизованного сульфаметоксазола и селективного антитела с помощью метода поверхностного плазмонного резонанса показана адекватность предложенного подхода для описания зависимости адсорбционной емкости от поверхностной плотности иммобилизованного лиганда и его зарядового состояния.

В рамках проблемы иммобилизации молекулярных компонентов биосенсоров предложен масс-спектрометрический метод контроля иммобилизации красителей в липидных слоях и липосомах. Обоснован критерий успешности включения красителей в липидный монослой на поверхности жидкой матрицы, состоящий в одновременном присутствии во вторично-ионных масс-спектрах системы пиков, соответствующих липидам и красителям. Предложена методика идентификации липидов по их низкомолекулярным характеристическим фрагментам, которую можно внедрять на доступных аналитических приборах с ограниченным массовым диапазоном.