Висвітлено актуальні питання мотивації та самореалізації особистості за умов навчальної діяльності вузу на основі гуманістичних принципів. З метою оптимізації навчальної діяльності студентів проаналізовано мотиви, термінальні цінності вибору пріоритетних сфер життя, рівня фізичного розвитку в процесі всього навчання.

Проаналізовано основні психологічні проблеми професійного навчання дорослих, що розглядались на спільних українсько-німецьких та українсько-американських семінарах у рамках проекту Європейського суспільства "Тасис", Національної ради з економічної освіти США.

Наведено різні трактування поняття «навчальна діяльність». Визначено пріоритетні напрями й можливості активізації самостійної навчальної діяльності. Висвітлено основні аспекти сучасного психолого-педагогічного розуміння активізації самостійної навчальної діяльності студентів. На теоретичному рівні сформульовано вимоги, за дотримання яких активізація самостійної навчальної діяльності студентів буде ефективною і результативною. Узагальнено, що головним результатом навчальної діяльності у розумінні його змістового наповнення є формування в тих, хто навчається, теоретичної свідомості й мислення.

Приведены примеры трактовки понятия «учебная деятельность». Определены приоритетные направления и возможности активизации самостоятельной учебной деятельности. Освещены основные аспекты современного психолого-педагогического понимания активизации самостоятельной учебной деятельности студентов. На теоретическом уровне сформулировано требования, при соблюдении которых активизация самостоятельной учебной деятельности студентов будет эффективной и результативной. Обобщено, что главным результатом учебной деятельности в понимании его содержательного наполнения является формирование в тех, кто обучается, теоретического сознания и мышления.

Give an example of the interpretation of the concept of "learning activity". Defined priorities and opportunities for enhancing independent learning activities . Highlight important aspects of modern psychological and pedagogical understanding of activation independent learning activities of students. Theoretically formulated requirements under which the activation of independent learning activities for students to be effective and efficient. Summarized that the main result of training activities in the understanding of its substantive content is the formation of those who trained theoretical consciousness and thinking.

Розглянуто проблеми формування просоціальних уявлень старшокласників. Проаналізовано теоретичні й емпіричні дані з'ясовано структуру та зміст уявлень старшокласників щодо соціально-нормативної активності особистості. Розроблено структурно-динамічну модель їх соціально-нормативних уявлень. Визначено особливості уявлень юнаків і дівчат, що мешкають у зоні проведення антитерористичної операції на південному сході Україні. Встановлено, що в конфігурації структурних компонентів просоціальних уявлень старшокласників, які уособлюють моральні, резидуальні та правові норми взаємодії, превалюють: когнітивний компонент, який зумовлює артикуляцію індивідуального сприйняття та спробу зробити власні інтерпретації конкретних соціально-нормативних ситуацій внаслідок прагнення старшокласників самостійно розібратися в навколишньому їх світі, на підставі власних поглядів і недостатнього життєвого досвіду; афективний компонент, здебільшого зумовлений позитивною оцінкою власного існування та впливу соціальних норм; поведінковий компонент, в якому спостерігається недостатня спроможність юнаків і дівчат встановлювати контроль за власною соціально-нормативною активністю. Розроблено соціально-психологічну програму формування просоціальних уявлень старших школярів за умов ЗНЗ і за умов суспільних перетворень, яка побудована на положеннях гуманістичного та когнітивно-поведінкового підходів із урахуванням особливостей розвитку особистості у ранньому юнацькому віці. Ефективність реалізації програмних заходів доведена позитивними зрушеннями за когнітивним, афективним і поведінковим структурними компонентами соціальних репрезентацій старшокласників.

Подано аналіз мотиваційних чинників, які впливають на слухачів онлайн-курсів. Проаналізовано наявні методики тестування особистості, виокремлено індивідуально-психологічні мотиваційні чинники та мотиваційні елементи навчального процесу. Запропоновано концепцію визначення способів підвищення мотивації та збільшення коефіцієнта успішного завершення онлайн-курсів.

Висвітлено проблему психологічної профілактики синдрому «емоційного вигорання» у курсантів. Установлено, наявність синдрому вигорання у майбутніх офіцерів поліції, які навчаються у закладах вищої освіти МВС України. Охарактеризовано особливості впливу середовища закладу вищої освіти МВС України на курсантів. Визначено та обгрунтовано чинники, що сприяють появі у них синдрому «емоційного вигорання». З’ясовано причини й умови, що породжують стан депривації у курсантів та призводять до емоційного вигорання. Всебічно відображено результати емпіричного дослідження синдрому «емоційного вигорання» у майбутніх офіцерів поліції. Доведено наявність зв’язку між професійною дезадаптацією, життєстійкістю, індивідуально-типологічними особливостями, копінг-стратегіями поведінки і сталими функціональними станами особистості курсанта з синдромом «емоційного вигорання». Наведено авторську комплексну тренінгову програму «Психологічна профілактика синдрому «емоційного вигорання» у курсантів», перевірено її результативність. Охарактеризовано особливості психопрофілактичної роботи в закладах вищої освіти МВС України. Розроблено методичні рекомендації щодо психологічної профілактики емоційного вигорання у курсантів закладів вищої освіти системи МВС України.