Охарактеризовано 17 моноядерних комплексів та 12 одновимірних полімерних координаційних сполук. Встановлено, що моноядерні алківмісні сполуки в процесі плавлення утворюють смектичну рідкокристалічну фазу. Проаналізовано, що рідкокристалічні комплекси на основі одновимірних координаційних полімерів знаходяться в гексагональній фазі та за охолодження зазнають склування, що зменшує швидкість спінового переходу. Запропоновано класифікацію рідкокристалічних комплексів заліза (ІІ) на основі типу взаємодії фазового та спінового переходів, а саме: із взаємодією, із співіснуванням без взаємодії та у взаємодії. Показано, що синтезовані сполуки можуть бути використані як термохромні маркери для цінних паперів, дисплеїв та елементів пам'яті.

Изучены условия образования комплексов декстрана с ионами металлов: цинка, марганца, кобальта и меди. Доказано, что в интервале рН 5 - 11,5 в подкисленной среде, растворы декстрана способны удерживать определенное количество ионов металлов с образованием комплексных соединений. Установлено, что растворы декстрана обладают восстанавливающим действием и сравнительно малой устойчивостью во времени.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г711 + Г742.6

Рубрики:

Будова полімерів. Залежність властивостей полімерів від їх будови

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж24320 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г741.4 + Г742.6

Рубрики:

Полімерний вуглець (графіт, алмаз, фулерит)

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г742.6 + Г727.8

Рубрики:

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж16871 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розроблено метод синтезу функціоналізованих аміновмісних олігоетерів блочної будови на основі олігооксипропілендіаміну як комплексоутворювачів урану. Вивчено їх ефективність під час видалення урану з модельних розчинів і рідких радіоактивних відходів. Досліджено вплив молекулярної архітектури, функціональних груп та олігоетерної складової на коефіцієнт затримки урану. Встановлено оптимальне pH, співвідношення олігоетер:уран, концентрації урану та фонових електролітів для використання як комплексоутворювачів.

З використанням методу фотоколориметрії вивчено комплексотвірну здатність систем полівінілпіролідон - сіль металу та її вплив на фотополімеризацію метилметакрилату в диметилсульфоксиді. Виявлена кореляція між кінетичними та фотоколориметричними дослідженнями передбачає можливість керованого синтезу таких композицій.

Для создания бионанокомпозита экспериментально изучены процессы связывания биомономеров (на примере аминокислот с алифатическими и ароматическими радикалами) углеродными нанотрубками, а также рассчитаны основные характеристики (размеры посадочных площадок, константы равновесия, свободные энергии) сорбции в широком интервале рН. Определены оптимальные значения параметров среды для создания композитов аминокислота - углеродные нанотрубки.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г742.6-24

Рубрики:

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж14388 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г123.626 + Г742.6

Рубрики:

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г116.64 + Г742.6

Рубрики:

Ізо- і гетерополісполуки

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж29112 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г742.6

Рубрики:

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж72631 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Вперше систематично досліджено та показано можливість використання поліядерних комплексів Cu(ІІ) та Cu(ІІ)-Ln(ІІІ) типу 12-МС-4 та 15-МС-5 для одержання координаційних полімерів і супрамолекулярних систем з порожнинами в кристалічних гратках. Розроблено методики синтезу, досліджено склад і будову 42-х катіонних металокраунів Cu(ІІ) і Cu(П)-Ln(ІІІ) типу 12-МС-4 та 15-МС-5, координаційних полімерів і супрамолекулярних сполук на їх основі. Методом рентгеноструктурного аналізу (РСтА) встановлено будову 41-го комплексу, одержані сполуки охарактеризовано методами ІЧ та UV-Vis спектроскопії. Методом електронного парамагнітного резонансу (ЕПР) спектроскопії вперше охарактеризовано комплекси Cu(ll) типу 12-МС-4 за кімнатної температури та 100 К. Методом ESI мас-спектрометрії доведено існування металокраунових часток та адуктів металокраунів зі зшиваючими агентами у розчині. Показано, що магнітні властивості комплексів, одержаних на основі 12-МС-4 та 15-МС-5, здебільшого визначаються властивостями вихідного поліядерного блоку. Для ряду сполук, одержаних на основі комплексів Cu(ІІ)-Ln(III) типу 15-МС-5, на залежності намагніченості від напруженості магнітного поля спостерігається гістерезис, що свідчить на користь того, що ці сполуки відносяться до класу молекулярних магнетиків.

Впервые синтезирован координационный полимер нитрата кадмия(II) с 4,4,10,10-тетраметил-1,3,7,9-тетраазоспиро-[5,5]ундекан-2,8-дионом или спирокарбоном. Методом прямого рентгеноструктурного анализа определена его структура. На основании ИК-спектрального и рентгеноструктурного анализа установлено, что за счет особенностей строения спирокарбон имеет мостиковую функцию лиганда и склонен формировать координационные полимеры.

Синтезовано новий комплекс європію(III) з метакроїлацетофеноном (2-метил-5-фенил-пентен-1-діоном-3,5) та металополімер на його основі. З використанням фізико-хімічних методів аналізу встановлено склад, будову та симетрію найближчого координаційного оточення іона європію(III) як в мономері, так і в металополімері. На основі зміщень в електронних спектрах поглинання розраховано параметри ковалентності зв'язку метал - ліганд, які свідчать про значний внесок ковалентної складової в зв'язок Me - O. Досліджено кінетику радикальної полімеризації та визначено основні кінетичні параметри, зокрема швидкість та константу полімеризації. Показано, що одержані сполуки є однорідними та нанодисперсними, з рівномірним розподілом металу в полімерній матриці. Розрахована ефективність люмінесценції (0,031 та 0,038) для мономеру та металополімеру відповідно свідчить про можливість використання даних сполук як вихідних матеріалів в електролюмінесцентних пристроях.

Одержано експериментальні дані щодо властивостей нового класу парамагнітних сполук, які здатні сорбувати субстрати різної природи. Вперше синтезовано та досліджено більше 100 координаційних сполук і понад 50 нових композитів і нанорозмірних оксидів. Запропоновано кількісний критерій для оцінки конформаційної лабільності кристалічних граток пористих 2D координаційних полімерів. Встановлено закономірності впливу лабільності таких кристалічних граток на їх сорбційні характеристики, а саме: збільшення сорбційної ємності по відношенню до спиртів та зменшення по відношенню до азоту та водню за збільшення лабільності. В результаті дослідження рядів ПКП з лабільними кристалічними гратками виявлено невідоме раніше явище, яке полягає в різкому зростанні сорбційної ємності таких систем під час досягнення певного значення тиску субстрату, що є проявом кооперативного ефекту. Знайдено, що параметри кристалічних граток 2D ПКП симбатно змінюються за зниження температури та за умов десольватації, що дозволяє передбачати будову десольватованих форм конформаційно-лабільних ПКП, яку неможливо встановити з даних дифракційних експериментів через розупорядкування кристалічних граток таких сполук. На основі порівняння кристалічної будови різних сольватів супрамолекулярних систем, побудованих з пентаядерних координаційних сполук міді(ІІ), показано, які структурні перебудови кристалічних граток таких сорбентів відбуваються за зміни вмісту молекул-гостей. Експериментально показано, що водень краще адсорбується на поверхні ПКП, утвореній ароматичними циклами, ніж на поверхні ПКП, утвореній трет-бутильними групами, що є першим підтвердженням існуючих уявлень, які грунтуються на результатах теоретичних розрахунків, щодо більш високої по модулю енергії адсорбції цієї речовини поблизу ароматичних систем в сорбентах такого типу. Знайдено, що десольватація ПКП з лабільними кристалічними гратками на основі поліядерних комплексних сполук 3d металів впливає на їх молярну магнітну сприйнятливість навіть у тому випадку, коли вона не веде до змін складу координаційних сфер іонів металів. Поряд з тим показано, що десольватація/ресольватація ПКП кобальту(ІІ), яка супроводжується змінами складу його координаційної сфери, може приводити до більше ніж двократної зміни молярної магнітної сприйнятливості навіть за кімнатної температури. Розроблено методи створення мікропористих мультиспінових систем на основі координаційних сполук, що базуються на використанні поліядерних комплексних сполук як вихідних речовин, а також способи створення мікро/мезопористих композитів на основі феримагнітних наночастинок, які полягають в захопленні наночастинок пористою матрицею в процесі її формування. Встановлено, що магнітні композити, поверхню яких модифіковано оптично-активними речовинами або протеїном А, виявляють відмінність в сорбції оптично-активних амінокислот та здатні до селективного вилучення γ-імуноглобулінів з рідких середовищ, відповідно.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г39,0 + Г742.6,0

Рубрики:

Супрамолекулярна хімія

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: РА393000 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Г742.6,0 + Г39,0

Рубрики:

Полімерні комплексні сполуки

Супрамолекулярна хімія

Шифр НБУВ: РА401255 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Л719.943 + Г742.6

Рубрики:

Пластмаси з металевими наповнювачами

Полімерні комплексні сполуки

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Методом тройной сополимеризации стирола с полифункциональными компонентами радикальной полимеризации 5-метил-5-гексен-2,4-дионатами Mn(II) и Cu(II) синтезированы биметаллические полимерные металлокомплексы. Проведена оптимизация процесса синтеза, позволяющая получать продукты с приемлемыми скоростями, регулированным содержанием металлов и молекулярных масс.