Освещены методологические и теоретические проблемы психологии, в частности развития и саморазвития личности. Рассмотрены вопросы уровневой структуры психологии, психической деятельности и личности на основе футерреального и ситуационного подходов в данной области. Предложены результаты применения методики целевой направленности личности для использования в психодиагностических целях. Определены физиологические уровни регуляции психики, уровни познавательной деятельности личности и межличностного общения.

Проаналізовано взаємозв'язок ефективності навчання з особливостями темпераменту учнів школи нового типу. Наведено гігієнічну оцінку факторів розвитку хронічних захворювань у підлітків навчальних закладів різного типу. Розглянуто питання формування здорового способу життя у молодших школярів як складової цілісного світогляду особистості. Висвітлено проблему формування готовності вчителів до діагностики процесу навчання на основі акмеологічного підходу. Розкрито педагогічні засади оцінювання навчальної діяльності учнів, світоглядні засади формування інноваційної культури фахівців. Визначено шляхи вдосконалення професійної підготовки фахівців фізичної культури.

Проанализирована взаимосвязь эффективности обучения с особенностями темперамента учеников школы нового типа. Приведена гигиеническая оценка факторов развития хронических заболеваний у подростков учебных заведений разного типа. Рассмотрены вопросы формирования здорового образа жизни у младших школьников как составной целостного мировоззрения личности. Освещена проблема формирования готовности учителей к диагностике процесса обучения на основе акмеологического подхода. Раскрыты педагогические основы оценки учебной деятельности учеников, мировоззренческие основы формирования инновационной культуры специалистов. Определены пути усовершенствования профессиональной подготовки специалистов физической культуры.

Розглянуто системний підхід як сучасну загальнонаукову методологію. Розкрито методологічні аспекти системного психологічного пізнання, виконано історико-психологічний аналіз системної природи поняття психічного стану (ПС) як моделі відповідного явища людської психіки. Наведено системний опис окремих груп ПС. Викладено процедури та результати етапів проведеного системного дослідження. Охарактеризовано постать Л.С.Виготського як розробника та реалізатора методології систематизації психологічних знань.

Рассмотрен системный подход как современная общенаучная методология. Раскрыты методологические аспекты системного психологического познания, выполнен историко-психологический анализ системной природы понятия психического состояния (ПС) человека как модели соответствующего явления человеческой психики. Приведено системное описание отдельных групп ПС. Изложены процедуры и результаты этапов проведенного системного исследования. Охарактеризована личность Л.С.Выготского как разработчика и реализатора методологии систематизации психологических знаний.

Надано характеристику феномена психологічного суспільства. Основними рисами психологічного суспільства є інституціональний розвиток психології, збільшення кількості психологів, проникнення психологічних поглядів і практик у життя сучасної людини. Визначено суспільні та особистісні наслідки популяризації психології, асиміляції її категорій і практик у повсякденному житті людини; з'ясовано перспективи розвитку психологічного суспільства, та запропоновано підходи щодо подолання негативних аспектів психологічного суспільства через діалогічні практики.

Висвітлено методологічні проблеми застосування особистісних запитальників у контексті побудови інструментів особистісної діагностики та соціально-когнітивної теорії. Розглянуто питання використання комп'ютерних технологій у розвитку візуальної креативності підлітків, становлення професійної ідентичності творчо обдарованої особистості. Розкрито передумови, складові та основні етапи творчої самореалізації особистості, науково-психологічні передумови формування концепції індивідуальності І. О. Сікорського. Викладено підходи до вивчення психології духовності на підставі аналізу творення емоційних переживань особистості, теоретико-методологічні підходи до визначення феномену її емоційного інтелекту. Увагу приділено проблемі предмету психології в контексті методологічних рефлексій Л. С. Виготського.

Розглянуто проблеми громадянської активності молоді як джерело підвищення якості життя, довіри в сучасному українському суспільстві. Проаналізовано психологічні засади формування громадянської студентської молоді, подолання психологічних бар'єрів за впровадження інновацій у навчальний процес. Розкрито феноменологію лідерства як проблему педагогічної та вікової психології, сучасні методи психодіагностики самоставлення особистості, психологічно-педагогічні засоби розвитку особистісної рефлексії в підлітковому віці.

Рассмотрены проблемы гражданской активности молодежи как источник повышения качества жизни, доверия в современном украинском обществе. Проанализированы психологические принципы формирования гражданской студенческой молодежи, преодоления психологических барьеров при внедрении инноваций в учебный процесс. Раскрыта феноменология лидерства как проблема педагогической и возрастной психологии, современные методы психодиагностики самоотношения личности, психологически педагогические средства развития личностной рефлексии в подростковом возрасте.

Введено понятие о психокомпетенции эволюционной изменчивости высшего образования, принципиально по-новому исследована применимость законов эволюционной изменчивости человеческого общества, познания и постижения как современного научного базиса психокомпетенции эволюционной изменчивости к задачам инновационного развития современной системы высшего образования. Приведены наукоемкая компетентносная модель будущего выпускника ВУЗ и модель эволюционного конуса, которые являются чрезвычайно важными в решении современных проблем формирования высшего образования, культурного возрождения общества, формирования духовного и интеллектуального потенциала нации, решения глобальных проблем человечества. Исследованы законы эволюционной изменчивости системы высшего образования, их познания и постижения.

Наведено психологічні ідеї, що народилися завдяки успіхам природничих наук: автономності психічного від соми; ізоморфності психічного Всесвіту і психічного людства; об'єктивних відносин між структурами психічного; інформаційно-енергетичної спеціалізації індивідів; доповнення каузальної парадигми синхроністичною парадигмою; в цілому - доповнення Ян-ської академічної психології Інь-ською.

Представлено звіт про проведення II Всеукраїнської науково-теоретичної конференції "Філософські, методологічні та психологічні проблеми права", яка відбулася 31 січня 2009 року в Києві.

Проаналізовано деякі особливості моніторингових процедур у психології, що можуть забезпечити зближення наукової та практичної психології та сприяти більш поважному відношенню науковців до діяльності колег-практиків як джерела максимально наближеної до реального життя психологічної інформації.

Проведена экспериментальная оценка дифференциальной чувствительности психомоторных индикаторов неосознаваемых психических процессов. Рассмотрена методология исследования психологических феноменов в контексте постнеклассической науки (на примерах анализа вербального воображения и системного мышления). Освещена история развития психологической помощи детям с проблемами в развитии. Изложен теоретико-методологический анализ исследований этнической идентичности в условиях украинско-русского билингвизма. Раскрыты актуальные проблемы политической психологии. Дана информация о влиянии интуиции пожарных на принятие решений в экстремальной ситуации. Приведены теоретические основы и практическая модель совместной музыкально-игровой деятельности.

Раскрыты проблемы методологии, теории и практики психологического обеспечения образовательного процесса, развития и усовершенствования системы подготовки психологов и повышения качества психологической помощи населения. Показаны особенности организации развивающей среды класса Монтессори в работе с дошкольниками. Проанализированы психологические особенности профессионального становления практического психолога в современных условиях. Изучены предпосылки раннего развития ребенка в современном обществе. Внимание уделено структурному анализу феномена эмпатии в подходах отечественных и зарубежных психологов. Определены профессионально важные качества модераторов Интернет-сообществ. Рассмотрены инновационные подходы к исследованию специфических форм человеческой активности, особенности восприятия времени личностью. Изучен психологический механизм трансформации субъективной модели образа жизни. Проанализированы особенности формирования психологического здоровья школьников, психологические аспекты выбора и формирования карьеры. Изучен опыт психологического сопровождения студентов технических ВУЗ.

Розкрито мету та завдання методологічного дослідження в психології. Виокремлено природничо-наукову, гуманістичну та конструктивістську парадигми психології. Проаналізовано раціональності (стилі психологічного мислення) - властиві певним авторам теорії, спосіб розв'язання проблем психології. В історичному розвитку психології простежено перехід від класичної до некласичної, а також до постнекласичної раціональності. Розглянуто проблему світоглядної функції психології, проаналізовано ідеологеми класичних і некласичних напрямів психології.

Розглянуто проблему суб'єкта з метою визначення атрибутивних характеристик: людина, особистість, система якостей, індивід, індивідуальність, психологічні особливості. Доведено, що основними атрибутами суб'єкта є особистість і діяльність, що мають як атрибути принципово подібну будову.

Рассмотрена проблема субъекта с целью определения атрибутивных характеристик: человек, личность, система качеств, индивидуальность, психологические характеристики. Доказано, что основными атрибутами субъекта являются личность и деятельность, которые имеют как атрибуты принципиально подобное строение.

the problem of subject (central problem of psychology) is Considered with the purpose of determination of attributive descriptions: man, personality, system of qualities, individuality, psychological descriptions. It is well-proven that the basic attributes of subject are personality and activity, which have as attributes of principle similar structure

Зазначено, що творчий діалог - складова історичного поступу психологічних знань і теоретизування у психології. Акцентовано увагу на об'єктивному та суб'єктивному в діалозі; теоретизуванні як діалозі.

Порушено питання про необхідність і можливість формування та розвитку цілісного уявлення про метод науки психології. Відзначено, що синтез методологічних підходів і методичних моделей, що використовуються в дослідженні світу психіки, є лише одним з варіантів і однією з умов розробки нових методологічних проектів. Відкрита для змін та розвитку методологічна цілісність повинна задаватися узгодженим поданням психологів про психічну реальність як цілісний об'єкт, інтегрований на основі її сутнісного визначення, а також цілісним уявленням про значимість, цінності і сенс такого пізнання, яке знімається у визначенні предмета психології як самостійної науки.

Поднят вопрос о необходимости и возможности формирования и развития целостного представления о методе науки психологии. Отмечено, что синтез методологических подходов и методических моделей, используемых в исследовании мира психики, является лишь одним из вариантов и одним из условий разработки новых методологических проектов. Открытая для изменений и развития методологическая целостность должна задаваться согласованным представлением психологов о психической реальности как целостном объекте, интегрированном на основе ее сущностного определения, а также целостным представлением о значимости, ценности и смысле такого познания, которое снимается в определении предмета психологии как самостоятельной науки.

Raised the question of necessity and possibility of the formation and development of a holistic view of the method of scientific psychology. It is noted that the synthesis of methodological approaches and methodological models used in the study of thepsyche of the world, is only one option and one of the conditions for the development of new methodological projects. Open to changes and development of methodological integrity should be given a consistent view of the psychology of psychic reality as holistic facility that is integrated on the basis of its essential definition, as well as a holistic view of the importance, value and meaning of such knowledge, which is eliminated in determining the subject matter of psychology as an independent science.

Висвітлено історію становлення уявлень про метод психології, основні методологічні підходи й проблеми, які вона намагається розв'язати на сучасному етапі. Порушено проблему потреби та можливості формування й розвитку цілісного уявлення про метод психології. Зауважено, що синтез методологічних підходів і методичних моделей, використовуваних у дослідженні світу психіки, є лише одним із варіантів та однією з умов розроблення нових методологічних проектів. Відкрита для змін і розвитку методологічна цілісність має задаватися погодженим уявленням психологів про психічну реальність як цілісний об'єкт, інтегрований на основі її сутнісного визначення, а також цілісним уявленням про значущість, цінність і смисл такого пізнання, що визначається предметом психології як самостійної науки.

Освещена история становления представлений о методе психологии, основные методологические подходы и проблемы, которые они пытаются решить на современном этапе. Поднята проблема необходимости и возможности формирования и развития целостного представления о методе психологии. Замечено, что синтез методологических подходов и методических моделей, используемых в исследовании мира психики, является лишь одним из вариантов и одним из условий разработки новых методологических проектов. Открыта для изменений и развития методологическая целостность должна быть согласованным представлением психологов о психической реальности как целостном объекте, интегрированном на основе ее сущностного определения, а также целостным представлением о значимости, ценности и смысле такого познания, которое определяется предметом психологии как самостоятельной науки.

The problems of the history of formation about the method of psychology, basic methodological approaches and the problems that they are trying to solve today. Raised the problem of the need for and the possibility of the formation and development of aholistic view of the method of psychology. It is noted that the synthesis of approaches and teaching models used in the study of the psyche of the world, is just one of the options, and one of the conditions for the development of new methodological projects. Open to change and development of methodological integrity should be a consistent view of psychologists about the psychic reality as a unified entity, integrated on the basis of its essential definition as well as a holistic view of the importance,value and meaning of such knowledge, which is determined by the subject of psychology as an independent science.

Висвітлено історію побутування ідей синергетики на проблемному полі психологічної науки. Розглянуто спроби вирахувати "кінець світу" в християнській культурі. Відзначено, що психологія має власні засоби побудови моделей верифікації футурологічних передбачень на основі положення про те, що закономірності людського онтогенезу можуть слугувати ключем до віднайдення закономірностей розвитку людської цивілізації на основі чисел Фібаначчі та пропорції "золотого перетину". Розкрито особливості застосування синергетики для обчислення точок біфуркації християнської цивілізації. Доведено, що коректним застосуванням віднайденої закономірності з використанням всієї потужності ряду Фібаначчі може бути застосування її щодо єдиної у земній історії безсмертної людини - Ісуса Христа. Така процедура правомірна ще й з огляду на те, що християнська церква розглядається теологами як земне тіло Христа, а тому можемо розглядати і тлумачити "божественну пропорцію" та числа Фібаначчі починаючи з 55-ти в аспекті поворотних віх історії християнства. Окреслимо всі доступні на цей час для неспекулятивного аналізу члени ряду Фібаначчі. Ними є 55, 89, 144, 233, 377, 610, 987, 1597, 2584. З огляду на те, що християнське літочислення починається від народження Христа, вказані числа позначають роки нашої доби. Охарактеризовано зміст основних кризових точок, через які пройшло суспільство, структуроване дохристиянським вченням. З'ясовано, що наступна цивілізаційна біфуркація має відбутися у 2584 р.

Досліджено особливості правової психології як структурного елементу правової свідомості, проаналізовано особливості структури, основні ознаки (характерні особливості) правової психології. На підставі зробленого аналізу запропоновано авторське визначення правової психології як структурного елементу правової свідомості.

Розглянуто культуротвірні особливості категорійно-поняттєвих засобів людинознавства. Охарактеризовано методологічні питання взаємодії психологічної науки з науково-технічною сферою культури. Розкрито сутність понять "професійна культура" та "психологічна культура". Досліджено психологію у контексті динаміки культурно-цивілізаційних процесів сучасної епохи. Вивчено нормальний і аномальний психічний розвиток у культурно-історичному контексті. Викладено основи системного опису культурних процесів. Обгрунтовано загальні принципи психологічної підтримки становлення особистості. З'ясовано сфери функціонування особистості та психологічне здоров'я людини. Приділено увагу поведінковим стратегіям у їх взаємозв'язку з зазначеним здоров'ям людини. Проаналізовано засади використання комунікативних патернів у психологічній практиці. Розглянуто міжособові конфлікти та стратегії поведінки в он-лайн просторі. Показано роль творчості у розв'язанні конфліктів. Обгрунтовано діалогічний підхід до організації шкільного навчання та культурну значущість писемного мовлення школяра.