Проаналізовано становлення сучасного дискурсу тіла та виокремлено його основні етапи, які відображають критичне осмислення, заперечення та спростування метафізичного принципу десоматизації людини, властивого модерній філософії. Всебічно розглянуто засадничу роль тілесності в конституюванні соціальної реальності й основних соціокультурних феноменів.

Проанализированы вопросы возникновения современного дискурса тела и выделены его основные этапы, которые отражают критическое осмысление, отрицание и отвержение метафизического принципа десоматизации человека, свойственного модерной философии. Всесторонне рассмотрена основополагающая роль телесности в конституировании социальной реальности и основных социокультурных феноменов.

Раскрыты содержание понятия человеческой телесности, а также взаимосвязь телесного и духовного начал в их взаимных, исторически сконструированных человеческим сознанием сближениях и отдалениях в нескольких гуманитарных эписистемах. Освещены проблема дифференциации понятий прекрасного и красивого, а также особенности применения математических методов к познанию эстетических объектов. Рассмотрено понятие телесности в религиозных интерпретациях, софийной эписистеме, а также социокультурном измерении.

Розглянуто соціокультурні трансформації духовності, обгрунтовано необхідність парадигмальних змін концепту духовності за сучасних умов. Розкрито суть поняття духовності, виявлено та обгрунтовано його філософський статус, доведено значущість духовності як необхідної умови самозбереження та саморозвитку особистості, суспільства, цивілізації. Висвітлено історичний досвід і філософські можливості осягнення духовності.

Рассмотрены социокультурные трансформации духовности, обоснована необходимость парадигмальных изменений концепта духовности в современных условиях. Раскрыта сущность понятия духовности, определен и обоснован его философский статус, доказана значимость духовности как необходимого условия самосохранения и саморазвития личности, общества, цивилизации. Освещен исторический опыт и философские возможности обозрения духовности.

На підставі поєднання новітнього та архаїчного підходів до осмислення людини всебічно досліджено символіку людського тіла. Значну увагу приділено глибинній аналогії між будовою людського тіла та Деревом життя в Едемському саду, символіці функцій органів тіла у словах давньоєврейської мови. Розкрито єдність стародавніх містичних знань, притаманних всім древнім народам і культурам, містичних поривань до прихованої істини. Даний підхід дає змогу глибше зрозуміти феномен людини, знайти єдине джерело велінь розуму та серця.

На основе соединения новейшего и архаического подходов к осмыслению человека всесторонне исследована символика человеческого тела. Значительное внимание уделено глубинной аналогии между строением человеческого тела и Деревом жизни в Эдемском саду, символике функций органов тела в словах древнееврейского языка. Раскрыто единство древних мистических знаний, присущих всем древним народам и культурам, мистическим порывам к скрытой истине. Данный подход дает возможность глубже понять феномен человека, найти единый источник веления ума и сердца.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26

Рубрики:

Душа і тіло

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Освещены вопросы феноменологии, дискурса, грамматологии, риторики, этоса и эроса моды. Рассмотрена мода в контексте метаэкологической проблематики, модерна и постмодерна, авангарда. Проанализирована мода как дизайн и инобытие человека.

Проаналізовано один із напрямків сучасної філософської антропології - персональне соматичне буття у різних аспектах, розглянутих як найважливіші життєві стани людини, такі як страх, сором, задоволення і страждання. Досліджено темпоральність соматичного буття, багатоманітність його модифікацій та субкультурних модусів. Розкрито етносоматичні особливості соматичного буття, специфіку соматичної пам'яті.

Проанализировано одно из направлений современной философской антропологии - персональное соматическое бытие в разных аспектах, рассмотренных как наиболее важные состояния человека, такие как страх, стыд, удовольствие и мучение. Исследованы темпоральность соматического бытия, многообразие его модификаций и субкультурных модусов. Раскрыты этносоматические особенности соматического бытия, специфика соматической памяти.

Проаналізовано вплив людської тілесності на характер і темперамент особистості, формування її духовності. На підставі основних положень філософії життя систематизовано історико-філософський матеріал з питань взаємозалежності та взаємодії духу і плоті в аспекті єдиної людської сутності. Розкрито зміст понять людських почуттів (гідності, щастя, любові, самопожертви) у контексті станів людської тілісності.

Проанализировано влияние человеческой телесности на характер и темперамент личности, формирование ее духовности. На основании основных положений философии жизни систематизирован историко-философский материал по вопросам взаимозависимости и взаимодействия духа и плоти в аспекте единной человеческой сущности. Раскрыто содержание понятий человеческих чувств (достоинства, счастья, любви, самопожертования) в контексте состояний человеческой телесности.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.261

Рубрики:

Психосоматика

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено проблеми тілесної самоідентифікації людини за умов культурних трансформацій. Запропоновано визначення даного поняття як процесу набуття особистої індивідуальності шляхом відтворення власного тілесного образу у співвідношенні з антропо-культурними зразками, що є основою для набуття культурної, соціальноЇ, політичної та інших ідентичностей як необхідних умов для самореалізації особистості. Акцентовано увагу на сутності та перспективах реалізації соматичних прав людини, тобто вимог визнання прав власності на своє тіло, на тілесну самоідентифікацію та самодетермінацію. Проаналізовано теоретичні підстави для формування та розширення можливостей їх реалізації за умов активного розвитку наукових технологій, кризи традиційної системи цінностей і трансформації сучасної культури.

Проаналізовано метафізичне коріння відчуття та сприйняття людини з її схильністю до суб'єктивізму, прагнення побачити внутрішню нескінченність у персональних суб'єктивних переживаннях. Обгрунтовано унікальну індивідуальність персонального соматичного буття, яке визначається як результат самоздійснення людини в амбівалентності відчутих і пережитих екзистенційних ситуацій. Розглянуто соматичне буття як результат проникнення в тілесність чистих мисленнєвих конструкцій екзистенціалів, які переживаються людиною. Показано, що соматичне буття є станом людини, який реалізується в процесі проживання життя та переживання почуттів і виявляється у персонально-відчуваних екзистенціалах, зокрема, страху, сорому, радості, які проявляються у задоволенні та стражданні. Зауважено, що соматичне буття людини створює нову онтологічну ситуацію, в якій бажання бути реалізується шляхом задоволення певних тілесних потреб, але не збігається з життям організму. Запропоновано тезу, що людина знаходить себе у світі не як думка, а як персона, якій необхідно жити та бути, а тому соматичність - це не є натуральна речовинність, а феноментальна тілесність, наповнена екзистенціальними модусами, завдяки яким людина проживає та переживає життєві ситуації. У екзистенціально-антропологічному ракурсі персональне соматичне буття набуває нових властивостей і характеристик, які повніше відображають багатоваріантність проявів людяного в людині.

Обгрунтовано необхідність вивчення проблеми співвідношення тілесності та соціальності в людині та суспільстві, базуючись на елементах багатомірності. Досліджено особливості даного співвідношення, починаючи від періоду соціоантропогенезу та в усі наступні епохи. Показано, що криза сучасного суспільства аналогічна тій, що існувала на етапі соціоантропогенезу. Виділено основні соціальні функції тілесності. Показано, що скінченність людської тілесності призводить до вироблення в суспільстві способів освоєння смерті, з кожним з яких пов'язана соціальна функція смерті. На підставі результатів дослідження показано, що проблема співвідношення тілесності та соціальності спричинює не лише значний інтерес, як мало розроблена сфера, але і відповідає соціальним запитам сучасного суспільства.

Висвітлено суть поняття "живі сили" організму з використанням категорії "Рід" - єдиного системного різноманіття змісту "живого організму" (і життя як такого взагалі), а також видові відмінності, що становлять системне різноманіття та способи прояву "живої сили". Відзначено, що принциповим для даного дослідження є визначення протилежності між: "фізичною" (механічною) і "живою силою організму". Сила визначається як здатність опрацювати (у фізичому розумінні) або вивести зі стану спокою деяке фізичне тіло. На противагу цьому "живу силу" організму визначено як діючу творчу активність (інтелектно-інноваційну креативність у конкурентному середовищі взаємодії штучного та природного інтелектів у біосферному та ноосферному вимірах людського буття). Тобто така творча активна сила організму, що забезпечує його відтворення, збереження і системно цільовий, вибірково спрямований розвиток, зміст якого відображається (для людини) усвідомлено поставленою метою, тобто ідеальністю (волі, розуму, душі) залежно від стану та потенційних можливостей наявних матеріальних сил людської тілесності.

Розглянуто проблему духовно-морального виховання як основи цілісного розвитку особистості та пошуку методологічних підходів, які дозволяють утвердити пріоритет духовно-моральної складової у вихованні, самовихованні та самовдосконаленні особистості. Здійснено історико-філософський аналіз ідеї двоїстості людської природи, показано її значення для особистості та суспільства з давніх часів до сучасного періоду. Доведено доцільність використання даної ідеї як філософсько-методологічної основи принципу природовідповідності у вихованні. Доведено, що запропоноване розуміння принципу природовідповідності у вихованні, який враховує двоїстість людської природи, є основою для розрізнення двох типів ставлення до життя - розсудково-споживацького, що відповідає нижчій природі людини, та розумово-відповідального, що відповідає проявам вищої природи. На підставі даного підходу щодо розуміння виховання згідно з природою обгрунтовано пріоритетність духовно-моральної складової у вихованні, що визначає основу цілісного розвитку особистості та її соціальну значущість.

Проведено дослідження душевного устрою особистості у контексті неоплатонічної традиції. Здійснено математичне моделювання та верифікацію запропонованої топологічної структури в науково-аналітичному, філософсько-діалектичному та богословсько-містичному аспектах. Доведено, що діалектичній структурі тетрактиди О.Лосєва відповідає геометрична модель дуплексосфери І.Шмельова. Встановлено, що категоріальному виразу душевного влаштування відповідає певний геометричний вираз. Здійснено аналіз у особистісному просторі єдиних закономірностей духовного та фізичного серця, досліджено структурно-лінгвістичні особливості відповідних текстів Святого Письма, а також писання християнських подвижників. Проведено реконструкцію зворотної перспективи іконографічного простору.

З використанням сучасної концепції біосоціодуховності людини, її цілісності висвітлено проблему духовного становлення людської істоти в єдності її фізичної (тілесної), душевної (психічної) та духовної природи. На підставі положень світових релігій, духовно-езотеричних філософських учень Сходу та Заходу, останніх наукових досліджень у галузі педагогіки, психології, філософії, природничих наук розкрито сутність духовної еволюції цілісної людини, шляхи та етапи її становлення.

С учетом современной концепции биосоциодуховности человека, его целостности освещена проблема духовного становления человеческой истоты в единстве с его физической (телесной), душевной (психической) и духовной природой. На основе положений мировых религий, духовно-эзотерических философских учений Востока и Запада, последних научных достижений в области педагогики, психологии, философии, естественных наук раскрыта сущность духовной эволюции целостного человека, пути и этапы его становления.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю216.26 + Ю223.221 + Ю225.34

Рубрики:

Душа і тіло

Проблема реальності

Уявлення

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Сучасні темпи розвитку суспільства пред'являють високі вимоги до людини й обсягу її діяльності, вимагають значного підвищення фізичного й духовного потенціалу. У системі загальнокультурних цінностей високий рівень здоров'я людини багато в чому залежить від освоєння нею всіх інших цінностей, це є основою, без якої сам процес розвитку людини малоефективний.

Современные темпы развития общества предъявляют все более высокие требования к человеку и объему его деятельности, резкому и значительному повышению физического и духовного потенциала. В системе общекультурных ценностей высокий уровень здоровья человека во многом определяет возможность освоения им всех остальных ценностей, и в этом смысле является основой, без которой сам процесс развития человека малоэффективен.

The modern rates of growth of company present the more and more high demands to the person and volume of his activity, sharp and considerable rising of a physical and spiritual potential. In a system of common cultural values the high level of health of the person in many respects defines a possibility of assimilation by him of all remaining values. In this sense it is the basis, without which one process of development of the person is not effective.

Проанализировано новое решение классической проблемы соотношения ментальности и сознания, позволяющее создать знание, которое отвечает реалиям Нового Времени. Рассмотрены вопросы исследования истории ментальности как причинно-следственной связи при помощи концепции хронотопа, которое позволяет обнаружить принципиально общие признаки всех предыдущих движений и изменений человека и человеческого общества.

Зроблено спробу вирішити філософське питання взаємозв'язку фізичної і розумової діяльності в галузі фізичної культури і спорту.

Предпринята попытка решения философского вопроса о взаимосвязи физической и умственной деятельности в сфере физической культуры и спорта.

In article done attempt to solve a philosophical intercommunication question of physical and mental activity of physical culture and sport.