Розглянуто проблему використання засобів фізичного виховання у корекції показників уваги у дітей віком 6 років з затримкою психічного розвитку. Корекційні заняття за запропонованою методикою дозволили підвищити рівень сформованості уваги у дітей з ЗПР. Покращення показників сформованості уваги у дітей експериментальної групи дозволило у 65 % з них досягти рівня нормально розвинутих однолітків. Це дозволило їм розпочати навчання у загальноосвітній школі разом з нормально розвинутими дітьми.

Рассмотрена проблема использования средств физического воспитания в коррекции показателей внимания у детей 6-ти лет с задержкой психического развития. Коррекционные занятия по предложенной методике позволили повысить уровень сформированности внимания у детей с ЗПР. Улучшение показателей сформированности внимания у детей экспериментальной группы позволило 65 %-ам из них достичь уровня нормально развитых ровесников. Это позволило им пойти в общеобразовательную школу вместе с нормально развитыми детьми.

The article is dedicated to the problem of wing physical training in the correction of attention levels of the six-age children with a delay of mental development. Correctional employment by the offered technique have allowed to raise a level of formation of attention at children. Improvement of parameters of formation of attention at children of experimental group has allowed 65 % from them to reach a level of normally advanced coevals. It has allowed them to go to a comprehensive school together with normally advanced children.

При изучении динамики произвольного внимания учащихся 5 - 8 классов установлено, что в возрасте от 11-ти до 14-ти лет происходит прогрессивное, но медленное и неравномерное улучшение его показателей (объема, продуктивности, переключения и распределения внимания). У 11-летних обследуемых все изучаемые показатели внимания достоверно коррелируют с силой и функциональной подвижностью нервных процессов. В 12 - 13 лет коэффициенты корреляции снижаются, а в 14 лет связь между показателями внимания и свойствами основных нервных процессов отсутствует. Возможно, замедление темпов развития произвольного внимания и разрыв уже сформировавшихся связей у детей среднего школьного возраста связан с гормональными изменениями, вызванными началом полового созревания.

Ключ. слова: вызванные потенциалы, потенциалы, связанные с событием, внимание, время реакции
Індекс рубрикатора НБУВ: Ю983.515

Рубрики:

Увага

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

При изучении динамики функции внимания учащихся младшего школьного возраста (от 7 до 9 лет) выявлено, что этот период онтогенеза характеризуется постепенным развитием произвольного внимания, хотя темпы этого развития неравномерны. Возрастная динамика функции внимания (объема, продуктивности, распределения и скорости переключения) у детей, имеющих дополнительные физические и умственные нагрузки, и у тех, которые их не имеют - одинакова. Темпы развития свойств внимания у детей, которые дополнительно к общешкольным занятиям тренировались в спортивных секциях, в отличие от тех, которые не занимались, характеризовались большей интенсивностью и выраженностью. Особенно это наблюдалось у учащихся 8 - 9-летнего возраста. Дополнительные занятия физической культурой и спортом являются одним из важных факторов, которые положительно влияют на успеваемость школьников. Наиболее высокий показатель отмечен у детей, занимающихся шахматами. Успеваемость детей, занимающихся гимнастикой, была выше, чем их ровесников, которые спортом не занимались, но ниже, чем у школьников, занимающихся шахматами. Возможно, онтогенетическая программа развития психофизиологических функций частично может быть скорректирована средствами физической культуры и спорта и дополнительными умственными нагрузками, которые приводят к формированию новой, более совершенной функциональной системы, обеспечивающей более высокую психофизиологическую активность.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ч516р20 + Ю983.515

Рубрики:

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.64-32 + Ю983.515

Рубрики:

Психічні хвороби у дітей

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Изучена взаимосвязь параметров вызванных ЭЭГ-потенциалов (ВП) с показателями внимания у 30-ти детей возрастом 12-ти лет. ВП регистрировали соответственно двустимульной парадигме go/no-go с измерением времени реакции. Показатели внимания определяли с использованием теста Бурдона (корректурная проба) и таблиц Шульте. Оптимальные характеристики внимания были выявлены у детей с максимальными амплитудами волн P2, P300 и условной негативной волны, минимальной амплитудой компонента N2 и малыми значениями латентных периодов комплекса волн P1 - N1 - P2.

Ключ. слова: электроэнцефалограмма, спектральные характеристики, внимание, дети
Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*715.3в73 + Ю983.515с27

Рубрики:

Біологія людини

Шифр НБУВ: Ж61875 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.683 + Ю983.515-511.3

Рубрики:

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Е70*739.177.52*011.2 + Ю983.515

Рубрики:

Біологія людини

Увага

Шифр НБУВ: Ж26810 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Р733.64-3 + Ю983.515-81

Рубрики:

Психічні хвороби у дітей

Увага

Шифр НБУВ: Ж24603 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Выявлены различия в общей двигательной активности сельских и городских детей 5 - 6 лет и более низкие показатели внимания, что свидетельствует о влиянии социальных условий места проживания на физиологическое и психическое развитие дошкольников.

Проаналізовано взаємозв'язок біопотенціалів головного мозку та індивідуальних характеристик уваги у дітей. На основі результатів дослідження у здорових дітей (5 - 16 років) та в дітей з порушеннями мовлення і затриманим психічним розвитком (10 - 12 років) зареєстровано викликані потенціали (ВП) у процесі визначення часу реакції, показники уваги за методиками "Таблиці Шульте" та "Знайди і викресли". Доведено, що особливістю ВП дітей 5 - 7 років є виражена хвиля N2, слабкий розвиток умовної негативної хвилі (УНХ). Виявлено кращі характеристики уваги у дітей зазначеної групи та у здорових дітей 10 - 12 років з максимально вираженою хвилею N1 - P2. Відзначено, що у дітей 15 - 16 років розвинено увагу з максимальними амплітудами Р1, Р2, УНВ, Р300 та мінімальною амплітудою N2, з функціональними порушеннями збільшений час реакції, знижена амплітуда УНХ, збільшені амплітуда і латентний період Р300.

  Скачати повний текст

У ході дослідження визначено, що увага дітей з порушенням зору розвивається за умов активної діяльності відповідно до загальних закономірностей психічного розвитку дитини, але внаслідок обмеженості зорового сприймання має специфічні особливості. На підставі виявлених особливостей зорової та слухової уваги дітей старшого дошкільного віку зі зниженим зором було розроблено авторську комплексну програму корекції розвитку уваги, спрямовану не просто на корекцію відхилень у розвитку уваги та їх запобігання, але й на створення сприятливих умов для найповнішої реалізації потенційних можливостей розвитку даного психічного процесу за рахунок оптимізації навчально-виховного процесу спеціального дошкільного навчального закладу компенсувального типу для дітей з порушенням зору.

Вперше встановлено зв'язок між рівнем розвитку властивостей уваги та стилем батьківського ставлення. Виявилено, що високий рівень концентрації, стійкості, продуктивності, ефективності уваги й її обсягу за умов некерованого їх становлення пов'язаний з контролюючими стилями батьківського ставлення, а саме: "Авторитарна гіперсоціалізація" та "Симбіоз". Вдосконалено засоби визначення рівня розвитку уваги шляхом включення до його характеристик комплексу таких властивостей уваги, як концентрація, ефективність, обсяг, стійкість, продуктивність, точність, ступінь впрацьовування та стійкості. Розширено уявлення про особливості взаємозв'язку окремих властивостей уваги з готовністю до навчання, рівнями самооцінки та тривожності та типом темпераменту першокласників. Вдосконалено засоби психологічного супроводу першокласників у період адаптації до навчання шляхом створення корекційно-розвивальної програми, спрямованої на сприяння становленню властивостей уваги під час залучення його провідних чинників. Висвітлено психологічну характеристику молодшого шкільного віку шляхом включення до системи чинників розвитку уваги першокласників стилів батьківського ставлення.

Рассмотрены вопросы взаимосвязи типа воспитания в семье и наличия нарушений внимания у детей старшего дошкольного возраста. Приведены рекомендации для родителей по развитию произвольного внимания у дошкольников.

Розглянуто діагностику, а також способи психологічної і педагогічної корекції дітей із дефіцитом уваги з гіперактивністю та особливості спілкування. Подано рекомендації, як навчити дитину правильно вирішувати проблеми, концентрувати увагу, переборювати соціальні негаразди.

Рассмотрена актуальная проблема - психодиагностика младших школьников. Установлено, что для создания эффективной психолого-педагогической коррекции программы необходимо применить комплексную психодиагностику с применением нейропсихологического анализа.

Проаналізовано поняття “синдром дефіциту уваги та гіперактивності”, визначено його психологічні ознаки й особливості вияву. Виокремлено фактори, що призводять до виникнення синдрому дефіциту уваги та гіперактивності. Досліджено три основні блоки виявів синдрому дефіциту уваги та гіперактивності – гіперактивність, порушення уваги та імпульсивність. Розглянуто фактори, що впливають на виникнення та протікання цього синдрому – перинатальна патологія, соціальні фактори, генетичні фактори, вплив несприятливих факторів зовнішнього середовища, харчові фактори, органічні ураження мозку та особливості нейрофізіології і нейроанатомії. З’ясовано, що у кожної дитини свої особливості протікання гіперактивності, а також фактори, що до неї призводять. Зазначено, що і перш ніж розробляти відповідні корекційні програми варто провести комплексне діагностування виявів і причин гіперактивної поведінки. Узагальнено, що у корекційній роботі важлива участь і злагоджена робота психолога, лікаря, педагога та батьків гіперактивної дитини, оскільки лише комплексне лікування та діяльність усіх фахівців здатні допомогти дитині та її родині у вирішенні означеної проблеми.

Проанализировано понятие “синдром дефицита внимания и гиперактивности”, определены его психологические признаки и особенности проявления. Выделены факторы, приводящие к возникновению синдрома дефицита внимания и гиперактивности. Исследованы три основных блока проявлений синдрома дефицита внимания и гиперактивности – гиперактивность, нарушение внимания и импульсивность. Рассмотрены факторы, влияющие на возникновение и протекание этого синдрома – перинатальная патология, социальные факторы, генетические факторы, воздействие неблагоприятных факторов внешней среды, пищевые факторы, органические поражения мозга и особенности нейрофизиологии и нейроанатомии. Выяснено, что у каждого ребенка свои особенности протекания гиперактивности, а аткже факторы, к ней приводящие. Указано, что прежде чем разрабатывать соответствующие коррекционные программы, следует провести комплексное диагностирование проявлений и причин гиперактивного поведения. Обобщено, что в коррекционной работе важно участие и слаженная работа психолога, врача, педагога и родителей гиперактивного ребенка, поскольку только комплексное лечение и деятельность всех специалистов способны помочь ребенку и его семье в решении этой проблемы.

Analyzes the concept of “attention deficit hyperactivity disorder”, defined psychological traits and characteristics of the manifestations of this phenomenon. It’s considered the factors leading to the occurrence of attention deficit disorder and hyperactivity. It’s investigated three main blocks manifestations of attention deficit hyperactivity disorder – hyperactivity, attention deficits and impulsivity. The factors influencing the occurrence and course of this syndrome – prenatal pathology, social factors, genetic factors, exposure to environmental factors, dietary factors, organic brain damage, and neurophysiology and neuroanatomy features. In the study of the causes of hyperactivity found that each child their special features of the hyperactivity and the factors leading to it, and before developing appropriate intervention programs should conduct a comprehensive diagnosis of the causes and manifestations of hyperactive behavior. Generalized that correctional work is important and well-coordinated work part psychologist, doctor, teacher and parents of hyperactive child, because only comprehensive treatment and activities of all professionals can help the child and his family in solving this problem.