Досліджено особливості літологічної будови та золотоносність четвертинних алювіальних відкладів басейну річок Чорний і Білий Черемош. Встановлено основні літо- та мікрофації, визначено їх речовининй склад, структурно-текстурні особливості, простежено просторовий розподіл і взаємовідносини. Розкрито особливості гранулометрії, морфології, мікроморфології поверхні та хімічного складу розсипного золота, розроблено його морфогенетичну класифікацію. Простежено трансформацію зерен золота в річкових долинах і виявлено чинники, що обумовлюють даний процес. Встановлено зв'язок розсипної золотоносності з певними мікрофаціями та літофаціями й основні етапи формування річкових долин і розсипів золота. Проаналізовано зміну морфології річкових долин та її вплив на концентрацію в них металу. Розроблено пошукові критерії на розсипну та корінну золотоносність району досліджень, виділено перспективні ділянки для проведення пошуково-ревізійних робіт на корінну та розсипну золотоносність.

Охарактеризовано основні риси умов залягання, будови та речовинного складу пізньотурнейсько-ранньовізейських палеорічних відкладів Дніпровсько-Донецького авлакогену. Завдяки конседиментаційному рифтогенному режиму у північно-західній частині Дніпровсько-Донецької западини сформувався унікальний за товщинами та морфогенетичною різноманітністю окремих акумулятивних форм (та відповідними типами пасток вуглеводнів) констративний алювій, з яким пов'язаний самостійний нафтогазоносний комплекс.

Викладено дані з літології та золотоносності бучакських алювіальних відкладів. Наведено дані з морфології, гранулометрії та хімічного складу золота, а також доопрацьовано його морфологічну класифікацію. Відтворено механізм концентрації золота в алювіальних відкладах.

Впервые для территории Летичевщины описаны три аллювиальных уровня. Породы верхнего уровня, относившиеся ранее к балтской свите, залегают на водоразделе и коррелируются со стольниченско-ананьевскими слоями. В породах нижнего уровня (с. Копытенцы) кроме моллюсков встречены остатки млекопитающих Microtus cf. pitimys, Dicrostonix sp. и Mammuthus trogontheri.

Досліджено літологію різних генетичних типів сучасних відкладів, побудовано літологічні колонки та розрізи окремих ділянок Дніпра, Інгульця, Південного Бугу. Виокремлено роль техногенного та природного факторів у формуванні техногенних родовищ і рудопроявів. За результатами вивчення літолого-технологічних особливостей донних осадків охарактеризовано процеси сучасного осадконакопичення та утворення "техногенних родовищ" в річках Дніпровсько-Бузького лиману. Визначено технологічні властивості донних осадків річок Дніпровсько-Бузького лиману, запропоновано технологічні схеми комплексної переробки сучасного алювію. Літологічні розрізи верхнього шару донних осадків у профілях найбільш репрезентативних ділянок річки Інгулець відображають вплив техногенних чинників, що позначаються в перемішуванні шарів осадків і накопиченні продуктів подрібнення та збагачення залізистих кварцитів. Зазначені ділянки є перспективними для збагачення з отриманням кондиційного залізорудного концентрату із загальним вмістом заліза 65,4 мас. %. Сучасні заплавні та руслові відкладення Дніпра, Південного Бугу, Інгулу, Інгульця та їх приток містять підвищені концентрації важких мінералів - альмандину, ільменіту, циркону, монациту та низку техногенних компонентів: зерен металургійного заліза, міді, бронзи та інших сплавів. Для комплексної переробки таких полімінеральних осадків запропоновано багатостадійну сепарацію з послідовним виділенням кількох мономінеральних концентратів. Окрім економічних переваг, вона має також екологічне спрямування, оскільки забезпечує очищення річкової мережі від промислового забруднення.

Різноманітність ландшафтних умов на території України зумовлена особливостями геоморфологічної будови, зонально-кліматичними, гідрогеологічними та сейсмічними факторами, що загалом визначає площі поширення екзогенних геологічних процесів (ЕГП). Більшість цих процесів, а саме зсуви, карстові утворення, підтоплення та ерозія територій, селеві потоки активізуються в природних умовах. Необхідність оцінювання інженерно-геологічного стану територій із інтенсивним розвитком небезпечних гідрогеологічних процесів і впливу техногенних факторів, які визначають ступінь зміни та поширення процесів, є найважливішими для безпечного розвитку промисловості та сільського господарства. Незбалансована та безсистемна господарська діяльність спричинила негативні передумови для швидкого розвитку ЕГП, особливо в передгірських ділянках Карпатського регіону. Протипаводковий захист населених пунктів, територій та об'єктів від затоплення є актуальною проблемою. Необхідне комплексне регулювання русел річок із врахуванням розвитку руслових процесів і прогнозуванням його можливих змін за впливу гідротехнічних та інженерних споруд. Сучасними методами протипаводкового захисту на річках Українських Карпат є регулювання русел за допомогою гідротехнічних регуляційних споруд. Мета дослідження - аналіз факторів, що впливають на зсувні та ерозійні явища на передгірських ділянках Українських Карпат і вибір оптимального протипаводкового захисту населених територій від руйнування. Отримання достовірних даних про місце формування, фактори активізації та розвитку небезпечних екзогенних процесів може істотно впливати на прийняття рішень для попередження та ліквідації негативних наслідків активізації цих процесів. Відновлення системи постійних спостережень за зсувами, підтопленнями та підмиванням берегів та інженерних споруд на річках є вкрай необхідними у місцях їхнього інтенсивного розвитку на небезпечних ділянках. Відповідно до вимог міжнародного моніторингу довкілля мережі спостереження, пункти збирання інформації та їх опрацювання потребують значного покращання.