Визначено спектр небезпечних факторів, які можуть негативно впливати на авіадиспетчера в процесі безпосереднього керування повітряним рухом. Одержано результати, які можуть бути використані для оцінки потенціальної небезпеки авіадиспетчерів.

Рассмотрены методы учета инженерно-психологических факторов при подготовке операторов авиационных комплексов. Разработана структура индивидуальности личности.

Дисертацію присвячено питанням участі оперативної пам'яті у формуванні антиципаційного рішення у функціональних системах діяльності льотчика. Розроблено методику експериментального дослідження, в якій моделюються завдання, що реально вирішує льотчик в умовах дії інформаційних екстремальних факторів. Установлено, що оперативна пам'ять відіграє провідну роль в організації антиципації процесів, які швидко розвиваються. Визначено специфічні функції оперативної пам'яті в антиципаційному процесі. Виявлено особливості впливу інформаційних екстремальних факторів на ефективність реалізації антиципаційних функцій оперативної пам'яті. Установлено, що антиципаційні функції оперативної пам'яті, які визначають процес формування образа-мети в завданнях стеження, розвиваються в діяльності льотчика.

Викладено концепцію та методологію оцінювання рівня відмовобезпеки системи "повітряне судно - екіпаж - середовище" і процедури синтезу моделі досліджуваної системи з позицій принципу "передбачати та попереджувати", який грунтується на сучасних теоріях та методах дослідження складних систем. Вміщено розробку структури і алгоритму функціонування моделі та етапи проведення досліджень процесу функціонування даної системи з урахуванням фактора невизначеності.

Розглянуто прояви антиципації у процесах вирішення льотчиком польотних завдань. Розкрито залежність ефективності керування літальним апаратом від успішного формування льотчиком антиципаційного уявлення польотної ситуації.

Рассмотрены особенности функционирования эргатической системы "воздушное судно - экипаж - среда", раскрыты понятия "свойства" и "возможности" воздушных судов и их взаимосвязь. Большое внимание уделено анализу действий пилота (экипажа) и процессу принятия им решений в условиях штатных и нештатных ситуаций. Изложены подходы к анализу понятия "безопасность полетов" и разработке методологий обеспечения системной безопасности путем генерации структуры системной диагностики с целью отказобезопасности системы "воздушное судно - экипаж - среда".

Приведено теоретическое обоснование проективного метода в психологической экспертизе лётного состава. Описаны проективные методики, которые позволяют выявлять систему значимости профессионально важных отношений, модус личности в целом, систему важных для индивидуума переживаний и перспектив возможных действий.

Рассмотрены вопросы, связанные с созданием и эксплуатацией авиационного оборудования с позиций экономики. Описана эксплуатация воздушных судов как сложный процесс взаимодействия экипажа с техническим комплексом управления и обслуживания. Изложены эргономические аспекты эффективности взаимодействия человека-оператора с техническими комплексами воздушного судна. Приведены системные аспекты эффективного взаимодействия человека с машиной на борту воздушного судна.

Встановлено, що причиною подій, аварій та катастроф у процесі експлуатації складних технічних пристроїв є, в першу чергу, помилки персоналу. В основі більшості помилок є недостатня та помилкова сенсорно-моторна діяльність. За результатами досліджень висловлено припущення: "людський фактор" - визначальний у більшості подій, тобто вдало підібраний персонал сприяє відверненню нещасних випадків. Експериментальні методи вимірів напруженості під час моделювання умов польоту за допомогою тренажера льотчика ТЛ-21 дозволили зафіксувати залежність між кількістю правильних рішень і оптимальністю дій від поточного стану психомоторики, а також від її розвитку в цілому. Запропоновано підбір персоналу, що працює за умов екстремальної напруженості, проводити з використанням обов'язкового тестування психомоторики.

Розглянуто об'єкт, предмет, задачі, методи та проблематику авіаційної інженерної психології, її місце серед інших наук. Висвітлено проблеми, пов'язані з психічними та психофізіологічними властивостями людини-оператора, інженерно-психологічними вимогами до техніки та робочого середовища, інженерно-психологічними основами проектування ергатичних систем та їх інженерно-психологічною оцінкою, з особливостями групової діяльності авіаційних операторів, а також інженерно-психологічними основами організації їх праці.

Рассмотрены объект, предмет, задачи, методы и проблематика авиационной инженерной психологии, её место среди других наук. Освещены проблемы, связанные с психическими и психофизиологическими свойствами человека-оператора, инженерно-психологическими требованиями к технике и рабочей среде, инженерно-психологическими основами проектирования эргатических систем и их инженерно-психологической оценкой, с особенностями групповой деятельности авиационных операторов, а также инженерно-психологическими основами организации их труда.

Запропоновано методику навчання курсантів, льотчиків аутотренінгу та визначено шляхи формування у льотного складу уміння оцінювати та управляти своїм психофізіологічним станом.

При помощи факторного анализа изучены особенности связи профессионально важных психофизиологических качеств у кандидатов для летного обучения с разным уровнем пригодности. Выявлено, что факторная структура психофизиологических качеств у лиц с различной степенью пригодности к летному обучению в значительной мере различается, что позволило выделить характеристики, определяющие степень пригодности и непригодности к профессиональной деятельности. Предложены одноэтапная и двухэтапная процедуры проведения профессионального психофизиологического отбора, а также реализации первичного отбора и мониторинга психофизиологических функций стажированных летчиков, учитывающие цели, технологии и возможности организации отбора в конкретном учреждении.

Розглянуто сучасні підходи до розв'язання конфліктних ситуацій у повітряному просторі з підвищеною інтенсивністю польотів. Представлено модель повітряної обстановки з позицій теорії мультиагентних систем. Запропоновано принцип об'єднання літаків у групи для реалізації кооперативної стратегії розв'язання конфліктів.

Висвітлено проблеми безпеки авіації, а також вплив зовнішнього середовища на безпеку польотів. Проаналізовано особливості державного регулювання льотної придатності, а також аеронавігаційного обслуговування в системі безпеки польотів. Охарактеризовано ризики технічної ергатичної системи повітряний корабель - екіпаж - середовище. Визначено людський чинник в авіації, здійснено моделювання впливу авіаційного шуму на довкілля.

Освещены проблемы безопасности в авиации, а также влияние внешней среды на безопасность полетов. Проанализированы особенности государственного регулирования летной способности, а также аэронавигационного обслуживания в системе безопасности полетов. Охарактеризованы риски технической эргатической системы " воздушный корабль - экипаж - среда". Определен человеческий фактор в авиации, осуществлено моделирование влияния авиационного шума на окружающую среду.

У дослідженні за допомогою факторного й кореляційного аналізів вивчено особливості взаємозв'язку професійно важливих психофізіологічних якостей у осіб льотного складу (ЛС), залежно від віку та стану здоров'я. Встановлено, що у групах здорових осіб ЛС тренування психофізіологічних функцій організму призводить до трансформації об'єднуючого їх кореляційного каркасу не тільки шляхом збільшення кількості кореляційних зв'язків факторів із психофізіологічними показниками, але й шляхом зміни їх характеру (знаку). У групах практично здорових льотчиків такі тренування вже не можуть протистояти віковим змінам і призводять до істотного зменшення кількості цих зв'язків, зниження їх рівня і зміни знаку.

З'ясовано сутність, наведено соціально-психологічну характеристику та визначено особливості управлінської діяльності керівників груп авіаційних фахівців. Виявлено стрес-фактори, які впливають на якість її реалізації та визначають умови праці керівного інженерно-технічного складу. Встановлено показники ефективності управлінської діяльності та розроблено методику їх оцінки, обгрунтовано психологічні компоненти процесу управління та виділено найбільш суттєві з них. Створено та експериментально апробовано комплексно-цільову програму підвищення ефективності управлінської діяльності керівників груп авіаційних фахівців,яка передбачає реалізацію соціально-психологічного супроводу та проведення його психологічного моніторингу. Встановлено вплив позитивної динаміки найбільш значних психологічних компонентів ефективності управлінської діяльності на підвищення її рівня. Наведено рекомендації щодо поліпшення процесу управління керівників груп авіаційних фахівців.

Розроблено векторну модель визначення рівнів працездатності авіаційних операторів, яка дозволяє оцінювати результати їх обстежень з урахуванням психофізіологічного (ПФС) стану, прогнозувати динаміку працездатності та ступінь адаптації організму до умов навколишнього середовища. Запропоновано критерії й алгоритм визначення рівнів працездатності з застосуванням методу ергографії. Наведено метод оцінювання даних рівнів авіаційних операторів на підставі аналізу показників ергографії. Виявлено та досліджено залежність між психофізіологічними показниками, що дає змогу використовувати бінарні ознаки для класифікації станів високої та низької працездатності. Розроблено метод оцінювання динаміки ПФС з застосуванням відносних різниць психофізіологічних показників, теорії імовірностей та математичної статистики.

Проаналізовано наукові дослідження в галузі педагогіки, психології та безпеки польотів. На базі системного підходу, психолого-педагогічних концепцій обгрунтовано та розроблено структурні компоненти методики удосконалення професійного мислення в курсантів-пілотів у процесі вивчення дисциплін пілотажно-навігаційного циклу. Доведено, що застосування положень концепції системного підходу, теорії діяльності та психічного розвитку людини, а також теорії поетапного формування розумових дій дозволяє удосконалити професійне мислення майбутніх пілотів.

Уперше на базі інтеграції теорії поетапного формування розумових дій, проблемного та модульного навчання, концепції особистісно орієнтованого навчання розроблено теоретичні та методичні засади формування психологічної готовності майбутніх військових льотчиків до керування технічними системами літака засобами тренажерної підготовки, визначено критерії її оцінювання та теоретично обгрунтовано методику формування цієї готовності в курсантів у процесі льотної практики. Розвинуто методи та форми їх навчання пілотуванню літаком з використанням специфічних процесуальних принципів з метою моделювання польотів під час теоретичної та тренажерної підготовок. Запропоновано загальну технологію формування психологічної готовності військових льотчиків до професійної діяльності в частинах Військових Повітряних Сил. Удосконалено методи діагностування рівнів розвитку основних компонентів психологічної готовності майбутніх військових льотчиків до льотної діяльності.

Розглянуто значення фундаментальних властивостей нервової системи (НС) в організації льотної діяльності пілотів. Показано, що якість льотної успішності у процесі навчання та професійного удосконалювання має достовірну позитивну кореляцію із силою НС пілотів. Тип НС як один із рівнів мнемічної системи визначає індивідуальну специфіку формування образу в системі психічної регуляції діяльності.