Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.204

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены актуальные проблемы и различные аспекты интенсивно развивающего нового направления науки - синергетики. Показана инновационная природа синергетического подхода и его роль как интегратора науки. Раскрыта сущность инноваций, исследованы проблемы возникновения и внедрения нововведений в различные социальные системы. Установлен механизм самоорганизации синергетической теории и ее становящегося понятийного аппарата. Проведен сравнительный анализ моделей синергетики и истории развития науки, теории саморазвивающихся систем и ее понятийного аппарата на основе использования новейших приемов современной методологии.

Освещена проблема системности в цикле философских и валеоэкологических наук второй половины ХХ ст. Раскрыты методологические основы системного подхода, а также содержание его понятий. Рассмотрены его принципы, истоки и эволюция в современной методологии научного познания. Проанализированы наиболее распространенные варианты общей истории систем. Рассмотрены различные направления системности познания как ступени тектологического движения мысли. Предложена концепция генезиса системных представлений в науках химического цикла. Приведено соотношение между всеобщими понятиями системного ряда и их конкретизации - специфическими понятиями (на примере понятий функционально-экстероформно-системного ряда). Рассмотрены вопросы социального прогнозирования, а также глобальные проблемы современности. Освещен опыт системного анализа валеологии и экологии человека.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.2 + Ю212.1 + Ч210.5

Рубрики:

Закономірності розвитку науки

Філософська концепція матерії

Наука як суспільне явище

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розглянуто різноманітні підходи до побудови логічної структури навчальних курсів. Проаналізовано зміст сучасних початкових курсів з природничо-технічних дисциплін. Розкрито критерії формування програм для освітніх установ на підставі принципу євроінтеграції. Запропоновано універсальну методику побудови логічної структури навчального курсу та навчального посібника.

Рассмотрены разнообразные подходы к построению логической структуры учебных курсов. Проанализировано содержание современных начальных курсов по естественно-техническим дисциплинам. Раскрыты критерии формирования программ для образовательных учреждений на основе принципа евроинтеграции. Предложена универсальная методика построения логической структуры учебного курса и учебного пособия.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю25в + Ю251.201 + Ч210.5

Рубрики:

Наука і час. Наука та епоха

Наука як суспільне явище

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Розкрито сутність російського формалізму як міждисциплінарної гуманітарної теорії, в якій синтезовано ідеї естетичного, лінгвістичного та історичного характеру. Проаналізовано передумови виникнення та витоки нової філософської парадигми. Висвітлено теоретичну спадщину представників формального методу в Росії, вивчено рецепцію його основних положень у сучасному культурно-історичному контексті. Проведено дослідження базових ідей російських формалістів, зокрема, розглянуто співвідношення форми та змісту художнього твору, процеси інтерпретації та творчості, визначено зміст понять "прийом" та "осторонення", а також релятивізму та конструктивного принципу. Показано спільність методологічних засад літератури та живопису у російському формалізмі. Розкрито вплив ідей російських формалістів на формування структуралізму й англо-американської Нової критики. Доведено високий науковий і творчий потенціал теорії формального методу.

Раскрыта сущность российского формализма как междисциплинарной гуманитарной теории, в которой синтезированы идеи эстетического, лингвистического и исторического характера. Проанализированы предпосылки возникновения и истоки новой философской парадигмы. Изучено творческое наследие представителей формального метода в России, показаны особенности рецепции его основных положений в современном культурно-историческом контексте. Проведено исследование базовых идей российских формалистов, в частности, рассмотрено соотношение формы и содержания художественного произведения, процессы интерпретации и творчества, определено содержание понятий "прием" и "отстранение", а также релятивизма и конструктивного принципа. Раскрыта общность методологических основ литературы и живописи в российском формализме. Проанализировано влияние идей российских формалистов на формирование структурализма и англо-американской Новой критики. Доказан высокий научный и творческий потенциал теории формального метода.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю251.20 + Ю811.52

Рубрики:

Наукова творчість. Наукові відкриття

Комічне

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено ідейні витоки постмодерністського розуміння свободи крізь призму новітньої філософії науки. Компаративно проаналізовано спорідненість концепції "нового раціоналізму" Г. Башляра та постмодерністського "стану духу" Ж.-Ф. Ліотара.

Розглянуто інтеграцію та диференціацію як єдиний процес розвитку науки. Проаналізовано найпростіші системні моделі наукового знання - компонування та декомпонування. Зв'язки між інтеграцією та диференціацією представлено через подвійне системне моделювання (запропоноване А. Уйомовим).

Розглянуто питання, пов'язані з визначенням умов розгортання когнітивних можливостей учених у науковій діяльності.

Показано содержание, которое вкладывал В. И. Вернадский в понятие "научный аппарат" и значение, которое он ему придавал в развивающейся науке.

Проведено принципово новий аналіз традиційних категорій гносеології - сутності та явища, змісту і форми, необхідності і випадковості, можливості та дійсності та ін., що грунтується на принципах цілісності, системності та припускає створення новітніх пізнавальних моделей, які можуть виступати засобом дослідження самоорганізації та саморозвитку. Розроблено загальну схему розгортання системного підходу, визначено її роль в обурунтуванні категорій гносеології.Досліджено проблему цілісності та специфіку співвідношення "ціле - частина" у сучасному світорозумінні. В контексті дослідження категорії гносеології набувають принципово нового значення та обурунтовують не тільки об'єктивні внутрішні та зовнішні зв'язки об'єкта, що пізнається, але й замасковані, невизначені зв'язки, які виникають без початкової необхідності і розгортаються в процесі розвитку об'єкта.

Побудовано найбільш повний зв'язний список системних параметрів. Запропоновано класифікаційну схему параметрів, яка здатна передбачити принципово можливі системні закономірності. Виділено найбільш практично значимі атрибутивні системні параметри як базу дослідження та виявлено системні закономірності як стійкі повторювані зв'язки між системними параметрами. Показано можливості застосування одержаних системних закономірностей у дослідженні філософських проблем.

Дисертація присвячена обгрунтуванню можливостей конструктивного використання параметричної загальної теорії систем, а також вживаної нею мови тернарного опису, для раціонального аналізу ряду гносеологічних проблем, таких, як встановлення адекватності методу, функціонування принципів у теоретичному дослідженні, толерантність системного підходу до розв'язання метафізичних питань, утвердження самої гносеології як теоретичної концепції, контроверсивність напрямків мислительної діяльності, співвідношення істинності та зрозумілості, сумісність концептуальних каркасів, критерій розуміння тощо. Тим самим розвивається новий напрям у гносеології - системологічна теорія пізнання.

Запропоновано визначення змісту наукової творчості як засади інноваційної діяльності та її наслідків. Обгрунтовано актуальність установлення взаємовідношення між науково-пізнавальною діяльністю та її інноваційними наслідками у соціальному контексті існування науки в добу глобалізації. Даний контекст розкрито шляхом представлення наукової творчості як засади інноваційної діяльності. Обгрунтовано положення про взаємодоповнюваність творчого та логічного за зміни засад наукової раціональності. Розмежовано поняття творчої та креативної діяльності як моделі опису науково зумовлених інновацій доби глобалізації. Виявлено, що концепції творчості, які розкривають зміст інноваційної діяльності у сучасній науці, формують методологічні зрушення, систематизовані у моделі "інтелект - алгоритм - продукт", яка враховує два джерела новацій, а саме: творчо-креативні ситуації, інноваційно-інвестиційну діяльність.

Проаналізовано тенденції до єдності природничого та соціогуманітарного знання на сучасному етапі розвитку наукового пізнання. Висвітлено різноманітні підходи щодо питання співвідношення цих знань. Виявлено проблеми єдності природничих і соціогуманітарних наук. Показано можливості їх вирішення у контексті постнекласичної науки. Значну увагу приділено міждисциплінарності та взаємодії різних дисциплін у комплексних дослідженнях, що зумовлює можливість досягнення єдності природничого та соціогуманітарного знання. Зазначено, що в сучасній філософії науки методологічна єдність взаємопов'язується не з єдиним методологічним взірцем, а з взаємодоповнюваністю методів. На підставі аналізу моделей наукового знання, що претендують на універсальність, виявлено спільні риси у структурі даних знань. Відзначено, що тенденція до єдності природничих і соціогуманітарних наук поглиблюється у постнекласичній науці.

Розроблено концепцію віртуально-мережевої інтелектуалізації свідомості індивіда в процесі інтенсивної роботи у середовищі інтерактивного кіберпростору, яка відбувається шляхом безпосередньої комунікації природного та штучного інтелекту і обминає традиційні соціальні структури. Висвітлено позитивні та негативні аспекти функціонування подібної елементарної комунікативної структури, визначену складноорганізованою системою відкритого типу та підпорядковано законам самоорганізації та еволюції у природному просторі подій та інтерактивних можливостей Internet.

Розглянуто методологічні можливості синергетичної парадигми в поглибленні предметного поля соціального пізнання. Ідеї та принципи синергетики, нового міждисциплінарного наукового напрямку, представлено в їх історичному та загальнотеоретичному аспектах. Запропоновано новий панорамний підхід щодо вивчення соціосинергетичних інтерпретацій, існуюючих у вітчизняних, російських і західних дослідженнях. Здійснено реконструкцію самоорганізаційної динаміки в соціальному середовищі, на базі якої уточнено зміст ігрових явищ, міфологічних соціальних спільностей на підставі опису проявів соціосамоорганізаційної тектоніки та дії самоорганізаційних механізмів соціальної зміни. Розглянуто основні теоретичні ідеї І.Пригожина та визначено їх ефективність для сучасного гуманітарного пізнання. З'ясовано роль синергетики як загальнонаукової програми. Проаналізовано соціосинергетичні параметри комунікативного середовища сучасної науки. Відзначено, що необхідність формування нової методології дослідження суспільства в синергетичному контексті обумовлює недостатня ефективність традиційних підходів (зокрема, формаційного) щодо визначення адекватних причин переходу на якісно інший рівень соціуму за умов нестабільного існування. Доведено, що використання соціосинергетичної методології у дослідженні соціуму дозволяє визначити нові соціальні стратегії та орієнтири суспільного розвитку.

Рассмотрены понятия гения и формализма в науке, обоснованы научные заблуждения. Представлено новое научное направление - теоретическая зооинженерия. Охарактеризированы искренность и объективность в науке, приведено решение глобальных проблем. Уделено внимание сопоставлению педагогического процесса и науки, описана исходная и перспективная концептуальная модель специалиста. Проведен анализ репрессированной науки и отражено игнорирование принципов науки.