Висвітлено історію джазу в Україні. Наведено відомості про виконавців, керівників оркестрів та ансамблів, композиторів, музикознавців та аранжувальників, а також про фестивалі, теле- і радіопередачі, джаз-клуби та інші об'єднання й організації.

Освещена история джаза в Украине. Представлены сведения об исполнителях, руководителях оркестров и ансамблей, композиторах, музыковедах и аранжировщиках, а также о фестивалях, теле- и радиопередачах, джаз-клубах и других объединениях и организациях.

Визначено місце джазу в музичній культурі України, виявлено ступінь його інтеграції в музичне життя та стильову систему музики країни. Застосування взаємодоповнювальних методологічних підходів до предмету дослідження надало можливість запропонувати музикознавчу та соціокультурну інтерпрепації джазу на багатьох рівнях його функціонування. Розглянуто шляхи поетапної етносоціальної адаптації джазу на українському грунті, визначено місце джазового чинника в сучасній композиторській техніці та рівні його інтеграції у стильову систему українських композиторів.

Вивчено специфіку джаззінга в контексті еволюції джазових стилів XX ст. Вперше у вітчизняному музикознавстві це питання розглянуто у світлі широкої історико-теоретичної панорами з опорою на розуміння джазу як типу музичного мислення. Запропоновано комплексне визначення джаззінга - форми взаємодії як "третьопластового" явища й академічної музики. Розглянуто зв'язок джаззінга з транскрипційністю та полістилістикою, парадигмами та синтагмами джазових стилів. Розроблено класифікацію його різновидів, яка включає джаззінг-імпровізацію, джаззінг-обробку (аранжировку), джаззінг-транскрипцію, джаззінг-стилізацію. Вперше запропоновано періодизацію становлення джаззінга в межах загальної еволюції джазових стилів і течій. Опрацьовано близько 50-ти акустичних текстів джаззінг-композицій. Вперше у вітчизняному музикознавстві проведено аналіз ряду найпоказовіших джаззінг-зразків. Надано оцінку, що джаззінг на його шляху був своєрідним індикатором "віхових" моментів, коли актуалізувалися тенденції до мовленнєво-мовного оновлення та пошуків нової стилістики.

Вивчено естрадно-джазову музику у контексті композиторської творчості та виконавства вітчизняних і зарубіжних акордеоністів-баяністів. Уперше в українському музикознавстві це явище досліджено в аспекті комплексного аналізу. Виявлено джерела походження та поширення естрадно-джазової музики у вітчизняному культурному середовищі. Наведено визначення наукових категорій "професійне становлення", "філармонійна спеціалізація", "академізація", зміст яких відображає еволюційні процеси стильових напрямків естрадно-джазової музики в акордеонно-баянному мистецтві України впродовж виокремлених етапів і стадій його професійного розвитку. Розглянуто питання щодо динаміки розвитку репертуару, міжнародних конкурсів і фестивалів, модернізації музичної мови, стильових засад творчості В.Власова, специфіки відтворення естрадно-джазових прийомів гри, художньо-мистецьких аспектів інтерпретації. Відзначено, що досягнення провідних українських і зарубіжних музикантів відображають загальну тенденцію зростання творчого потенціалу, збагачення арсеналу музично-інтонаційних і артистично-театральних засобів мистецького впливу та засвідчують цілковиту природність функціонування естрадно-джазової музики у сучасному акордеонно-баянному виконавстві.

Висвітлено поняття "естрадно-джазове музикування", "навички естрадно-джазового музикування". Розкрито сутність і структуру цих навичок, їх роль у професійній підготовці студентів музичних училищ. Розроблено методику формування навичок естрадно-джазового музикування у студентів музичних училищ і обгрунтовано критерії та рівні їх сформованості. Перевірено на практиці теоретичні положення дослідження та доведено ефективність запропонованої методики.

Проанализировано творческое наследие известного композитора ХХ в. И. Дунаевского, а также целая эпоха советского музыкального искусства в контексте мировой культуры джаза. Внимание уделено недостаточно изученной сфере легкой музыки в аспекте проблематики межкультурных связей на интонационном, жанровом и стилевом уровнях. Освещен жизненный путь И. Дунаевского, показано влияние джазового репертуара на его творчество. Рассмотрены история создания первой советской музыкальной кинокомедии "Веселые ребята" (1933 - 1934 гг.), а также сотрудничество И. Дунаевского с Гр. Александровым, И. Пырьевым, поэтом М. Матусовским.

Рассмотрены этапы развития джазового танца в Америке и Европе. Исследованы сравнительный аспект анализа джазовой музыки и хореографии, спектр разнообразных жанров джазового танца ХХ в.

Розглянуто етапи розвитку джазового танцю в Америці і Європі. Досліджено порівняльний аспект аналізу джазової музики та хореографії, спектр різноманітних жанрів джазового танцю ХХ ст.

In the article examined etapy development of jazz dance in America and Europe. The comparative aspect of analysis of jazz music and choreography is affected, the wide spectrum of various genres of jazz dance of the XXht is probed.

Запропоновано комплексний підхід до вивчення джазу, де поєднуються музикознавчий та соціокультурний аспекти його розглядання. Соціокультурні параметри дослідження виявляються у розкритті комунікативних властивостей джазу, а також розгляду стадіальних змін його головних функцій - прикладної, розважальної, пізнавальної, що визначили характер його взаємодії з іншими видами мистецтв. Музикознавчий - включає аналіз різних складових джазу. Взаємодію музичних культур розкрито на фоні базових витоків джазового мистецтва (афро-американських та євро-американських). Специфіку культурного дуалізму джазу виявлено шляхом послідовного аналізу традиційних і сучасних стильових напрямків. Динаміку процесів міжкультурної взаємодії виявлено в контексті творчості композиторів академічної традиції й американських, європейських, російських та українських джазових музикантів. Розглянуто параметри зворотного зв'язку - впливи європейської музичної культурної традиції на джаз.

Рассмотрены основные этапы формирования джазового вокала. Приведены наиболее значимые исполнители, творчество которых оказало значительное влияние не только на формирование джазовой школы вокала, но и на историю становления джазовой музыки в целом. Отмечена значимость джазовой вокальной культуры в процессе развития отечественной эстрадной культуры и ее влияние на формирование отечественной джазовой вокальной культуры.

Зазначено, що джаз як різновид музики - по суті історичне, естетичне та соціальне явище. Джаз не можна порівняти ні з одним класичним музичним жанром, розвиток якого здійснювався століттями. Виникнувши трохи більше 100 років тому в замкненому соціальному середовищі, він став явищем, без якого неможливо уявити культуру XXI ст. Джаз не відноситься до популярної музики, але він володіє тією невичерпною внутрішньою силою, якої так позбавлена сучасна популярна музика.

Розглянуто особливості навчання у класі основного музичного інструмента (фортепіано). Розкрито специфіку джазової імпровізації. Висвітлено дидактичні чинники до навчання джазової імпровізації майбутнього вчителя музики, що сприяють ефективному опануванню даним музично-творчим видом діяльності. З'ясовано, що необхідними дидактичними чинниками до навчання джазовій імпровізації майбутнього вчителя музики в класі основного інструмента є розвиток музикальних здібностей, вільне оперування музикально-слуховими уявленнями, музично-теоретична підготовка майбутнього вчителя музики, позитивне ставлення до навчання джазової імпровізації, проведення діагностичних завдань та компетентність педагога в навчанні джазової імпровізації.

Рассмотрены особенности обучения в классе основного музыкального инструмента (фортепиано). Раскрыта специфика джазовой импровизации. Освещены дидактические факторы к обучению джазовой импровизации будущего учителя музыки, способствующие эффективному овладению данным музыкально-творческим видом деятельности. Выяснено, что необходимыми дидактическими факторами в обучении джазовой импровизации будущего учителя музыки в классе основного инструмента является развитие музыкальных способностей, свободное оперирование музыкально-слуховыми представлениями, музыкально-теоретическая подготовка будущего учителя музыки, положительное отношение к учебе джазовой импровизации, проведение диагностических задач и компетентность педагога в обучении джазовой импровизации.

The features of learning in the classroom of the major musical instrument (piano). It's considered specificity of jazz improvisation. Lit didactic factors to teach jazz improvisation future music teachers to promote effective mastery of this musical and creative activity. It's found that the essential factors in the didactic teaching of jazz improvisation, the future of the music teacher in the class of the basic tool is the development of musical abilities, free handling of music and auditory presentations, music and theoretical training future music teachers, a positive attitude to learning jazz improvisation, conducting diagnostic tasks and competence of the teacherаin teaching jazz improvisation.

Проаналізовано стан сучасної джазової освіти в Україні. Наведено методичний матеріал для ознайомлення учнів загальноосвітньої школи із джазом як мистецьким явищем. Зазначено, що джазова наукова, науково-популярна, мистецтвознавча та педагогічна література представлена досить широко, але проблема актуалізації виховного потенціалу джазу та методи його впровадження в навчальний процес українських освітніх закладів розроблено недостатньо. Для зміцнення позицій вітчизняної джазової школи запропоновано українській державі активніше залучати меценатів і створювати фонди підтримки обдарованої молоді, що уможливило б фінансування майстер-класів, літніх шкіл, навчання, вдосконалення та розвиток джазових талантів.

Проанализировано состояние современного джазового образования в Украине. Приведен методический материал для ознакомления учеников общеобразовательной школы с джазом как явлением искусства. Отмечено, что джазовая научная, научно-популярная, искусствоведческая и педагогическая литература представлена достаточно широко, но проблема актуализации воспитательного потенциала джаза и методы его введения в учебный процесс украинских образовательных учреждений разработан недостаточно. Для укрепления позиций отечественной джазовой школы предложено украинскому государству активнее привлекать меценатов и создавать фонды поддержки одаренной молодежи, что сделало бы возможным финансирование мастер-классов, летних школ, обучения, усовершенствования и развития джазовых талантов.

The article is devoted the analysis of modern jazz education in Ukraine; contains methodical material for an acquaintance with jazz as artistic phenomenon at general school (personalias of musicians, educational establishments).

Вперше в музикознавстві обгрунтовано специфіку джазового вокалу як феномену музичної культури XX - XXI ст. Вказано на відмінність двох видів скету: скет інструментальний і скет неінструментальний, а також запропоновано авторські визначення цих понять. Надано обгрунтування складовиникнення, характерного для техніки скету, яке споріднене застосуванню інструменталістами специфічних складів для правильного звуковидобування, штриха та фразування на саксофоні і трубі. Проаналізовано творчі досягнення таких майстрів вітчизняного джазового вокалу, як О. Гебель, О. Літвінов, Т. Петрова, показано їх внесок у розвиток жанру джазової обробки фольклорних зразків. Розглянуто авторські твори О. Гебеля, які ще не були предметом музикознавчого аналізу. З'ясовано внесок у розвиток вітчизняного джазового виконавства учасників і організаторів джазового фестивалю "Горизонти джазу" (м. Кривий Ріг). Розкрито специфіку музичного мислення джазових композиторів і виконавців, властиве їх творчості поєднання імпровізаційності та інтерпретації. Досліджено характерну вокальній імпровізації в джазі систему музично-виразних засобів і прийомів, у тому числі техніку скет-імпровізації.

Статтю присвячено 30-річчю від часу заснування естрадно-джазової освіти в Україні. Розглянуто історію відкриття спеціалізації “Інструменти естрадного оркестру” в Київському державному музичному училищі ім. Р.М. Глієра, а також проаналізовано окремі проблеми оптимізації процессу підготовки фахівців сфери джазу в Київському інституті музики ім. Р.М. Глієра.

Досліджено особливості фактурної організації музичного мовлення в сольних імпровізаційних творах джазових піаністів. Вперше у вітчизняному музикознавстві це питання розглядається із залученням широкого спектру основних положень академічної теорії музичної фактури. Сформульовано визначення фортепіанної фактури, яке в процесі дослідження адаптовано щодо джазової піаністичної специфіки. Встановлено, що в професійній фортепіанній джазовій імпровізаторській творчості, як і в композиторському мистецтві європейської традиції, фактура є найважливішим координатором організації компонентів музично-виразного комплексу й онтологічною парадигмою розгортання музичного висловлювання. Вивчення специфіки імпровізаційного процесу дозволило обгрунтувати функціонування у фортепіанному джазі художньої інтерпретації особливого композиторсько-виконавського типу, де фактура виступає як об'єктом, так і засобом інтерпретації. У джазовому піанізмі виявлено багатопланову поліморфність як типових та індивідуальних, так і адаптованих запозичених видів фактурної організації. На основі компаративного аналізу персональних стилів видатних американських джазових піаністів доведено, що спектр застосування різноманітних принципів фактуроутворення у фортепіанному джазі свідчить про дуже широкий діапазон свого функціонування: від прозорої мінімалістичності - до багатовимірної віртуозності.

Визначено, що сучасний період розвитку вітчизняної освіти виражається ідеями модернізації, яка акцентує увагу на реконструкції системи підготовки фахівця у відповідності до сучасних вимог до розвитку суспільства. Розкрита актуальність навчання джазової імпровізації фахівця музично-педагогічного профілю в процесі інструментально-виконавської підготовки. Наголошено на тому, що опанування майбутнім вчителем музично-педагогічного профілю мистецтвом джазової імпровізації сприятиме підготовці кваліфікованого спеціаліста, який вільно володіє своєю професією і готовий до кваліфікованого зростання, професійної мобільності та конкурентоспроможності.

Отмечено, что современный период развития отечественного образования выражается идеями модернизации, акцентирует внимание на реконструкции системы подготовки специалиста в соответствии с современными требованиями к развитию общества. Раскрыта актуальность обучения джазовой импровизации специалиста музыкально-педагогического профиля в процессе инструментально-исполнительской подготовки. Подчеркнуто, что овладение будущим учителем музыкально-педагогического профиля искусством джазовой импровизации способствовать подготовке квалифицированного специалиста, который свободно владеет своей профессией и готов к квалифицированному росту, профессиональной мобильности и конкурентоспособности.

The article deals with the relevance of learning jazz improvisation specialist musical and pedagogical during instrumental performance training.

Досліджено питання формування виконавської майстерності та професійної культури джазового гітариста. Позначено спеціальні методичні аспекти сучасного джазового гітарного виконавства, які сприяють комплексному формуванню виконавської культури: теоретичні уявлення про стиль, розвиток "інтонаційного словника" та техніки імпровізації, розвиток "музичного інтелекту".

Розглянуто актуальні проблеми вітчизняної джазології - розвиток українського джазово-фестивального руху. На основі огляду діючих в Україні джазових фестивалів періоду незалежності визначено кількісні і якісні показники їх функціонування. Окреслено основні тенденції розвитку українського джазово-фестивального руху в 1991 - 2012 роках.

Досліджено актуальну проблему національної джазології - інтеграційні процеси автентичного музичного фольклору і вітчизняного джазу. Розглянуто функціональні особливості даних напрямків української музичної культури. Охарактеризовано ознаки інтеграційних процесів та впливу народної музики на сучасне українське джазове музичне мистецтво.

Проаналізовано діяльність Міжнародного джазового фестивалю "VINNYTSIA JAZZFEST". Розглянуто його динаміку, специфіку фестивальних програм. Досліджено тенденції розвитку проекту від заснування до становлення широкомасштабної міжнародної культурологічної акції. Визначено місце і роль джазового фестивалю в культурно-мистецькому житті Вінниччини та його значення у розвитку сучасного українського джазового мистецтва.