Висвітлюються окремі розділи аналітичної хімії, деякі питання загальної та фізичної хімії щодо використання їх у хімічному аналізі. Аналізуються властивості слабких електролітів у розчині, гідроліз солей, буферні системи. Описано вплив концентрації одноіменного іона на розчинність електроліту, сторонніх електролітів на розчинність осаду тощо. Розглядаються характерні реакції та систематичний хід аналізу катіонів та аніонів, умови їх осадження та механізм дії групових реагентів.

Висвітлено теоретичні засади та прийоми методів якісного хімічного аналізу неорганічних та органічних речовин. Особливу увагу приділено сучасним фізико-хімічним методам аналізу: паперової хроматографії, люмінесценції, електрофорезу та спектральним. Описано аналітичні операції та схеми різних методів якісного аналізу. Висвітлено методику виявлення іонів у водних розчинах різноманітних сумішей, а також підготовки до виконання контрольних модулів.

Изложены теоретические основы и практические приемы методов качественного химического анализа неорганических и органических веществ. Особое внимание уделено современным физико-химическим методам анализа: бумажной хроматографии, люминесценции, электрофореза и спектральным. Описаны аналитические операции и схемы с различных методов качественного анализа. Освещена методика выявления ионов в водных растворителях разных смесей, подготовки к исполнению контрольных модулей.

Наведено схеми аналізу суміші катіонів та аніонів за аміачно-фосфатною класифікацією. Вміщено опис практичних робіт для визначення якісного складу речовин з використанням фізико-хімічних методів дослідження.

Приведены схемы анализа смеси катионов и анионов за аммиачно-фосфатной классификацией. Представлены практические работы для определения качественного состава веществ с использованием физико-химических методов исследования.

Розглянуто теоретичні питання використання гетерополіаніонів структури Кеггіна в аналізі органічних та неорганічних сполук, питання апробації та впровадження розроблених методик кількісного визначення та ідентифікації в аналітичну практику. Описано методики кількісного визначення лікарських препаратів та біологічно активних речовин з застосуванням гетерополікомплексів.

Рассмотрены теоретические вопросы использования гетерополионионов структуры Кеггина в анализе органических и неорганических соединений, вопросы апробации и внедрения разработанных методик количественного определения и идентификации в аналитическую практику. Описаны методики количественного определения лекарственных препаратов и биологически активных веществ с применением гетерополикомплексов.

Розглянуто методи ідентифікації та виявлення неорганічних іонів, схеми аналізу їх сумішей і речовин з невідомим складом.

Рассмотрены методы идентификации и выявления неорганических ионов, схемы анализа их смесей и веществ с неизвестным составом.

Рассмотрены метрологические и вычислительные аспекты методик бинарного тестирования как частного случая качественного химического анализа. Отмечено, что при бинарном тестировании заключение о присутствии аналита в пробе делают по результатам применения методики (обычно с органолептической индикацией аналитического сигнала). Охарактеризованы области применения методик с бинарным откликом, раскрыты проблемы унификации и сокращения перечня характеристик, необходимых для их метрологической оценки, сопоставлены вычислительные процедуры, используемые в данной области.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г441.111

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено хемілюмінесцентні реакції в гетерогенних системах для визначення ультрамікрокількостей біологічно активних аніонів. Для визначення хлориду, броміду, йодиду, хлорату, бромату, йодату, нітриту, нітрату, хромату, гіпохлориту, сульфіду, сульфіту використана реакційна газова екстракція з хемілюмінесцентним детектуванням, для фосфору, арсену, силіцію, германію - твердофазно-хемілюмінесцентний аналіз. Межа виявлення - 0,02 - 0,1 мкг/л.

Исследованы процессы образования свободных атомов свинца и кадмия для водных растворов и концентратов в полузакрытом и открытом электротермических атомизаторах. Предложены возможные схемы атомизации, определены значения условной энергии активации процессов испарения.

  Скачати повний текст

Викладено окремі розділи аналітичної хімії, а також деякі питання загальної та фізичної хімії в контексті їх використання у хімічному аналізі. Увагу приділено методам якісного аналізу хімічного складу речовин і їх сумішей. Наведено методики виявлення катіонів і аніонів, описано умови їх осадження та механізми дії групових реагентів.

Изложены отдельные разделы аналитической химии, а также некоторые вопросы общей и физической химии в контексте их использования в химическом анализе. Уделено внимание методам качественного анализа химического состава веществ и их смесей. Даны методики выявления катионов и анионов, описаны условия их осаждения и механизмы действия групповых реагентов.

Висвітлено питання організації роботи у навчальних лабораторіях, розглянуто правила безпеки, яких необхідно дотримуватись у процесі її виконання. Визначено сутність поняття хімічної рівноваги, наведено відомості про якісні реакції катіонів I - VI аналітичних груп, запропоновано методи аналізу їх суміші. Розкрито основні положення протолітичної теорії кислот та основ. Описано протолітичні рівноваги у буферних системах, розчинах солей, амфолітів, малорозчинних електролітів і комплексних сполук. Охарактеризовано протолітичні властивості води й аналітичні групи аніонів. Розглянуто якісні реакції аніонів I - III аналітичних груп та органічних кислот: тартрат-, цитрат-, бензоат-, саліцилат-аніонів, наведено методи аналізу їх суміші, а також суміші сухих солей. Описано загальні реакції тотожності, розглянуто методику аналізу чистоти лікарських засобів і встановлено допустимі межі домішок.

Освещены вопросы организации работы в учебных лабораториях, рассмотрены правила безопасности. Определена сущность понятия химического равновесия, даны сведения о качественных реакциях катионов I - VI аналитических групп, приведены методы анализа их смеси. Раскрыты основные положения протолитической теории кислот и основ. Описаны протолитические равновесия в буферных системах, растворах солей, амфолитов, малорастворимых электролитов и комплексных соединений. Охарактеризованы протолитические свойства воды и аналитические группы анионов. Рассмотрены качественные реакции анионов I - III аналитических групп и органических кислот: тартрат-, цитрат-, бензоат-, салицилат-анионов, даны методы анализа их смеси, а также смеси сухих солей. Описаны общие реакции тождества, рассмотрена методика анализа чистоты лечебных препаратов и установлены допустимые границы примесей.

Разработана методика вскрытия образцов материалов на основе труднорастворимых фторидов редкоземельных элементов растворами солей Fe (III) с последующим ионометрическим определением фтора в присутствии буферного раствора БРУИС с высоким содержанием ЭДТА, ацетат- и хлорид-ионов.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г441

Рубрики:

Якісний неорганічний аналіз

Шифр НБУВ: Ж21854 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розв'язано актуальну наукову задачу адаптації апарату штучних нейронних мереж для розв'язання задач ідентифікації та кластеризації у якісному хімічному аналізі. Надано рекомендації щодо вибору архітектури та параметрів (методу навчання, функцій активації) штучних нейронних мереж. Запропоновано формулу для розрахунку оптимального числа нейронів прихованого шару та процедуру формування представницької навчальної вибірки для правильного навчання алгоритмів класифікації. Вивчено стійкість алгоритмів до варіювання вихідних значень характеристик об'єктів. Показано, що використання алгоритмів нейронних мереж забезпечує надійну ідентифікацію походження зразків вод і харчової сировини за даними про вміст металів. Алгоритми імовірнісної та динамічної нейронних мереж - ефективні методи класифікації об'єктів за даними багатовідгукового експерименту. Розроблено процедуру стійкої класифікації об'єктів без апріорної інформації про число класів і навчальну вибірку на основі комбінації алгоритмів мережі Кохонена й імовірнісної мережі. У результаті її застосування запропоновано нову класифікацію розчинників (11-ти груп) за набором з 9-ти фізико-хімічних характеристик, що відповідає їх хімічній природі.

Розглянуто техніку виконання лабораторних робіт і методи якісного аналізу. Запропоновано практикум з неорганічної хімії, що є фундаментом для підготовки лаборантів хімічного аналізу. Викладено теоретичні основи аналітичної хімії, які студенти вивчають в тісному взаємозв'язку із загальною та неорганічною хімією. Подано систематичний аналіз катіонів за кислотно-лужною аналітичною системою.

Висвітлено питання аналітичної хімії, зокрема якісного аналізу. Розкрито історію становлення, основні завдання, методи, тенденції розвитку аналітичної хімії. Подано інформацію про предмет, завдання та методи якісного аналізу. Увагу приділено аналітичним реакціям і вимогам до них, дії загальних реагентів, аналізу одержаного розчину.

Розглянуто зміст та актуальні завдання сучасного якісного хімічного аналізу та хемометричні методи, що найчастіше використовують для обробки хіміко-аналітичних і фізико-хімічних даних. Особливу увагу приділено засобам контролю автентичності продуктів харчування і напоїв, сільськогосподарської сировини, лікарських засобів, ідентифікації об’єктів довкілля. Досліджено застосування апарату штучних нейронних мереж та нечітких множин для розв’язання задач якісного хімічного аналізу (ідентифікації аналітів та кластеризації багатопараметричних масивів даних).

Індекс рубрикатора НБУВ: Н761.101.06 я73-5 + Д220.12 с29 я73-5 + Д464.3 с29 я73-5 + Г441 я73

Рубрики:

Властивості та якості води

Хімічний склад природних вод. Гідрохімія

Хімічний склад та властивості. Типи підземних вод по хімічному складу

Якісний неорганічний аналіз

Шифр НБУВ: ВА857268 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Аналітична хімія - фундаментальна хімічна наука про методи визначення хімічного складу сполук та їх сумішей - займає провідне місце в системі теоретичного та практичного навчання провізора. Відповідно до її застосування аналітична хімія поділяється на якісний, кількісний хімічні аналізи та інструментальні методи аналізу. Вивчаючи курс якісного аналізу, студенти повинні оволодіти методами виявлення іонів, елементів та хімічних сполук, які входять до складу досліджуваних речовин та їхніх сумішей. Під час вивчення кількісного аналізу студенти повинні освоїти методи, за допомогою яких можна кількісно визначати хімічні сполуки та їхні суміші. Аналітична хімія є однією з важливих дисциплін у системі фармацевтичної освіти. Знання, отримані студентами під час вивчення аналітичної хімії, є теоретичною базою для вивчення хімічних та профільних дисциплін на старших курсах. Без знання аналітичної хімії не можна вирішити завдання і проблеми біологічної, фармацевтичної, токсикологічної хімії, фармакогнозії та інших дисциплін. Відповідно до навчального плану курс аналітичної хімії студенти фармацевтичних факультетів навчальних закладів І - III рівня акредитації вивчають протягом другого та третього семестрів. Всі лабораторні роботи з аналітичної хімії студенти виконують індивідуально. Зміст і об'єм кожної лабораторної роботи проводиться згідно з методичних вказівок, які укладено з урахуванням вимог єдиної методичної системи та відповідно до програми (2017 р.) з аналітичної хімії для студентів фармацевтичних факультетів навчальних закладів І - III рівня акредитації. Кожен студент повинен мати зошит для самостійної підготовки до лабораторних занять, і щоденник, у який заносять результати виконаних завдань. У зошитах для підготовки до лабораторних занять з якісного аналізу студенти повинні конспектувати з підручників матеріали до кожного практичного заняття. В ці зошити необхідно вносити рівняння реакцій виявлення кожного іону та наводити схеми систематичного ходу аналізу іонів. В зошитах самостійної підготовки повинні бути відповіді на контрольні питання, які містяться в методичних вказівках до кожного заняття. На початку заняття викладач перевіряє ступінь підготовки кожного студента до лабораторного заняття. У кінці кожного заняття проводиться захист лабораторної роботи, яка зараховується студентові тільки тоді, коли він самостійно виконав передбачений об'єм практичних робіт, набув практичних навиків з відповідної теми, відповів на теоретичні питання теми заняття, оформив щоденник з результатами виконаної роботи.