Індекс рубрикатора НБУВ: Ю942-69

Рубрики:

Військова психологія

Шифр НБУВ: ДС47173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю942-69

Рубрики:

Військова психологія

Шифр НБУВ: ДС47173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю942-69

Рубрики:

Військова психологія

Шифр НБУВ: ДС47173 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Описано психологічні фактори та особливості діяльності десантників в бойових умовах. Розроблено та запропоновано комплекс організаційно-методичних рекомендацій щодо формування емоційної стійкості у воїнів-десантників в умовах сучасного бою.

Проаналізовано історію вивчення та розглянуто основні положення концепції відстрочених реакцій на травматичний стрес. Простежено еволюцію головних теоретичних підходів до вивчення проблеми "особливого воєнного неврозу", викладено методику діагностики посттравматичних стресових розладів, їх психологічної корекції. Визначено ключові напрямки зниження рівня психічних втрат і психічної недієздатності серед особового складу підрозділів особливого ризику.

Розкрито структуру, зміст та особливості психічної напруженості, визначено залежність виникнення різного роду психічної напруженості від психотравмуючих факторів, розроблено методи її регуляції, а також з'ясовано підходи щодо розкриття сутності стресу, його видів і співвідношення з поняттям "психічна напруженість". Визначено домінуючі фактори, що безпосередньо впливають на виникнення посттравматичних стресових розладів та особливості їх прояву у військовослужбовців. На основі теоретичного аналізу наукових підходів щодо корекції психічних станів і регуляції психічної напруженості військовослужбовців на різних етапах діяльності розроблено практичні рекомендації командирам і психологам щодо прогнозування та профілактики негативних станів психічної напруженості у військовослужбовців.

Досліджено зміни, що відбуваються в свідомості юнаків, які проходять строкову військову службу. Доведено, що трансформація свідомості полягає, перш за все, в зруйнуванні індивідуального світосприйняття, системи цінностей, оціночних стереотипів. Зроблено порівняльний аналіз авто- та гетерестереотипів, які склалися у військовослужбовців строкової служби та курсантів. Описано чотири основні типи порушень їх системи ідентифікацій.

Розглянуто питання псхологічних наслідків впливу на людину екстремальних подій. Досліджено емоційно-мотиваційну сферу та ціннісно-смислову систему ветеранів війни в Демократичній Республіці Афганістан. Виявлено низку особливостей емоційної сфери, яка призводить до значно вираженої психологічної дезадаптації ветеранів. У мотиваційній сфері обстежених ветеранів домінують потреби в самоствердженні та соціальному визнанні. Усвідомлений рівень ціннісно-смислової системи обстежених близький до нормативного, але відзначено значну конфліктність та суперечливість неусвідомленого ставлення до цінностей. Особливості особистості ветеранів виявилися певною мірою залежними від характеру проявів посттравматичних змін.

Виявлено основні теоретико-методологічні підходи у дослідженні спілкування військовослужбовців. Розроблено динамічну модель та запропоновано програму дослідження спілкування військовослужбовців за особливих умов діяльності. Вивчено умови, зміст і динаміку спілкування військовослужбовців у ході тактико-спеціальних навчань. Проаналізовано залежність спілкування військовослужбовців від їх індивідуально-психологічних особливостей та ефективності сумісної діяльності від виду спілкування. Розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування та удосконалення консолідуючого спілкування військовослужбовців за даних умов дільності.

С использованием частных методов исследования, в частности, анализа научной и методической литературы, материалов оперативных сводок, обобщения опыта ведущих специалистов и сотрудников, побывавших в экстремальных ситуациях (ЭС), а также методов математического моделирования и статистики при обработке документов анкетного типа на ЭВМ, выявлены механизмы и основные психомоторные особенности проявления типовых ЭС в период пресечения противоправных действий. Определены двигательные и поведенческие характеристики рациональных действий сотрудников правоохранительных органов. Выявлены закономерности, взаимосвязи факторных признаков, объективно характеризующие эффективность решения профессионально-прикладных задач в ЭС. Приведены разработки типовых психомоторных установок для сотрудников данного подразделения, а также методика управления их специальной подготовкой.

Наведено результати вивчення впливу особистісних акцентуацій на ефективність здійснення діяльності в особливих ситуаціях. Описано феноменологію поведінки військовослужбовців залежно від режиму та умов здійснюваної діяльності (стресу та монотонії). Викладено результати динаміки коливань надійності носіїв певного типу акцентуацій характеру та військової спеціалізації (сенсорного та сенсорно-гностичного класу), недоліки та переваги представників акцентуацій. Розглянуто питання про наявність відносно жорсткого зв'язку між типом (педантичним, гіпертимним) особистісної акцентуації, комплексом психічних властивостей та динамікою успішності оволодіння ними певними спеціалізаціями. Обгрунтовано тезу щодо можливості використання результатів у змісті програми психологічної підготовки військових спеціалістів-операторів, а також як діагностичний інструмент професійного відбору осіб, здатних утримувати заданий рівень ефективності за особливих умов реалізації професійної діяльності.

Висвітлено основні теоретико-методологічні підходи у дослідженні толерантності до страху у військовослужбовців, проаналізовано існуючі системи психологічної підготовки щодо можливості її формування. Досліджено умови, зміст і динаміку структурних компонентів зазначеної толерантності під час підготовки та виконання стрибків з парашутом. Проведено кореляційний аналіз, що визначає силу зв'язку між толерантністю до страху та її структурними компонентами. Визначено умови, способи, методи і прийоми та розроблено систему психолого-педагогічної роботи з формування толерантності до страху під час проведення парашутної підготовки.

Уточнено суть та зміст психічного здоров'я військовослужбовця. Проведено експериментальне дослідження та визначено рівні психологічної готовності військових керівників до діяльності щодо збереження психічного здоров'я підлеглого. Розроблено пропозиції з метою оптимізації зазначеної діяльності.

Визначено суть, закономірності і динаміку соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності за особливих умов, висвітлено психологічні фактори цього процесу в різні періоди службової діяльності офіцерів. Охарактеризовано психічні стани офіцерів, зумовлені впливом стрес-факторів у процесі виконання ними службових завдань. Проведено системний аналіз теоретичних аспектів процесу соціально-психологічної адаптації. Запропоновано прийоми та методи психокорекційної роботи щодо оптимізації процесу адаптації офіцера-випускника. Виявлено основні стрес-фактори, що впливають на процес соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до особливих умов, досліджено його динаміку. Проаналізовано залежність соціально-психологічної адаптації від індивідуально-психологічних особливостей офіцерів-випускників. Розроблено методику соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників до діяльності за особливих умов, наведено практичні рекомендації щодо оптимізації соціально-психологічної адаптації офіцерів-випускників.

Доведено роль професійного стресу як одного з основних чинників медичного ризику для учасників миротворчої місії. Дослідження показали, що у військовослужбовців миротворчих контингентів виявлення стресу розподілені таким чином: слабкі 50 %, середні 30 %, сильні 10 %. Професійний стрес впливає, насамперед, на психоемоційну сферу військовослужбовців (понад 60 % усіх виявлень); на систему органів травлення (13 %); на кістково-м'язову систему (12 %); серцево-судинну систему (10 %); нервову систему (5 %).

Розглянуто основні теоретико-методологічні підходи щодо дослідження професійного психологічного відбору військовослужбовців. Проаналізовано професійну діяльність військовослужбовців під час виконання миротворчих завдань. Визначено її цілі, завдання, умови та психологічні особливості. Розроблено професіограми основних спеціальностей військовослужбовців даних підрозділів, визначено професійно важливі якості, необхідні для виконання миротворчих завдань. Охарактеризовано динаміку (з використанням психологічних показників) та рівні їх розвитку у військовослужбовців, що свідчить про адекватність професійного психологічного відбору розробленим професіограмам досліджуваних спеціальностей, а також обгрунтованому комплектуванню миротворчих підрозділів. Розроблено систему та організаційно-методичні рекомендації щодо професійного психологічного відбору та комплектування військовослужбовцями миротворчих підрозділів.

Визначено методологічні засади, детермінанти, динаміку та шляхи формування емоційної стійкості курсантів у процесі первинної військово-професійної підготовки. Проаналізовано особливі умови діяльності курсантів у зазначеному процесі та визначено основні стрес-фактори в цей період, які негативно впливають на майбутніх військовослужбовців. На підставі проведеного дослідження динаміки емоційної стійкості курсантів розглянуто її структурні компоненти. Проведено кореляційний аналіз та установлено залежність між емоційною стійкістю та її структурними компонентами. Розроблено, апробовано та впроваджено методику формування емоційної стійкості курсантів.

Уточнено суть і конкретизовано структуру саморегуляції психічних станів курсантами в стресових ситуаціях. Визначено умови, зміст і динаміку її формування в процесі первинної військово-професійної підготовки. Виділено типи саморегуляції психічних станів в стресових ситуаціях (тотальний, результативний, парціальний). Виявлено зв'язок між рівнями сформованості умінь саморегуляції, їх типами та особистісними характеристиками курсантів (самооцінкою, інтелектом, самоконтролем, ситуативною тривожністю, напруженістю). Запропоновано корекційно-дидактичну програму формування умінь саморегуляції психічних станів курсантами в стресових ситуаціях, яка включає розроблену модель даного процесу та методичні рекомендації щодо її використання.

Визначено характерні риси та різні види інтерпретації професійного спілкування військовослужбовців за особливих умов діяльності. На підставі історико-критичного аналізу існуючих теорій та уявлень про спілкування в різних галузях науки створено й удосконалено систему понять для опису психології спілкування як організаційної форми та рівня сумісної діяльності. Досліджено оригінальну модель опису комунікативних ситуацій за умов міжособистісної взаємодії військовослужбовців, а також новий психологічний механізм пояснення їх комунікативної поведінки. Розроблено типізацію особистого ставлення військовослужбовців до професійного спілкування. Запропоновано модифікацію методики кваліфікаційного аналізу поведінки та здійснено її практичну реалізацію як способу опису особливостей проявів комунікативного спілкування віськовослужбовців за умов міжособистісної взаємодії. Встановлено взаємозв'язок різних типів особистого ставлення військовослужбовців до професійного спілкування з мовленнєвими вчинками у комунікативній ситуації. Конкретизовано специфічні психологічні механізми інтерпретації військовослужбовцями невербальної складової комунікативної поведінки інших осіб. На підставі кваліфікаційного аналізу поведінки військовослужбовців виявлено її стійкі симптомокомплекси, характерні для учасників комунікації за умов міжособистісної взаємодії, які описано як синдроми поведінки.

Висвітлено основні науково-теоретичні підходи щодо дослідження суті, змісту професійних якостей та умов їх формування в офіцерів-вихователів у процесі фахової підготовки. Розкрито зміст вимог до даного офіцера та його функціональної діяльності за особливих умов. Визначено комплекс значущих професійних якостей, адекватних даній психолого-виховній діяльності, їх критерії та рівні сформованості. Виявлено, що цілеспрямованому формуванню зазначених якостей офіцерів-вихователів сприяє впровадження до процесу їх фахової підготовки спеціально розробленої методики, яка передбачає формування професійної мотивації як основи процесу розвитку значущих якостей, спеціальні прийоми та способи психолого-педагогічного стимулювання та самостимулювання, а також комплекс психолого-педагогічних впливів. Подано практичні рекомендації командирам підрозділів та викладачам щодо формування професійних якостей у майбутніх офіцерів-вихователів.