Показано, что при расчете магнитного поля соленоидов с параметрами объемное распределение тока может не учитываться (соленоид тонкий). На основе разложения по полиномам Лежандра получено выражение для индукции в центральной зоне тонкого соленоида. Приведены варианты расчета полей встречных соленоидов, а также расчеты магнитной индукции с использованием параметра контура.

Досліджено закономірності руху іонів домішок у водному середовищі під впливом поздовжнього магнітного поля (МП). Визначено необхідну індукцію МП для створення "магнітної пастки" для іонів домішок у напірному трубопроводі. Розроблено рекомендації з проектування магнітного уловлювача іонів домішок у водному середовищі.

Определена форма одновиткового соленоида, обеспечивающего заданное распределение импульсного магнитного поля на поверхности расположенного внутри него проводящего цилиндра. Форма центрального участка контура профиля соленоида рассчитана с помощью решения задачи продолжения магнитного потока с цилиндрической поверхности, а периферийные участки достроены путем минимизации относительных расхождений заданного и получаемого распределений.

Розроблено інтегральний метод розв'язання задач нелінійного параметричного синтезу соленоїдальних джерел магнітних полів (СДМП) з регламентованою конфігурацією магнітного поля у робочій зоні щодо довільної сукупності параметрів. Розв'язано задачі врахування простих лінійних обмежень щодо геометричних параметрів синтезованих СДМП для забезпечення вимог до їх габаритів, а також специфічних обмежень стосовно взаємного розташування дискретних джерел поля з кінцевим поперечним перерізом для виконання умови їх неперетину. Запропоновано узагальнену методику синтезу СДМП з об'ємною робочою зоною за максимального співвідношення довжини робочої зони до довжини джерела, яка значною мірою спрощує процес проектування та передбачає розв'язання основних проблем вибору початкової конфігурації СДМП, що виникають через недостатність або надмір дискретних джерел поля у проектованих СДМП, а також некоректного вибору їх початкової інтенсивності. Проаналізовано чутливість СДМП з об'ємною робочою зоною до зміни її геометричних параметрів та сформульовано основні вимоги до точності виготовлення. Обгрунтовано можливість застосування розробленого методу нелінійного параметричного синтезу СДМП для проектування коерцитиметрів для випробувань зразків у розімкненому ланцюзі, малогабаритних функціональних давачів лінійних переміщень з підвищеною чутливістю, вихрострумових перетворювачів дефектоскопів, пристроїв намагнічування та розмагнічування, а також систем електромагнітотерапії, що мають поліпшені характеристики.

Проанализирована динамика структуры индукции на поверхности ниобиевых дисков в ранее опубликованных магнитооптических исследованиях. Это позволило выделить отдельные этапы лавинного процесса и понять физические причины сложного преобразования магнитного поля на поверхности сверхпроводника. Построены простые модели, отражающие динамику преобразования профиля магнитной индукции при вхождении магнитного потока, в частности, понять причины возникновения "парамагнитных" областей. Наблюдаемые в магнитооптике особенности хорошо коррелируют с исследованиями динамических лавинных явлений в жестких сверхпроводниках с помощью индуктивных методов и датчиков Холла.

Приведено решение задачи о нахождении потока магнитной индукции, наведенного плоской волной внутри ферритового цилиндра как базового элемента высокочувствительной магнитной антенны. В качестве модельной выбрана задача дифракции плоской электромагнитной волны на бесконечном круговом магнитодиэлектрическом цилиндре произвольного радиуса. Построены картины распределения полей вне и внутри цилиндра. Отмечено резонансное поведение потока магнитной индукции.

Розглянуто індукцію магнітного поля хвильовими рухами ідеальної провідної рідини у вертикальному зовнішньому магнітному полі. Наведено залежності, що описують характеристики поверхневих хвиль, які генеруються зануреною областю завихреності. Асимптотичним методом стаціонарної фази побудовано відхилення вільної поверхні залежно від часу для заданої відстані від джерела збурень. У випадку вертикального зовнішнього магнітного поля одержано залежності, що описують зміну магнітуди збурень магнітного поля, які індуковано хвильовими рухами середовища. Побудовано картини зміни магнітуди магнітного поля у воді і в повітрі. Показано, що основний внесок у формування магнітного поля здійснюють низькочастотні рухи середовища.

Для системы двух, произвольно расположенных, сверхпроводящих токовых контуров эллиптической формы получены формулы взаимной индуктивности и магнитной потенциальной энергии.

Предложена модель долговременной намагниченности на основе донорно-акцепторной рекомбинации неравновесных носителей заряда, расположенных на границах доменов в магнетиках. Выведены уравнения, описывающие долговременную релаксацию неравновесных носителей заряда. Экспериментально исследовано влияние частоты, длительности и формы импульсов магнитного поля на величину индукции в соленоиде.

Індекс рубрикатора НБУВ: В334.5 + К571-1

Рубрики:

Електромагнітна індукція

Магнітноімпульсна обробка металів

Шифр НБУВ: Ж24839 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Определены функции зависимости распространения электромагнитного поля вдоль линий электропередачи от напряжения электрического поля и магнитной индукции. Определены научно обоснованные размеры санитарно-защитных зон вдоль воздушных линий электропередачи.

Наведено уточнене формулювання системи рівнянь Максвела для сферичних джерел поля. Характерна особливість електродинаміки джерел цього типу - наявність поряд зі струмами провідності і зміщення струмів сферичності, поява яких обумовлена властивостями сферичної геометрії. Важливо підкреслити, що, незважаючи на фундаментальну різницю між струмами провідності, зміщення і сферичності джерел, їх об'єднує спроможність продукувати магнітне (в тому числі тороїдальне) поле. Саме ця обставина і є головним мотивом для введення нового терміна "струм сферичності джерела". Підкреслено неадекватність класичного підходу до постановки ряду актуальних задач геоелектромагнетизму та відзначено необхідність пошуку нових теоретичних розв'язань, які враховують складніший механізм формування електромагнітного відгуку.

На основі розробленої математичної моделі й оцінки геометричних параметрів досліджено можливість використання асимптотичних методів для розрахунку магнітних полів, запасеної енергії поля і масогабаритних параметрів надпровідних тороїдальних магнітних систем з обмеженою кількістю котушок. Показано, що залежно від характеристик взаємного розташування джерел поля й області його визначення необхідно використовувати різні асимптотичні методи розрахунку. Встановлено, що точність розрахунку магнітного поля і його енергії є достатньою для практичного використання асимптотичних методів. Оцінка ефективності їх застосування для тороїдальних надпровідних систем показала, що необхідний обсяг обчислень суттєво зменшується у порівнянні з використанням традиційних числових методів.

Розглянуто математичну модель плоскої котушки індуктивності, яка надає змогу розрахувати її повний імпеданс з урахуванням поверхневого ефекту у провіднику котушки. Наведено квазістатично наближену функцію розподілу густини струму в площі поперечного перерізу провідника котушки. Проведено порівняння з існуючими методами. Така модель надає змогу здійснити розрахунок плоскої котушки, виготовленої як друкована плата, особливо в тих, що використовуються у неруйнівному контролі.

Представлена концепция тороидального индуктивного накопителя энергии, в котором для компенсации электродинамических сил используются стяжки, размещенные внутри катушек круговой формы.

Изучена роль магнитного поля вихревых токов, которые индуцируются в проводящих однодоменных частицах сферической формы, в динамике намагниченности. Для описания динамического поведения намагниченности и электромагнитного поля, генерируемого изменяющейся во времени намагниченностью, использована связанная система уравнений Ландау - Лифшица - Гильберта (ЛЛГ) и Максвелла. Полагая, что направление намагниченности изменяется во времени произвольно, найдено решение уравнений Максвелла в квазистационарном приближении и вычислено среднее (по объему частицы) магнитное поле вихревых токов. Рассматривая это поле как дополнительный вклад в эффективное магнитное поле, действующее на магнитный момент частицы, получено уравнение ЛЛГ, в котором влияние вихревых токов полностью учитывается путем введения дополнительного параметра затухания Гильберта электродинамического происхождения.

Досліджено регулювання електричного поля (ЕП) котушки за допомогою профілювання поверхні її діелектричного каркасу з використанням послідовного симплекс-методу. Запропоновано методику й алгоритм регулювання ЕП котушки. Наведено результати розподілення індукованого й електричного потенціалів для одержаного профілю внутрішньої поверхні ізоляційного каркасу котушки. Одержане розходження індукованого та електричного потенціалів не перевищує допустимого значення ± 1 % і становить Δψ = - 0,9858 % від максимального значення потенціалу котушки. Результати можуть бути використані для створення котушок, значення індуктивності яких були б високостабільними в розширених діапазонах частот.

Індекс рубрикатора НБУВ: В334.5с + В381.63

Рубрики:

Метод ядерного квадрупольного резонансу (ЯКР) в ядерних дослідженнях

Шифр НБУВ: Ж100357 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто створення теоретичного підгрунтя, яке визначає основні геометричні відхилення форми класичного абстрактного об'єкту від теоретичної межі панданної зони. Як вже було доведено авторськими дослідженнями [1], основним фізичним принципом є визначення параметрів руху поверхні абстрактного об'єкта. Отже, існує проблема дослідження зовнішньої та внутрішньої поверхні його панданної зони. Тому поставлено задачу створення реальної фізико-математичної моделі реєстрації координат панданної зони та геометричні відхилення форми об'єкта від межі його панданної зони. Вирішення цієї задачі внаслідок пошуку координат екстремальних точок меж панданної зони надає можливості підвищення точності визначення просторово-часових координат розташування абстрактного об'єкта при його взаємодії з іншими об'єктами.

Встановлено, що розподіл густини індукованого струму в електропровідному півпросторі не має компоненти, що перпендикулярна плоскій межі поділу середовищ незалежно від властивостей середовища, конфігурації контуру вихідного струму в діелектричному півпросторі та залежності струму від часу. Показано, що поверхнева густина електричного заряду визначається тільки нормальною компонентою напруженості індукованого електричного поля вихідного струму контура. У випадку сильного скін-ефекту в електропровідному півпросторі висновок зроблено на підставі точного рішення задачі про електромагнітне поле. Поширення ствердження на загальний випадок середовища з довільними електрофізичними властивостями засновано на відомому нульовому розв'язку крайової задачі для вертикальної компоненти напруженості електричного поля в електропровідному середовищі, яка сформульована як задача для однорідного рівняння параболічного типу з нульовими крайовими умовами. Результати проілюстровано на прикладі розрахунку поверхневої густини електричного заряду у разі плоского контуру, коли підвід струму здійснюється по двом паралельним провідникам, що перпендикулярні центральній частині контуру.