Розглянуто концептуальні та методичні питання системного підходу до проблем психодіагностики та психокорекції функціональних станів. Проаналізовано структуру та динаміку функціональної системи, а також особливості процесу адаптації до діяльності за складних, напружених та екстремальних умов. Здійснено теоретичний аналіз архітектоніки функціональної системи, встановлено закономірності її становлення та розвитку.

Рассмотрены концептуальные и методические вопросы системного подхода к проблемам психодиагностики и психокоррекции функциональных состояний. Проанализированы структура и динамика функциональной системы, а также особенности процесса адаптации к деятельности сложных, экстремальных и напряженных условий. Осуществлен теоретический анализ архитектоники функциональной системы, установлены закономерности ее становления и развития.

Наведено математичний аналіз конфліктної ситуації, що складається між людиною-оператором і машиною в авіаційній ергатичній системі, за допомогою методів теорії ігор. Запропоновано підхід до оцінки ефективності можливих варіантів прийняття рішень оператором авіаційної ергатичної системи шляхом формалізації ризику виникнення небажаних наслідків у результаті реалізації людиною-оператором певної альтернативної дії.

Запропоновано розв'язання актуальної задачі підвищення якості професійної підготовки операціоністів банківських відділень шляхом контролю процесу формування їх стресостійкості. Удосконалено системний підхід щодо дослідження зміни функціонального стану людини-оператора у процесі трудової діяльності, у межах якого синтезовано модель і розроблено метод контролю стресостійкості операціоністів банківських відділень. Здійснено класифікацію стресостійкості та запропоновано взаємодоповнювальні способи оцінки впливу стрес-факторів на її формування. Розроблено алгоритм визначення стресостійкості, для реалізації якого розроблено програмне забезпечення. Відзначено, що впровадження нових методів, способів і засобів здійснення періодичного контролю функціонального стану операціоністів сприяють підвищенню якості їх трудової діяльності. Експериментально обгрунтовано необхідність релаксаційного коригування функціонального стану операціоністів.

Здійснено теоретичне й експериментальне дослідження проблеми діагностики професійної придатності операторів підземних шахтних електросистем, а також системний аналіз проблеми професійного відбору за сучасних умов вугільної промисловості. Проведено професіологічне вивчення діяльності даних операторів на підставі результатів виявлення особливостей праці. Розроблено комплекс психодіагностичних методів для професійного відбору операторів - підземних електрослюсарів. Розроблено психограму, параметри якої відображають психологічну структуру професійно важливих якостей особистості оператора. Побудовано структурно-функціональну модель його діяльності. Показано можливість виявлення його професійно важливих якостей за допомогою аналітичного графіка, за яким оцінка цих якостей відбувається не тільки шляхом зовнішніх дій, а й психологічного аналізу їх операційного складу та показників надійності. Визначено критерії професійного відбору операторів підземних електросистем.

Розроблено нові методи підвищення ефективності управлінських рішень й інтелектуально-психологічної стійкості оперативно-командного персоналу й операторів у виробничо-технологічних структурах у разі виникнення надзвичайних ситуацій з використанням інформаційних технологій, синтезу стратегій управління, тактики та планів дій і когнітивної психології для побудови моделей інтелектуальної діяльності людини за умов загроз і технологічних аварій. На підставі результатів теоретичних й експериментальних досліджень встановлено, що мінімізація ризику прийняття неправильних рішень і забезпечення антистресової поведінки оператора управління технологічним процесом залежить від таких факторів: рівня його психологічної та фізіологічної підготовки, інтелектуальної стійкості, а також організації нейропроцесора, сенсорної системи та її здатності сприймати потоки образних, аналітичних даних, формувати сценарії та інформаційний образ подій, виявляти ознаки та появу загрози, формувати їх інформаційний портрет, відслідковувати траєкторії та сценарії змін, прогнозувати напрямки динамічного руху, і з використанням даних показників формувати основні логіко-когнітивні моделі управлінських рішень, які реалізуються у вигляді оперативних планів дій. Розроблено інформаційно-інтелектуальні моделі формування рішень з урахуванням розмитості та неповноти даних, які надходять від первинної сигнальної інформації. Запропоновано концепцію інтегрованих тестів та на основі інформаційних технологій побудовано процедури інтелектуального тренування операторів для правильного прийняття рішень за екстремальних умов на основі розширення системи знань про

Запропоновано систему детермінант, складовими якої є детермінанти професійного стресу як емоційно-ціннісні, а також фактор зміни типу професії. Проаналізовано зовнішні (ситуаційні), внутрішні (індивідуально-особистісні) та змістові (мета, предмет, міра відповідальності професійної діяльності) детермінанти професійного стресу. У системі детермінант виділено детермінанти-причини (ситуаційні фактори) та детермінанти розвитку (індивідуально-особистісні фактори) професійного стресу. Визначено співвідношення характеристик, проявів (як професійного вигорання), детермінант професійного стресу та способів його подолання залежно від рівня стресу й особливостей праці у різних професійних групах типу "людина - людина", що підтверджено даними факторного та регресійного аналізу. Виділено типи детермінації професійного стресу залежно від характеристик професійної діяльності.

Вдосконалено наукові підходи до ергономічної оцінки навчання поведінки водія, що на відміну від відомих підходів ураховують наявність можливих стресових ситуацій. Вперше установлено залежності стресостійкості водія від кількості тренувань, що доповнюють арсенал графічних моделей професійної підготовки операторів людино-машинних систем, перелік інтегральних оцінок ергономічності системи людина - автомобіль - обстановка руху - стресова ситуація. Розроблено залежності для розрахунку параметрів процесу формування стійких навичок водіння за умов стресу, що розвивають теоретичні основи професійної підготовки операторів людино-машинних систем і моделі, які доповнюють для оцінки успішності формування професійних навичок, зокрема, моделі Е. В. Гаврилова, новими залежностями, не тільки для кількості кроків (циклів) навчання, а і для розрахунку показника успішності навчання.

Розглянуто проблему подолання наслідків негативних емоційних станів у водіїв автотранспорту. Проведено теоретичний аналіз та уточнено зміст поняття "негативні емоційні стани особистості водіїв автотранспорту за особливих умов їх професійної діяльності". Визначено психологічні чинники виникнення негативних емоційних станів, в яких можуть перебувати водії автотранспорту за особливих умов професійної діяльності, розкрито типологію таких станів і розроблено програму їх психологічної корекції.

Визначено напрямки збереження та підтримки високого рівня продуктивності діяльності військових фахівців операторського профілю шляхом організації та психологічного забезпечення в загальній системі забезпечення професійної діяльності.

Описано деякі методи та результати дослідження психофізіологічних функцій людини за умов високогір'я, що лягли в основу розроблених підходів до професійного відбору контингентів для роботи за екстремальних умов. Надано математичну модель надійності функціонування нервової системи людини за екстремальних умов.

Рассмотрена взаимосвязь между индивидуальными особенностями человека и его реакцией на различные возмущающие воздействия. Показаны особенности изменения основных параметров деятельности сердечно-сосудистой системы человека под воздействием различных стрессовых ситуаций. Доказана необходимость исследования влияния психоэмоциональных перегрузок на человека.

Розглянуто підходи для адаптації операторів до стресових ситуацій в аварійних режимах, зокрема етапи психологічної адаптації за підходів до бар'єрів.

Установлено, що під впливом комплексу несприятливих чинників виробничого середовища у водіїв автотранспорту різних стажево-вікових груп зростає співвідношення патологічних реакцій адаптації (хронічний та гострий стрес, переактивація), яке асоціюється з тривалістю профстажу. Застосування розроблених лікувально-реабілітаційних комплексів сприяло відновленню прогностично сприятливих адаптаційних реакцій та їх повноцінності. Обгрунтовано диференційований підхід до їх застосування. Відзначено, що з поглибленням дизадаптаційних процесів спостерігається зниження ефективності коригуючого реабілітаційного впливу.

Описано сучасну систему підготовки фахівця до дій за екстремальних умов і його психологічного супроводу. Запропоновано триетапну систему психологічної підготовки водіїв внутрішніх військ до керування транспортним засобом за екстремальних умов. Наведено методики для визначення негативних станів водіїв внутрішніх військ, у тому числі станів алкогольного та наркотичного сп'яніння. Акцентовано увагу на питаннях психологічної допомоги водіям внутрішніх військ, які потрапили у ситуації загрози життю та здоров'ю.

Досліджено закономірності, що дозволяють оцінювати можливі неточності під час управління об'єктом за умов екстремальних ситуацій. Наголошено на тому, що дана інформація створює можливість розробки автоматизованого контролю в системах "людина - середовище - об'єкт управління" та виконувати неперервну оцінку стану людини-оператора під час виконання ним професійної діяльності.

Исследованы закономерности, которые позволяют оценивать возможные неточности во время управления объектом в условиях экстремальных ситуаций. Подчеркнуто, что данная информация создает возможность разработки автоматизированного контроля в системах "человек - среда - объект управления" и исполнять непрерывную оценку состояния человека-оператора во время исполнения ним профессиональной деятельности.

The article deals with the laws which allow to estimate possible discrepancies during management of object in conditions of extreme situations. It is underlined, that the given information creates an opportunity of development of the automated controlover systems " person environment-the object of management " and to execute a continuous estimation of a condition of the person - operator during execution(performance) of professional work by him.

Надано комплексну гігієнічну оцінку умов праці та трудового процесу судноводіїв за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу з урахуванням докорінних змін у суднобудуванні, судноплавстві, технологіях вантажоперевезень, напружених суднопотоків на морських шляхах, високих ризиків терористичних актів і піратських нападів, інших надзвичайних ситуацій, які є джерелами розвитку високого рівня стресу у членів екіпажів, в першу чергу, капітанів, штурманів, лоцманів. Встановлено закономірності динаміки психофізіологічних функцій, взаємозв'язок між індивідуально-особистими, фізичними якостями та функціональними резервами організму операторів, рівнем компетентності, та здатності довго перебувати за стресорних умов плавання, в тому числі, у малочисельному, відносно замкненому інтернаціональному судновому екіпажі. Доведено, що серед професійно важливих психофізіологічних якостей для судноводіїв однією з найбільш важливих (домінуючих) є стресостійкість, рівень якої може бути оцінений за розробленим показником інтегральної оцінки стійкості до стресу за трьома ступенями (високою, середньою і низькою), який може бути використано під час проведення профілактичних, коригуючих і реабілітаційних заходів. Вперше виділено та надано комплексну гігієнічну, ергономічну та психофізіологічну оцінку праці представників специфічної групи судноводійних професій - морських лоцманів, показано особливості професійного стресу й обгрунтовано шляхи його подолання.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми психологічної підготовки оперативного персоналу електроенергетичного підприємства до роботи за аварійних умов. Удосконалено зміст понять "психологічна підготовка оперативного персоналу електроенергетичного підприємства" та "рівень психологічної готовності оперативного персоналу електроенергетичного підприємства до професійної діяльності за аварійних умов". З'ясовано значення адаптативних індивідуально-психологічних властивостей особистості працівника оперативного персоналу електроенергетичного підприємства, здатності до саморегуляції неадаптивних і дезадаптивних станів та рівня розвитку професійно-важливих якостей в психологічній готовності працівників оперативного персоналу електроенергетичного підприємства до аварійних умов роботи. Визначено основні вимоги до надійності професійної діяльності працівників оперативного персоналу електроенергетичного підприємства за аварійних умов і причини помилок працівників оперативного персоналу електроенергетичного підприємства під час виконання професійних обов'язків за аварійних умов. Розроблено програму психологічної підготовки працівників оперативного персоналу електроенергетичного підприємства до діяльності за аварійних умов і практичні рекомендації відповідним посадовим особам електроенергетичного підприємства щодо психологічної підготовки працівників оперативного персоналу електроенергетичного підприємства до роботи за аварійних умов.

Розглянуто підходи до психологічної діагностики та психологічних засобів прогнозування професійно-важливих якостей начальника караулу Оперативно-рятувальної служби (ОРС) цивільного захисту (ЦЗ) Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України. Відзначено, що професійно-важливі якості є функціональними утвореннями, що змінюються у процесі діяльності та включають не тільки психічні процеси, але й особистісні та індивідуально-типологічні властивості. Доведено, що найбільш значущими в процесі складання прогнозу успішності професійної діяльності начальників караулів ОРС ЦЗ ДСНС України є наступні показники: особистісна тривожність, нервово-психічна стійкість, інтегральний показник інтелектуальних здібностей, загальний рівень інтернальності. Запропоновано прогностичну модель, яка є досить достовірною, а отже може бути рекомендована для використання на етапі професійно-психологічного відбору кандидатів на посаду начальників караулів ОРС ЦЗ ДСНС України та їх подальшого психологічного супроводу з метою формування та підтримки необхідного рівня професійно-важливих якостей.

Проаналізовано проблеми формування психологічної стійкості рятувальників до негативного впливу професійного стресу. Емпірично досліджено структуру психологічної стійкості рятувальників й особливості сформованості основних її компонентів у процесі їх професійної діяльності. Перевірено результативність комплексної програми формування психологічної стійкості рятувальників до негативного впливу професійного стресу. Надано методичні рекомендації керівному складу Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо психологічного супроводу підготовки рятувальників до діяльності за особливих умов.

Разработана математическая модель процесса поведения водителя в стрессовых ситуациях на организационном уровне.