Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: ДС45618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: ДС45618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: ДС45618 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено універсально-культурну структуру художнього тексту. Доведено, що ця структура визначається базовими формами світовідношення, які в культурі трансформуються в її універсалії. Дано оригінальне визначення культури як засобу ствердження життя. Виявлено, що її універсаліями виступають категорії граничних підставин та відповідні до базових форм підтримки життя світоглядні "коди". На прикладі збірника новел Маргарити Наварської "Гептамерон" виявлено "априорну" універсально-світоглядну структуру новели та на підставі розроблених методик реконструйовано відсутні у ньому сюжети.

Досліджено проблеми співвідношення людського розуму та штучного інтелекту в світлі сучасної кризи раціональності та раціоналізму. Висвітлено підходи до розуміння поняття раціональності у філософській спадщині, від класичного до постнекласичного розуміння раціональності. Під час визначення підвалин традиційного філософського мислення в дисертації з'ясовано єдність та розбіжність людського розуму та штучного інтелекту, розуміння природи штучного інтелекту. Це дозволило висловити аргументи на користь визнання переходу від механістичного розуміння раціональності на точку зору філософського розуму, а отже, надало право вважати філософський розум єдиним принципом, як науку про природу, так і про культуру.У роботах європейських та американських спеціалістів, присвячених дослідженню теоретичного змісту можливостей застосування штучного інтелекту поза увагою залишається головна ідея щодо цілеспрямованості напрямків діяльності подібних машин надати цій ідеї принципове тлумачення та застосувати її для критики звуженого розуміння раціональності - таке завдання здається особливо актуальним в Україні, коли в наявності ряд криз, породжених процесом раціоналізації. І перш за все - криза екологічна, що поглиблюється та розширюється з кожним днем, що вже загрожує самому існуванню людини на Землі.

Розглянуто нормативний підхід однієї з висунутих філософських теорій постсучасності (комунікативної) з проблем останнього обгрунтування етики і зроблено спробу довести, що внаслідок такого підходу багатотисячолітніх "ідолів" існування - розум і віру - витіснено на периферію буття.

Визначено та виділено основні типи знання раціонального дискурсу. Тип знання детермінує конфігурацію конкретного поля знання. Досліджено генезис видів знання, міру їх детермінованості конкретним культурно-історичним контекстом. Вивчено їх взаємну кореляцію та умови взаємодоповнення. Визначено диспозиції знання, їх культурно-історичні форми. Кожній культурно-історичній епосі притаманні конкретні епістемологічні принципи побудови знання. Виявлено компліментарність специфіки знання раціонального дискурсу з особливостями системи освіти у контексті європейської культури.

Рассматривается проблема взаимоотношений между мозгом и разумом. В ней проявилась та пронизывающая всю западную философскую традицию неразрешенность, в которой, в зависимости от эпохи, противостоят то материя и форма, то тело и душа. Акцентируется внимание на человеческом разуме, где раскрывается сущность глобального и частичного, интегрированного и модулированного, символического и несимволического. Исследуется возможность использования идеи "нейронных сетей" для создания общей модели мозга и разума.

Висвітлено проблеми сучасної практичної філософії як прикладної етики, розроблені на засадах комунікативної парадигми К.-О.Апель, Ю.Габермас, Д.Бьолер, В.Кульман, П.Ульріх, В.Гьосле. Це проблеми дискурсивного обгрунтування принципів моралі, взаємовідношення універсалістських норм із цінностями традиційних етносів соціокультурних життєвих форм, функціонування моральних належностей у системах сучасного суспільства - політиці, економіці, науці тощо. Зміст комунікативної теорії розкрито у порівнянні з класичною філософією моралі та на тлі дискусій її представників з теоретиками постмодернізму, неоконсерватизму, комунітаризму, неомарксизму, системної теорії тощо. Обгрунтовано значення комунікативної етики відповідальності з метою ціннісної переорієнтації та духовно-морального оновлення суспільства, розв'язання політичних та етнічних конфліктів, вирішення екологічних проблем.

Викладено оригінальну концепцію сучасної діяльності людини - феномена світу. Досліджено структуру та функціонування психіки - першопричини змін у суспільних відносинах і перетвореннях природи у планетарних масштабах.

Рассмотрены основные особенности формирования современной социокультурной парадигмы. Особое внимание уделено важнейшим характеристикам разума как ключевой категории культуры, а также тем стратегиям и императивам, которые будут задавать направление развития цивилизации ХХІ в.

Розглянуто проблему ціннісного вибору, а також людиновимірного характеру системних цінностей. Детально проаналізовано "онтологічний" та "комунікативний" повороти сучасної філософської та етичної думки. Значну увагу приділено ціннісному аспекту досвіду свідомості, а також проблемі раціональності наприкінці XX ст.

Розглянуто коло актуальних філософських проблем, пов'язаних із сучасною кризою класичної концепції раціональності, входженням наукового дискурсу в якісно новий стан, постмодерністською деконструкцією метафізики раціоналізму, наративізацією та герменевтизацією практики сучасної науки. Показано, що сучасне оновлення методологічної культури перебуває під зростаючим впливом двох "каталізаторів". Роль першого відіграють "науки про складність", когнітивні науки та квантово-польова космофізика, а другого - процеси деконструкції, що оновлюють ядро традиційної філософії. Головні з них: "лінгвістичний поворот у філософії", деконструкція "об'єкт-суб'єктної" схеми, наративізація та герменевтизація когнітивних практик сучасної науки. Запропоновано нетрадиційне критико-рефлексивне осмислення сучасного стану наукового дискурсу, подано власну оцінку когнітивних, епістемологічних, соціальних наслідків сучасних трансформацій методологічної культури науки.

Розглянуто явище наукової раціональності, проаналізовано взаємозв'язок мови, мислення і логічних правил оперування поняттями. На підставі зазначеного аналізу зроблено спробу відокремити інваріантні властивості наукових теорій незалежно від часу і місця їх створення. Підкреслено, що такі властивості обумовлені лише формою виразу наукового знання і пов'язані з його логічною структурою. Висунуто тезу про те, що поняття "наукова раціональність" доцільніше пов'язувати саме з формальним, а не зі змістовим боком наукових теорій. Зроблено висновок щодо неможливості існування різних типів наукової раціональності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4 + Ю6*328.95 + Ф082

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Соціальна філософія

Політична мова (дискурс, текст, журналістика)

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено важливі загальнотеоретичні та прикладні проблеми функціонування раціонального та ірраціонального як способів мислення та поведінки особи, колективу, соціальної групи, нації та їх проявів у гуманітарному знанні. Розроблено гносеологічну концепцію соціально-філософського аналізу розвитку та взаємодії раціонального та ірраціонального в сферах суспільної науки, освіти та виховного процесу на різних етапах соціокультурного розвитку, згідно з якою раціональність та ірраціональність, які мають різні форм виявлення, є загальнолюдськими якостями, характеристиками інтелекту, потенційно рівноправними методами пізнання дійсності, теоретичними чинниками екзистенційного самовизначення індивіда в реалізації цінностей сучасної культури, хоча з розвитком науки та освіти раціональне все більше виявляє свою конститутивну роль. Зазначено, що багатозначність понять "раціональність" та "ірраціональність" дає змогу використовувати їх як базові в методологічних і світоглядних підходах суспільних наук, у розробці методів освіти та виховання особистості, формуванні смисложиттєвих світоглядних і гносеологічних форм освоєння дійсності.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю225.4

Рубрики:

Раціональне пізнання. Розум

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Висвітлено питання теорії сучасних суспільних змін, зокрема, розглянуто роль розуму в житті західного суспільства та в формуванні суспільства індустріального. Розкрито погляди Е.Гелнера - відомого англійського соціолога, філософа та соціального антрополога на сутність і різноманітність раціонального досвіду, взаємозалежність розуму та культури, розуму та пристрасті, проблеми влади та політики.

Освещены вопросы теории современных социальных изменений, в частности, рассмотрена роль разума в жизни западного общества и в формировании общества индустриального. Изложены взгляды Э.Гелнера - известного английского социолога, философа и социального антрополога на сущность и разнообразие рационального опыта, взаимозависимость разума и культуры, разума и страсти, проблемы власти и политики.

Проаналізовано проблему співвідношення інтелекту і інтуїції в процесі пізнання і перетворення права. Надано розуміння інтелекту і інтуїції. Незважаючи на властиві їм особливості, вони розглядаються взаємозв'язаними сторонами єдиного пізнавального і освітнього процесу права. Ефективність останніх припускає взаємодію інтелекту і інтуїції, тобто, вони повинні розглядатися не як взаємовиключні, а взаємодоповнюючі явища.

Рассмотрены некоторые философские проблемы, связанные с толкованием и реализацией дискурса как явления XX - XXI вв., обусловленного появлением нового философского мышления.