Освещена специфика выявления методов и принципов новой мифологии романтизма (учения трансцендентальных философов Ф.Шеллинга и Ф.Шлегеля рубежа XVIII - XIX ст.) в музыке, приведена трактовка мифологем как конструктов новой мифологии. Предложена методика энциклопедического анализа, основанного на синтезе исследовательских подходов для изучения воплощающего идеалы новой мифологии романтизма музыкального произведения как энциклопедии-хаоса.

Освещены проблемы новомифологического числотворчества, рассмотрены число и имя как способные к развертыванию свитые смысловые центры, через прохождение которых происходит оформление мифологем. Раскрыта сущность музыкальных произведений романтизма как "новых мифов" на основе нумерологического и ономатологического методов анализа. Доказано, что нумерологический анализ направлен на постижение мифотворчества в музыке как числотворчества, ономатологический связан с его осознанием как именотворчества.

Висвітлено основні інструментальні форми, особливості їх застосування у різних стилях і жанрах відповідно історичним традиціям розвитку музичного мистецтва. Увагу приділено простим і складним формам, рондо, варіаціям, сонатному алегро, циклічним формам та матеріалам про оперний жанр. Розкрито зміст понять літургії, меси, ораторії, сюїти, опери, репризи у сонатній формі. Охарактеризовано принципи побудови подвійних варіацій.

Освещены основные инструментальные формы, особенности их использования в различных стилях и жанрах в соответствии с историческими традициями развития музыкального искусства. Внимание уделено простым и сложным формам, родно, вариациям, сонатному аллегро, циклическим формам и материалам об оперном жанре. Раскрыто содержание понятий литургии, мессы, оратории, сюиты, оперы, репрезы в сонатной форме. Охарактеризованы принципы построения двойных вариаций.

Вивчено одну з типових форм художнього тексту в музиці перехідних історико-стильових періодів, яку запропоновано визначати як автодескриптивний текст (АДТ). Його специфіка полягає в результуючій репрезентативності найрізноманітніших музично-мовних елементів усього попереднього періоду в їх синхронно-діахронних зв'язках, які подано a priori як дещо безпосередньо дане та таке, що не потребує роз'яснень. В цих текстах музично-мовний дискурс як узагальнення попереднього досвіду досягає граничної межі - дескрипції, яку неможливо спростувати чи підтвердити. Вперше запропоновано методику аналізу автодескриптивних текстів, яка репрезентує один з можливих різновидів сучасного текстологічного дослідження. Як прояв принципів конструювання АДТ в музиці розглянуто епоху пізнього бароко, уособлену в творчості І.С.Баха, що показано в аналітичних етюдах.

Визначено суть та специфіку варіантності як техніки письма та принципу музичного розвитку, проаналізовано її генезис. Досліджено варіантність як метод художнього моделювання на прикладі різних стильових та жанрових моделей. Розроблено систему критеріїв варіантності як музичної універсалії. Розширено термінологічний апарат аналізу сучасної музичної композиції. Виявлено композиційні закономірності варіантної форми та характер взаємодії варіантності з іншими принципами музичного розвитку формотворення. На підставі загального дослідження варіантності в різних функціональних проявах створено типологію варіантних форм. До наукового обігу залучено музичний матеріал, що заповнює прогалини у вивченні сучасної музичної культури.

Розроблено теоретичні та методико-практичні засади виконавського аналізу музичного твору, визначено його пріоритетні напрями (стильовий, жанровий, фактурний, емоційно-драматургічний). Встановлено, що виконавський аналіз займає особливе місце в системі музично-теоретичних процедур і має свою специфіку як окремий, спеціальний вид дослідження музичного твору, спрямований на його виконавську інтерпретацію. У процесі розгляду виконавського аналізу та його об'єкта (твору) застосовано системно-структурний (зокрема, порівняльний), функціональний та історико-типологічний підходи. Запропоновано визначення поняття "виконавський аналіз" та типологію його основних алгоритмів, які включають аналіз емоційних вражень та їх естетичні оцінки ("емоційно-естетичну програму"), а також програму "змістового поля" твору та її відображення у драматургії, рокриття й аргументацію його художнього генезису (жанрово-стильовий комплекс), побудову виконавського "фактурного плану" та створення моделі майбутньої інтерпретації. Результати наукового дослідження використано у виконавській і педагогічній діяльності під час роботи над інтерпретацією фортепіанних творів різних жанрів і стилів.

З'ясовано та систематизовано музично-педагогічний зміст поняття "оцінне судждення", визначено й охарактеризовано його структуру. Теоретично обгрунтовано й експериментально перевірено педагогічні умови становленння оцінного судження в процесі вивчення курсу "Аналіз музичних творів". Створено методику становлення оцінного судження студентів на базі технологічного комплексу особитстісно-орієнтованого навчання.

Висвітлено сутність естетичного аналізу музичного твору як засобу інтеграції мистецьких дисциплін. Наведено результати лабораторного експерименту, проведеного в мистецьких ВНЗ з метою виявлення особистої значущості способів художнього синтезу. Розкрито технологію інтеграції мистецьких дисциплін засобами естетичного аналізу музичних творів.

Освещена сущность эстетического анализа музыкального произведения как средства интеграции художественных дисциплин. Приведены результаты лабораторного эксперимента, проведенного в художественных ВУЗ с целью выявления личной значимости способов художественного синтеза. Раскрыта технология интеграции художественных дисциплин средствами эстетического анализа музыкальных произведений.

When covering the essence of the aesthetic analysis of musical works as a means of integration of artistic disciplines. The results of laboratory experiments conducted in the art institutions of higher education in order to identify ways of personal significance of artistic synthesis. Disclosed technology integration artistic disciplines by means of an aesthetic analysis of musical works.

Репрезентовано деякі особливості артикулювання на баяні на прикладі виконавського аналізу Сонати N 9 "Пастораль" Д. Скарлатті. Об'єктом аналізу є вибір акустичних засобів артикулювання та способів технічного втілення інтонованого сенсу на баяні в контексті виявлення художньої цілісності твору.

Проведено теоретико-експериментальне дослідження проблеми формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики. Обгрунтовано принципи, педагогічні умови формування таких вмінь. Запропоновано модель формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики, розкрито взаємозв'язки мотиваційно-ціннісного, емоційно-когнітивного та діяльнісно-творчого компонентів, обгрунтовано критерії, показники та рівні сформованості означених умінь. Розроблено та перевірено методику формування вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів у процесі фортепіанної підготовки вчителів музики. Доведено, що її ефективність залежить від забезпечення наступних педагогічних умов: цілеспрямованого педагогічного керівництва процесом формування вмінь художньо-педагогічного аналізу, опори на життєвий і художній досвід студентів, досягнення діалогових засад взаємодії викладача та студента в процесі художньо-аналітичної діяльності, забезпечення інтеграції мистецьких знань в процесі фортепіанної підготовки, а також методів (мотиваційних, пізнавальних, інтерактивних), що сприяють успішному набуттю студентами вмінь художньо-педагогічного аналізу музичних творів.

Індекс рубрикатора НБУВ: Щ315.42-03(4РОС)5-81 + Щ310.585

Рубрики:

Фортепіано

Аналіз композиції музичних творів

Шифр НБУВ: Ж22799 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Представлено посібник з аналізу музичних форм, який представляє собою конспекти лекцій, що має на меті допомогти студентам отримати та впорядкувати певні теоретичні знання. Подано у компактній, стислій формі основну інформацію щодо форм інструментальної музики, специфічних технік музичного письма, музикознавчої термінології від епохи Відродження до теперішнього часу. Запропоновано по кожній темі тест на самоперевірку, методику аналізу певної структури та список творів на опрацювання. Рекомендовано для підготовки до будь-якого музикознавчого іспиту в музичних коледжах та вищих музичних навчальних закладах та стане у нагоді для викладачів музично-теоретичних дисциплін.