Висвітлюються питання вивчення факторів ландшафтогенезу закарстованих територій і деяких аспектів їх використання. На прикладах Кунгурського та Прут-Дністровського лісостепу розкриваються умови формування закарстованих ландшафтів і роль карсту як провідного чинника ландшафтогенезу. Завдяки дослідженням основних форм природокористування на закарстованих землях розкриваються загальні закономірності карсто-територіальних забруднень і особливості їх самоочищення та збереження.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь (ЛП). Виділено й обгрунтовано етапи пізнання ЛП Правобережної України, визначено основні чинники їх формування. Проведено порівняльний аналіз природи ЛП і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадимічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, доведено можливості їх раціонального використання й охорони, формування на підставі ЛП національних природних парків.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования лесостепных ландшафтов в контексте своеобразия и оригинальности природы Лесостепных полесий (ЛП). Выделены и обоснованы этапы изучения ЛП Правобережной Украины, определены основные факторы их формирования. Проведен сравнительный анализ природы ЛП и прилегающих регионов лесополя, выявлены парадимические связи между ними. Рассмотрены особенности функционирования антропогенных ландшафтов, обоснована возможность их рационального использования и охраны, формирования на основе ЛП национальных природных парков.

Освещены основные результаты полевых ландшафтоведческих исследований модельного участка: приведена характеристика ландшафтной структуры территории; определены приоритетные показатели оценки экологического состояния земельных ресурсов. На их основе состояние земельных ресурсов в пределах исследуемого участка оценено как критическое.

На основе исследований высотной дифференциации полесских ландшафтов выделено три ландшафтных уровня - низкий, средний и высокий. Последний представлен уникальными азональными территориями в пределах Лесостепи Украины - Лесостепным Полесьем. Раскрыты их природные особенности на примере Подольского Полесья.

Для территории Причерноморской сухой степи (Причерноморско-Приазовского края) разработана систематика ландшафтных комплексов на уровне групп и видов ландшафтов, а также их урочищ. Все геокомплексы разделены на три секции - зональные, зонально-интразональные и интразональные. Выделены специфические для территории Украины ландшафтные комплексы - постпустынностепные, пустынностепные, эолово-гидрогенные псаммоморфные, саги, шорообразные депрессии. Предложено в составе западинных геокомплексов выделять как родовое понятие "падинные геокомплексы".

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

Вперше на підставі системних досліджень похованих під Траяновими валами грунтів, а також утворених на них нових грунтах виявлено особливості еволюції грунтового покриву території Придністров'я. Встановлено, що 2 500 - 3 000 років тому клімат у даному регіоні змінився від степового аридного до лісового (лісостепового) більш вологого з відповідними часовими змінами рослинності - від степової (лучно-степової) до лісової (лісостепової). З'ясовано, що у період насипання земляних валів у грунтовому покриві превалювали чорноземні грунти, у сучасний період на даній території переважають опідзолені, переважно сірі лісові. Виявлено, що показники похованих під Траяновими валами грунтів мають істотні відмінності у порівнянні з сучасними грунтами, які розвивалися на денній поверхні. З'ясовано, що характерними особливостями палеогрунтів є їх менша кислотність, вищий вміст обмінних катіонів, особливо обмінного кальцію та більший ступінь насиченості основами. Виявлено, що вміст гумусу у похованих грунтах, за результами його перерахунку з урахуванням процесів діагенезу, перевищує такий для сучасних відмін. Виділено поховані грунти та морфолого-морфометричні особливості структури профілів.

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

Визначено чинники антропогенізації натуральних та процеси, що призвели до формування антропогенних лісових ландшафтів. Обгрунтовано шість етапів в історії розвитку та функціонування лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проаналізовано їх сучасну структуру. Досліджено регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів і проведено їх районування. Спрогнозовано розвиток, визначено основні напрями покращення, раціонального використання й охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.

Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья территории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спутниковых изображений и последующей электронной обработки данных установлен уровень пораженности региона процессами обезлеснивания, особенности их распространения, площадные показатели, происхождение и современные тенденции развития. Составлена тематическая карта-схема. Для исправления современного состояния, а также общей охраны ландшафтов и биоразнообразия правобережья Среднего Поднепровья предложено создание в пределах Кировоградской и Черкасской областей Национального природного парка "Поднепровское чернолесье". Природные ядра такого заповедного объекта могли бы составить коренные лесостепные массивы дубовых и грабово-дубовых лесов - Черный, Чута, Нерубай, Янычанский, Мотроненский, Каменский и др.

Надано результати вивчення особливостей просторової ландшафтної диференціації лісостепової частини території Лівобережної України, картографування та графічного моделювання виділених типологічних одиниць лісостепових ландшафтів регіону, зокрема картографічну модель у масштабі 1:3 000 000 та розгорнуту легенду до неї. Подано детальну морформетрично-типологічну характеристику класифікаційних одиниць рангу виду лісостепових ландшафтів, які формують каркас ландшафтно-типологічної структури регіону та відображають основні структурні особливості території.

Наведено результати геоінформаційного аналізу відкритих геоданих щодо визначення трендів та особливостей змін у використанні земель лісостепової зони України протягом 1992 - 2018 рр. Вихідні дані - мультиспектральні космічні знімки Landsat та серія геоданих про земний покрив від 1992 по 2015 рр. проекту Climate Change Initiative - Land Cover (CC1-LS). Визначено три основні тренди змін у використанні земель: зменшення частки сільськогосподарських угідь на 4 %; зростання частки лісів та лісовкритої площі; зростання частки земель під забудовою. На 2015 р. з виведених із сільськогосподарського використання земель переважна частина (61 %) була забудована. Зростання площі лісів відбулося внаслідок залісення колишніх агроугідь. 36 % земель, які раніше розорювали, у 2015 р. ідентифіковано як лісові насадження. Зміна ріллі на ліс відбулася переважно на непридатних землях - із бідними піщаними грунтами, на крутих схилах, заплавах. Нова забудова концентрується довкола великих міст (переважно обласні центри, інші значні міста) та у зоні досяжності автошляхів міжнародного і державного значення. Період найбільших змін у використанні земель припадає на 1994 - 2004 рр. Такі тенденції властиві для адміністративних областей України, що лежать у межах лісостепової зони, зокрема Вінницької і Черкаської, які повністю розташовані у межах цієї зони, та Сумської і Полтавської, більша частина площі яких характеризується лісостеповими ландшафтами. Детальніші дослідження структури земного покриву та змін, що відбулися у використанні земель, здійснено на ключових ділянках у Вінницькій та Сумських областях включно із Вінницею і Сумами. Аналіз змін грунтується на власних результатах дешифрування космічних знімків Landsat 4 і 5 (1992), Landsat 8 (2018). Тенденції та особливості змін у використанні земель відповідають загальній ситуації у лісостеповій зоні України. Результати дослідження передано до Вінницької, Черкаської, Сумської і Полтавської обласних державних адміністрацій.

Зазначено, що навчальний посібник за формою представляє собою монографічне дослідження з включенням матеріалів довідкового характеру та хрестоматії з проблем охорони та збереження ландшафтного та біологічного різноманіття степової зони України. Висвітлено сучасний стан рослинного та тваринного світу степу, проблеми їх відтворення та збереження. Розкрито питання деградації ґрунтів степової зони й охорони земельних ресурсів. Розглянуто проблеми малих річок. Увагу приділено характеристиці водно-болотних угідь степової зони, природним резерватам і проблемам впровадження в Україні екологічних мереж як складових європейської програми.