Узагальнено практичний досвід передового вітчизняного та, частково, закордонного дизайну й ергономіки електронної апаратури. Розглянуто питання проектування, розробки та випробування систем, принципи художнього конструювання, основні вимоги ергономіки та естетики.

Рассмотрены проблемы и даны рекомендации по безопасности функционирования компьютеризированных систем обеспечения управления по двум основным направлениям: безопасность персонала и информационная безопасность. Отмечается, что защитные мероприятия призваны обеспечить эргономическую безопасность, конфиденциальность, целостность и доступность информации. При этом следует иметь в виду, что для обеспечения эргономической безопасности всех структур, имеющих компьютеризированные системы, требования должны быть едиными, а что касается конфиденциальности, целостности и доступности информации в государственных и коммерческих структурах, - весьма различны. Если для режимных государственных организаций на первом месте стоит конфиденциальность, а целостность понимается исключительно как неизменность информации, то для коммерческих структур, вероятно, важнее всего целостность (актуальность) и доступность данных и услуг по их обработке. По сравнению с государственными, коммерческие организации более открыты и динамичны, поэтому вероятные угрозы для них отличаются и качественно, и количественно.

Викладено концепцію та методологію оцінювання рівня відмовобезпеки системи "повітряне судно - екіпаж - середовище" і процедури синтезу моделі досліджуваної системи з позицій принципу "передбачати та попереджувати", який грунтується на сучасних теоріях та методах дослідження складних систем. Вміщено розробку структури і алгоритму функціонування моделі та етапи проведення досліджень процесу функціонування даної системи з урахуванням фактора невизначеності.

Рассмотрены особенности функционирования эргатической системы "воздушное судно - экипаж - среда", раскрыты понятия "свойства" и "возможности" воздушных судов и их взаимосвязь. Большое внимание уделено анализу действий пилота (экипажа) и процессу принятия им решений в условиях штатных и нештатных ситуаций. Изложены подходы к анализу понятия "безопасность полетов" и разработке методологий обеспечения системной безопасности путем генерации структуры системной диагностики с целью отказобезопасности системы "воздушное судно - экипаж - среда".

Изложены базовые положения о переносе в мир суперкомпьютеров эмоциональных и интуитивных, бессознательных и сознательных механизмов (метамоделей и процессов) мышления человека, о структурах подсистем сознания, подсознания и надсознания человека. Определены архитектура и взаимоотношения отдельных функциональных модулей и процессоров головного мозга человека для их реализации в соответствующих эмоционально и морально-ориентированных суперкомпьютерах будущих поколений, способных воспроизводить продуктивное творческое мышление.

Висвітлено ергономічні аспекти інформаційних технологій. Розглянуто динаміку ролі людини в інформаційних технологіях, розкрито структуру та зміст її діяльності. Описано методи оцінки якості діяльності, основні принципи проектування діяльності людини в інформаційних технологіях, завдання розподілу функцій між людиною та технікою. Викладено ергономічні аспекти систем підтримки прийняття рішень та експертних систем. Наведено російсько-українсько-англійський тлумачний словник ключових термінів даної предметної галузі.

Рассмотрены основы эргономики - науки, занимающейся вопросами оптимизации взаимодействия человека с машиной и производственной средой в трудовом процессе, и ее применение с целью организации труда на морском транспорте. Описаны процессы переработки информации, системы "человек - машина" и "человек - судно". Показаны варианты оценки деятельности человека-оператора в системах морского транспорта. Изложены задачи эргономики при решении проблемы анализа и проектирования трудовых процессов, исследована взаимосвязь проектирования этих процессов с вопросами конструирования оборудования с учетом "человеческого фактора". Освещены методы эргономического анализа трудовых процессов, проектирования безопасных приемов труда, эргономические способы обеспечения безопасности труда. Приведены рекомендации по профессиональному отбору и подготовке операторов.

Изложена суть процедур мышления при управлении функциями человека. Классификация функций дана с позиции психологии, отражающей суть функций человека, а не его поведенческие реакции. Результаты анализа процесса мышления позволили по-новому посмотреть на роль и место систем искусственного интеллекта (ИИ) в жизнедеятельности человека. Предложен подход к изучению процесса трансформации информации в мышлении человека и дана структурная модель самого процесса мышления. Ее реализация может служить основой для интеграции систем ИИ. Сделаны выводы об интегрирующей роли кибернетики в системе познания мира.

Наведено декомпозицію системи людина - машина - середовище відповідно до галузі військового зв'язку та проаналізовано зв'язки між елементами системи військовослужбовець - машина - військове середовище праці.

На основании анализа движущих сил эволюции предложено понятие субъекта преобразований - супрема, как расширение понятия когнитивной (живой) системы У. Матураны на самовоспроизводящиеся системы процессов, организованных как в рамках отдельной личности, так и в сообществе субъектов. В качестве основных типов супремов рассмотрены психообразы, эгрегоры и ноосфера. Рассмотрен возможный онтологический статус супремов и взаимосвязь этого статуса со свободой воли субъекта и уровнем предопределенности эволюции.

Розглянуто особливості психологічного забезпечення діяльності операторів радіолокаційних станцій за особливих умов та результати психологічного впливу на їх працездатність і функціональні можливості, які вимірюються прямими та побічними показниками. Здійснено теоретичний аналіз проблеми психологічного забезпечення діяльності операторів специфічного профілю, вивчено умови й особливості діяльності, а також апробовано комплекс психологічних методів її дослідження. Обгрунтовано та впроваджено відповідний комплекс методів і засобів психологічного забезпечення професійної діяльності операторів радіолокаційних станцій. Установлено ефективність цього комплексу під час проведення підготовки спеціалістів. Розроблено практичні рекомендації щодо використання комплексу методів і засобів психологічного забезпечення для підвищення продуктивності та якості професійної діяльності операторів радіолокаційних станцій за особливих умов.

Теоретично проаналізовано проблему персоніфікації комп'ютера в діалозі "людина - комп'ютер" у вітчизняній та зарубіжній літературі. Розроблено та обгрунтовано теоретичну модель дослідження даної проблеми. Створено та стандартизовано комплекс методик дослідження образу комп'ютера у користувачів ПК. Здійснено психологічне дослідження особливостей персоніфікації комп'ютера для різних категорій користувачів та на підставі якісно-кількісного аналізу виявлено вплив на ступінь персоніфікації індивідуально-психологічних особливостей користувачів.

Запропоновано підхід до побудови та розроблено автоматизовану систему психофізіологічного профвідбору залізничних операторів. Розроблено методику здобуття інтегрального критерію професійної придатності залежно від психофізіологічних показників, а також математичні оцінки поточного стану оператора на основі його індивідуальної норми, яка визначається за результатами психофізіологічного тесту.

Рассмотрены вопросы моделирования и поддержки принятия решений (ППР) в когнитивных конфликтах, формализации этических ценностей в моделях рефлексивного поведения. Проанализированы рефлексивные модели в системах ППР, модели рефлексивного управления в ситуации выбора, их применения для описания информационного противодействия в социально-экономических системах. Приведены обобщенные оценки факторов в задачах когнитивного моделирования. Предложен подход к ППР в социальной сфере, основанный на субъектно-ориентированной парадигме.

Висвітлено наукову проблему, сутність якої полягає в розвитку засобів дослідження когнітивних феноменів, таких як сприйняття й увага, шляхом створення комплексу формалізованих моделей та їх адаптації для проектування симулятора сфокусованої слухової уваги, з метою експериментальної перевірки адекватності розроблених моделей та дослідження базових кількісних характеристик феномену сфокусованої слухової уваги. Досліджено когнітивні феномени сприйняття й уваги та розроблено їх формалізовані моделі. Визначено, що для формалізації були вибрані найбільш констуктивна когнітивна теорія сприйняття, запропонована Найсером, яка зв'язала поняття уваги та перцептивної дії, а також відомі теорії селективної уваги для слухової та зорової модальності Бродбента та Трейсман. Проаналізовано та систематизовано існуючі когнітивні моделі уваги за принципом спрямованості механізму уваги на зовнішній або внутрішній світ людини. Проведено трансформацію формалізованих моделей предметної області в формалізовані моделі програмного комплексу - симулятора уваги, реалізація якого базується на селективній моделі сфокусованої слухової уваги Бродбента. Розроблено структуру симулятора уваги й об'єктно-орієнтовані моделі взаємодії його основних структурних елементів. Встановлено оптимальні параметри роботи з реальними звуковими файлами, оцінено рівень вхідного шуму, створено файли словників еталонів і визначено оптимальний інтервал часового аналізу звукового потоку. Доведено адекватність розроблених формалізованих моделей шляхом порівняння експериментальних даних, одержаних з допомогою програмного комплексу й описаних в літературі, що доводить методологічну правильні

сть запропонованого підходу. Висвітлено базові кількісні характеристики феномену сфокусованої слухової уваги, зокрема, час згасання інформації в сенсорній пам'яті, час перемикання селективного фільтра між сенсорними каналами, час розпізнавання слів.

Определен методологический статус структуры когнитивного процесса распознавания образов в создании нейросетевой модели распознавания вербализованных эмоциональных концептов. Выявлен эвристический потенциал данного подхода, базирующегося на разработке аналогии между структурами когнитивного процесса распознавания эмоциональных концептов и деятельности по созданию соответствующих нейросетей, что способствует усовершенствованию нейросетевой модели объекта исследования в плане расширения аналогии между моделью и прототипом.

Представлены результаты контент-анализа текстов студентов-информантов, принимавших участие в творческом эксперименте по формированию научных понятий "искусственный интеллект" и "естественный интеллект", предпринятом с целью выяснения особенностей индивидуального и коллективного мышления человека в его интеллектуальной деятельности. Результаты эксперимента обработаны с помощью программы WordTabulator (автор С. В. Логичев, Санкт-Петербург, Россия), предназначенной для анализа и обработки текстов.

Рассмотрены структурная схема взаимосвязей реального внешнего и идеального внутреннего миров, концептуальная модель информационного взаимодействия в системе человек - среда, а также некоторые аспекты информационного взаимодействия человека с окружающей его средой - внешним миром.

Рассмотрены принципиальные возможности построения искусственного интеллекта (ИИ) как одной из составляющих функций антропоморфных систем. Последние рассмотрены как искусственные конструкции человека, гомоморфно отображающие все его конструктивные составляющие в их взаимосвязи и взаимодействии. Исходя из взаимозависимостей структуры и функции сделан вывод о возможности построения искусственной личности или человека со всеми присущими им функциями и возможностями, в том числе и ИИ, который не будет отличаться от естественного при достижении полной изоморфности создаваемых моделей человека как ее прототипа.

Рассмотрены некоторые вопросы реализации искусственной личности на базе нового типа нейронных сетей - растущих нейроподобных сетей. На примере распознавания изображений лиц людей показана возможность разработки искусственной личности, способной обучаться, приобретать информацию, анализировать и использовать ее.