Проводиться аналіз поглядів В.Липинського на проблему еліт, як проблему функціонування саморегулюючої системи суспільної ієрархії та ругулювання механізмів суспільної регенерації. Апелювання до консервативної традиції та зіставлення поглядів В.Липинського дає змогу виявити як спільні з нею підходи, так і суто авторські, що не містять аналогій із твердженнями репрезентантів елітистської парадигми.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12 + С5*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Соціологія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто актуальні проблеми еволюції світогляду та ментальності селянства. Наведено теоретико-пізнавальне обгрунтування історії ментальностей у контексті актуальних історичних досліджень в Україні. Визначено ключові параметри етнічної ментальності українців на етапі становлення модерністського суспільства. Розкрито культурологічні чинники етнонаціональної вдачі хліборобів-трударів. Проаналізовано історичну роль селянства в збереженні національної ідентичності українського народу.

Рассмотрены актуальные проблемы эволюции мировоззрения и ментальности крестьянства. Приведено теоретико-познавательное обоснование истории ментальностей в контексте актуальных исторических исследований в Украине. Определены ключевые параметры этнической ментальности украинцев на этапе становления модернистского общества. Раскрыты культурологические факторы этнонационального характера хлеборобов-тружеников. Освещена историческая роль крестьянства в сохранении национальной идентичности украинского народа.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.12

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено трансформацію соцільної структури суспільства у перехідний період. Розкрито поняття "середній" клас, проблему його формування. Зазначено, що існування потужного "середнього" класу є гарантом політичної стабільності, дає змогу вибирати й проводити поміркований курс в економічній, соціальній та політичній сферах суспільства.

Исследована трансформация социальной структуры общества в переходной период. Раскрыто понятие "средний" класс. Рассмотрена проблема создания и формирования "средней" прослойки и "среднего" класса. Отмечено, что существование мощного "среднего" класса является гарантией политической стабильности, даёт возможность выбирать и проводить размеренный курс в экономической, социальной и политической сферах общества.

Розглянуто теоретичні аспекти поведінки груп та організацій, досліджено логіку взаємовідносин членів різних за розміром груп, обгрунтовано твердження про узгодженність дій та ефективність малих груп. Висвітлено питання профспілок та економічної свободи, проаналізовано процес виникнення робітничих організацій, аргументовано існування в них примусового членства як необхідної умови виживання такої групи. Проведено всебічне дослідження теорій держави та класу, проаналізовано сучасні ортодоксальні теорії груп тиску (Джона Р.Коммонса, Бентлі, Трумена, Латема), з'ясовано логіку їх дій. Запропоновано нові підходи щодо аналізу поведінки учасників груп тиску - теорії "побічного продукту" та "спеціального інтересу". Стверджується, що членство в організаціях тиску та їх влада - результат не лобістських досягнень, а побічний ефект іншої їх діяльності.

Освещены теоретические аспекты поведения групп и организаций, исследована логика взаимоотношений членов разных по размеру групп, обоснованно утверждение о слаженности действий и эффективности малых групп. Рассмотрены вопросы профсоюзов и экономической свободы, проанализирован процесс возникновения рабочих организаций, аргументировано существование в них принудительного членства как необходимого условия выживания такой группы. Осуществлено всестороннее исследование теорий государства и класса, проанализированы современные ортодоксальные теории групп давления (Джона Р.Коммонса, Бентли, Трумена, Латема), определена логика их действий. Предложены новые подходы относительно анализа поведения учасников групп давления - теории "побочного продукта" и "специального интереса". Установлено, что членство в организациях групп давления и их власть - результат не лобистских достижений, а побочный эффект другой деятельности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю6*422.6

Рубрики:

Соціальна філософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено погляди відомого французького філософа, письменника, публіциста, вченого-медіолога Р. Дебре щодо французької інтелігенції, її структурних ієрархій, звичок й інституцій. Проаналізовано вплив інтелектуалів на суспільство, політику, культуру. Запропоновано аналіз і критику "інтелектуальної влади" у Франції з використанням оригінального методу "медіології", що вивчає "парадокси та загадки культурних трансмісій" - технічних засобів передачі та розповсюдження знаків, практичних і інституційних опосередкувань, які уможливлюють життя смислів у культурі.

Освещены взгляды известного французского философа, писателя, публициста, ученого-медиолога Р. Дебре на французскую интеллигенцию, її структурные иерархии, привычки и институции. Проанализировано влияние интеллектуалов на общество, политику, культуру. Предложены анализ и критика "интеллектуальной власти" во Франции с использованием оригинального метода "медиалогии", изучающей "парадоксы и загадки культурных тнансмиссий" - технических средств передачи и распространения знаков, практических и институционных опосредствований, делающих возможной жизнь смыслов в культуре.

Розкрито механізм породження внутрішньофірмової ідеології, її генезис у структурі соціального організму виробничого типу. Проаналізовано природу, сутність і зміст, а також основні функції внутрішньофірмової ідеології, як сукупності духовних процесів, зумовлених життєдіяльністю формальної організації. Вивчено умови та чинники функціонування внутрішньофірмової ідеології, механізм її впливу на економічну поведінку працівника фірми. Розроблено технологію проектування та класифіковано можливі зміни даної ідеології за умов ринкової моделі розвитку суспільства.

Встановлено основні опозиційні структури та конструктивні принципи різноманітних модифікацій класичного дискурсу про еліту шляхом з'ясування специфіки історичного розгортання даних дискурсів, зокрема, особливостей теоретизації їх вузлових положень (формування ідеї еліти, окреслення способів виокремлення еліти, а також механізмів і форм її легітимації (самолегітимації)). Здійснено деконструктивну рефлексію над класичним дискурсом про еліту з метою виокремлення трансісторичних засад буття еліт і духовно-інтелектуального призначення феномену еліти у соціокультурному просторі. Розкрито зумовленість історичних формоутворень еліти про неї у контексті історичних типів соціальності (премодерн, модерн, постмодерн). З'ясовано витоки специфіки дискурсу про національну еліту, особливості його формування у посткомуністичному українському просторі. Визначено основні типи та характерні ознаки зазначеного дискурсу, а також окреслено можливу стратегію формування постсучасного дискурсу про українську еліту.

Вперше у вітчизняну філософію освіти введено поняття елітарності та еліти як ціннісних вимірів особистості, що потенційно здатні формуватися в процесі набуття вищої освіти. Обгрунтовано значення особистісного самовизначення студентської молоді як механізму формування елітарності. Зроблено розмежування понять елітарної й елітної освіти. З'ясовано, що створення концепції формування елітарної особистості українського суспільства залежить від його потреб та ідеалів. Визначено основні якості елітарної особистості відповідно до функцій еліти. Обгрунтовано необхідність елітаризації тієї категорії осіб, перед якими стоїть завдання формування майбутньої національної еліти - педагогів, оскільки тільки елітарна особистість здатна адекватно реагувати на виклики часу (зокрема модернізаційні процеси сучасної цивілізації), може впливати та брати участь у формуванні національної еліти.

Здійснено системний аналіз і розроблено типологію форм партнерства. Особливу увагу приділено аналізу його суб'єктивних засад та умов формування суб'єктивності партнера. Визначено, що партнерська взаємодія виражає природну потребу людини у співробітництві на паритетних засадах, у взаємному визнанні людей одним одного. Доведено, що ствердження партнерських відносин на усіх рівнях політичного та соціального життя є суттєвим фактором становлення та розвитку громадянського суспільства.

Досліджено вчення про громадянське суспільство та середній клас, а також генезу філософських поглядів на громадянське суспільство в історії філософії. Розкрито процес становлення та розвитку громадянського суспільства та середнього класу, а також їх взаємовплив. З'ясовано структуру, принципи та категорії основних вчень про громадянське суспільство та середній клас. У порівняльному аспекті проаналізовано процеси формування класів в індустріальному та постіндустріальному суспільствах, виявлено схожі особливості, а також принципові відмінності у перебігу процесів класоутворення в цих двох типах суспільств. Висвітлено основні етапи розвитку вчення про громадянське суспільство та середній клас. Виявлено актуальні елементи цих вчень й окреслено шляхи їх задіяння сучасною вітчизняною соціальною філософією.

Розроблено пізнавальну концепцію аналізу статусу особистості як соціального феномену, який є рушійною силою в соціумі, його функцій та чинників формування та реалізації. Визначено, що соціальний статус особистості є суспільно-усвідомленим легітимним інституалізованим еталоном поведінки індивіда в сучасному структурованому та ієрархізованому суспільстві, результатом досягнення конкретної позиції та реалізації певної соціальної ролі, водночас, він є специфічною формою відображення соціальної структури суспільства та окремих інституцій, а також формою відтворення відповідних очікувань індивідів. Зазначено, що соціальний статус особистості як один з конститутивних моментів у процесі формування соціальної структури стабільного суспільства в перехідні періоди, постає найбільш ефективним засобом його переструктурування та є чинником динамізації суспільного розвитку. Відзначено, що інституційними механізмами стабільного суспільства, які здійснюють тестування, селекцію та розподіл індивідів у межах системи статусних відносин, забезпечують соціальну мобільність, є сім'я, система освіти, професійні, політичні та громадські організації. Особливістю процесів статусної ієрархізації соціального простору є формування корпоративних спільнот, функціонування яких значною мірою нівелює дію традиційних соціальних інститутів та спричиняє деструктуризацію, маргіналізацію суспільства та виникнення соціальних "мутантів".

Розкрито соціально-філософський зміст концепцій національної еліти. Проаналізовано погляди прихильників теорії еліт від античності до сучасності. Розглянуто національну еліту як феномен соціального буття, а також як соціально-філософську категорію та її зміст визначено через поняття суспільство, соціальна структура, маса, нація. Подано визначення української національної еліти. Використано структурно-функціональний аналіз для характеристики типів еліти сучасного українського суспільства. Зіставлено різні міркування щодо еліти як феномену суспільного буття та елементу соціальної структури. Висвітлено питання формування національної еліти. Розглянуто погляди мислителів української діаспори Д. Донцова та В. Липинського щодо ідеї української національної держави та еліти. Установлено, що соціальна трансформація в Україні призвела до порушення рівноваги еліт, а політична - контролює основні ресурси.

На базі концепцій західних футурологів Д.Бела, Г.Кана, А.Вінера запропоновано підхід до характеристики наукової інтелігенції як головного агента створення нових форм постіндустріальної соціальної структури на шляху до інформаційного суспільства. Проаналізовано специфіку суспільного буття наукової інтелігенції України та зроблено висновок, що інтелігенція може являти собою ключовий рушійний фактор демократичного реформування суспільства. З'ясовано, що науково-технічна революція призвела до зростання впливу науково-технічної та гуманітарної інтелігенції на ці процеси. Розглянуто процес вироблення науковою інтелігенцією своєї ідеології (технологічного лібералізму) та системи рекрутування (університетів, елітарних учбових закладів). Установлено, що тенденція інтеграції науки й освіти є перспективною. Виявлено, що найважливішою функцією наукової інтелігенції є вироблення наукового знання, а за умов, коли влада переміщується до рук людей, що володіють знаннями, наукова діяльність набуває великого значення. Зроблено висновок, що наука в Україні вимагає підтримки на різних організаційних рівнях.