За даними аерокосмогеологічних досліджень, флюїдодинамічні процеси в літосфері найактивніше розвиваються в межах геофлюїдодинамічних вузлів перетину лінійних зон горизонтальних напруг, що розглядаються як один із активних факторів формування сучасних ландшафтів. З ними пов'язано формування досить обширних аномальних форм рельєфу суходолу, морських кіс, піщаних банок, степових блюдець і подів, озер, зсувних амфітеатрів, аномальних змін фізіології рослин та їх оптичних характеристик. Генетичний зв'язок ландшафтів із геофлюїдодинамічними структурами є основою вивчення останніх дистанційними методами.

Висвітлюються питання вивчення факторів ландшафтогенезу закарстованих територій і деяких аспектів їх використання. На прикладах Кунгурського та Прут-Дністровського лісостепу розкриваються умови формування закарстованих ландшафтів і роль карсту як провідного чинника ландшафтогенезу. Завдяки дослідженням основних форм природокористування на закарстованих землях розкриваються загальні закономірності карсто-територіальних забруднень і особливості їх самоочищення та збереження.

Рассмотрено положение сухостепных ландшафтных комплексов Украины в общемировой системе степных геокомплексов. На территории Украины они образуют изолированную сухостепную подзону, простирающуюся от Тилигульского лимана до Западного Приазовья, охватывая и равнинный Крым. На основе зонального, зонально-интразонального и регионально-типологического подходов составлена систематика вариантов сухостепных ландшафтных комплексов Украины. Матрица соответствия таких комплексов свидетельствует об определённом уровне ландшафтного разнообразия и специфике региона.

Розкрито теоретико-методологічні засади дослідження лісостепових ландшафтів у контексті своєрідності й оригінальності природи Лісостепових полісь (ЛП). Виділено й обгрунтовано етапи пізнання ЛП Правобережної України, визначено основні чинники їх формування. Проведено порівняльний аналіз природи ЛП і прилеглих регіонів лісополя, виявлено парадимічні зв'язки між ними. Розглянуто особливості функціонування антропогенних ландшафтів, доведено можливості їх раціонального використання й охорони, формування на підставі ЛП національних природних парків.

Раскрыты теоретико-методологические основы исследования лесостепных ландшафтов в контексте своеобразия и оригинальности природы Лесостепных полесий (ЛП). Выделены и обоснованы этапы изучения ЛП Правобережной Украины, определены основные факторы их формирования. Проведен сравнительный анализ природы ЛП и прилегающих регионов лесополя, выявлены парадимические связи между ними. Рассмотрены особенности функционирования антропогенных ландшафтов, обоснована возможность их рационального использования и охраны, формирования на основе ЛП национальных природных парков.

Вперше на підставі розробленої систематики ландшафтних комплексів Причорноморсько-Приазовського сухостепового краю здійснено диференційований аналіз особливостей галогеохімії грунтів та підгрунтя (педогалогеохії). Запропоновано дифереанціацію геокомплексів території дослідження на зональні, зонально-інтразональні та інтразональні ландшафтні утворення з поділом на чорноземно-сухостепові, типово-сухостепові, постпустельно-степові та пустельно-степові варіанти. Розглянуто падинні, псамоморфно-солові, солово-гідрогенні, флювіальні, таласоморфні та деякі інші варіанти інтразональних геокомплексів. Обгрунтовано доцільність виділення галогеохімії як міжгалузевого наукового напряму, визначено структуру та наукові атрибути педогалогеохімії. Наукове дослідження здійснено з урахуванням глобальних і регіональних геоекологічних проблем.

Впервые на основе разработанной систематики ландшафтных комплексов Причерноморско-Приазовского сухостепного края проведен дифференцированный анализ особенностей галогеохимии почв и подпочв (педогалогеохимии). Предложена дифференциация геокомплексов исследованной территории на зональные, зонально-интразональные и интразональные ландшафтные образования с разделением на черноземно-сухостепные, типично-сухостепные, постпустынно-степные и пустынно-степные варианты. Рассмотрены впадинные, псамоморфо-соловые, солово-гидрогенные, флювиальные, таласоморфные и некоторые другие варианты интразональных геокомплексов. Обоснована целесообразность выделения галогеохимии как межотраслевого научного направления, определена структура и научные атрибуты педогалогеохимии. Научное исследование осуществлено с учетом глобальных и региональных геоэкологических проблем, в частности изменения климата, опустынивания и поднятия уровня Мирового океана.

Освещены основные результаты полевых ландшафтоведческих исследований модельного участка: приведена характеристика ландшафтной структуры территории; определены приоритетные показатели оценки экологического состояния земельных ресурсов. На их основе состояние земельных ресурсов в пределах исследуемого участка оценено как критическое.

На основе исследований высотной дифференциации полесских ландшафтов выделено три ландшафтных уровня - низкий, средний и высокий. Последний представлен уникальными азональными территориями в пределах Лесостепи Украины - Лесостепным Полесьем. Раскрыты их природные особенности на примере Подольского Полесья.

Для территории Причерноморской сухой степи (Причерноморско-Приазовского края) разработана систематика ландшафтных комплексов на уровне групп и видов ландшафтов, а также их урочищ. Все геокомплексы разделены на три секции - зональные, зонально-интразональные и интразональные. Выделены специфические для территории Украины ландшафтные комплексы - постпустынностепные, пустынностепные, эолово-гидрогенные псаммоморфные, саги, шорообразные депрессии. Предложено в составе западинных геокомплексов выделять как родовое понятие "падинные геокомплексы".

Розроблено методику створення тематичної карти ландшафтних елементів за даними дистанційного зондування Землі, яка максимально формалізована та доступна для широкого кола користувачів.

Започатковано формування ландшафтно-галогеохімічної концепції, згідно з якою водорозчинні солі є невід'ємною динамічною складовою різнорівневих ландшафтних комплексів з ландшафтно інтегруючою, диференціюючою та діагностуючою функціями солей. На базі розробленої систематики ландшафтних комплексів дослідженої території здійснено ландшафтно диференційований педогалогеохімічний аналіз регіону, показано наявність прояву ландшафтно-педогалогеохімічної широтної зональності, схилової мікрозональності та різноманіття, а також содопрояву та домінування в шарі 0 - 1 м незасолених та перехідних типів засоленості. Визначальним трендом у характері засоленості грунто-підгрунтя регіону є розсолення, подекуди - процеси динамічної рівноваги та вторинного засолення.

Вперше на підставі системних досліджень похованих під Траяновими валами грунтів, а також утворених на них нових грунтах виявлено особливості еволюції грунтового покриву території Придністров'я. Встановлено, що 2 500 - 3 000 років тому клімат у даному регіоні змінився від степового аридного до лісового (лісостепового) більш вологого з відповідними часовими змінами рослинності - від степової (лучно-степової) до лісової (лісостепової). З'ясовано, що у період насипання земляних валів у грунтовому покриві превалювали чорноземні грунти, у сучасний період на даній території переважають опідзолені, переважно сірі лісові. Виявлено, що показники похованих під Траяновими валами грунтів мають істотні відмінності у порівнянні з сучасними грунтами, які розвивалися на денній поверхні. З'ясовано, що характерними особливостями палеогрунтів є їх менша кислотність, вищий вміст обмінних катіонів, особливо обмінного кальцію та більший ступінь насиченості основами. Виявлено, що вміст гумусу у похованих грунтах, за результами його перерахунку з урахуванням процесів діагенезу, перевищує такий для сучасних відмін. Виділено поховані грунти та морфолого-морфометричні особливості структури профілів.

Розглянуто питання висотної диференціації (ВД) натуральних й антропогенних ландшафтів рівнинної частини України залежно від місцевих змін абсолютних і відносних висот. Розкрито основну закономірність у територіальному розподілі ландшафтів рівнин у контексті широтної зональності, висотної диференціації ландшафтів (ВДЛ). Проаналізовано регіональні особливості прояву ВДЛ смуг мішаних хвойно-широколистих лісів і лісостепу, зони лісополя України, а також Поділля. Увагу приділено питанням оптимізації сучасних ландшафтів з урахуванням їх ВД.

Рассмотрены вопросы высотной дифференциации (ВД) натуральных и антропогенных ландшафтов равнинной части Украины в зависимости от местных изменений абсолютных и относительных высот. Раскрыта основная закономерность в территориальном распределении ландшафтов равнин в контексте широтной зональности, высотной дифференциации ландшафтов (ВДЛ). Проанализированы региональные особенности проявления ВДЛ полос мешаных хвойно-широколистьевых лесов и лесостепи, зоны лесополя Украины, а также Подолья. Внимание уделено вопросам оптимизации современных ландшафтов с учётом их ВД.

Вперше виділено чотири висотні лісові пояси у ландшафтах Верхньодністровських Бескидів на основі аналізу ландшафтно-географічних умов формування лісового покривву у пізньому голоцені. Проаналізовано сучасну структуру лісового фонду головних лісокористувачів регіону, обгрунтовано заходи його оптимізації та стан використання лісосировинних ресурсів. У межах виділених висотних лісових поясів і відповідних ландшафтних місцевостей обгрунтовано систему заходів, спрямованих на реконструкцію трансформованих гірських лісів та оптимізацію їх використання. Удосконалено адаптацію методів еколого-географічного дослідження в трансформованих гірських лісах та обгрунтовано еколого-ландшафтні засади оптимізації лісокористування в регіоні.

Визначено чинники антропогенізації натуральних та процеси, що призвели до формування антропогенних лісових ландшафтів. Обгрунтовано шість етапів в історії розвитку та функціонування лісових антропогенних ландшафтів Поділля, проаналізовано їх сучасну структуру. Досліджено регіональні особливості лісових антропогенних ландшафтів і проведено їх районування. Спрогнозовано розвиток, визначено основні напрями покращення, раціонального використання й охорони лісових антропогенних ландшафтів Поділля.

Наведено відомості про розміщення степових ділянок на Київщині, їх природну цінність та фактори, які загрожують їх збереженню. Проаналізовано особливості охорони степів регіону та перспективні степові об'єкти його природно-заповідного фонду. Висвітлено концепцію формування ключових територій екомережі для збереження степів Київщини.

Приведены сведения о размещении степных участков в Киевской области (КО), их природной ценности и факторах, угрожающих их сохранению. Проанализированы особенности охраны степи региона и перспективные степные объекты его природно-заповедного фонда. Представлена концепция формирования ключевых территорий экосети для сохранения степей КО.

Исследованы процессы обезлеснивания ландшафтов правобережья Среднего Поднепровья территории Кировоградской области в пределах лесных массивов Черный, Чута и др. Путем анализа спутниковых изображений и последующей электронной обработки данных установлен уровень пораженности региона процессами обезлеснивания, особенности их распространения, площадные показатели, происхождение и современные тенденции развития. Составлена тематическая карта-схема. Для исправления современного состояния, а также общей охраны ландшафтов и биоразнообразия правобережья Среднего Поднепровья предложено создание в пределах Кировоградской и Черкасской областей Национального природного парка "Поднепровское чернолесье". Природные ядра такого заповедного объекта могли бы составить коренные лесостепные массивы дубовых и грабово-дубовых лесов - Черный, Чута, Нерубай, Янычанский, Мотроненский, Каменский и др.

Роботу виконано на прикладі поліських ландшафтів транскордонного регіону України і Білорусі. Методологічною основою дослідження є концепція раціонального природокористування. Основні дослідницькі підходи: системний, еколого-ландшафтознавчий, ландшафтознавчо-геохімічний, а також інтегруючий - ландшафтно-планувальний під час опрацювання прикладних розробок щодо оптимізації природокористування в межах транскордонного поліського регіону. Визначено раціональний комплекс методів для дослідження поліських ландшафтів, їх змін під впливом антропогенної діяльності та для обгрунтування оптимальної ландшафтно-планувальної організації транскордонного регіону.

Подано конспект уроку з формування системи знань про природні комплекси різних рангів. За допомогою поліекранних технологій (сенсорна дошка) установлено взаємозв'язок між класифікацією ландшафтів та одиницями фізико-географічного районування. Розглянуто питання удосконалення вмінь і навичок роботи учнів з тематичними картами атласу, виховання в них любові та поваги до природи Батьківщини.

Представлен конспект урока по формированию системы знаний о природных комплексах различных рангов. С помощью полиэкранных технологий (сенсорная доска) установлены взаимосвязи между классификацией ландшафтов и единицами физико-географического районирования. Рассмотрен вопрос совершенствования умений и навыков работы учащихся с тематическими картами атласа, воспитания в них любви и уважения к природе Родины.

Provided the plan summary, the lesson on "The zone of mixed coniferous-deciduous forests." Proposed use of technical training during the lesson, in particular multimedia complex with sensory board. The system of knowledge about the natural complexes of various ranks. The relationship between the classification of landscape units and physiographic zoning. Submitted test items to the topic.

Розглянуто степ як географічний простір і геополітичну категорію. Описано палеогеографічні особливості формування екосистем України як середовища заселення палеонтропів і неоантропів. Подано інформацію про першу екологічну кризу як причину "неолітичної революції". Приділено увагу відтворювальному господарству степу в доісторичну епоху. Висвітлено кочівництво як спосіб життя. Надано відомості про еллінську колонізацію Північно-Західного Причорномор'я та Криму. Охарактеризовано степову зону в період становлення Київської Русі. Розглянуто "дике поле" в часи Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Запорізької Січі.

Приведены сведения о почвообразовании в Антарктиде. Дана краткая характеристика разнообразия почв ландшафтов в местах расположения российских антарктических станций. Кратко описаны основные процессы почвообразования и условия, в которых оно осуществляется.