Розглянуто теоретичні та прикладні аспекти психології творчого математичного мислення. Проаналізовано сутнісні характеристики пошукового математичного процесу, його динаміку, організацію та стилістичні відмінності, а також можливості оптимізації.

Рассмотрены теоретические и прикладные аспекты психологии творческого математического мышления. Проанализированы сущностные характеристики поискового математического процесса, его динамика, организация и стилистические отличия, а также возможности оптимизации.

The organization of planning mathematical tasks is functioned as lines distribution in their structure elements or theoretical facts. These lines, under the questions acting, assist to form the main idea of development personal acceptable problem task.

Надано психологічну характеристику різноманітних стратегій розв'язання проблеми, основні принципи її успішного вирішення та наведено приклади тренінгових вправ для підвищення ефективності розумової діяльності, яка і є запорукою конструктивної стратегії.

Обгрунтовано вирішення проблеми формування математичного мислення студентів технічних університетів у процесі вивчення технічних дисцилін на прикладі теорії коливань. Шляхом аналізу та узагальнення психолого-педагогічних концепцій математичного мислення визначено його структуру, що поєднує логічні, критичні та творчі розумові вміння, конкретизовано склад кожного з видів умінь. Досліджено особливості сучасної інженерної діяльності та математичного мислення сучасного інженера. Розглянуто специфіку організації процесу вивчення технічних дисциплін. На базі проблемного навчання та задачного підходу розроблено задачну систему, яка відтворює етапи інженерного дослідження та спрямована на формування логічних, критичних і творчих розумових умінь. Розроблено методику формування математичного мислення майбутнього інженера у процесі вивчення теорії коливань. Експериментльно підтверджено позитивний вплив розробленої методики на формування розумових умінь, які складають систему математичного мислення, а також результативність діяльності студентів у створенні математичних моделей технічних об'єктів.

Вивчено проблему впливу взаємодії вчителя з учнями у процесі розв'язання "важких" задач молодшими школярами. Обгрунтовано положення про природу, структуру взаємодії. Розглянуто процес взаємодії у системі відношень та педагогічному процесі, виявлено її види. Проаналізовано проблему задачі у психологічних дослідженнях. Висвітлено зміст поняття "важка" задача. Розроблено і досліджено структурно-функціональну модель системи взаємодії, яка складається з інтелектуальних дій з боку вчителя: інформаційно-пізнавальних, контрольно-оцінних, стимульних і охоплює емоційно-вольовий аспект, комунікативно-сензитивний особистісний, спрямованих на підвищення ефективності процесу розв'язання задач школярами молодшого віку. Відзначено, що від виду взаємодії вчителя з учнями залежить рівень розв'язання задач та розвиток індивідуальних властивостей мислення дітей, зокрема, самостійність і гнучкість.

З'ясовано психологічні особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач на всіх етапах їх розв'язування, його обумовленість суб'єктивною мислительною тенденцією кожного студента. На цій основі виділено групи студентів, процес розуміння яких істотно відрізняється, і дано характеристику таких індивідуальних відмінностей. Розкриті особливості процесу розуміння студентами винахідницьких задач залежно від форм їх подання і умов розв'язування. Запропоновано прийоми оптимізації і активізації процесу розуміння студентами винахідницьких задач.

Досліджено психологічну суть творчого математичного мислення студентів технічного вищого наукового закладу. На підставі результатів експериментального дослідження з'ясовано процесуально-динамічну характеристику складових процесів, спрямованих на розв'язання творчої математичної задачі: процесів розуміння задачі, формування її розв'язку, апробації математичних результатів, а також взаємодію цих процесів у творчому математичному мисленні. Вивчено індивідуально-особистісні ознаки пошукового математичного процесу, базуючись на аналізі стилів творчого математичного мислення студентів (диференціального, інтегрального, диференціально-інтегрального), виявлених у процесі дослідження. Показано, що творче математичне мислення студентів можна активізувати за умов застосування творчого тренінгу, спрямованого одночасно на стимулювання всіх його складових процесів.

Дисертація містить аналіз з проблеми "задача" у зарубіжній і вітчизняній літературі. Наведено специфіку розв'язання лінгвістичної задачі на уроках української мови і літератури. Розкрито поняття "спосіб", визначено його роль при розв'язанні задачі. Обгрунтовано, що розв'зання лінгвістичної задачі здійснюється за умов використання фразеологічних засобів. Експериментально перевірено і доведено, що суттєві зміни за рівнями сформованості способів розв'язання лінгвістичних задач засобами фразеології досягнуто завдяки цілеспрямованій навчальній діяльності учнів. Застосування алгоритму, побудованого за системою послідовності "Рух по спіралі", сприяє успішному розв'язанню лінгвістичних мислительних задач.

Базуючись на стратегіальному підході, визначено поняття "стратегія розуміння", "стратегіальна тенденція розуміння". Запропоновано методи та методику емпіричного дослідження. Описано види та рівні прояву в учнів стратегіальних тенденцій розуміння вербальних і графічних творчих задач. Показано, що у процесі розуміння учні середніх класів використовують об'єктивні систематичні знання, одержані з різних наук у школі. У молодших підлітків суть реалізації стратегіальної тенденції розуміння полягає у зіставленні інформації, що надходить з наявними знаннями, еталонами, у пошуку і знаходженні аналогу або варіанта комбінацій і перенесенні його у нову ситуацію. Установлення аналогу або варіанта комбінації є виникненням розуміння, а перенесення їх у нову ситуацію завершує прояв стратегіальної тенденції розуміння. У процесі такої діяльності в учнів проявляються різноманітні тактичні розумові прийоми, що адаптують аналог або комбінацію до нових умов. Описано вплив ускладнених умов на стратегіальні тенденції розуміння. З'ясовано, що за ускладнених умов (дефіциту часу, інформації, "ситуативної драматизації", раптових заборон) блокується прояв стратегіальної діяльності та в більшості випадків учні починають користуватися шаблонними методами аналогізування та комбінування. Основними блокаторами стратегіальної розумової діяльності учнів є: їх вікові розумові можливості; ускладнені умови, за яких відбувається розуміння; стереотипні, формально засвоєні знання, на які орієнтуються під час розуміння. З'ясовано вплив творчого тренінгу на реалізацію учнями стратегіальних тенденцій розуміння.

Теоретично й експериментально досліджено індивідуальний досвід розв'язування розумових задач студентами вищого педагогічного навчального закладу (ВПНЗ). Визначено зміст і структуру індивідуального досвіду сучасних студентів. Вивчено чинники впливу на його розвиток у процесі розв'язання мисленнєвих задач. Побудовано модель вивчення індивідуального досвіду, з'ясовано особливості його структурних компонентів у представників різних курсів і факультетів ВПНЗ та їх залежність від розвитку пізнавальних процесів, зокрема, мислення. Апробовано розроблену програму дослідження та розвитку індивідуального досвіду розв'язування розумових задач студентами на основі використання нестандартних форм організації навчання (семінар-дискусія, семінар-діалог, семінар-наукова доповідь, ілюстративне практичне заняття, діагностичний практикум, практика вікового консультування, вправи), доведено її ефективність та можливості практичного використання.

Розглянуто питання стосовно психологічної сутності процесу розуміння в творчому математичному мисленні. Описано сучасні наукові підходи до дослідження творчого мислення. Виокремлено індифікаційні ознаки мисленнєвої діяльності людини в галузі математики. Розглянуто питання, пов'язані з психологічною сутністю процесу розуміння. Проаналізовано процесуально-динамічний аспект процесу розуміння як складового процесу творчого математичного мислення, спрямованого на розв'язання математичної задачі. Доведено наскрізний характер цього процесу та його взаємопов'язаність з іншими складовими (процесом прогнозування розв'язку та процесом апробації мисленнєвих результатів).

Розкрито зміст і зародження поняття "когнітивний стиль" у зарубіжних та вітчизняних дослідженнях. Когнітивний стиль описано як особливе утворення, що стабільно присутній на всіх рівнях інтелектуальної діяльності. У результаті активного пошуку різнимиавторами (Г. Уткін, Дж. Клейн, ДжаКаган, В. Колга, М. Холодна) описано близько двох десятків стійких індивідуальних прийомів оперування інформацією - когнітивних стилів. Виявлено зв'язки когнітивно-стильових особливостей з ефективністю пам'яті, конвергентними здібностями, креативністю й іншими особливостями інтелекту.

Раскрыто содержание и зарождение понятия "когнитивный стиль" в зарубежных и отечественных исследованиях. Когнитивный стиль описан как особое образование, которое стабильно присутствует на всех уровнях интеллектуальной деятельности. В результате активного поиска разными авторами (Г. Уткин, Дж. Клейн, Дж. Каган, В. Колга, М. Холодная) описано около двух десятков устойчивых индивидуальных приемов оперирования информацией - когнитивных стилей. Выявлены связи когнитивно-стилевых особенностей с эффективностью памяти, конвергентными способностями, креативностью и другими особенностями интеллекта.

Opened the content and the origin of the concept of "cognitive style" in foreign and domestic investigations. Cognitive style is described as a special education, consistently present at all levels of intellectual activity.аAs a result of active search for different authors (G. Utkin, J. Klein, J. Kagan, V. Kolga, M. Cholodna) described two dozen stable individual techniques operating information - cognitive styles. It's considered the relations between the cognitive-style features with the efficiency of memory, convergent abilities, creativity and other characteristics of intelligence.

Надано результати аналізу вивчення рівня сформованості стратегій самостійного пошуку рішення пізнавальних і нестандартних інтелектуальних задач студентами факультету дошкільної освіти та практичної психології. Подано компаративну характеристику результатів розв'язання задач за умов традиційного навчання та за використання стратегій аналогізування, конструювання та моделювання, завдяки яким студентами здійснюється класифікація задач за способом їх розв'язання, визначається узагальнена модель розв'язання задач, що свідчить про високий рівень сформованості основних компонентів теоретичного мислення, пов'язаного з розробкою системи нестандартних задач, вирішення яких зводиться до конструювання задач-моделей вихідної задачі. Запропоновано психолого-педагогічні рекомендації щодо формування у студентів стратегічного підходу до розв'язання нестандартних пізнавальних задач.

Представлены результаты анализа изучения уровня сформированности стратегий самостоятельного поиска решения познавательных и нестандартных интеллектуальных задач студентами факультета дошкольного образования и практической психологии. Приведена компаративная характеристика результатов решения задач при традиционном обучении и при использовании стратегий аналогий, конструирования и моделирования, благодаря которым студентами осуществляется классификация задач по способу их решения, определяется обобщенная модель решения задач, что свидетельствует о высоком уровне сформированности основных компонентов теоретического мышления, связанного с разработкой системы нестандартных задач, решение которых сводится к конструированию задач-моделей исходной задачи. Предложены психолого-педагогические рекомендации по формированию у студентов стратегического подхода к решению нестандартных познавательных задач.

The article analyzes results of studying the levels of formation of strategies of independent solving cognitive and non-standard mental tasks by students of Preschool Education and Practical Psychology Departament. It suggests psychological and pedagogical advice for teachers to develop students' strategic approach to solving non-standard and cognitive tasks.

Сделана попытка систематизации существующих в научной литературе способов решения профессиональных психологических задач, содержащих высокую степень неопределенности, в частности задачи с высокой степенью неопределенности, типы и характеристики задач,содержащих неопределенность, стратегии их решения. Предложены общие механизмы решения задач подобного типа: избегание, поиск социальной поддержки извне, целенеправленное или "телеологическое" решение, творческое решение. Особо подчеркнуто значение антиципации возможных результатов в контексте преобразования проблемы в набор тактических задач.

Зроблено спробу систематизації існуючих в науковій літературі способів вирішення професійних психологічних завдань, що містять високий ступінь невизначеності, серед яких: завдання з високим ступенем невизначеності, типи та характеристики задач, що містять невизначеність. Розглянуто наступні стратегії їх вирішення: "конфронтація з невизначеністю", дистанціювання або уникнення, самоконтроль і планове рішення проблеми, "робити щось на свій страх і ризик", "надати світові характер стабільності", переоцінка цілей і побудова нових смислів, творче перетворення ситуації невизначеності і життєтворчість. Запропоновано загальні механізми вирішення завдань подібного типу: уникнення, пошук соціальної підтримки ззовні, цілеспрямоване або "телеологічне" рішення, творче рішення. Особливо підкреслено значення антиципації можливих результатів в контексті перетворення проблеми в набір тактичних завдань.

The article points out some situations of uncertainty in professional activity of psychologists; defines the notion of professional tasks of a high level of uncertainty and their characteristics. The author analyzes some strategies of psychologists' coping professional tasks of a high level of uncertainty.

Представлена методика формирования логических операций (ФЛО), входящих в состав вычислительных приемов (мотивационный, содержательный, операционный). На основе анализа практической деятельности отмечено, что учителя начальных классов еще недостаточно владеют умениями ФЛО, которые позволяют осуществлять переход от полного управления учителем к самостоятельной учебной деятельности учащихся. Приведены примеры на вычитание и деление с помощью различных приемов и выделены мыслительные операции этих приемов. Сделан вывод, что для правильного формирования устных и письменных вычислительных приемов нужно каждое умственное действие расчленить на мысленные операции, логически последовательно их выполнять, а при выполнении комментировать их в словесной форме. Методика апробирована в в ЮГПУ им. К. Д. Ушинского.

Вивчено сутність економічного мислення та психологічних чинників його формування у майбутніх спеціалістів з фінансів. Проаналізовано проблеми мислення в психолого-педагогічній літературі, виявлено головні вимоги до формування економічного мислення. З'ясовано, що економічні задачі за своєю суттю мають творчий характер. На основі емпіричного дослідження зроблено висновок про недостатню позитивну динаміку розвитку зазначеного мислення у майбутніх фінансистів протягом навчання у ВНЗ. Описано програму формування економічного мислення у майбутніх фінансистів, яка грунтується на ідеях творчого тренінгу КАРУС (В. О. Моляко). Результати проведеного контрольного вимірювання основних показників розв'язання економічних задач свідчать про наявність значущих відмінностей між показниками економічного мислення студентів експериментальної групи до та після впровадження програми, а також між показниками такого мислення у студентів експериментальної та контрольної груп.

Исследован вопрос о природе научного предвидения. Сделан вывод, что оно является продуктом действия естественного закона самосохранения живого вещества биосферы.

Розглянуто нові виклики, які ставить сучасний інтенсивний інформаційний потік перед людським мозком, що сформувався ще 40 тис. років тому. Використано еволюційний інструментарій для аналізу підходів до розроблення штучного інтелекту (ШІ) та оберненої тенденції: як проект ШІ стимулює поглиблене дослідження та нове розуміння особливостей людського мозку. Окрім того, в цьому контексті порушено питання виникнення нової антропології, нових способів взаємодії людини та машини. Розглянуто питання штучного життя, штучної особистості та штучного суспільства.