Індекс рубрикатора НБУВ: Э383 + Ш407.3(4УКР)д

Рубрики:

Суфізм

Праця перекладача <теорія літератури>

Шифр НБУВ: Ж21929 Пошук видання у каталогах НБУВ 

На підставі положень суфійського віровчення розглянуто суть збірки "Казки дервішів". Проаналізовано особливості суфійського віровчення, визначено фактори та методи впливу на процес формування читацької інтерпретаційної парадигми смислових нашарувань, за допомогою малюнків розкрито структурну модель поняття істини.

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш5(0)952.314-4 + Э383-103.61

Рубрики:

Література

Суфізм

Шифр НБУВ: Ж27444 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Ш400.045:Э + Э383

Рубрики:

Література і релігія

Суфізм

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Індекс рубрикатора НБУВ: Э383-56 + Ш5(5ІНД=522.311)-4

Рубрики:

Суфізм

Література

Шифр НБУВ: Ж69560 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено формування філософсько-антропологічної доктрини у суфізмі, у провідній містичній течії ісламу та її вплив на культурні феномени ісламської традиції. Представлено перспективу осягнення людського буття в контексті символічного світовідношення. Проаналізовано основні положення суфійської антропології та їх зв'язок з усталеними інститутами ісламської культурної традиції на прикладі культури Ірану. Обгрунтовано тезу про амбівалентність людського буття, що поєднує символічність і креативність.

Розглянуто моральнісний потенціал філософсько-етичної доктрини класичного суфізму як альтернативу сучасним політизованим формам мусульманства. Визначено, що суфізм є моральнісною компенсацією духовної девальвації ісламу у практиці суспільного побутування. Виявлено, що суфійська система самовдосконалення людини "тарікан" є програмою такого її розвитку, який грунтується на формуванні моральнісної домінанти у самовияві особистості. Доведено, що для класичного суфізму реалізацією "божественного" призначення людини є знаходження нею високого моральнісного смислу в будь-якому прояві її буття. Показано, що на відміну від філософсько-етичного розуміння цілісності особистості релігійне світосприйняття вбачає її у єдності людини з богом. Зроблено висновок, що віра є переживанням інтегрованості індивіда в цілісності буття.

Рассмотрены история, философия, особенности формирования и развития суфизма. Дана информация о суфийских братствах. Уделено внимание концепции "совершенного человека" Ибн ал-Араби. Охарактеризованы базовые термины и особенности суфийского пути.

Проаналізовано сучасні тенденції розвитку ісламістських рухів і суфійських тарікатія, а також нові форми їх діяльності у вигляді мережевих структур, та особливості - глобальні та локальні - взаємовідносини між цими течіями у сучасному ісламі. Встановлено, що аналіз основних підходів до розуміння ісламізму, тенденцій його історичного розвитку й ідеологічних засад дозволяє встановити релігійні, ідеологічні та соціальні чинники виникнення та поширення ісламізму та констатувати його головні ідеологічні засади. Серед соціальних чинників виникнення ісламізму виділено національно-визвольний рух на Близькому Сході та пов'язані з ним соціально-політичні процеси всередині мусульманської спільноти та поза її межами. Розглянуто сучасні дослідження суфізму, його теоретичні положення й організаційні аспекти, що дозволяє системно осмислити взаємовідносини між суфізмом й ісламізмом і виявити їх характерні наслідки в глобальному вимірі та в локальному, зокрема, - українському контексті.

Проаналізовано проблеми індивідуальної свободи в містичних течіях ісихазму і суфізму на території України. Вповні розкрити питання походження ісихазму і суфізму, особливостей містичних практик та їх перетікання-переймання на шляху до істини у поєднанні із Сущим. З метою реконструкції цілісного світомислення пустельників в проявах особистісної свободи обоження автор застосовує гуманітарний аналіз (аналізу й синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення), герменевтичний, феноменологічний методи - у дослідженні специфіки містичного способу пізнання реальності і метод компаративістики - у дослідженні та порівнянні різних типів містично-релігійних течій, що виявило на поставу органічне означення всього обширу досліджуваної проблематики в синтезі історії філософії з філософією релігії, психологією, феноменологією та історією релігії. Через власні спостереження автора в чині послушника Іоанно-Предтеченського Скита Свято-Введенської Оптиної Пустині виявлено за духовними практиками анахоретів усталений чин генези ісихастських традицій, ще від сподвижників Паїсія Величковського. Досліджено впливи і використання фундаментального зібрання ісихастських текстів "Добротолюбія" духовними наставниками в околишньому і зверхньому світі. Послідовно доведено, позаяк в духовних практиках ісихазму і суфізму простежується кардинальні розбіжності в прийнятті обоження, але перманентний потяг духовного пізнання означений єдиним поступом до істини, хоча і різними шляхами - однією Дорогою до Бога. Реконструйовано зусилля містиків на волінні пізнання істини, як у християнських практиках нежданого осяяння пізнання вищої Сутності, так і в пізнанні Сущого в суфізмі, через "сердечну вістку", явлену Божу благодать в одержанні духовного зору й дару розмислу й прозірливості поза вольовими інтенціями спостерігача. У містичних течіях, ісихазмі і суфізмі, попри наявність розгалужених шкіл і практик домінують особистісні прояви єднання із Богом через свободу власного воління відданого на налаштування камертону буття - власному Серцю. Головною таїною містиків було не перенесення теоретичних знань через покоління, а передача пошукачам істини: власної жаги пізнання, нестерпу переживання аскезної ініціації, нестрим одержаного осяяння, щастя обоження, надрив Любови. Суфістські практики були тільки завісою для неутаємничених приходьок, формою того змісту, який треба співпереживати, а не навчати.