Розглядається питання висвітлення засобами масової інформації підготовки в Україні до 2000-ліття Різдва Христового. Аналізуються вузлові наукові проблеми з історії християнства, консолідації суспільства, а також зв'язок Церкви і політики. Досліджується стан української книговидавничої духовної продукції напередодні 2000-ліття Різдва Христового. Описуються цінні джерела історії українського православ'я - журнал "Український богослов", часопис "Віра й культура" тощо.

Проаналізовано образ Христа в українській культурі від доби Київської Русі до сьогодення. Досліджено зразки агіографічної літератури, творчості П.Могили, Л.Барановича, Г.Сковороди, М.Гоголя, Л.Українки, представників сучасного мистецтва, а також пам'ятки української іконографії.

Проведено комплексне філософське дослідження концепту Логос як базисного смислу загальнохристиянської парадигми. Проаналізовано його сучасні тлумачення і теологічні інтерпретації в католицизмі, православ'ї, традиційному протестантизмі, неопротестантизмі, а також у нових релігійних течіях, що не належать до загальнохристиянської парадигми. Простежено роль концепту Логос як смислового ідентифікатора у формуванні, трансляції, трансформації та збереженні релігійної парадигми взагалі, визначено межі його допустимих інтерпретацій в альтернативних конфесійних теоріях. Виявлено посилення ірраціонально-екзистенційних характеристик концепту Логос у процесі його засвоєння християнством. З'ясовано значення даного поняття у формуванні концептуальної системи загальнохристиянської парадигми та його вплив на розвиток її онтологічної, гносеологічної та екзистенційної сфери. Обгрунтовано значення концепту Логос як смислового ідентифікатора християнства, який постійно переосмислюється відповідно до конфесійних контекстів, а у разі використання в нехристиянському змістовому наповненні - здійснюються спроби утворення нових релігійних парадигм.

Освещена проблема системного кризиса современного отечественного образования - качество учительских кадров. Охарактеризована личность учителя, вопросы его подготовки, деятельности, развития, положения в обществе. Описаны черты Иисуса Христа, которые должен иметь каждый учитель в себе и своих питомцах, чтобы было спасения на земле. Представлены методы, с помощью которых Иисус Христос воспитывал своих учеников. Сделан вывод об актуальности чтения Священного Писания сегодня, его познания, что помогает директору, учителю углубиться в библейский материал.

Висвітлено проблему системної кризи сучасної вітчизняної освіти - якість учительських кадрів. Охарактеризовано особистість вчителя, питання його підготовки, діяльності, розвитку, місця в суспільстві. Описано риси Ісуса Христа, які мають бути притаманні кожному вчителю та його вихованцям, для того щоб було спасіння на землі. Наведено методи, за допомогою яких Ісус Христос виховував своїх учнів. Зроблено висновок про актуальність читання Святого Письма сьогодні, його пізнання, що допомагає директору, учителю заглибитися в біблійний матеріал.

Тhere is a problem of a systemic crisis of modern national education - the quality of the teaching staff. We characterize the personality of the teacher, the questions of its training activities, development, position in society. Describes the features of Jesus Christ, which every teacher should have in themselves and their pets to be saving the earth. Presents the methods by which Jesus Christ brought up his students. The conclusion about the relevance of reading the Scriptures today, his knowledge,help principals, teachers delve into the biblical material.

Розглянуто образ Ісуса Христа як ідеалу моральної досконалості людини в поглядах Я. Коменського та Г. Сковороди. Досліджено особливості постаті Сина Божого у творах педагогів, значення та вплив на їх творчість. З’ясовано спільне в поглядах обох філософів на образ Ісуса Христа.

Рассмотрен образ Иисуса Христа как идеала нравственного совершенства человека во взглядах Я. Коменского и Г. Сковороды. Исследованы особенности фигуры Сына Божия в произведениях педагогов, значение и влияние на их творчество. Выяснено общее во взглядах обоих философов на образ Иисуса Христа.

The article deals with the image of Jesus Christ as the ideal of moral perfection of man in the views of Ja. A. Komenskyi and H. S. Skovoroda. The features of the figure of the Son of God in the work of teachers, the importance and impact in their work. It turns out the total in the views of both philosophers on the image of Jesus Christ.

Выстроена системная характеристика антропологии сербского мыслителя, где ключевым моментом выступает видение человека, целиком заключенного в личности Богочеловека Христа. Раскрыт объем и содержание проблемного поля всей философско-религиозной картины мира, что конструируется православной культурой мышления. Поднят вопрос о нравственной состоятельности гуманистических принципов европейской культуры мышления, что опираются в основе своей на политеизм, скептицизм, позитивизм, нигилизм, релятивизм, анархию, атеизм. Дан экзистенциальный и феноменологический срез проблемы человека и Бога в философских размышлениях богослова. Определены масштабы и последствия разрушительного влияния антропоцентричного гуманизма на всю традицию европейской культуры мышления. Человеческое забвение основ законов Божьего мира, которое последовало за грехопадением, явилось одним из главных трагичных моментов для человеческой культуры, науки и философии. Подчеркнуто неразрывную связь вопросов богочеловеческой культуры и персонального творчества самой личности, а также ответственность за состояние культуры на каждом. Историко-философское, культурно-социальное, этическое и психологическое измерение антропологических вопросов представляет собой непрерывный процесс творческого самообновления культуры. Результатом этого процесса должна выступать селекция культурных образцов на предмет их нравственной состоятельности, социальной пригодности, культурно-исторической значимости и актуальности.

Розглянуто особливість нисхідної моделі христології, яка доводить надприродну сутність Христа, послуговуючись історичними свідченнями. Постать Ісуса Христа розглядається на тлі цілісного культурно-історичного процесу як його складова. В утвердженні єдиносутності Христа з Богом, представники цієї моделі христології послуговуються передпасхальними свідченнями, відображеними в Його словах і служінні.

Проаналізовано концепт христології у вченнях католицьких теологів традиціоналістського руху, який призвів до еволюції доктрини від теоцентричної парадигми в антропологічну площину. Доведено, що традиціоналізм категорично заперечує герменевтичний підхід, згідно з яким будь-який текст може бути інтерпретованим по-різному, особливо в межах однієї традиції. Традиціоналізм пропонує повернутися до основ християнської віри, відмовляючись пристосовувати її до контексту філософської й культурної кон'юнктури.

У 1931 р. професійний фотограф Д. Енрі направив камеру на шматок тканини під назвою "Туринська плащаниця" та зробив знімок. Як формувався цей образ? Коли це було зроблено? Хто це зробив? Це образ реальної людини? Чи може це бути зображення людини, відомої як Ісус Христос? Чи може це бути справжня поховальна тканина Ісуса? Це лише деякі з питань.