Розглянуто феномен мережевого простору з точки зору вивчення двох основних елементів будь-якої мережі: природи суб'єктів (вузлів) мережевого простору та семіотики мережевих інтеракцій (міжвузлових взаємодій). На їх основі проведено морфологічний аналіз мережевого простору та виокремлено 4 рівня такої моделі.

Рассмотрена эволюция категории "пространство" от истоков и философии древнего мира до современных представлений, а также роль и значение этой категории в географическом дискурсе. Выделены основные направления влияния глобализационных трансформаций на понимание и использование пространства. Среди них - индивидуализация и "перцептуализация" пространства, подходы к определению различных его видов, а также проблемы нивелирования значимости физического пространства как среды обитания человека. Предложена схема концептуализации геопространства, его структуризация, понимание сущности отдельных видов.

Раскрыты методологические принципы, научные основы и методика общественно-географического исследования глобального цивилизационного пространства. Акцентировано внимание на значении цивилизационной парадигмы в процессе формирования глобальной социогеосистемы. На основе многоаспектного анализа выделены современные макрорегионы глобального цивилизационного пространства. Определены место и основные направления стратегического развития Украины в условиях постиндустриальной трансформации мира.

Розглянуто взаємозв'язок між простором енергетичного рівня землі, де знаходяться живі і неживі матеріалізовані об'єкти нашого світу, та об'єктами, які знаходяться у своїх просторах, обмежених власними об'ємом та формою. Висунуто думку, що простір є максимальним об'ємом середовища, де без перешкод може знаходитися та рухатися об'єкт світу, для якого і було створено природою цей простір, відокремлюючи його від інших просторів, в яких знаходяться інші об'єкти і де відбуваються інші процеси природи.