Індекс рубрикатора НБУВ: Ю215.1 + Э242.1 + С5*332.11

Рубрики:

Проблема бога. Теодицея

Догматичне обґрунтування буття бога

Соціологія

Шифр НБУВ: ДС51048 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Дисертацію присвячено питанням виникнення та становлення християнського віровчення, зокрема, такого його аспекту як християнська антропологія. Розроблено новий підхід до з'ясування механізму зародження віровчення християнської релігії, згідно з яким процес зародження і оформлення її віровчення відбувався переважно під впливом філософії Платона. Так, розкриваючи зміст релігійно-філософської концепції віровчення раннього християнства і встановлюючи спільні риси Платонової філософії і головних християнських віроповчальних положень, платонізм визначається за головне ідейне підгрунтя становлення християнської релігії. Атмосферою і географічним місцем, що слугувало за праматірне підгрунтя появи християнства, як релігійної системи, постала іудео-олександрійська діаспора Єгипту.

Дисертацію присвячено питанням дослідження філософсько-історичних поглядів теїстів як власне світоглядного явища, яке існувало в контексті соціокультурного простору України в XIX ст., західноєвропейської філософії історії, віднайдення джерел формування історіософських поглядів представників цього напрямку філософії, якими є гегелівська філософія історії та православно-теологічна філософія. Розглянуто особливості цих поглядів, які мали характеризувати своєрідність філософсько-історичної думки українських мислителів та введення її надбань до загальної скарбниці європейської філософської науки.

Дисертація є філософським дослідженням феномену релігії у філософії М.С.Грушевського. Проаналізовані погляди вченого на сутність, специфіку і структуру релігії, її соціальні основи і суспільне функціонування. Обгрунтовано, що теорія релігії як такої, у М.Грушевського нерозривно пов'язана з концепцією релігії українського народу. Доведено, що згідно з його методологічними положеннями, різним періодам української історії притаманна своєрідна релігійність. Аналізується бачення вченим специфіки релігійного життя українського етносу у доісторичні часи, чорноморсько-дунайську добу, Києво-Галицький період, переходові часи. Встановлено, що згідно з концепцією історика, релігією українського народу є нове християнство. Досліджуються концептуальні засади М.Грушевського щодо часу, умов становлення, сутніх виявів та відмін українського християнства.

Розглянуто релігійне вчення в контексті сучасного людинознавства, духовно-практичні виміри віри, потенціал теологічної парадигми в онтології норми, а також феномен релігійного досвіду в екзистенційній психології. Проведено філософський аналіз розвитку християнства на території Руси-України за часів Володимира Великого. Висвітлено раціональне та ірраціональне у пізнанні людиною оточуючого світу, світоглядні засади теорії біотичної регуляції та перспективу розв'язання екологічної проблеми. Простежено модернізацію протестантизму в діяльності релігійних громад сучасної України тощо.

Досліджено класичні філософські проблеми співвідношення віри та розуму на прикладі вчення І.Канта про віру розуму. Розглянуто зміст вчення про віру розуму та його місце у філософії І.Канта. Розкрито несуперечливість відносин віри та точного знання, належність до сфери розуму віри як здатності людини, що вперше у модерній філософії обгрунтував І.Кант. Доведено, що вчення І.Канта про віру розуму зняло класичне протиставлення віри та розуму і вивело релігійно-філософські дискусії на новий некласичний рівень, який дав можливість розглянути людину в особистісній цілісності її здатностей.

Відзначено полісемію та інваріантність терміна "священне". Обгрунтовано положення щодо специфіки вживання вказаного поняття у рамках богословської та наукової традицій. Проаналізовано погляди Р.Отто, М.Еліаде, Е.Дюркгейма. Особливу увагу приділено типології уявлень про священне та способу його маніфестації у контексті людської культури.

Досліджено співвідношення політики та релігії як диференційованих форм інституалізації суспільства в єдиному соціокультурному просторі, виявлено еволюційні зміни у взаємодії політичних і релігійних структур, що репрезентують провідні тенденції сучасного розвитку духовного життя. Визначено головні тенденції у взаємовідносинах політики та релігії у період трансформації суспільства: політизацію церковно-релігійного середовища та десекуляризацію культурно-політичної сфери. Показано суперечливість духовного життя в епоху глобалізації, що концептуально виокремлює єдність та взаємоперехід протилежностей духовного життя у формі секуляризації (політизації) та десекуляризації (сакралізації) суспільної свідомості. Обгрунтовано, що протилежність тенденцій секуляризації - десекуляризації по-різному проявляється у різних сферах духовності, відображуючи у теоретичній свідомості історичні форми єдності або протистояння у взаємовідносинах між церквою та державою. Розкрито критеріальні ознаки тенденції десекуляризації: проникнення теїстичних ідеологем, релігійних норм, ідеалів щодо суспільної свідомості, що викликано її поворотом до культуроцентричності, зміщенням акценту на етнорелігійну самобутність. Доведено, що надмірна політизація та десекуляризація духовної сфери мають межі існування у соціокультурному просторі: межі десекуляризації - містифікація масової свідомості, ірраціональна бездуховність, що руйнує саму релігійну свідомість; межі політизації - у свідомому або несвідомому поглинанні сакральних моральних норм, ідеалів, релігійних ідей раціональними конструкціями соціального порядку. Встановлено взаємозв'язок політичних і ре

Доведено, що розуміння релігії розвивалось протягом всієї творчості Г.Гегеля. Визначено два основних етапи розвитку гегелівської думки та розкрито особливості тлумачення релігії на кожному з них. Значну увагу приділено гегелівській інтерпретації релігійної свідомості, розкрито діалектику людини та Бога у філософії Гегеля, особливості його трактування історії релігії, проаналізовано значення принципу системності для формування філософії релігії як окремої дисципліни. З'ясовано функції релігійної спільноти в суспільстві та проаналізовано гегелівську тему "смерті Бога" у співвідношенні з розвитком цієї теми у роботах Ф.Ніцше.

Освещена проблема существования двух механик. Изложена Экхартовская концепция взаимоотношений человека и бога в контексте русской религиозной философии начала ХХ в. Рассмотрена категория драмы в классической европейской философии - от Аристотеля к Гегелю. Проведен сравнительный анализ стереотипов этнического поведения. Изложены некоторые аспекты эволюции ведущих мировоззренческих категорий в раннем зороастризме.

Проанализирована современная духовная ситуация, связанная с кризисом философского религиозного и научного мировоззрения. Рассмотрена проблема соотношения между научным и религиозным познанием, приведено определение понятия феномена сакрального и раскрыта его типология. Особое внимание уделено исследованию проявлений феномена сакрального в истории, религиях и культурах разных народов. Даны оценки символа, слова и мифа как медиаторов сакрального. Предложено разработать на основе христианских ценностей сакральную педагогику.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю215.0 + Э37-112.68 + Ч311.3

Рубрики:

Релігійно-філософські концепції (теїзм, деїзм, пантеїзм та інші)

Християнство

Теорія виховання в галузі загальної педагогіки

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведен логико-методологический анализ дедуктивного обоснования программирования на ЭВМ. Освещены теоретические проблемы социологии и психологии девиантного поведения. Раскрыто взаимодействие логического и образного мышления. Рассмотрена проблема соотношения веры и разума в контексте православной апологетики фидеизма. Описаны теория либерализма и феминистская теория в постсоветских условиях.

Індекс рубрикатора НБУВ: Э211.58 + Ю215Ю

Рубрики:

Релігія і право

Шифр НБУВ: Ж69395 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проведено феноменологічний аналіз універсальних структур релігійної свідомості, зокрема основоположного символу "начала". Досліджено взаємодію об'єкта та суб'єкта релігійної свідомості. Обгрунтовано, що розуміння "начала" як Бога не є універсальним для різних релігійних культур. Встановлено, що універсальним для релігійної свідомості є досвід безумовного, притаманного кожній людині. Виявлено, що абсолют як "начало" проявляється через символіку безумовного. Вперше здійснено інтегральний аналіз таких символів, як "втрачений рай" і "падіння", а також есхатологічних символів у контексті символу "начала", який розглянуто на рівні безпосереднього переживання, спекулятивної розробки, міфу й тісно пов'язаного з ним ритуалу. Досліджено основні символи релігійної свідомості як тематизації нетематичного досвіду безумовного. Обгрунтовано висновок, що саме у протиставленні безумовного зумовленому й полягає сенс більшості релігійних символів і ритуалів.

Висвітлено онтологічні та світоглядно-особистісні передумови звернення людини до Бога, особливості осмислення її взаємозв'язку з Богом. Розкрито витоки української духовності, проаналізовано вплив ідей Ренесансу та Реформації на духовний клімат в Україні в XVI - XVII ст. Розглянуто проблему морального самовизначення особистості як передумови її самореалізації в філософії українського бароко та романтизму. Описано особистісну природу людського самоздійснення в контексті вітчизняної релігійно-персоналістичної філософії.

Освещены онтологические и мировоззренческо-личностные предпосылки обращения человека к Богу, особенности осмысления взаимосвязи человека с Богом. Раскрыты истоки украинской духовности, проанализировано влияние идей Ренессанса и Реформации на духовный климат в Украине в XVI - XVII ст. Рассмотрена проблема морального самоопределения личности как предпосылки её самореализации в философии украинского барокко и романтизма. Описана личностная природа человеческого самоосуществления в контексте отечественной религиозно-персоналистической философии.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю701.44 + Ю215 + Э429

Рубрики:

Мораль і звичаї в Середньовіччя. Мораль і звичаї феодального та ін. суспільства

Філософія релігії. Раціональна теологія

Космософія

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ю215 + Э37-210.911

Рубрики:

Філософія релігії. Раціональна теологія

Християнство

Шифр НБУВ: Ж61798 Пошук видання у каталогах НБУВ 

  Скачати повний текст

Розглянуто релігієзнавчу спадщину подвижників українського національного відродження початку ХХ ст. М.Грушевського, В.Липинського, О.Лотоцького, А.Річинського, М.Шаповала як осібне явище в історії вітчизняного вчення про релігію. З'ясовано спільність та відмінність концептуальних положень вчених і мислителів про сутність та функціональність релігії, її взаємодію з такими сферами суспільного буття, як соціальне життя, культура, політика, нація, а також проаналізовано їх погляди на церкву й секту, як типи релігійної організації.