Затрагиваются теоретические подходы к решению проблемы эмоциональной регуляции учебной деятельности. Раскрываются сложившиеся подходы к изучению особенностей эмоционального обеспечения в различных отечественных и зарубежных теориях обучения, описываются психологические механизмы и условия эмоциональной регуляции учебной деятельности. Предложены некоторые методические подходы к решению данной проблемы на уровне учебно-исследовательской деятельности студентов по выделению, систематизации и рассмотрению особенностей определения специфических эмоций учащихся. Проведены психологический анализ и описание конкретных методов эмоциональной регуляции в плане их систематизации и характеристики на уровне саморегуляции состояния учителя и эмоциональной регуляции учебной деятельности.

На основании многочисленных физиологических исследований гимназистов и лицеистов выявлены особенности функционального состояния учащихся второй - третьей ступеней образования. Описана динамика умственной работоспособности учащихся. Рассмотрены характер и направленность влияния учебной деятельности в гимназиях и лицеях на функционирование организма.

Висвітлено методологію психічних систем: астогенези креативної психічної системи, чуттєво-інтуїтивних і дискурсивно-логічних засобів регулювання психічного та фізіологічного розвитку людини. Визначено фактори, що перевантажують механізм творчості та ведуть до його занепаду. Вивчено психогенези функціональних органів людини. Розглянуто характер людини як психічну систему ставлення до соціуму та норми комунікативної культури учнів.

Освещена методология психических систем: астогенезы креативной психической системы, чувственно-интуитивных и дискурсивно-логических средств регулирования психического и физиологического развития человека. Определены факторы, способствующие перегрузке механизма творчества и ведущие к его упадку. Изучены психогенезы функциональных органов человека. Рассмотрен характер человека как психическая система отношения к социуму и норме коммуникативной культуры учеников.

Досліджено розвиток творчого потенціалу молодших школярів з застосуванням засобів образної символіки. Розглянуто різні підходи до визначення суті понять "творчий потенціал", "інтелектуальний потенціал", "трудовий потенціал", "образна символіка", "розвиток творчої особистості", "творча здібність", "творча обдарованість", а також їх співвідношення. Поняття "творчий потенціал молодшого школяра" у психологічному аспекті розглянуто як синтетичну якість дитини молодшого шкільного віку, що характеризує її можливості ставити та виконувати нові завдання у сфері навчальної діяльності. Розглянуто творчий потенціал у взаємозв'язку зі здатністю учнів самостійно ставити та вирішувати у певному вигляді значущі проблеми. Його можна представити як сукупність різних можливостей, потенціалів, а саме: перетворювально-предметного (навичок, уміння), пізнавального (інтелектуальних здібностей), аксіологічного (ціннісних орієнтацій), комунікативного (морально-психологічних якостей), художнього (естетичних здібностей). Проаналізовано й систематизовано зазначені поняття, що уможливило на практичному рівні розгляд образної символіки як визначального чинника на етапі розвитку творчого потенціалу в дітей молошого шкільного віку. На підставі результатів експериментального дослідження встановлено, що розуміння, використання та сприймання дітьми образної символіки впливає на підвищення ефективності навчальної діяльності молодших школярів. Розроблено й апробовано спеціальну програму розвитку творчого потенціалу засобами образної символіки для психорозвивальної роботи з молодшими школярами.

Здійснено порівняльний аналіз показників розвитку пам'яті та мислення молодших школярів, зафіксованих під час проблемних та ігрових ситуацій в навчальному процесі. Встановлено, що розвиток пам'яті та мислення учнів перших класів значно прискорюється завдяки застосуванню ігрових ситуацій. Досліджено, що у третьокласників активізація розвитку пам'яті та мислення відбувається в результаті використання в навчальному процесі проблемних ситуацій. За результатами контрольного експерименту доведено, що детермінантою розвитку пам'яті та мислення першокласників є дидактична гра, для третьокласників більш ефективним засобом розвитку пізнавальних процесів є проблемне навчання.

З'ясовано, що егоцентризм впливає на розвиток особистості та проявляється у розумінні навчальних текстів. Вплив егоцентризму полягає у центрації індивіда на певній пізнавальній позиції. Виявлено загальну тенденцію впливу ступеня егоцентричності молодших школярів на розуміння ними навчального матеріалу. Установлено, що крайні показники зв'язані з недостатнім розумінням навчальних текстів. Егоцентризм особистості як індивідуальний спосіб опрацювання інформації має статистично значущий вплив на процес розуміння тексту. Експериментально доведено, що для покращання навичок молодших школярів розуміти учбові тексти, необхідно враховувати чинник егоцентризму. Показано, що експериментальні групи школярів, з якими проводилися заходи щодо формування навичок активного розуміння тексту, продемонстрували значно меншу успішність у розвитку цих навичок, ніж ті, з якими додатково проводилися заходи з розвитку децентрації самосвідомості.

Досліджено процес розуміння слова, його динаміку та чинники, що є складовими успішності школярів. Показано, що повноцінного розуміння слова першокласниками можна досягти за умов цілеспрямованого формування у них спеціальних розумових дій із притаманними їм орієнтувальною, виконавчою та контрольно-коректувальною функціями. Розроблено систему лексико-семантичних завдань, у яких добір і систематизація навчального матеріалу здійснюється з урахуванням загальнодидактичних принципів, змістового, мотиваційного та операціонального компонентів навчання, поєднання навчальних та ігрових дій. Визначено рівневу організацію процесу розуміння слова. Виявлено рівні труднощів розуміння слова: достатньо повне розуміння, часткове розуміння, а також нерозуміння. Запропоновано модель поетапного засвоєння дій із семантичного аналізу слова.

Вперше проаналізовано психологічні особливості використання сучасних технічних засобів для моделювання фізичних об'єктів у процесі формування теоретичних понять під час вивчення курсу фізики у середній школі. Встановлено, що центральним компонентом психологічної структури учбової діяльності під час вивчення фізики є система форм та засобів моделювання ідеалізованих об'єктів. Розкрито роль та можливості застосування комп'ютерних технологій у сучасному навчанні. На підставі використання генетико-моделюючого методу розроблено початковий курс фізики, який базується на принципі сходження від абстрактного до конкретного, а також запропоновано систему учбових задач, що забезпечують розвиток теоретичного мислення учнів середніх класів.

Подано концепцію розвитку вищих форм пам'яті у процесі формування текстової діяльності у школярів різних вікових груп. Концепцію розроблено на засадах системного підходу. Розкрито динаміку розвитку вищих форм пам'яті за умов стихійного і цілеспрямованого формування. Визначено комплекс параметрів розвитку вищих форм пам'яті та методів його дослідження. Обгрунтовано доцільність керування процесом розвитку вищих форм пам'яті під час роботи з текстом. Розглянуто шляхи та методи розвитку вищих форм пам'яті у процесі формування текстової діяльності.

Вивчено психологічні особливості розвитку вольових якостей молодших школярів як умови їх навчальної успішності. Обгрунтовано теоретико-методологічні засади вивчення зазначеної проблеми та їх значущість у навчальній діяльності. Узагальнено знання про психологічну природу волі та її роль у психічному розвитку дітей молодшого шкільного віку. Експериментально досліджено рівні розвитку вольових якостей молодших школярів за умов даної діяльності. Виявлено кореляційний зв'язок між цим рівнем та рівнями їх навчальних досягнень, а також вольові якості у молодших школярів, які найбільшою мірою корелюють з їх навчальною діяльністю, а саме: цілеспрямованість, наполегливість, самостійність, організованість, ініціативність і вольову поведінку. Розроблено й апробовано програму розвитку вольових якостей, які визначають успішність навчальної діяльності молодших школярів, доведено її ефективність. Науково обгрунтовано зміст психолого-педагогічної роботи, спрямованої на розвиток даних якостей.

З використанням цілісного підходу, який передбачає застосування методологічних основ діяльнісного та генетичного підходів, досліджено структуру учбової діяльності. Розкрито зміст психологічної структури учбової діяльності. Виявлено закономірності динаміки її внутрішніх перетворень, описано етапи становлення цілісності даної діяльності. Доведено, що провідним механізмом становлення учбової діяльності у молодшому шкільному віці є подолання внутрішнього протиріччя між теоретичними формами мислення, що знаходяться у стадії формування, та наявними дитячими формами мислення. Визначено внутрішні деструктивні чинники, що впливають на становлення цієї діяльності. Виокремлено індивідуально-типологічні особливості дітей з різними типами включеності до учбової діяльності. Розроблено типологію становлення психологічної структури учбової діяльності у молодших школярів, які навчаються у класах розвивального навчання. Запропоновано основні напрямки корекційно-розвивальної роботи зі школярами у системі такого навчання.

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

Дисертацію присвячено питанням впливу діалогічності на інтелектуальний розвиток старшокласників в умовах стихійного і спеціально організованого її формування. У дисертації здійснено системний підхід до вивчення змісту діалогічності, визначено, що рівень її розвитку впливає на розвиток інтелектуальної підсистеми психіки старшокласників. Визначено методи діагностики та шляхи формування діалогічності. Обгрунтовано доцільність використання методів формування діалогічності як засобу оптимізації інтелектуального розвитку старшокласників. Роботу з розвитку інтелектуальної сфери старшокласників у процесі формування діалогічності проведено з урахуванням сучасних умов шкільного навчання.

Вперше науково обгрунтовано сутність поняття "комп'ютерна підтримка" як заздалегідь спроектованого вчителем використання засобів інформаційно-комунікаційних технологій з метою досягнення поставленої ним педагогічної мети. Виокремлено основні види комп'ютерної підтримки (інформаційну, програмну, комунікаційну), визначено її функції у навчальному процесі (інформаційну, інструментальну, моделювання, візуалізації, автоматизації, комунікативну, аналітичну) та режими використання (автономний, опосередкований, допоміжний). Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено способи формування пізнавального інтересу учнів VII - IX класів у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу з застосуванням комп'ютерної підтримки (зокрема, мультимедійної презентації об'єкта вивчення, електронних ресурсів для формулювання задач з використанням реальних ситуацій і даних, а також організації роботи учнів з інтерактивною комп'ютерною моделлю об'єкта вивчення). Уточнено компоненти пізнавального інтересу, встановлено критерії та показники рівня їх сформованості. Запропоновано схеми організації занять з застосуванням комп'ютерної підтримки у навчальному процесі.

Обгрунтовано необхідність урахування у навчальному процесі загальноосвітньої школи існуючих психотипів учнів, а саме: наочно-образного, логічно-словесного та змішаного. Практично унаочнено можливості використання комп'ютерних технічних засобів навчання для адаптації та структуризації навчального матеріалу відповідно до психотипів учнів.

Висвітлено проблему зв'язку і взаємодії між навчанням школяра і його інтелектуальним розвитком. Проаналізовано відповідну наукову літературу з даного питання. Розглянуто й охарактеризовано критерії розумового розвитку школярів.

Розглянуто деякі аспекти проблематики розробки та застосування психодіагностичних процедур, спрямованих на визначення параметрів емоційної сфери особистості. Визначено проблемні аспекти дослідження емоційного стану дитини стосовно її спілкування чи діяльності. Розглянуто розроблену автором методику діагностування емоційного ставлення дітей до процесу навчання, проведено перевірку її надійності та валідності.

Рассмотрены некоторые аспекты проблематики разработки и применения психодиагностических процедур, направленных на определение параметров эмоциональной сферы личности. Определены проблемные аспекты исследования эмоционального состояния ребенка относительно его общения или деятельности. Рассмотрена разработанная методика диагностирования эмоционального отношения детей к процессу учебы, проведена проверка ее надежности и валидности.

The article analyzes some aspects of development and application of psychodiagnostic procedures. The author touches upon some problem aspects of investigating children's emotional state concerning some aspects of his \ her communication or activity; suggests the method of testing children's emotional state at the lessons.

Вивчено особливості формування розумових операцій як засобу адаптації підлітків до навчання в основній школі. Теоретично обгрунтовано, методичні засади та результати емпіричного дослідження, в ході якого вивчено динаміку показників психологічної адаптації підлітків на етапі переходу від початкової до основної школи, а також особливості розвитку їх розумових операцій в цей період. Встановлено взаємозв'язок між показниками адаптованості та рівнем сформованості розумових операцій. В структурі адаптації виділено такі фактори: інтелектуальний, емоційний, соціальний, самооцінка. В учнів IV класів виділено когнітивний, мотиваційно-соціальний та деструктивний типи адаптації, в учнів V класів -когнітивний, когнітивно-соціальний, когнітивно-особистісний та деструктивний. Розроблено програму формування розумових операцій, яка спрямована на підвищення рівня адаптованості підлітків до навчання в основній школі, ефективність якої експериментально підтверджена.

Розроблено нові психодіагностичні критерії порушень когнітивних функцій у дітей молодшого шкільного віку з гіперактивним розладом та з дислексією на основі компаративного аналізу структури та вираженості когнітивних розладів у цих груп дітей та розробці принципів їх психокорекції. Здійснено медико-психологічний аналіз та систематизацію наукових даних з проблеми дослідження когнітивних порушень за гіперактивного розладу та дислексії. Особливу увагу приділено клініко-психопатологічній неоднорідності симптомокомплексів гіперактивного розладу та дислексії. Визначено та здійснено порівняльний аналіз структури когнітивних порушень у таких дітей. Виділено критерії для психологічної діагностики цих розладів: розлади операцій мислення, порушення короткочасної пам'яті, сприйняття та моторики, процесів розрізнення, запам'ятовування, відтворення часових та просторових послідовностей, вербальних стимулів, дій та символів, звукових ритмів, властивостей уваги. Виділено патопсихологічний симптомокомплекс, притаманний для групи дітей зі встановленими когнітивними порушеннями, до якого віднесено порушення пам'яті, уваги, мислення, довільності та психомоторних функцій. На основі діагностичних критеріїв для психологічної діагностики когнітивних порушень у дітей молодшого шкільного віку з гіперактивним розладом та з дислексією виділено основні напрямки психокорекції та розроблено основні принципи психокорекційної роботи когнітивних порушень у таких дітей.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження, представлено теоретико-методологічний аналіз психологічного змісту поняття "творча ініціатива", визначено її структурну модель, психолого-педагогічні умови та засоби формування. Обґрунтовано на основі аналізу психологічних особливостей розвитку підлітків, визначених змістових компонентів творчої ініціативи та їх взаємозв'язку з виділеними процесуальними етапами розв'язання учбових задач, модель формуванні творчої ініціативи таких підлітків. Емпірично встановлено взаємозв'язок рівня розвитку творчого мислення з суб'єктивною оцінкою підлітками особистісних творчих характеристик та готовністю до зовнішньої реалізації творчого задуму. Визначено, що високий рівень розвитку кожного із виокремлених змістових компонентів у своїй інтегративній сукупності приводить до розвитку творчої ініціативи учня. Розроблено та апробовано тренінгову програму формування творчої ініціативи підлітків може бути використана практичними психологами закладів освіти, працівниками психологічних служб з метою розвитку творчості та ініціативності учнів.