Проаналізовано еволюцію природи і суспільства як взаємно зумовленої зміни систем. Здійснено спробу методологічного аналізу через синергетичний принцип. На підставі дослідження необхідності коеволюції природи і суспільства зроблено висновок про синтез знань сумісності різноманітних рівнів коеволюції та уявлень про коеволюційні процеси, що знаходять місце в науці, а також у художній творчості, релігії та міфології.

На базі аналізу сучасної філософської, методологічної та історико-наукової літератури запропоновано підхід до розгляду як природознавства в цілому, так його фундаментальних ідей та теорій зокрема. Як ілюстрацію висвітлено генезис та еволюцію ідеї атомізму.

Изложена циклическая парадигма квантовой психоистории - новой науки, которую автор предлагает в качестве универсальной методологии познания. Эта парадигма основана на открытой автором периодической системе пульсации мироздания (иначе говоря, периодической системе катаклизмов). Подчеркивается необходимость интеграции многих специальных наук в единую науку о Космосе - природе, обществе и человеке.

Розвинуто філософське розуміння поняття природи на підставі виявлення нових аспектів у взаємодії людини та природи. Сучасні філософські джерела дозволяють включити у поняття природи такі характеристики як тотальність, самовладність і здатність до самоорганізації. Тому є підстави очікувати від природи несподіваних відповідей на цивілізаційні впливи.