Досліджується сутність ігрового феномену, розкривається його місце і роль в окремих культурних епохах: стародавній Схід, античність, середньовіччя. Аналізується концептуальна еволюція поняття гри в філософії. Розглядається ігрова проблематика в творах Канта, Шіллера, К'єркегора, Ортегі-і-Гассета, а також Гьоте, Буркхарда, Гадамера, Ле Гоффа, в яких досліджується проблематика діяльності, свободи, суб'єктивності, природи творчості, буття прекрасного, проблеми світогляду і, особливо, епістемології.

Досліджено духовний розвиток особистості у контексті організації мистецької освіти. Окреслено шляхи формування ціннісних художніх орієнтацій молоді у галузі аматорського театрального мистецтва. Детально проаналізовано українську культуру XVI - XVII ст. Значну увагу приділено гуманістичним засадам діяльності правоохоронних органів України, деяким психологічним чинникам віктимності неповнолітніх, творчим можливостям людини, національним традиціям українського виховання, а також особливостям взаємовідносин генотипу та фенотипу у формуванні психічних функцій особистості.

Рассмотрена культура рубежа второго и третьего тысячелетий. Значительное внимание уделено интерпретации древних священных текстов, метаморфозам забытых символов, образу упавшей башни научного миропонимания, современным квази-ритуалам и подменным формам общения. Детально проанализирована метафизика остановленного мгновения, а также лестница нисхождения интеллекта.

Міститься філософсько-соціологічне дослідження взаємозв'язків людини, культури та історії. Розглянуто методологічні основи, своєрідність, соціальні функції історії як науки та навчального предмету, місце та роль історії в культурі, освіті та вихованні.

Розглядаються особливості соціокультурних явищ доби модерну під кутом співвідношення традицій та новацій. Аналізуються сучасні теорії розвитку культури європейських країн та специфіка культуротворчих процесів доби модерну. Підкреслюється, що запропонована схема розуміння суспільства початку ХХ ст. дає можливість поглибити розуміння змісту та напрямів розвитку культури зазначеної доби як найбільш адекватного виразу суті й духу соціуму.

Розглянуто низку актуальних проблем щодо впливу екологічних ідей на формування основних світоглядних орієнтацій сучасника, становлення новітніх стандартів наукового пошуку, характер соціально-політичних процесів, які мають місце у світі та, особливо, в Україні. Проаналізовано можливості впливу екології на зміну (трансформацію чи реформацію) нинішнього способу життя людей. Здійснено спробу виявити суть об'єктивних екологічних чинників та їх роль у національному відродженні. Досліджено традиції природокористування та їх закріплення в національній культурі, шляхи та можливості модернізації екофільних національних традицій соціоприродних колізій сучасного українського світу, охарактеризовано стан реалізації головних соціальних функцій екології в реальній практиці державного будівництва на теренах України. Запропоновано конкретні методологічні засоби узгодження ефективної соціально-економічної та екологічної політики в Україні у перехідний період.

Розглядаються актуальні проблеми філософії і соціології у світлі розвитку сучасної культури. Аналізується роль філософської методології у формуванні системи історичних, природознавчих і культурологічних знань, а також деякі аспекти становлення національної культури. Висвітлюються методологічні основи початку філософії, індивідуалістичні мотиви в філософії Просвітництва, національні особливості російського космізму. Досліджується філософія "Я" у художній концепції М.Хвильового, соціальна утопія Лазаря Барановича, повідомляється про релігійність та атеїзм М.Ломоносова. Характеризується філософська антропологія в структурі культурологічного знання, суперечлива сутність національного характеру та ін.

Розглянуто туризм як соціально-культурне явище у контексті філософського розв'язання проблеми "індивідуальне - суспільне". Контекст зумовлений наявністю у туризмі системи соціальних відносин, які визначають місце особистості у сприйнятті картини світу, сприяють залученню людини до його пізнання та перетворення. За даних умов суспільні відносини є формою реалізації індивідуальних соціальних, культурних потенцій, єдності індивідуального та соціального.

Висвітлено проблеми філософії, мистецтвознавства, культури, релігії, освіти. Розглянуто принципи компаративності як філософсько-естетичний метод, а також становлення "філософії діалогу" як напрям філософсько-культурологічних досліджень. Розкрито історико-культурологічний аспект художньої освіти прадавніх українців, суть поняття "терпіння". Наведено історико-філософські підходи до проблеми спадкоємності в культурі. Проаналізовано вплив філософії неоплатонізму на вчення П.Величковського.

Освещены проблемы философии, искусствоведения, культуры, религии, образования. Рассмотрены принципы компаративности как философско-эстетический метод, а также становление "философии диалога" как направление философско-культурологических исследований. Раскрыты историко-культурологический аспект художественного образования праукраинцев, сущность понятия "терпение". Приведены историко-философские подходы к проблеме наследственности в культуре. Проанализировано влияние философии неоплатонизма на учение П.Величковского.

Освещены политические и экономические предпосылки создания массового общества, рассмотрены вопросы зарождения массовой культуры. Проанализированы взаимоотношения искусства и рекламы, эстетическое отношение в контексте перемен культуры и искусства, а также взаимодействие рекламы и телевидения.

Розглянуто суть поняття творчості, особливості наукової та художньої творчості. Висвітлено питання мистецтва та літератури як об'єкта соціології. У контексті ідей Е.Нєізвестного розкрито сутність радянської політичної соціальної системи. Визначено прогностичну функцію мистецтва, запропоновано класифікацію людей за рівнем їх інтелекту як наукову проблему. Проаналізовано вплив індивідуального характеру людини на її стосунки з іншими людьми.

Рассмотрены сущность понятия творчества, особенности научного и художественного творчества. Освещены вопросы искусства и литературы как объекта социологии. В контексте идей Е.Неизвестного раскрыта сущность советской политической социальной системы. Определена прогностическая функция искусства, предложена классификация людей по уровню их интеллекта как научная проблема. Проанализировано влияние индивидуального характера человека на ее отношение с другими людьми.

Освещены основные категории развития культуры и памяти. Проанализирована память как методологическое средство описания развития культуры, а также рассмотрены социокультурное пространство и синергетический процесс в развитии культуры и памяти. Определено, что память - это целостный социокультурный и социально-психологический феномен, объединяющий субъективные и объективные факторы общества, выявляющийся на уровне духовно-практических процессов.

Проаналізовано зміни образу природи у європейській філософії та культурі, визначено тенденції його фемінізації. Висвітлено причини виникнення та перспективи розвитку екологічного фемінізму, контекстуальну взаємозумовленість національної, екологічної та гендерної ідентичностей. Розкрито сутність гендерного виміру екологічної комунікації, специфіку екофеміністичних тенденцій в Україні.

Проанализированы изменения образа природы в европейской философии и культуре, определены тенденции его феминизации. Освещены причины и перспективы развития экологического феминизма, контекстуальная взаимообусловленность национальной, экологической и гендерной идентичностей. Раскрыты сущность гендерного измерения экологической коммуникации, специфика экофеминистических тенденций в Украине.

Узагальнено дані про особливості культурних процесів середини ХХ ст., відзначеного молодіжним рухом і відповідними тенденціями "проcтоти вираження" у сфері мистецтва, у тому числі в мас-культурному його виявленні.

Обобщены данные об особенностях культурных процессов середины ХХ ст., отмеченного молодежным движением и соответствующими тенденциями "проcтоты выражения" в сфере искусства, в том числе в масс-культурном его выявлении.

Clause is devoted to generalization of the cultural processes, given bout features, of middle ХХ centuries marked by youth movement and appropriate tendencies "simplicity of expression " in sphere of art, including in weights-cultural its detection.

Розглянуто питання філософії культури як культурної самосвідомості європейської людини, проблему візуалізації культури. Висвітлено синхронний та діахронний принципи в дослідженні форм культури. Розкрито сутність символу як найважливішого механізму пам'яті культури, описано наративну функцію культури.

Рассмотрены вопросы философии культуры как культурного самосознания европейского человека, проблема визуализации культуры. Освещены синхронный и диахронный принципы в исследовании форм культуры. Раскрыта сущность символа как важнейшего механизма памяти культуры, описана наративная функция культуры.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю702.22 + Ю6*671*321

Рубрики:

Гуманізм. Людинолюбство. Милосердя

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено історію української культури у глобально-цивілізаційному вимірі. Описано деякі особливості ренесансного періоду в Україні. Розкрито взаємозв'язок фольклорних традицій і мистецтва бароко Слобожанщини XVII - XVIII ст. Розглянуто питання наявності неокласичних тенденцій у культурі постмодернізму. Проаналізовано культуру спілкування викладача та студента як фактор формування особистості. Визначено деякі тенденції формування інформаційного суспільства в Україні. Запропоновано сучасний погляд на розвиток театрального процесу в країні. Розкрито вплив іноземної масової культури на формування вітчизняної театральної естетики. Акцентовано увагу на проблемах розвитку хореографії, фольклору, академічному і народно-інструментальному мистецтві, хорознавстві, тенденціях розвитку бібліотечно-інформаційної освіти. Висвітлено традиції та новації бібліотеки в соціокультурному просторі. Розглянуто нові інформаційні технології в сфері культури.

Освещена история украинской культуры в глобально-цивилизационном измерении. Описаны некоторые особенности ренессансного периода в Украине. Раскрыта взаимосвязь фольклорных традиций и искусства барокко Слобожанщины XVII - XVIII вв. Рассмотрены вопросы наличия неоклассических тенденций в культуре постмодернизма. Проанализирована культура общения преподавателя и студента как фактор формирования личности. Изложены некоторые тенденции формирования информационного общества в Украине. Предложен современный взгляд на развитие театрального процесса в стране. Раскрыто влияние иностранной массовой культуры на формирование отечественной театральной эстетики. Акцентировано внимание на проблемах развития хореографии, фольклора, академического и народно-инструментального искусства, хороведении, тенденциях развития библиотечно-информационного образования. Освещены традиции и новации библиотеки в социокультурном пространстве. Рассмотрены новые информационные технологии в сфере культуры.

На підставі узагальнення філософсько-історичних поглядів і напрямків наукової діяльності мислителів, науковців ХІХ - ХХ ст. досліджено поняття цивілізації. Наведено перелік історико-філософських та культурологічних праць щодо феномену цивілізації.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*671

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж68937 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі філософських, наукознавчих, культурологічних і містецтвознавчих аспектів розглянуто формування, розвиток і загальнофілософські основи спеціально-наукових уявлень щодо популярного культурологічного феномену примітива. Розглянуто специфіку та парадоксальну однозначність його теоретичного інтерпретування. Описано модифікації примітивного мистецтва.